Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


јнал≥з вар≥ант≥в альтернативних р≥шень, оптимальне використанн€ ресурс≥в за умов обмежень. –≥шенн€ стосовно оптимального розм≥ру обс€гу виробництва та замовленн€




 

“иповими прикладами операц≥йних (поточних) р≥шень Ї:

1) р≥шенн€ стосовно спец≥ального замовленн€;

2) р≥шенн€ щодо розширенн€ або скороченн€ сегменту;

3) р≥шенн€ стосовно виробленн€ чи придбанн€ нап≥вфабрикат≥в;

4) оптимальне використанн€ обмежених ресурс≥в;

5) р≥шенн€ стосовно ц≥ноутворенн€.

¬иб≥р кращого вар≥анта зд≥йснюЇтьс€ шл€хом визначенн€ ≥ пор≥вн€нн€ диференц≥йних витрат ≥ диференц≥йного доходу та розрахунку диференц≥йного прибутку. ќднак при прийн€тт≥ остаточного р≥шенн€ необх≥дно враховувати не лише поточн≥ вигоди, а й довгостроков≥ насл≥дки.

ѕри плануванн≥ обс€гу виробництва та реал≥зац≥њ продукц≥њ п≥дприЇмство стикаЇтьс€ з певними обмеженн€ми, що ≥снують. —еред них можна вид≥лити потужн≥сть п≥дприЇмства, на€вн≥сть робочоњ сили, на€вн≥сть матер≥альних та ф≥нансових ресурс≥в, можлив≥сть реал≥зац≥њ продукц≥њ на ринку та ≥н. “ому, дл€ дос€гненн€ максимальноњ ефективност≥ д≥€льност≥, п≥дприЇмство мусить обирати т≥ види д≥€льност≥, €к≥ за умов ≥снуючих обмежень будуть найб≥льш виг≥дними. ѕри цьому обовТ€зковим Ї найб≥льш оптимальне використанн€ обмежених ресурс≥в.

—хема проведенн€ анал≥зу за умов ≥снуючих обмежень залежить в≥д њх к≥лькост≥. якщо на п≥дприЇмств≥ ≥снуЇ одне обмеженн€ (потужн≥сть або к≥льк≥сть робочоњ сили), то анал≥з проводитьс€ з використанн€м показника маржинального доходу на одиницю обмежуючого фактору. Ќа основ≥ цього показника пор≥внюютьс€ можлив≥ види д≥€льност≥ ≥ визначаЇтьс€ найб≥льш виг≥дний.

ѕриклад 1.

ѕ≥дприЇмство може використати максимум 60 т. сировини дл€ випуску двох вид≥в продукц≥њ ј ≥ Ѕ, попит на €ку становить 4000 ≥ 2000 од. в≥дпов≥дно. ÷≥на реал≥зац≥њ виробу ј Ц 40 грн., виробу Ѕ Ц 50 грн., зм≥нн≥ витрати на одиницю продукц≥њ складають в≥дпов≥дно 28 ≥ 25 грн., а витрати сировини Ц 10 ≥ 15 кг. ѕ≥дприЇмство маЇ достатн≥ потужност≥ дл€ виробництва ≥ робочою силою забезпечене повн≥стю. Ќеобх≥дно визначити оптимальну структуру виробництва, €ка забезпечить максимальну суму прибутку, €кщо це не вплине на зм≥ну суми пост≥йних витрат.

1) ћаржинальний дох≥д:

вир≥б ј: 40 Ц 28 = 12 грн.;

вир≥б Ѕ: 50 Ц 25 = 25 грн.

2) ћаржинальний дох≥д на 1 кг. —ировини:

вир≥б ј: 12:10 = 1,2 грн.;

вир≥б Ѕ: 25:15 = 1,67 грн.

«а останн≥м показником б≥льш виг≥дним Ї виробництво продукц≥њ Ѕ, тому його обс€г плануЇмо дл€ повного задоволенн€ попиту, тобто 2000 одиниць. Ќа такий обс€г виробництва буде використано 2000*15 = 30000 кг або 30 т. сировини. “ому, дл€ виробництва продукц≥њ ј можна буде використати 30 т. сировини, що залишатьс€, при цьому з них можна виготовити: 30000/10 = 3000 одиниць продукц≥њ.

“аким чином, оптимальним буде виробництво 3000 одиниць продукц≥њ ј та 2000 одиниць продукц≥њ Ѕ, що забезпечить максимальну суму маржинального доходу: (3000*12) + (2000*25) = 86000 грн.

ќднак така ситуац≥€ зустр≥чаЇтьс€ не часто. як правило, п≥дприЇмство стикаЇтьс€ з двома ≥ б≥льше обмеженн€ми, в≥д €ких залежить обс€г виробництва ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ.

ѕри на€вност≥ двох обмежень можна використати два вар≥анти анал≥зу:

1) розвТ€занн€ системи р≥вн€нь з двома нев≥домими.

2) граф≥чний;

ѕриклад 2.

ѕ≥дприЇмство виготовл€Ї два види продукц≥њ (ј ≥ Ѕ). ¬иробничий процес в≥дбуваЇтьс€ у двох цехах (цех 1, цех 2), де продукц≥€ проходить посл≥довну обробку. ѕотужн≥сть кожного цеху обмежена к≥льк≥стю машино-годин роботи обладнанн€: цех 1 Ц 2300 год., цех 2 Ц 1750 год. ¬итрати машинного часу на одиницю продукц≥њ розпод≥л€ютьс€ так:

- продукц≥€ ј: цех 1 Ц 6 год., цех 2 Ц 3 год.;

- продукц≥€ Ѕ: цех 1 Ц 6 год., цех 2 Ц 2 год.

ћаржинальний дох≥д на одиницю продукц≥њ складаЇ:

продукц≥€ ј Ц 50 грн.;

продукц≥€ Ѕ Ц 70 грн.

Ќеобх≥дно визначити оптимальний обс€г виробництва окремих вид≥в продукц≥њ за на€вних обмежень.

–озвТ€занн€ системи р≥вн€нь з двома нев≥домими.

÷ех 1: 5х1 + 10х2 = 2300

÷ех 2: 6х1 + 2х2 = 1750

де х1 Ц обс€г виробництва продукц≥њ ј;

х2 Ц обс€г виробництва продукц≥њ Ѕ.

¬ир≥шуючи систему р≥вн€нь звичайним алгебрањчним методом д≥знаЇмос€, що п≥дприЇмству доц≥льно виготовл€ти 258 одиниць продукц≥њ ј та 101 одиницю продукц≥њ Ѕ. ѕри цьому забезпечитьс€ повне використанн€ машинного часу: 5*258 + 10*101 = 2300; 6*258 + 2*101 = 1750. ѕри цьому п≥дприЇмство отримаЇ маржинальний дох≥д у сум≥: 258*50 + 101*70 = 19970 грн.

√раф≥чний метод.

1) будуЇмо систему координат, по ос≥ ’ позначаЇмо один вид продукц≥њ (ј), по ос≥ ” Ц другий (Ѕ);

2) розраховуЇмо максимально можливий обс€г виробництва кожного виду продукц≥њ за умови, що в цеху буде виготовл€тись лише один вид:

цех 1 може виготовл€ти 460 одиниць продукц≥њ ј або 230 одиниць продукц≥њ Ѕ;

цех 2 може виготовл€ти 292 одиниц≥ продукц≥њ ј або 875 одиниць продукц≥њ Ѕ.

÷≥ величини будуть координатами точок перетину л≥н≥й обмежень з ос€ми координат.

 

–ис. 11.1. √раф≥чне розвТ€занн€ задач оптим≥зац≥њ виробництва за на€вност≥ двох обмежень

 

ѕри на€вност≥ трьох ≥ б≥льше обмежень анал≥з виконуЇтьс€ з використанн€м л≥н≥йного програмуванн€, з допомогою €ких розвТ€зуЇтьс€ р€д л≥н≥йних р≥вн€нь. ѕри цьому будуЇтьс€ ц≥льова функц≥€ ≥ р≥вн€нн€ ≥снуючих обмежень. Ўл€хом використанн€ стандартних програм оптим≥зац≥њ отримуЇтьс€ р≥шенн€ ≥ зд≥йснюЇтьс€ його анал≥з.

÷≥льова функц≥€ Ц мета, €коњ намагаЇтьс€ дос€гти менеджер.

–≥вн€нн€ ц≥льовоњ функц≥њ Ц алгебрањчне зображенн€ мети, €коњ намагаЇтьс€ дос€гти менеджер у процес≥ л≥н≥йного програмуванн€.

–≥вн€нн€ обмежень Ц алгебрањчне зображенн€ одного з обмежувальних чинник≥в [7, с. 235 - 236].

“акими чинниками можуть бути: потужн≥сть виробництва; виробнич≥ площ≥; деф≥цитн≥ матер≥али та ≥н. ÷≥льов≥ функц≥њ даних чинник≥в матимуть вигл€д:

1) дл€ потужност≥ виробництва:

t1x1+t2x2+Е+tnxn ≤ T, або ∑ tixi ≤ T (11.1)

 

де t1, t2,... tт - витрати машинного часу на одиницю в≥дпов≥дноњ продукц≥њ;

Ц максимально можлив≥ витрати робочого часу;

 

2) дл€ виробничих площ:

s1x1+s2x2+Е+snxn ≤S, або ∑ sixi ≤ S (11.2)

 

де s1, s2,... sт - площа, зайн€та п≥д виробництво окремих вид≥в продукц≥њ;

S Ц максимально можлива до використанн€ виробнича площа;

 

3) дл€ деф≥цитних матер≥ал≥в:

m1x1+m2x2+Е+mnxn ≤ M, або ∑ mixi ≤ M (11.3)

 

де m1, m2,... mт - норми витрачанн€ матер≥ал≥в на одиницю в≥дпов≥дноњ продукц≥њ, кг;

M Ц максимально можлив≥ витрати даного виду матер≥ал≥в, кг.

 

ѕод≥бним чином можна ввести до модел≥ р≥вн€нн€ обмежень ≥нших чинник≥в. –озвТ€занн€ модел≥, €к правило, виконують на ≈ќћ. ” результат≥ одержують р≥вн€нн€, параметри €кого показують, ск≥льки одиниць продукц≥њ кожного виду доц≥льно виготовл€ти (х) та €ку суму доходу це забезпечить.

–≥шенн€ стосовно спец≥ального замовленн€ Ц це р≥шенн€ стосовно отриманоњ пропозиц≥њ на разовий продаж продукц≥њ або наданн€ послуги за ц≥ною, нижчою за звичайну (або нав≥ть нижчою за соб≥варт≥сть). ƒл€ прийн€тт€ такого р≥шенн€ необх≥дно визначити соб≥варт≥сть виробництва одиниц≥ продукц≥њ, €ка базуЇтьс€ на релевантних витратах, та пор≥вн€ти њњ з ц≥ною, що пропонуЇтьс€. ѕри цьому релевантними витратами Ї зм≥нн≥ витрати, оск≥льки саме вони зм≥нюютьс€ при зм≥н≥ обс€гу виробництва. ѕост≥йн≥ ж витрати при цьому розгл€даютьс€ €к нерелевантн≥. ÷е по€снюЇтьс€ такими причинами:

- короткий пром≥жок часу;

- незм≥нн≥сть виробничих потужностей;

- ≥снуванн€ релевантного д≥апазону.

ќтже, €кщо ц≥на спец≥ального замовленн€ б≥льша, н≥ж релевантн≥ виробнич≥ витрати на одиницю продукц≥њ, спец≥альне замовленн€ сл≥д прийн€ти. ÷е дозволить п≥дприЇмству отримати прибуток.

ѕриклад 3.

ѕ≥дприЇмство з виготовленн€ сумок тимчасово втратило частину своњх замовник≥в ≥ тому не повн≥стю використовуЇ своњ виробнич≥ потужност≥, розрахован≥ на випуск 25000 сумок за р≥к. ‘актичний обс€г виробництва становить 21000 сумок за р≥к. ѕланов≥ виробнич≥ витрати на одну сумку становл€ть 95 грн., з €ких на варт≥сть сировини та пр€му оплату прац≥ припадаЇ 60 грн., виробнич≥ накладн≥ витрати: зм≥нн≥ Ц 15 грн., пост≥йн≥ Ц 20 грн. ¬итрати на збут складають 15 грн. на одну сумку, ≥ вони Ї пост≥йними. —ередн€ планова ц≥на реал≥зац≥њ продукц≥њ Ц 130 грн. за сумку.

ѕ≥дприЇмство отримало одноразову пропозиц≥ю продати оптом новому замовнику 3000 сумок за ц≥ною 90 грн. “ранспортн≥ витрати замовник в≥дшкодовуЇ повн≥стю.

Ќеобх≥дно визначити доц≥льн≥сть прийн€тт€ нового замовленн€ або в≥дмови в≥д нього.

ƒл€ визначенн€ доц≥льност≥ нового замовленн€ достатньо пор≥вн€ти додатковий дох≥д в≥д його виконанн€:

3000*90 = 270000 грн.

з додатковими релевантними витратами:

3000*(60+15) = 225000 грн.

та визначити релевантний прибуток:

270000 Ц 225000 = 45000 грн.

ќтже, прийн€тт€ спец≥ального замовленн€ за таких умов при на€вност≥ в≥льних виробничих потужностей буде доц≥льним, бо воно забезпечить 45000 грн. додаткового прибутку.

–≥шенн€ стосовно скороченн€ д≥€льност≥. Ќеобх≥дн≥сть р≥шенн€ щодо скороченн€ д≥€льност≥ найчаст≥ше виникаЇ при на€вност≥ у п≥дприЇмства збиткового сегмента. “радиц≥йно вважаЇтьс€, що л≥кв≥дуванн€ такого сегмента ≥ (або) зам≥на його ≥ншим сегментом зб≥льшить прибуток п≥дприЇмства в ц≥лому. ѕроте дл€ прийн€тт€ зазначеного типу р≥шенн€ необх≥дно зТ€сувати, чи покриваЇ збитковий сегмент своњ власн≥ витрати. ƒл€ цього зд≥йснюють пор≥вн€нн€ зв≥т≥в про ф≥нансов≥ результати, один з €ких характеризуЇ ситуац≥ю до л≥кв≥дац≥њ сегмента, а другий Ц стан п≥дприЇмства п≥сл€ операц≥њ л≥кв≥дац≥њ. “ак≥ зв≥ти складають на основ≥ калькулюванн€ зм≥нних витрат. ќск≥льки д≥€льн≥сть сегмента буде припинена, то зникнуть ≥ його зм≥нн≥ витрати.  р≥м того, сл≥д проанал≥зувати пост≥йн≥ витрати п≥дприЇмства ≥ вид≥лити з њх складу т≥, €к≥ пр€мо з≥ставл€ютьс€ з≥ збитковим сегментом. ÷е Ц так зван≥ пр€м≥ пост≥йн≥ витрати, €ких можна уникнути у раз≥ припиненн€ д≥€льност≥ цього сегмента. ” ц≥лому ДкритичнимФ к≥льк≥сним показником, €кий обірунтовуЇ необх≥дн≥сть л≥кв≥дац≥њ конкретного сегмента, можна вважати в≥дсутн≥сть у нього маржинального доходу. “аким чином, релевантними будуть дан≥ про вс≥ пр€м≥ витрати сегмента, тобто €к зм≥нн≥, так ≥ пост≥йн≥, що безпосередньо повТ€зан≥ з його д≥€льн≥стю, а також про доходи цього сегмента [9, с. 191].

–≥шенн€ стосовно виготовленн€ нап≥вфабрикат≥в у власному виробництв≥ чи придбанн€ њх ззовн≥. ¬иробл€ти чи купувати Ц це альтернатива в≥дносно того, що виг≥дн≥ше: самим виробл€ти окрем≥ компоненти продукц≥њ (виконувати роботи) чи купувати њх у зовн≥шн≥х постачальник≥в (п≥др€дник≥в).

јнал≥з дл€ вир≥шенн€ ц≥Їњ проблеми передбачаЇ:

1) визначенн€ релевантноњ виробничоњ соб≥вартост≥ компонента (послуги, роботи);

2) диференц≥альний анал≥з витрат;

3) урахуванн€ €к≥сних фактор≥в та не ф≥нансовоњ ≥нформац≥њ про можлив≥ насл≥дки такого р≥шенн€ на перспективу [2, с. 176].

ѕриклад 4.

ѕ≥дприЇмство виготовл€Ї складну продукц≥ю, на €ку використовуЇ комплектуюч≥ власного виробництва. –≥чний обс€г виробництва Ц 2000 од. продукц≥њ. ¬иробнич≥ витрати на виготовленн€ одиниц≥ комплектуючих складають: основн≥ матер≥али Ц 25 грн., пр€ма оплата прац≥ з нарахуванн€ми 20 грн., накладн≥ витрати: зм≥нн≥ Ц 22 грн., пост≥йн≥ Ц 27 грн.

ѕ≥дприЇмству пропонують купувати так≥ комплектуюч≥ у зовн≥шнього постачальника за ц≥ною Ц 70 грн. за одиницю.

Ќеобх≥дно визначити, чи доц≥льно прийн€ти пропозиц≥ю про закуп≥влю комплектуючих у зовн≥шнього постачальника.

–озвТ€занн€.

¬изначимо релевантн≥ витрати:

у п≥дприЇмства 25 + 20 + 22 = 67 грн.;

у постачальника Ц 70 грн.

–елевантний дох≥д (збиток):

67 Ц 70 = - 3 грн. на одиницю комплектуючих.

ќтже, купувати комплектуюч≥ за даною ц≥ною дл€ п≥дприЇмства Ї невиг≥дним.

Ќеобх≥дно звернути увагу на те, що у раз≥ в≥дсутност≥ у п≥дприЇмства в≥льних виробничих потужностей р≥шенн€ могло б бути ≥ншим. “ак, €кщо п≥дприЇмство вир≥шуЇ розпочати власне виробництво компонента ≥ за рахунок цього зменшити виробництво ≥нших продукт≥в, то втрачений через це маржинальний дох≥д розгл€датиметьс€ €к можлив≥ витрати [9, с. 195].

–≥шенн€ типу Дпродавати чи переробл€ти дал≥Ф. якщо п≥дприЇмство виготовл€Ї сп≥льн≥ продукти, €к≥ мають сп≥льн≥ процеси виробництва та витрати до так званоњ точки в≥докремленн€, то може постати питанн€ чи переробл€ти сп≥льний продукт п≥сл€ точки в≥докремленн€, чи краще його продати. якщо п≥дприЇмство вир≥шуЇ продовжити переробку, то вс≥ витрати на додаткову переробку п≥сл€ точки в≥докремленн€ будуть релевантними Ц ≥ пост≥йн≥ ≥ зм≥нн≥.  р≥м того, виручка в≥д реал≥зац≥њ готового продукту п≥сл€ додатковоњ переробки Ї релевантною ≥нформац≥Їю. ѕри цьому вс≥ попередн≥ витрати, €к≥ Ї сп≥льними дл€ вс≥х сп≥льних продукт≥в, розгл€даютьс€ €к не релевантн≥, оск≥льки стосуютьс€ минулого.

–≥шенн€ щодо розм≥р≥в парт≥њ виробництва продукц≥њ. –озм≥р парт≥њ Ц це к≥льк≥сть одиниць продукц≥њ, що виробл€Їтьс€ безперервно без переналагодженн€ обладнанн€. ћетою оптим≥зац≥њ розм≥ру парт≥њ Ї м≥н≥м≥зац≥€ загальноњ суми складських витрат, витрат на переналагодженн€ та на оплату в≥дсотк≥в за кап≥тал.

ќптимальний розм≥р парт≥њ можна визначити за формулою:

 
 


ќ–ѕ = √ (2 *   * «п) / «с, (11.4)

де ќ–ѕ Ц оптимальний розм≥р парт≥њ продукц≥њ, од.;

  Ц обс€г випуску продукц≥њ прот€гом року, од.;

«п Ц витрати на переналагодженн€ обладнанн€ з розрахунку на одну парт≥ю (сер≥ю) продукц≥њ, грн.

«с Ц складськ≥ витрати з розрахунку на одиницю продукц≥њ, грн.

«а такою ж методикою визначаЇтьс€ оптимальний р≥вень закуп≥вель сировини.

11.3. ¬изначенн€ моменту розм≥щенн€ замовлень та п≥дб≥р оптимального Дпортфел€ замовленьФ

 

ƒл€ усп≥шного управл≥нн€ запасами у кожний конкретний момент п≥дприЇмство повинне волод≥ти сировиною ≥ матер≥алами потр≥бного виду у к≥лькост≥, що необх≥дна дл€ безпереб≥йного забезпеченн€ виробництва.

ѕри вибор≥ стратег≥њ управл≥нн€ запасами головну роль в≥д≥грають витрати управл≥нн€ запасами. ќск≥льки витрати, повТ€зан≥ з необх≥дн≥стю прискоренн€ обороту, €к правило виправдан≥, то ≥нтервали закуп≥вель за цими видами сировини та матер≥ал≥в повинн≥ бути максимально скорочен≥. јктивним видам сировини та матер≥ал≥в необх≥дно прид≥л€ти €к можна б≥льше уваги, ≥ вони повинн≥ контролюватись з допомогою найб≥льш ефективних систем обл≥ку.

якщо бажано под≥лити виробнич≥ запаси б≥льш н≥ж на дв≥ класиф≥кац≥йн≥ групи, то часто використовують систему Данал≥зу ј¬—Ф. «а даною системою виробнич≥ запаси под≥л€ютьс€ на групи ј, ¬, —. √рупа ј поЇднуЇ найб≥льш активн≥ у грошовому в≥дношенн≥ види запас≥в, ¬ Ц запаси середньоњ активност≥, — Ц запаси з самим низьким р≥внем активност≥. ƒл€ класиф≥кац≥њ за групами ј, ¬ та — використовують той же метод, що ≥ при обТЇмно-варт≥сному анал≥з≥. ќбс€г р≥чного в≥дпуску у виробництво сировини та матер≥ал≥в кожного виду множать на ц≥ну, пот≥м сировину та матер≥али розм≥щають за убуваючою грошовою активн≥стю. √рупа ј, €к найб≥льш активна, п≥дл€гаЇ самому детальному контролю, груп≥ ¬ прид≥л€Їтьс€ менше уваги, а група — контролюЇтьс€ найменш активно.

ѕ≥дприЇмства змушен≥ збер≥гати велику номенклатуру сировини ≥ матер≥ал≥в, €к≥ малоактивн≥ у грошовому вираженн≥, але повинн≥ завжди знаходитись на склад≥.

ƒл€ визначенн€ потреби виробництва у таких видах сировини ≥ матер≥ал≥в на наступний пер≥од, а також дл€ посиленн€ контролю за њх рухом ц≥ види сировини ≥ матер≥ал≥в також групують у три чи б≥льше категор≥й. јнал≥з, однак, проводитьс€ лише по к≥лькост≥ сировини ≥ матер≥ал≥в кожного найменуванн€, без урахуванн€ вартост≥, ≥ р≥шенн€ про пер≥одичн≥сть закуп≥вель приймаютьс€ на основ≥ цього анал≥зу.

÷≥нн≥сть окремих вид≥в сировини ≥ матер≥ал≥в значно б≥льша, н≥ж њх варт≥сть або ступ≥нь њх грошовоњ активност≥. ѕри в≥дсутност≥ €когось виду сировини чи матер≥алу весь процес виробництва може попасти п≥д загрозу. “ому ≥ дешев≥ види сировини та матер≥ал≥в повинн≥ п≥дл€гати детальному контролю. ѕри цьому також можна проводити обТЇмно-варт≥сний анал≥з.

¬ управл≥нн≥ запасами важливо в≥рно визначити момент розм≥щенн€ замовленн€.

ћомент розм≥щенн€ замовленн€ Ц момент, коли необх≥дно зробити замовленн€ дл€ поповненн€ запас≥в. ¬≥н залежить в≥д економ≥чного розм≥ру замовленн€, часу виконанн€ замовленн€, витрачанн€ запас≥в на прот€з≥ пер≥оду виконанн€ замовленн€.

 

ћомент „ас ¬итрачанн€

розм≥щенн€ = виконанн€ x запас≥в за (11.5)

замовленн€ замовленн€ одиницю часу

 

ѕриклад 5.

ѕ≥дприЇмство купуЇ у постачальника втулки за ц≥ною 50 грн. за одиницю. Ќа р≥к п≥дприЇмству необх≥дно 35000 штук. ” роц≥ 250 робочих дн≥в, а час виконанн€ замовленн€ на втулки становить 4 дн≥. ѕ≥дприЇмство закуповуЇ парт≥ю втулок розм≥ром 2000 штук.

“од≥ моментом розм≥щенн€ замовленн€ на втулки Ї:

(35000*4)/250 = 560 штук

ќтже, п≥дприЇмству необх≥дно розм≥щувати замовленн€ на запаси кожного разу, коли њх залишок буде знижуватись до 560 штук, тобто за 4 дн≥ до того, €к запас буде вичерпано.

ѕоповненн€ запас≥в базуЇтьс€ на використанн≥ одн≥Їњ з наведених нижче систем.

ѕри використанн≥ системи з ф≥ксованим розм≥ром замовленн€ (к≥льк≥сть одиниць сировини або матер≥ал≥в визначено розрахунком оптимального розм≥ру замовленн€, наприклад по 100 одиниць) р≥шенн€ приймаЇтьс€ лише у момент розм≥щенн€ замовленн€. «амовленн€ на поставку розм≥щуЇтьс€ при зменшенн≥ на одну й ту ж величину, що дор≥внюЇ розм≥ру поставки, €ка заздалег≥дь визначена, але ≥нтервали поставки можуть бути р≥зними у залежност≥ в≥д витрачанн€ запасу.

÷ю систему ≥нколи називають двохбункерною, так €к запас под≥лений на два бункери: у першому Ц дл€ задоволенн€ потреб виробництва на прот€з≥ пер≥оду в≥д дати постачанн€ до дати замовленн€, у другому Ц на прот€з≥ пер≥оду в≥д дати замовленн€ до дати постачанн€.

—истема з ф≥ксованим розм≥ром передбачаЇ безперервний обл≥к залишк≥в на склад≥ сировини ≥ матер≥ал≥в дл€ визначенн€ точки замовленн€.

ѕри використанн≥ системи з ф≥ксованим ≥нтервалом м≥ж замовленн€ми ф≥ксуЇтьс€ пер≥од м≥ж замовленн€ми (раз в тиждень, в м≥с€ць та ≥н.), а р≥шенн€ приймаЇтьс€ про к≥льк≥сть сировини ≥ матер≥ал≥в, що замовл€ютьс€. ” к≥нц≥ кожного пер≥оду перев≥р€Їтьс€ р≥вень запас≥в ≥, виход€чи з нього, визначаЇтьс€ розм≥р замовленн€. «апас поповнюЇтьс€ кожний раз до р≥вн€, що не перевищуЇ максимальний запас, розм≥р €кого залежить в≥д ступен€ витрачанн€ запасу у попередньому пер≥од≥. ÷€ система ефективна, €кщо Ї можлив≥сть впливати на розм≥р парт≥њ постачанн€, а витрати на закуп≥влю в≥дносно невелик≥.

—истема з двома контрольними р≥вн€ми запас≥в ≥ з ф≥ксованою пер≥одичн≥стю замовленн€ Ц система, у €к≥й р≥вень запас≥в регулюЇтьс€ ≥ згори, ≥ знизу. ¬становлюЇтьс€ максимальний р≥вень запас≥в сировини та матер≥ал≥в ≥ њх нижн≥й р≥вень Ц точка замовленн€. якщо запас сировини ≥ матер≥ал≥в знижуЇтьс€ до точки замовленн€ до зак≥нченн€ встановленого пер≥оду м≥ж замовленн€ми, то можливе розм≥щенн€ позачергового замовленн€. ¬ ≥нших випадках дана система функц≥онуЇ €к система з ф≥ксованою пер≥одичн≥стю замовленн€.

ѕри використанн≥ системи з двома контрольними р≥вн€ми запас≥в без ф≥ксованоњ пер≥одичност≥ замовленн€ (система м≥н≥мум-максимум) замовленн€ висилаЇтьс€ у випадках, коли р≥вень замовленн€ дос€г точки замовленн€. ѕер≥од м≥ж замовленн€ми ≥ розм≥р замовленн€ в ц≥й систем≥ не ф≥ксуЇтьс€.

ѕри систем≥ з ф≥ксованим розм≥ром замовленн€ п≥дприЇмству необх≥дно дотримуватись двох правил контролю:

1) наступну парт≥ю необх≥дно замовл€ти тод≥, коли к≥льк≥сть на€вного запасу сировини ≥ матер≥ал≥в в сум≥ з сировиною ≥ матер≥алами, поставка €ких оч≥куЇтьс€ по останньому замовленню, буде нижче точки замовленн€;

2) замовл€ти парт≥њ сировини ≥ матер≥ал≥в у оптимальному розм≥р≥.

ѕри п≥дготовц≥ замовленн€ посл≥довн≥сть операц≥й буде наступною:

- розраховуЇтьс€ оптимальний розм≥р замовленн€ з точки зору найб≥льшоњ знижки при наближен≥й до необх≥дноњ к≥лькост≥ (наприклад, найб≥льша знижка Ц при покупц≥ 400 кг сировини, а розрахункова потреба Ц 380 кг, обираЇтьс€ розм≥р замовленн€ 400 кг);

- знаходитьс€ р≥вень (точка) замовленн€ на основ≥ оч≥куваного обс€гу в≥дпуску у виробництво за час оч≥куванн€ поставки та величини страхового запасу;

- перев≥р€Їтьс€ залишок запасу сировини ≥ матер≥ал≥в п≥сл€ кожного в≥дпуску у виробництво;

- коли запас сировини ≥ матер≥ал≥в знизитьс€ до к≥лькост≥, визначеноњ €к р≥вень (точка) замовленн€, необх≥дно готувати документи дл€ оформленн€ замовленн€;

- приймаЇтьс€ р≥шенн€ про момент висилки замовленн€, ≥ замовленн€ висилаЇтьс€.

ѕри вибор≥ моменту розм≥щенн€ замовленн€ необх≥дно враховувати тепер≥шню та прогнозну ситуац≥ю. «амовленн€ може бути вислане на к≥лька дн≥в ран≥ше або п≥зн≥ше через д≥ю р≥зних фактор≥в, що не п≥ддаютьс€ розрахунку. “акими факторами можуть бути зам≥на виду транспорту через погодн≥ умови або ≥нш≥ под≥њ, а також необх≥дн≥сть прискоренн€ або затримки у постачанн≥ та ≥н.

ѕри ф≥ксованому ≥нтервал≥ м≥ж замовленн€ми при п≥дготовц≥ замовленн€ необх≥дно передбачити наступну посл≥довн≥сть операц≥й:

- спочатку встановлюЇтьс€ пер≥одичн≥сть контролю запас≥в, що ор≥Їнтована на граф≥к постачань;

- дал≥ розраховуЇтьс€ величина необх≥дних запас≥в €к сума сировини ≥ матер≥ал≥в, що в≥дпускаютьс€ у виробництво за пер≥од контролю запас≥в ≥ за час оч≥куванн€ поставки, та к≥льк≥сть у страховому запас≥;

- складаЇтьс€ та виконуЇтьс€ граф≥к проведенн€ контролю р≥вн€ запас≥в, наприклад компТютер повинен кожен четвер видавати зв≥т про склад запас≥в за контролюЇмими видами сировини ≥ матер≥ал≥в;

- приймаЇтьс€ р≥шенн€ про розм≥р замовленн€ Ц виписуЇтьс€ к≥льк≥сть сировини ≥ матер≥ал≥в, що необх≥дн≥ дл€ доведенн€ к≥лькост≥ на€вного запасу до розрахованого потр≥бного запасу;

- замовленн€ висилаЇтьс€ у встановлений граф≥ком день.

ѕ≥сл€ того, €к визначений терм≥н замовленн€ ≥ потреба виробничих цех≥в у сировин≥ та матер≥алах, необх≥дно визначити оптимальний розм≥р замовленн€ [15].

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1330 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„тобы получилс€ студенческий борщ, его нужно варить также как и домашний, только без м€са и развести водой 1:10 © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1423 - | 1376 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.053 с.