Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕсихолог≥чна структура особистост≥ у в≥тчизн€них та заруб≥жних психолог≥чних концепц≥€х.




ќск≥льки особист≥сть в≥дноситьс€ до класу надскладних систем, ост≥льки ≥ њњ вивченн€ не може обмежуватис€ одним €кимось п≥дходом. “ому Ї дек≥лька закордонних та в≥тчизн€них теор≥й особистост≥, кожна з €ких, по-перше, на св≥й розсуд описуЇ особист≥сть, а, по-друге, пропонуЇ своњ обТЇкти дл€ цього опису. Ќайпопул€рн≥шими серед закордонних теор≥й Ї:

ѕсиходинам≥чн≥ теор≥њ. ѕ≥двалини цих теор≥й були закладен≥ австр≥йським псих≥атром «.‘рейдом та розвинут≥ його посл≥довниками Ц ј.јдлером,  .ёнгом, ≈.‘ромом та ≥н. √оловна задача цих теор≥й Ц вивченн€ руш≥йних сил особистост≥, на п≥дстав≥ €ких формуЇтьс€ њњ активн≥сть. ÷ей напр€м спираЇтьс€ на ≥дею про те, що глибинною засадою повед≥нки особистост≥ Ї неусв≥домлюван≥ мотиви. ” «.‘рейда це ≥нстинкти, у  .ёнга Ц неусв≥домлений особист≥сний та сусп≥льний (колективне несв≥доме) досв≥д, у ≈.‘рома Ц екзистенц≥йн≥ потреби та т.≥н. “обто, в цих теор≥€х визнаЇтьс€ особлива роль несв≥домого, €ке головним чином ≥ обумовлюЇ повед≥нку особистост≥.

Ѕ≥хев≥ористичн≥ теор≥њ. Ѕ≥хев≥оризм в≥дштовхуЇтьс€ в≥д ≥дењ, що повед≥нка людини Ї насл≥дком безперервноњ взаЇмод≥њ м≥ж особист≥стю та њњ оточенн€м. “очн≥ше кажучи, б≥хев≥ористи звертають увагу на те, що умови оточенн€ людини формують њњ повед≥нку через навчанн€, а повед≥нка особистост≥, в свою чергу, формуЇ њњ оточенн€. “обто, людина ≥ ситуац≥€, в €к≥й вона знаходитьс€, обоп≥льно впливають одне на одного. “ому, щоб прогнозувати повед≥нку ≥ндив≥да, треба знати €к його характеристики взаЇмод≥ють з характеристиками оточенн€. ÷им ≥ повинна займатись, €к вважають б≥хев≥ористи, психолог≥€ особистост≥.

√уман≥стичн≥ теор≥њ. ѕосл≥довники цього напр€му не дискутують в≥дносно впливу б≥олог≥чних характеристик та оточенн€ людини на њњ повед≥нку, а п≥дкреслюють власну роль людини в визначенн≥ своЇњ дол≥. ¬ своњй концепц≥њ вони спираютьс€ на так≥ принципи: 1) особист≥сть потр≥бно зрозум≥ти, в≥дштовхуючись в≥д њњ власного погл€ду на св≥т, њњ сприйманн€ себе та њњ самооц≥нки; 2) пр≥ор≥тетним напр€мом досл≥дженн€ особистост≥ Ї њњ виб≥р, творч≥сть та самоактуал≥зац≥€, тобто все те, що вона робить сама, робити ставку на њњ саморозвиток; 3) методи вивченн€ особистост≥ не повинн≥ бути нейтральними до нењ ≥ тому досл≥дник повинен рахуватись з ц≥нн≥сними критер≥€ми њх використанн€; 4) мета психолог≥њ Ц зрозум≥ти людину, а не прогнозувати ≥ контролювати њњ повед≥нку.

 огн≥тивн≥ теор≥њ. ћайже ус≥ сучасн≥ психологи, незалежно в≥д њх ф≥лософських уподобань, визнають, що особист≥сн≥ в≥дм≥нност≥ Ї також насл≥дком того, €к ≥ндив≥думи репрезентують ≥нформац≥ю, що надходить до них. “ак≥ репрезентац≥њ звутьс€ когн≥тивними структурами або схемами. ѕри цьому одн≥ з цих структур використовуютьс€ ≥ндив≥дами задл€ ≥нтерпретац≥њ себе та свого оточенн€, а ≥нш≥ допомагають людин≥ сприймати, орган≥зовувати та збер≥гати ≥нформац≥ю.

—еред в≥тчизн€них теор≥й структури особистост≥ найб≥льш в≥домими Ї:

ѕ≥дх≥д –уб≥нштейна —.Ћ. Дќсобист≥сть Ц сукупн≥сть внутр≥шн≥х умов, через €к≥ в≥дбиваютьс€ вс≥ зовн≥шн≥ впливи, тому в особистост≥ можна вид≥лити компоненти р≥зних р≥вн≥в, ступен€ сп≥льност≥ та ст≥йкост≥ (сталост≥)Ф:

—пр€мован≥сть Ц ви€вл€Їтьс€ у потребах, ≥нтересах, ≥деалах, переконанн€х, дом≥нантних мотивах д≥€льност≥ ≥ повед≥нки, св≥тогл€д≥.

«нанн€, ум≥нн€, навички Ц набуваютьс€ п≥д час житт€ ≥ п≥знавальноњ д≥€льност≥.

≤ндив≥дуально - типолог≥чн≥ особливост≥ Ц про€вл€ютьс€ в темперамент≥, характер≥, зд≥бност€х.

ѕ≥дх≥д јнаньЇва Ѕ.√. –озгл€даЇ людину, особист≥сть €к сукупн≥сть чотирьох стор≥н:

1) Ћюдина €к частка людства;

2) Ћюдина €к особист≥сть;

3) ќнтогенез та життЇвий шл€х людини €к ≥ндив≥да;

4) Ћюдина €к б≥олог≥чний вид.

ѕ≥дх≥д ѕлатонова  . . Дќсобист≥сть Ц д≥Їспроможний член сусп≥льства, €кий усв≥домлюЇ свою роль в ньомуФ. ќсобист≥сть маЇ динам≥чну функц≥ональну структуру, елементами €коњ Ї:

—пр€мован≥сть Ц поЇднуЇ ставленн€ та моральн≥ €кост≥, ≥нтереси особистост≥, €к≥ розр≥зн€ютьс€ за р≥внем, широтою, ≥нтенсивн≥стю, стал≥стю, д≥Їв≥стю.

—оц≥альний досв≥д Ц включаЇ знанн€, вм≥нн€, навички та звички, набут≥ в особистому досв≥д≥, шл€хом навчанн€.

ѕсихолог≥чна п≥дструктура (форм в≥дображенн€) Ц охоплюЇ ≥ндив≥дуальн≥ особливост≥ окремих псих≥чних процес≥в та стан≥в (в≥дчутт€, сприйманн€, мисленн€, у€ва, памТ€ть, увага, емоц≥йн≥ €вища ≥ т. ≥н).

Ѕ≥олог≥чна п≥дструктура Ц охоплюЇ б≥опсих≥чн≥ типолог≥чн≥ властивост≥, а саме темперамент, в≥к, стать, а також патолог≥чн≥ зм≥ни особистост≥, €к≥ б≥льшою м≥рою залежать в≥д ф≥з≥олог≥чних та морфолог≥чних особливостей кори головного мозку.

’арактер та зд≥бност≥ не мають особистих рис, €к≥ б були одночасно ≥ властивост€ми особистост≥ ≥ змогли б ув≥йти в одну з п≥дструктур. “ому ѕлатонов  .  розгл€даЇ њх €к властивост≥, €к≥ про€вл€ютьс€ в р≥зних видах д≥€льност≥ ≥ ви€вл€ютьс€ в ус≥х чотирьох п≥дструктурах, тобто €к каркас особистост≥, €кий пронизуЇ вс≥ п≥дструктури.

ѕ≥дх≥д  овальова ќ.√. Дќсобист≥сть Ц субТЇкт ≥ обТЇкт сусп≥льних в≥дносинФ. ƒо структури особистост≥ вход€ть чотири п≥дструктури:

—пр€мован≥сть Ц €к система в≥дношень особистост≥ до оточуючого св≥ту, до €коњ вход€ть р≥зн≥ властивост≥, система взаЇмод≥ючих потреб, мотив≥в ≥ ≥нтерес≥в, ≥дейних ≥ практичних настанов. ƒом≥нуюча спр€мован≥сть визначаЇ всю псих≥чну д≥€льн≥сть особистост≥.

ћожливост≥ Ц система зд≥бностей, €к≥ Ї психолог≥чною передумовою усп≥шного виконанн€ людиною д≥€льност≥, в тому числ≥ ≥ профес≥йноњ.

—тиль Ц психолог≥чн≥ особливост≥ повед≥нки людини в соц≥альному середовищ≥, €к≥ визначаютьс€ темпераментом ≥ характером.

—истема вправ Ц забезпечуЇ саморегул€ц≥ю, самоконтроль та корекц≥ю д≥й, вчинк≥в в житт≥ ≥ д≥€льност≥.

ѕ≥дх≥д ћТ€сищева ¬.¬. –озгл€даЇ €дро особистост≥ €к систему њњ в≥дносин до оточуючого св≥ту та самоњ себе, що формуЇтьс€ п≥д впливом в≥дображенн€ св≥дом≥стю людини оточуючого св≥ту та Ї одн≥Їю з форм такого в≥дображенн€.

ѕ≥дх≥д јбульхановоњ-—лавськоњ  .ј. ѕредставл€Ї особист≥сть €к субТЇкт життЇвого шл€ху та субТЇкт д≥€льност≥. ¬ основ≥ розвитку особистост≥ лежить формуванн€ таких €костей, €к активн≥сть (≥н≥ц≥ативн≥сть, в≥дпов≥дальн≥сть),здатн≥сть доорган≥зац≥њ часу, соц≥альне мисленн€.

ќтже, структура особистост≥ Ц це складне системне ц≥л≥сне психолог≥чне утворенн€, €ке маЇ вс≥ ознаки системи ≥ сукупн≥сть структурних елемент≥в Ц б≥олог≥чний (ф≥з≥олог≥чний), психолог≥чний, соц≥альний.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 979 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќеосмысленна€ жизнь не стоит того, чтобы жить. © —ократ
==> читать все изречени€...

1401 - | 1225 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.