Класифікація архівних документів за матеріальною основою документів та способами фіксації інформації.

ЛЕКЦІЯ 17

Архівознавство, як наукова система і навчальна дисципліна.

1. Архівознавство як наука. Його завдання та функції. Зв’язок з іншими науками.

2. Класифікація архівних документів за матеріальною основою документів та способами фіксації інформації.

3.Система архівних установ

4. Історія розвитку архівної справи на Україні.

 

Архівознавство як наука. Його завдання та функції. Зв’язок з іншими науками.

Архівознавство – це наукова система, яка вивчає історію, теорію і практику архівної справи, її правові та економічні засади, принципи формування і використання архівного фонду, технологію зберігання та реставрації документів.

Предметом архівознавства є закономірності становлення й розвитку архівної справи, наукові принципи роботи з документами, експертизи їхньої цінності, класифікації, відбору для зберігання і організації користування документами.

Об'єктами архівознавства є система архівних установ, документальні ресурси на паперових та інших носіях, органи управління архівами, науково-дослідні заклади.

Об'єктом українського архівознавства є також архівна україніка, під якою розуміють документальну спадщину українського народу, що відклалася у вітчизняних і зарубіжних архівах, музеях та бібліотеках.

У кожній державі для збереження історичної пам’ятки, створено державний архівний фонд. Він є власністю держави і національним досягненням всього народу. Для збереження державного архівного фонду, а також для поповнення його і використання в інтересах держави та народу існують державні архіви.

Державний архів – спеціалізована установа, що забезпечує потреби суспільства у ретроспективній документальній інформації через архівні документи, організуючи їхнє зберігання та використання.

На державні архіви покладені наступні завдання:

1. Збереження документів державного архівного фонду;

2. Державний облік документів архівного фонду;

3. Складання науково-довідкових документів державного архівного фонду;

4. Комплектування державного архівного фонду документами, які мають політичне, народногосподарське, наукове, соціально-культурне та істор. значення;

5. Організація методичного керівництва і контроль за роботою відомчих архівів та організації документів у діловодстві;

6. Використання державного архівного фонду в політичних, народногосподарських, наукових, соціально-культурних сферах, а також для забезпечення прав та законних інтересів громадян;

7. Підбір, розстановка і виховання кадрів державного архівного фонду.

Всі основні завдання державного архівного фонду внесено в закон “Про національний архівний фонд та архівні установи” (24 грудня 1993 р.), положення “Про головне архівне управління” (жовтень 1995 р.).

З метою виконання завдань архіви здійснюють такі найважливіші функції:

1. Приймають на збереження в установленому порядку документи установ, організацій і підприємств.

2. Ведуть облік і забезпечують збереження прийнятих в архів документів.

3. Проводять експертизу цінності документів.

4. Організовують використання документів, що зберігаються в архіві.

5. Видають в установленому порядку документи або копії документів на тимчасове користування, а також для роботи дослідників в читальних залах.

6. Виконують запити організацій та заяви громадян.

7. Беруть участь у розробці нормативно-методичних документів, інструкцій, положень.

Архівознавство як комплексна наука про архівну справу тісно пов'язане з іншими науками, насамперед з історією, правознавством, філософією, культурологією, філологічними науками, а також з математикою фізикою, хімією, документознавством, інформатикою, кібернетикою.

Класифікація архівних документів за матеріальною основою документів та способами фіксації інформації.

1. Документи на паперових носіях

2. Документи на плівкових носіях

– Кінодокументи (Кінодокумент – аудіовізуальний або зображувальний документ, зміст якого передано за допомогою кінематографічної техніки).

– Мікрофільми (комплект мікрофотокопій документів на рулонній плівці, об'єднаних на підставі якоїсь спільної ознаки)

– Фотодокументи (Фотодокумент – документ, що містить зображувальну інформацію, зафіксовану фотографічним способом).

– Фонодокументи (Фонодокументи – це документи, інформація яких зафіксована будь-якою системою запису звуку).

– Машиночитані документи (перфострічки, перфокарти, магнітні стрічки, картки та диски. Ці носії призначені для кодування інформації і управління роботою втоматів, вони є засобами введення інформації до комп'ютерів)

– Відеодокументи (Відеодокументи є магнітним записом зображувальної та звукової інформації на стрічці).

Система архівних установ.

Система архівних установ – це сукупність архівів, інших установ, структурних підрозділів, що забезпечують формування НАФ, його зберігання, здійснюють науково-дослідні, інформаційно-довідкові та управлінські функції в архівній справі.

Національний архівний фонд України – сукупність архівних документів, що відображають історію духовного й матеріального життя її народу, становлять наукову, історико-культурну цінність, визнані такими відповідною експертизою і зареєстровані в порядку, передбаченому законодавством.

Залежно від характеру зберігання документів архіви поділяють на:

а) архіви для постійного зберігання документів (центральні та місцеві);

б) архіви для тимчасового зберігання документів.

Система архівних установ:

1. центральні державні архіви (Центральні державні історичні архіви у Києві та Львові; Центральний державний архів вищих органів влади і управління (ЦДАВО) України (Київ); Центральний державний архів громадських об'єднань (ЦДАГО) (Київ); Центральний державний кінофотофоноархів України (Київ); Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва (ЦДАМЛМ) України (Київ); Центральний державний науково-технічний архів України (м. Харков.).

2. галузеві державні архіви, що забезпечують облік та зберігання науково-технічних, геологічних, метеорологічних, картографічних та інших спеціальних видів архівних документів, які потребують особливих умов зберігання та використання (архів Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державного комітету України по гідрометеорології, Державного картографо-геодезичного фонду України).

3. місцеві державні архіви (архівні установи Автономної Республіки Крим, державні архіви областей, міські державні архіви та архівні відділи районних державних адміністрацій).

4. архівні підрозділи самоврядних наукових установ, державних музеїв, бібліотек (Архів Національної академії наук України, відділи рукописів окремих музеїв, Інститут рукопису Нац. бібліотеки України імені В.І.Вернадського та ін.)

5. архівні підрозділи державних органів, підприємств, установ і організацій. Вони комплектують документи для тимчасового зберігання.

6. архіви об'єднань громадян, політичних партій, підприємств, установ і організацій, заснованих на колективній та приватній формах власності.

7. Український державний науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства.

8. Головне архівне управління при Кабінеті Міністрів України (нині Державний комітет архівів). Головархів забезпечує реалізацію державної політики в архівній галузі.