США в 60-90-х роках XX ст.

Мета: охарактеризувати особливості внутрішньої і зовнішньої політики американських адміністрацій 60-90 років XX ст., опи­сувати роль провідних політичних діячів цього періоду, пояснити причини загострення внутрішньополітичної боротьби у 70-ті pp., визначити суть «рейганоміки»; розвивати вміння аналізувати, по­рівнювати, критично мислити, робити висновки, працювати з різ­номанітними історичними джерелами інформації; висловлювати особисту точку зору; виховувати в учнів зацікавлення історією.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда

1. Які наслідки мали президентство Трумена та Ейзенхауера для країни?

2. Як би ви діяли задля подолання проблем країни в післявоєнний час?

III. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Для США 60-ті роки були періодом масштабного впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробниц­тво, значної структурної перебудови в економіці, а також подаль­ших змін у галузі найманої праці. Економічна демократія, конку­ренція, стимул персонального матеріального інтересу відкривали широкі можливості для наукових пошуків і їх негайної реалізації у виробництво.

Для сучасних Сполучених Штатів Америки характерним стало потужне поширення неексплуататорської (у традиційному розу­мінні цього поняття) власності на знаряддя та засоби виробництва, коли власник і працівник нерідко виступають як одна особа.

IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Учитель. У 1960 р. президентом США було обрано представ­ника Демократичної партії 43-річного Джона Кеннеді. Син міль­йонера, дипломата, католик за віросповіданням, Дж. Кеннеді під час Другої світової війни був офіцером флоту США, а в повоєнний час — членом палати представників. Він переконував американців в тому, що лише він зможе подолати кризу в країні.

Заручившись підтримкою своєї сім'ї і, зокрема, братів (один — міністр юстиції, другий — сенатор), президент оголосив програму «Нові рубежі» як продовження лінії Рузвельта. У цей час Америка переживала не найкращі часи: за темпами зростання виробництва США відстали від Західної Європи та Японії, безробіття сягало 7 %, падала конкурентоспроможність американських товарів. «Ми прийшли до керівництва країною після 7 місяців кризи, 3,5 років стагнації, 7 років в'ялого економічного зростання, 9 років падіння фермерських доходів», — говорив новий президент.

Тема 2. США та Канада у 1945 р.— на початку XXI ст.

Перемога Дж. Кеннеді на виборах пожвавила реформаторську діяльність. Було вжито заходів для стимулювання економічного зростання.

Суть нової програми полягала у відродженні Америки як світо­вого лідера за рахунок розширення функцій держави в економіці та зменшенні інфляції. В її основу було покладено ідеї неолібера­лізму (неокейнсіанства) економістів Дж. Гелбрейта і Геллера.

Багатообіцяюча кар'єра Дж. Кеннеді була несподівано перерва­на: 22 листопада 1963 р. у Далласі його було вбито. До сьогодні так остаточно і не з'ясовано, хто вбив президента і хто стояв за спиною вбивць. Новим президентом США став Лін дон Джонсон.

Робота з таблицею

Учні заповнюють таблицю, опрацьовуючи відповідний текст підручника.

Демократ Дж. Кеннеді (1961-1963) Концепція «нових рубежів» Внутрішня політика Зовнішня політика

Демократ Л. Джонсон (1963-1968) «Безкомпромісна війна проти бідності в Америці і

Збільшення капітало­вкладень в економіку. Оптимальне викорис­тання досягнень НТР. Підвищення квалі­фікації та освіти пра­цівників усіх рівнів, мінімальної погодин­ної оплати праці. Допомога збіднілим фермерам

Намагання збільши­ти вплив США на перебіг подій у світі. Не допустити по­ширення комунізму у світі.

Карибська криза 1962 р.

Спроби зменшити напруження в між­народних відносинах

Внутрішня політика

Закон «Про війну проти бідності». Реалізація програми виявилася малоефек­тивною. Спад в еко­номіці

Зовнішня політика 1964 р.— початок масштабних бойових дій у В'єтнамі

Висновок. Друга половина 60-х років стала для США роками пе­релому. Завершився цикл підйому в економіці, який у ринковому господарстві, як правило, чергується зі спадом виробництва. По­дальше зростання державних витрат загрожувало диспропорціями в економіці. Почалося зниження виробництва, і президент Джонсон вимушений був збільшити податки та скоротити на 6 млрд доларів федеральні витрати. Ширилося невдоволення серед населення.

Учитель. У 70-ті роки XX ст. президентами США були Р. Нік-сон (1968-1974), Дж. Форд (1974-1976), Джеймс Картер (1976-1980).

Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас

Робота з таблицею

ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ РОЗВИТКУ США в 70-ті роки

Політичні ознаки

Часта зміна пре­зидентів; політична криза: Уотергейт-ська справа; корумпованість по­літиків;

спад активності суспільно-полі­тичних рухів, профспілкового руху;

поява руху «зеле­них»

Економічні ознаки

Зниження темпів господарського зрос­тання; інфляція; перехід на ресур­созберігаючі техно­логії;

другий етап НТР — автоматизація, за­стосування ЕВМ; освоєння косміч­ного простору — 1969 р. — висадка на Місяць

Зовнішня політика

Послаблення зовнішньополі­тичних позицій США;

початок розрядки міжнародної на­пруженості; підписання доку­ментів, що закріп­лювали принцип міжнародного спів­існування, скоро­чення озброєнь

Матеріали до уроку

Учитель. На чергових президентських виборах 1972 p. P. Нік-сона було обрано президентом на новий термін. Зрештою, демокра­ти, як і в 1968 р., здобули перемогу на виборах до конгресу, зберігши стійку більшість в обох його палатах. «Поділене правління» — ви­конавча влада належала республіканцям, а законодавчу контролю­вали демократи — породжувало чимраз більпіу напруженість між цими владними структурами. Як і його попередники, Р. Ніксон прагнув розширення президентських повноважень. Не раз він діяв в обхід законодавчого органу. Роздратовані цим палати конгресу не­рідко «провалювали» внесені президентом законопроекти (зокрема, стосовно урядових асигнувань) та пропоновані ним кандидатури на урядові посади, а президент, у свою чергу, часто-густо накладав ве­то на ухвалені палатами законопроекти.

Найбільш рельєфно протистояння виконавчої та законодавчої гілок влади проявилось у так званій «уотергейтській справі». Під час виборчої кампанії 1972 р. у штаб-квартирі Демократичної пар­тії, що розміщувалася у вашингтонському кварталі Уотергейт, полі­ція затримала групу зловмисників, які намагалися встановити під­слуховуючу апаратуру. Спочатку на цей, здавалося б, дріб'язковий епізод не звернули особливої уваги, і він анітрохи не перешкодив Р. Ніксону здобути перемогу. Однак після виборів було оприлюдне­но факти про те, що президент і його найближче оточення не тільки були поінформовані щодо згаданої акції, але й всіляко намагалися

Тема 2. США та Канада у 1945 р.— на початку XXI ст.

затушувати цей неприємний інцидент. Вибухнув гучний скандал, ця справа стала предметом розслідування у Конгресі та вищих су­дових інстанціях.

Що ж до самого Р. Ніксона, то слідство у його справі зайшло так далеко, що конгрес розпочав процедуру імпічменту — усунен­ня президента з обійманої ним посади. За такої ситуації Р. Ніксону не залишалося нічого іншого, як піти у відставку (серпень 1974 p.), наступним президентом став Дж. Форд.

Попри те, що «уотергейтська справа» була не просто роздута засобами масової інформації, а й спрямовувалася політичними колами, зацікавленими у «поваленні» Р. Ніксона, тим не менше, ця кампанія сколихнула всю американську громадськість. У шир­шій перспективі вона пішла на користь суспільству: розслідування «уотергейтської справи» засвідчило непохитність засад американ­ської демократії й те, що у правовій державі ніхто не може безкар­но зловживати владою, у тому числі й президент.

Дж. Форд «амністував» Р. Ніксона, якому загрожував судо­вий процес. Громадська думка піддала за це нового президента гострій критиці. Не дуже вдалою виявилася й економічна політи­ка Дж. Форда. Не найкращим чином складались його відносини з конгресом.

На президентських виборах 1976 р. переміг кандидат від Де­мократичної партії Джеймс Картер — колишній губернатор штату Джорджія. Він наголошував на своїй непричетності до корумпованої вашингтонської верхівки, афішував близькість до простолюду, по­божність (за віросповіданням — баптист), підкреслював важливість дотримування у політиці високих моральних норм і правил. Після виборів до конгресу демократи зберегли більшість в обох палатах.

Запитання

1. В одній зі своїх промов Кеннеді говорив: «Не питайте мене, що для вас зробила Америка, а спитайте себе, що ви особисто зроби­ли для Америки». Як ви розумієте це висловлювання?

2. У чому виявилося загострення внутрішньополітичної боротьби у США в 70-ті роки?

Учитель. На роки президентства Дж. Картера припало особ­ливе нарощування Радянським Союзом своєї військової могутнос­ті, розширення ним військово-політичного впливу в деяких держа­вах Африки і навіть Латинської Америки. Дж. Картера американці звинувачували в тому, що його адміністрація дозволила СРСР випе­редити Сполучені Штати в гонці озброєнь, тим самим розширивши

Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас

свою експансію у світі. Президентові дорікали, що його реакція на радянське вторгнення в Афганістан була недостатньо рішучою. Відтак за Дж. Картером закріпилася репутація слабкого і невдало­го президента.

На виборах 1980 р. перемогу здобув представник Республікан­ської партії Рональд Рейган, людина, яка відновила міць США і за­лишила помітний слід в її історії.

►► США у 80-90-х pp. Рейганоміка

Біографічна довідка про Р. Рейгана

(її заздалегідь готує учень.)

Політика, яку почав проводити Р. Рейган, дістала назву «рей­ганоміка», складовими якої були: підтримка приватного бізнесу, зменшення соціальних виплат, зменшення податків на доходи до 10 %, мілітаризм.

Робота з таблицею

РЕЙГАНОМІКА

Основні заходи

Підтримка приватної ініціативи.

Відмова від жорстокої регламентації бізнесу.

Скорочення витрат всіх державних відомств за винятком Пентагону

(військово-промислового комплексу).

Зменшення федеральних витрат.

Зменшення податків.

Орієнтація соціальної політики на середній клас

Результати

Позитивні Негативні

Подолання кризових явищ, покра- Закордонні капіталовкладення пере-

щення економічної кон'юнктури, вищили американські закордонні

Збільшення частки наукомістких активи.

галузей економіки. Посилення конкуренції з товарови-

Приток іноземних інвестицій. робниками з Європи та Японії.

Розширення сфери послуг. Зростання воєнних витрат.

Переозброєння американської Зростання державної заборгованості.

армії Посилення соціального розшарування

Робота з історичними джерелами

Зі спогадів Р. Рейгана про початок свого президентства (Р. Рейган. Жизньпо-американски. — М., 1992. — С. 11-12.) «У 1981 p., коли я посів президентське крісло у Білому домі, американські військові м'язи були настільки атрофовані, що на-

Тема 2. США та Канада у 1945 р.— на початку XXI ст.

ша здатність успішно відбити можливу атаку з боку Радянського Союзу була дуже сумнівною: винищувачі не літали, бойові кораблі не плавали, бо хронічно не вистачало запчастин. Наші кращі сини і доньки полишали військову службу, моральний стан добровільної армії перебував в занепаді; наше стратегічне озброєння — ракети і бомбардувальники (основні наші сили стримування) — десятиліт­тями не модернізувалася. У той же час Радянський Союз створював свою воєнну машину, яка загрожувала перевершити нашу на будь-якому рівні.

Мені хотілося сісти за стіл переговорів, щоб покінчити з цією безглуздою політикою «взаємного гарантованого знищення», але для цього Америці, насамперед, потрібно було збільшити свою во­єнну міць. Тоді ми могли б вести переговори з Совєтами з позиції сили, а не слабкості».

«Багато з того, що було зроблено за період мого президент­ства, принесло мені глибоке задоволення, але понад усе я пиша­юсь економікою... Без економічного відродження Америка не могла знову здобути впевненість у собі і досягти колишнього рів­ня. Тільки оздоровлення економіки могло створити для нас такі можливості».

Із прощального виступу-звернення до нації Р. Рейгана «Сполучені Штати знову поважають у світі і звертаються до них за керівництвом... Ми прагнули змінити країну, а змінили світ... Країни в усьому світі тепер звертаються до вільного ринку і до сво­боди слова і відходять від ідеологій минулого... Демократія — вели­ке благо — також має і високу продуктивність... У цьому десятиліт­ті ми пройшли великий іплях, і ми трималися разом у бурхливому морі. І наприкінці ми разом наближаємося до місця нашого при­значення... І я можу сказати, що ми змінили ситуацію».

Запитання

1. Чим Р. Рейган мотивував необхідність переозброєння армії?

2. Які кроки були здійснені для реалізації стратегічного задуму Р. Рейгана?

3. Чи вдалося йому досягти поставленої мети?

Робота з таблицею

Зовнішня політика

Створення СРСР оголоше- 3 1985 р. — завершення «Ірангейт»
СОІ ний «імперією «холодної війни», покра-

зла» щення відносин з СРСР

Усі уроки до курсу «Всесвітня історія». 11 клас

«Ірангеит» — політичний скандал, суть справи якого полягала в тому, що США таємно, через посередників, по­стачали зброю і запасні частини одному зі своїх головних ворогів — Ірану, який вів війну з Іраком. Отримані кошти йшли на фінансування бойових загонів «контрас», що вели боротьбу проти сандиністського (прорадянського, прокубин-ського) режиму в Нікарагуа. Цей скандал ледь не коштував Рейгану президентського крісла.

V. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда

1. Визначте суть «рейганоміки» й охарактеризуйте її результати.

2. Порівняйте економічну політику президентів Кеннеді та Рейгана.

3. Чому, на ваш погляд, Рейган назвав СРСР «імперією зла»? Які факти зовнішньої і внутрішньої політики радянського керівни­цтва спричинили таку думку?

Висновок. У 1988 p. P. Рейган залишає наступникам процві­таючу країну. Позитивні зрушення в житті США були закріплені після приходу до влади республіканця Д. Буша, який продовжив курс Р. Рейгана.

VI. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника.

УРОК 10