Тема 8. Конкуренція і ціноутворення

План

1. Конкуренція: виникнення, сутність, функції, види.

2. Взаємозв’язок між конкуренцією, монополією та ціноутворенням.

3. Методи конкурентної боротьби.

4. Типи ринкових структур.

 

Методичні матеріали

Конкуренція – це суперництво між учасниками ринкової економіки за кращі умови виробництва, купівлі та продажу товарів. Конкуренція виконує ряд функцій: регулювання, мотивації, розподілу, контролю. Основними видами конкуренції є внутрішньогалузева (між аналогічними товарами) та міжгалузева (між товарами різних галузей) конкуренція.

Виділяють цінову та нецінову конкуренцію. Цінова передбачає продаж товарів і послуг за цінами, нижчими, ніж у конкурентів. Знизити ціну можна або шляхом зменшення витрат виробництва й обігу, або за рахунок зменшення прибутку. Нецінова конкуренція заснована на продажі товарів більш високої якості, досягнутої завдяки технічним перевагам виробництва, своєчасному оновленню властивостей товару відповідно до зміни моди, удосконаленню послуг, які супроводжують реалізацію, тощо.

В залежності від того, яким способом конкурують між собою учасники ринкових відносин, розрізняють досконалу та недосконалу конкуренцію і відповідні ринки. Досконала конкуренція − ідеальний вид конкуренції, за якої на ринку взаємодіють досить багато незалежних один від одного продавців та покупців з однаковими можливостями та правами, існує вільний доступ на ринок та вільний вихід з нього. Необхідно розуміти, що досягти досконалої конкуренції в її повному обсязі неможливо. До неї можна тільки наблизитися. Під недосконалою конкуренцією розуміють відносини, за яких не виконується хоча б одна з умов вільної конкуренції. Недосконала конкуренція може бути трьох видів: 1) монополістична – на ринку продовжує залишатися велика кількість продавців та покупців, однак виникає нове явище – диференціація продукту; 2) олігополістична − в окремій галузі народного господарства діє не одна, а декілька великих корпорацій, які, конкуруючи між собою, зберігають монополію в межах певного співтовариства, що виробляє ідентичний товар; 3) монополія − існує на ринку в тому випадку, коли в його межах діє тільки один продавець, у якого немає конкурентів.

Поширення монополістичних тенденцій спричиняє витіснення конкуренції, монополісти отримують можливість маніпулювати цінами. Проте, ступінь негативного впливу різних типів монополізму на загальну ефективність функціонування ринкової економіки не однаковий: із деякими з монополій, які становлять найбільшу загрозу для суспільства, треба нещадно боротися, а діяльність інших можна регулювати за допомогою певних державних заходів. Найбільш загрозливий із погляду економічної ефективності суспільного виробництва є монополізм, який виростає з конкуренції, ґрунтується на концентрації та централізації виробництва чи капіталу. Його основні організаційні форми − картелі, синдикати, трести, концерни. Ці форми монополій концентрують у своїх руках виробництво і збут основної частини певної продукції. Відсутність конкуренції призводить до того, що в такої монополії зникають стимули для підвищення ефективності виробництва. Другий тип монополізму пов’язаний із технологічною олігополією (технологічний монополізм). Існують технології, за яких найбільш ефективне виробництво можна організувати лише на великих підприємствах. Збільшення масштабів виробництва за таких технологій зумовлює значне зниження собівартості та підвищення конкурентоздатності продукції. Через таку особливість технології такі монополії не мають конкурентів (будь-яке менше підприємство має нижчу ефективність). Їх називають природними, вони не можуть бути об’єктом демонополізації. У ринковій економіці значного поширення набув третій тип монополізму, обумовлений диференціацією товарів. Монополістичний ефект у цьому випадку створений не великим обсягом виробництва, не контролем над цінами, а своєрідністю, новизною продукту. Для підприємств, які є технологічними лідерами, характерний четвертий тип монополізму – інноваційний. У цьому разі утворюється тимчасова монополія, пов’язана із застосуванням унікальних ідей або технологій. Ця монополія зникає з їх поширенням на інших підприємствах. Оскільки цей тип монополізму становить результат дії об’єктивних закономірностей розвитку продуктивних сил, його обмеження з боку держави повинне бути мінімальним. П’ятий тип монополізму − природно-державний монополізм. Його природа визначена необхідністю задовольняти деякі базові потреби як окремої людини, так і суспільства в цілому. Гарантії задоволення цих потреб надає держава, тому вона закріплює за собою право встановлювати умови виробництва та надання суспільству певних товарів. Природно-державний монополізм поширюється на забезпечення населення суспільними благами.

Необхідно усвідомлювати, що різні типи монополізму мають різні основи свого виникнення, різні форми прояву та наслідки. Держава, розробляючи антимонопольне законодавство, враховує ці обставини й, оскільки деякі типи монополізму є неминучі, природні, орієнтується не тільки на боротьбу з економічним, найбільш шкідливим, монополізмом, а й на досягнення та підтримку певного співвідношення між конкуренцією та монополією.

Виділяють низку способів здійснення конкурентної боротьби, а саме поліпшення якості продукції, в икористання реклами, у мови продажу товару, нечесна конкуренція.

IОсновні поняття

Конкуренція. Внутрішньогалузева і міжгалузева конкуренція. Досконала і недосконала конкуренція. Олігополія. Монополія. Диверсифікація. Ціноутворення. Ціна.

Питання для самоконтролю

1. Яким чином визначається модель ринку? Назвіть основні типи ринкових структур.

2. Визначте стратегії конкурентної боротьби в умовах ринкової економіки.

3. Назвіть умови виникнення конкуренції.

4. Як міжгалузева та галузева конкуренції впливають на ціноутворення?

5. Які вам відомі бар’єри входу до галузі?

6. Що лежить в основі розмежування монополії на закриту та відкриту?

7. Як монополія впливає на НТП та стан навколишнього середовища?

8. Чим обумовлені монополістичної конкуренції та як їх можна компенсувати?

9. Дайте визначення «колективній монополії» або «колективному домінуванню».

10. Яким чином поява нових технологій сприяє усуненню лідерських позицій природних монополістів?