Розмір можливих фінансових втрат при реалізації даного ризику

 

 

У практиці використання цього алгоритму розмір можливих фінансових втрат виражається зазвичай абсолютною сумою, а ймовірність виникнення фінансового ризику - одним з коефіцієнтів виміру цієї ймовірності (коефіцієнтом варіації, бета-коефіцієнтом і ін) Відповідно рівень фінансового ризику при його розрахунку по даному алгоритму буде виражений абсолютним показником, що істотно знижує базу його порівняння при розгляді альтернативних варіантів.

б) Дисперсія. Вона характеризує ступінь коливання досліджуваного показника (в даному випадку - очікуваного доходу від здійснення фінансової операції) по відношенню до його середньої величини. Розрахунок дисперсії здійснюється за наступною формулою:

n

i

2 

(Ri 

R)2  I

(10.13)

 

 

де σ2 - дисперсія;

i  1

 

Ri - конкретне значення можливих варіантів очікуваного доходу по розглянутій фінансової операції;

R - середнє очікуване значення доходу по розглянутій фінансової операції;

Іi - можлива частота (ймовірність) отримання окремих варіантів очікуваного доходу за фінансової операції.

n - число спостережень.

 

в) Середньоквадратичне (стандартне) відхилення. Цей показник є одним з найбільш поширених при оцінці рівня індивідуального фінансового ризику, так само як і дисперсія визначає ступінь коливання і побудований на її основі. Він

розраховується за наступною формулою:

 

n

i

(Ri 

R) 2  I

(10.14)

i  1

 

де σ - середньоквадратичне (стандартне) відхилення;

 

Ri - конкретне значення можливих варіантів очікуваного доходу по розглянутій фінансової операції;

R - середнє очікуване значення доходу по розглянутій фінансової операції;

Іi - можлива частота (ймовірність) отримання окремих варіантів очікуваного доходу за фінансової операції;

n - число спостережень.

 

г) Коефіцієнт варіації. Він дозволяє визначити рівень ризику, якщо показники середнього очікуваного доходу від здійснення фінансових операцій розрізняються між собою. Розрахунок коефіцієнта варіації здійснюється за

наступною формулою:

 

Коефіцієнт варіації

= Середньоквадратичне

(стандартне) відхилення

(10.15)

Середнє очікуване значення доходу по розглянутій фінансової операції

 

 

д) Бета-коефіцієнт (або бета). Він дозволяє оцінити індивідуальний або портфельний систематичний Фінансовий ризик по відношенню до рівня ризику фінансового ринку в цілому. Цей показник використовується зазвичай для оцінки ризиків інвестування в окремі цінні папери. Розрахунок цього показника

здійснюється за формулою:

 

 Cov (ra, rp)

 

(10.16)

p

a 2(r)

 

де ra - оцінювана величина, для якої обчислюється коефіцієнт Бета:

 

прибутковість оцінюваного активу або портфеля,

 

rp - еталонна величина, з якою відбувається порівняння: дохідність портфеля цінних паперів або ринку,

Cov - коваріація оцінюваної та еталонної величини,

 

σ2(rp) - дисперсія еталонної величини.

 

Cov (ra, rp) 

K (ra, rp) 

 ra  rp

 

(10.17)

 

K (ra, rp) - коефіцієнт кореляції Пірсона.

 

Рівень фінансового ризику окремих цінних паперів визначається на основі наступних значень бета-коефіцієнтів:

в= 1 - середній рівень; в> 1 - високий рівень; в<1 - низький рівень.

2. Експертні методи оцінки рівня фінансового ризику застосовуються в тому випадку, якщо на підприємстві відсутні необхідні інформативні дані для здійснення розрахунків економіко-статистичними методами. Ці методи базуються на опитуванні кваліфікованих фахівців (страхових, фінансових, інвестиційних менеджерів відповідних спеціалізованих організацій) з наступною математичною обробкою результатів цього опитування. З метою отримання більш розгорнутої характеристики рівня ризику по

розглянутій операції опитування слід орієнтувати на окремі види фінансових ризиків, ідентифіковані за цією операцією (процентний, валютний, інвестиційний і т.п.).

У процесі експертної оцінки кожному експерту пропонується оцінити рівень можливого ризику, базуючись на визначеній бальною шкалою, наприклад:

- Ризик відсутній: 0 балів;

 

- Ризик незначний: 10 балів;

 

- Ризик нижче середнього рівня: 30 балів;

 

- Ризик середнього рівня: 50 балів;

 

- Ризик вище середнього рівня: 70 балів;

 

- Ризик високий: 90 балів;

 

- Ризик дуже високий: 100 балів.

 

3. Аналогові методи оцінки рівня фінансового ризик дозволяють визначити рівень ризиків за окремими найбільш масовим фінансовим операціям підприємства При цьому для порівняння може бути використаний як власний, так і зовнішній досвід здійснення таких фінансових операцій.

Методичний інструментарій формування необхідного рівня прибутковості фінансових операцій з обліків фактора ризику дозволяє забезпечити чітку кількісну пропорційність цих двох показників у процесі управління фінансовою діяльністю підприємства.

1. При визначенні необхідного рівня премії за ризик використовується наступна формула:

Рівень премії за ризик по конкретному фінансовому (фондовому) інструменту = (Середня норма прибутковості на фінансовому ринку - Безризикова норма прибутковості на фінансовому ринку) х Бета- коефіцієнт.

 

 

2. При визначенні необхідної суми премії за ризик використовується наступна формула:

Сума премії за ризик по конкретному фінансовому (фондовому)

інструменту в дійсній вартості = Вартість (котирувана ціна) конкретного