Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ќа€вн≥ в украњнськ≥й мов≥ також значна к≥льк≥сть сл≥в (близьких до тюрк≥зм≥в)арабського й ≥ранського (перського) походженн€.




ѕри вивченн≥ зображальних джерел ≥сторики користуютьс€ не лише загально≥сторичними та джерелознавчими методами, а й методами, що розроблен≥ мистецтвознавц€ми. «окрема, под≥л зображальних джерел на граф≥чн≥, скульптурн≥, мал€рськ≥, твори прикладного мистецтва маЇ мистецтвознавче походженн€. ÷€ класиф≥кац≥€ враховуЇ водночас спос≥б створенн€ джерела, його форму, особливост≥ використанн€ ≥ може застосовуватись у джерелознавств≥.ѕоширена також класиф≥кац≥€ зображальних джерел за ≥ншою формальною ознакою Ч за розм≥ром: велик≥ (монументальн≥), середн≥ та мал≥ (м≥н≥атюрн≥) твори. ћонументальна форма, що характерна лише дл€ скульптури та живопису, пов'€зана здеб≥льшого з арх≥тектурою, окрем≥ р≥зновиди €коњ в≥днос€ть до зображальних джерел. —еред монументальних зображень важливе м≥сце займають фрески, мозањки, рельЇфи, в≥траж≥. ѕрообразом монументального живопису умовно можна вважати перв≥сн≥ наскельн≥ малюнки Ч петрогл≥фи.«ображальн≥ джерела середн≥х розм≥р≥в, або, €к њх ще прийн€то називати, станков≥ твори, на в≥дм≥ну в≥д монументальних, не пов'€зан≥ з≥ спорудами чи природними об'Їктами. ¬они об'Їмн≥, створен≥ на верстат≥ у майстерн≥ митц€ або в звичайних побутових умовах, коли йдетьс€ про народн≥ скульптуру та живопис.ћ≥н≥атюрн≥ твори також надзвичайно поширен≥ серед зображальних джерел. —еред них багато невеличких скульптурних тотемних зображень, амулет≥в, оберег≥в. ≤сторики добре досл≥дили ≥ часто використовують такий р≥зновид джерел, €к книжкова м≥н≥атюра.«а нового часу з'€вилис€ специф≥чн≥ р≥зновиди зображальних джерел, що потребують спец≥альних метод≥в досл≥дженн€. ÷е художн≥ лист≥вки, фото- та к≥нодокументи, в≥деоматер≥али. ¬ажливим ≥ специф≥чним джерелом Ї також картограф≥чн≥ зображенн€, що мають велике значенн€ дл€ вивченн€ ≥сторичноњ географ≥њ та картограф≥њ.ћ≥н≥атюрн≥ твори також надзвичайно поширен≥ серед зображальних джерел. —еред них багато невеличких скульптурних тотемних зображень, амулет≥в, оберег≥в. ≤сторики добре досл≥дили ≥ часто використовують такий р≥зновид джерел, €к книжкова м≥н≥атюра.«а нового часу з'€вилис€ специф≥чн≥ р≥зновиди зображальних джерел, що потребують спец≥альних метод≥в досл≥дженн€. ÷е художн≥ лист≥вки, фото- та к≥нодокументи, в≥деоматер≥али. ¬ажливим ≥ специф≥чним джерелом Ї також картограф≥чн≥ зображенн€, що мають велике значенн€ дл€ вивченн€ ≥сторичноњ географ≥њ та картограф≥њ. «а походженн€м слова́ под≥л€ютьс€ на власне украњнськ≥ та запози́чен≥ з ≥нших мов.

—ловниковий склад мови пост≥йно поповнюЇтьс€ €к словами, що створюютьс€ на основ≥ украњнськихсловотв≥рних засоб≥в, так ≥ запозиченими з багатьох мов: грецькоњ (ф≥лолог≥€, музей,театр), латинськоњ (клас, аудитор≥€,конституц≥€), н≥мецькоњ (бутерброд, солдат),англ≥йськоњ (баскетбол, дизайн),французькоњ (кашне, пюре, пальто),≥тал≥йськоњ (соло, тр≥о, акорд) та ≥нших.ѓх 10%

≤стор≥€ запозичень–едагувати

Ќизка найменувань предмет≥в ≥ пон€ть Ч≥менник≥в, р≥дше €костей Ч прикметник≥в ≥д≥й Ч д≥Їсл≥в ще здавна переходили в≥д одн≥Їњ мови до ≥ншоњ. Ўл€хи перейманн€сл≥в, природно, не обмежуютьс€ рухом в≥д мови до мови або нав≥ть в≥д д≥алект≥в до д≥алект≥в. “очна характеристика њх доконечно передбачаЇ врахуванн€ також ≥ розшаруванн€ сусп≥льства Ч тих соц≥альних груп, €к≥ засвоюють або можуть засвоювати лексику в≥д в≥дпов≥дних же чужомовних соц≥альних верств населенн€.

«начну роль щодо шл€х≥в перейманн€ в≥д≥грають випадки фахового пор€дку. ”сно через польське посередництво вукрањнську мову, спочатку в м≥ста ≥м≥стечка, а пот≥м ≥ в села, проникла певнарем≥снича терм≥нолог≥€ Ч номенклатуран≥мецького походженн€.

«апозиченн€ з р≥зних мов в≥дбулос€ за р≥зних час≥в. Ѕагато запозичених сл≥в стали наст≥льки звичними дл€ нас, що вже не в≥дчуваЇтьс€ њхнЇ чужомовне походженн€ (панчохи, цукор, кавун), ≥нш≥ нав≥ть не набули здатност≥ зм≥нюватис€ зазаконами украњнськоњ граматики (меню,тр≥о, кашне).

–озр≥зн€ють два способи прониканн€ вмови запозичених сл≥в Ч прониканн€ усне й писемне (книжне). ѕерший демонструЇ радикальн≥ше пристосуванн€ засвоЇногослова в середовищ≥, що його перейн€ло, а ≥нод≥ нав≥ть зм≥нило чи спотворило в дус≥так званоњ народноњ етимолог≥њ.  оло засвоюваних усно пон€ть, пор€д ≥зкультурними, може охоплювати прим≥тивно-побутов≥, лайлив≥ тощо. Ќайдавн≥ша частина запозичених сл≥в вукрањнськ≥й мов≥ с€гаЇ щепраслов'€нського пер≥оду й тому маЇ в≥дпов≥дники в ≥нших слов'€нських мовах. ÷≥ запозиченн€ поход€ть з готськоњ абод≥алект≥в прагерманськоњ мови. —еред запозичень, що усно входили до украњнськоњ мови в р≥зн≥ часи, булитюрк≥зми (слова половецького,татарського й турецького походженн€ або засвоЇн≥ через посередництво цих мов).

Ќа€вн≥ в украњнськ≥й мов≥ також значна к≥льк≥сть сл≥в (близьких до тюрк≥зм≥в)арабського й ≥ранського (перського) походженн€.

—лова, засвоюван≥ книжно, тобто черезл≥тературу, природно вищ≥ €к њх значенн€м, так ≥ тоном, що њх супроводжуЇ, Ч за належним њм емоц≥йним забарвленн€м. «азвичай ц≥ слова ви€вл€ють тенденц≥ю ставати ≥нтернац≥онал≥змами й широко розповсюджуватис€ в≥д народу до народу. Ќайголовн≥шим джерелом лексичнихзапозичень, пов'€заних ≥з пон€тт€ми загальноЇвропейськоњ культури, науки,державного управл≥нн€, права й пол≥тики, дл€ украњнськоњ мови, €к ≥ вс≥х Ївропейських, були та залишаютьс€ й дос≥латинська мова. ≤з зах≥дноЇвропейських мов п≥зн≥шого пер≥оду запозичень найб≥льше.

ƒе€к≥ запозичен≥ слова вживаютьс€ €ксинон≥ми власне украњнських сл≥в (л≥нгв≥стика Ч мовознавство, мемуари Ч спогади, емоц≥њ Ч почутт€) ≥ можуть в≥др≥зн€тис€ в≥д них сферою застосуванн€ в певних формах ≥ стил€х мовленн€.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 311 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒаже страх см€гчаетс€ привычкой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1580 - | 1406 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.