а) касова книга;
б) результати перевірок податкової служби;
в) дані лабораторного контролю;
г) матеріали виробничих засідань.
151. Оцінка очікуваного виконання плану є:
а) одним із видів завдань, які слід вирішити при проведенні експер-
тної діагностики фінансово-господарського стану підприємства;
б) одним із видів цілей діагностики фінансово-господарського стану
підприємства;
в) змістом експертної діагностики фінансово-господарського стану
підприємства;
г) немає жодного відношення до експертної діагностики фінансово-
господарського стану підприємства.
152. Аналіз життєвих циклів попиту товару є одним із го-
ловних завдань стратегії:
а) ціноутворення;
б) інвестиційної діяльності підприємства;
в) запобігання банкрутству;
г) товарної.
Що із наведеного нижче не відноситься до стратегії ціноутворення?
а) правила поведінки підприємства залежно від кон’юнктури ринку;
б) прийоми цінової конкуренції;
в) раннє виявлення кризових тенденцій;
г) методи оцінки цінової еластичності попиту.
154. Узагальнення усіх складників економічної стратегії,
по суті, відбувається у:
а) стратегії поведінки фірми на фінансових ринках;
б) стратегії зовнішньоекономічної діяльності;
в) стратегії інвестиційної діяльності;
г) стратегії запобігання банкрутству фірми.
155. Стратегічний розрив — це:
а) різниця між стратегічним планом і можливостями підприємства;
б) різниця між бажаним станом підприємства і дійсним;
в) елемент методу стратегічної діагностики «аналізу розривів»;
г) усі відповіді правильні.
156. Найбільш розповсюдженим методом діагностики стратегічної позиції підприємства вважають:
а) SWOT — аналіз;
б) матрицю БКГ, матрицю «Мак — Кінсі»;
в) конкурентний аналіз;
г) усі відповіді правильні.
157. Необхідність діагностики за слабкими сигналами ви- никає в ситуації, коли рівень нестабільності середовища під- приємства:
а) незначний;
б) надзвичайно високий;
в) суттєвий;
г) досить високий.
158. Аналіз сильних і слабких сторін підприємства прово-
дять:
а) щоквартально;
б) один раз у півріччя;
в) один раз в рік;
г) в міру потреби.
Показник, який носить назву Z-рахунок Альтмана,
використовують:
а) у процесі аналізу фінансового стану;
б) у процесі оцінки сильних і слабких сторін підприємства;
в) з метою передбачення банкрутства підприємства;
г) правильні відповідь відсутня.
160. Підставою для визнання структури балансу підпри- ємства незадовільною, а підприємства — неплатоспромож- ним є:
а) значення коефіцієнта поточної ліквідності на кінець звітного пе-
ріоду менше 2;
б) значення коефіцієнта забезпеченості власними засобами на кінець
звітного періоду менше 0,1;
в) варіанти а і б разом взяті;
г) правильна відповідь відсутня.
161. Для оцінки і аналізу коефіцієнтів поточної ліквіднос- ті, забезпечення власними засобами, відновлення (втрати) платоспроможності використовують дані:
а) бухгалтерського балансу;
б) звіту про фінансові результати;
в) звіту про рух грошових коштів;
г) усіх перелічених форм фінансової звітності.
162. Висновки щодо ймовірності банкрутства підприємст-
ва можна зробити на підставі:
а) «піраміди показників»;
б) значення Z-рахунка Альтмана;
в) значення показників оцінки фінансової стійкості;
г) усі відповіді правильні.
163. Назва SWOT — це англійська абревіатура значень:
а) сильні, слабкі сторони; можливості і загрози (небезпеки);
б) можливості і загрози (небезпеки); сильні, слабкі сторони;
в) високі, низькі темпи росту; висока, низька частка ринку;
г) висока, низька частка ринку; високі, низькі темпи росту.
Напрямок діяльності, коли позиції підприємства сла- бкі, але перспективи розвитку ринку достатньо привабливі згідно з матрицею БКГ,— це
а) «зірки»;
б) «дійні корови»;
в) «дикі кішки»;
г) «собаки».
165. Консалтинговою фірмою «Мак Кінсі» була розробле-
на матриця з аналогічною назвою на замовлення компанії:
а) «Форд»;
б) «Дженерал Електрик»;
в) «Міцубіші»;
г) «Тойота».
