Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 ельтський епос та ≥рландськ≥ саги. ѕроблема њхньоњ класиф≥кац≥њ.




≈пос розвиваЇтьс€ ≥ розповсюджуЇтьс€ в ход≥ розселенн€ племен.  ельтська культура виникла в 4-2 ст. до н.е., вони насел€ли майже всю «х.™вропу, де€к≥ були забит≥ римл€нами, ≥нш≥ т≥кали у ¬елику Ѕритан≥ю, тод≥ вони перебираютьс€ на о. ≤рланд≥€, залишилос€ кельтське св€то померлих 1 листопада.

≤рландський епос створювавс€ в пер≥од з II по XII ст. на основ≥ родових м≥сцевих переказ≥в. ≈п≥чн≥ сказанн€ ≥рландц≥в - скели - де€кими рисами под≥бн≥ до ≥сландських саг, тому њх також почали називати сагами. ” сагах в≥дбилис€ особливост≥ €к доби њх виникненн€, так ≥ т≥Їњ епохи, коли вони були записан≥. јле архањчна основа переважаЇ: саги в≥дтворюють побут, в≥руванн€ ≥ у€вленн€ ще €зичницькоњ ≤рланд≥њ. якщо героњчний епос багатьох народ≥в був переважно в≥ршований, то ≥рландськ≥ саги з самого початку складалис€ прозою. ўоправда, п≥зн≥ше в них у найб≥льш напружених патетичних м≥сц€х робилис€ в≥ршован≥ вставки, €к≥ драматизують, пожвавлюють ≥ прикрашають розпов≥дь.

—аги дуже р≥зноман≥тн≥ за зм≥стом. ¬ героњчних сагах основна увага зосереджена на зображенн≥ в≥йськовоњ доблест≥ геро€, - про битви, походи, змаганн€. ƒосить багато м≥сц€ в них займаЇ фантастика.

Ќе позбавлен≥ героњки й фантастичн≥ (або романтичн≥) саги, але переважаЇ в них фантастика. √ероњ цих саг част≥ше сп≥лкуютьс€ з фантастичними ≥стотами. ≤рландський епос насичений м≥фолог≥Їю. ѕрийн€тт€ христи€нства не викор≥нило Ђ€зичницькихї у€влень. ” сагах знаходимо образи старих м≥фолог≥чних бог≥в (св≥тла, ремесла, мудрост≥ тощо), але част≥ше - нап≥вбог≥в, це с≥ди - прекрасн≥, в≥чно молод≥ та мудр≥ ж≥нки ≥ чолов≥ки маленького росту, €к≥ проживають десь за морем або п≥д землею, провод€чи час в ≥грах, розвагах, любов≥; лаг≥дн≥ та великодушн≥, вони разом з тим можуть жорстоко в≥домстити люд€м за причинене њм зло. «начне м≥сце в фантастичних сагах займаЇ тема мореплавства, €ка в≥дкриваЇ прост≥р дл€ художнього домислу та у€ви. ¬ ≥рландських сагах, на в≥дм≥ну в≥д ≥нших Ївропейських ранн≥х епос≥в, чимало уваги прид≥л€Їтьс€ ж≥нц≥ та любовним почутт€м. “ема коханн€ в них часто поЇднуЇтьс€ з траг≥чною ситуац≥Їю, в €ку потрапл€ють героњ.

ѕоети: Ѕарди. ‘≥л≥ди. ∆ерц≥-ƒруњди.

—аги по циклам: ”ланський ( ороль  онхобар ≥  ухул≥н), ‘≥нський (король ‘≥нн, син ќйсин),  орол≥вський (м≥фолог≥чний, ≥сторичний про д≥€нн€ корол≥в св≥ту).

Ќайдавн≥шими сагами ≥рландського епосу Ї саги уладського циклу, що виникли на п≥вноч≥ ≤рланд≥њ при

двор≥ уладських корол≥в в т≥ часи, коли ”лад був одн≥Їю з найб≥льших ≥ наймогутн≥ших частин ≤рланд≥њ.

 

—ага про  ухул≥на

√ероњчн≥ д≥л€тьс€ на ”ладський цикл ≥ на цикл ‘≥нна. ”ладський цикл (сучасний ќльстер). —получна ф≥гура - король  онхобар. ≤мов≥рно, в≥н створив державу ”лад≥в. ¬≥н перетворюЇтьс€ в еп≥чного корол€. ÷е еталон, що не розвиваЇтьс€ й не зм≥нюЇтьс€. ÷е етичний, моральний, героњчний зразок. …ого плем≥нник -  ухул≥н, один з улюблених героњв, тому що в≥н боровс€ за незалежн≥сть батьк≥вщини.  ухул≥н - нап≥вм≥ф≥чний персонаж, тому що його батько - бог св≥тла. ” нього Ї €кост≥ ≥ людини, ≥ казковоњ ≥стоти. ” битв≥ його т≥ло виростаЇ в три рази, одне око йде в череп, друге у центр чола, волосс€ наливаЇтьс€ кров'ю, майже може л≥тати. ≤м'€ своЇ в≥н одержуЇ не в≥дразу. ≤м'€ тод≥ треба було заслужити. ѕри народженн≥ давали пр≥звисько, у  ухул≥на - —ентанта. ¬ 7 рок≥в зробив подвиг. ƒ€дько  онхобар поњхав до ковал€  улана, у €кого був злий пес. ’лопчиков≥ стало нудно, в≥н п≥шов до ковал€, ≥ убив цього пса.  улан змусив  ухул≥на служити йому три роки.  ухул≥н - ≥рл.Ђсобака  уланнаї. « ”ладом пост≥йно воюЇ королева ћедб. ќдин раз вона ≥з чолов≥ком стала рахувати багатства. ” нењ на одного бика менше, хоче купити в улад≥в, ≥накше Ц силою (а бик незвичайний). √≥нц≥ необережн≥, проговорилис€, хоча бика продали. ¬≥йна. ћаг≥чна хвороба - чолов≥ки ”лади лежать у л≥жку й не можуть устати. Ќе хворий т≥льки  ухул≥н. јле в≥н не може вс≥х перемогти. ѕридумуЇ хитр≥сть ≥з мостом. ”  ухул≥на Ї побратим - ‘ерд≥ад. ћедб вимагаЇ в≥д нього битис€. √ине  ухул≥н теж через п≥сню, що ганьбить р≥д.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 800 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ѕобеда - это еще не все, все - это посто€нное желание побеждать. © ¬инс Ћомбарди
==> читать все изречени€...

1285 - | 1233 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.