жати лише:
а) поточні;
б) реальні;
в) виробничі;
г) теоретичні.
97. Такі фактори, як «ставка» і «продуктивність», мають відношення до визначення відхилень стандартних витрат від фактичних щодо:
а) прямих витрат;
б) постійних накладних витрат;
в) змінних накладних витрат;
г) прямих і виробничих накладних витрат.
98. Переважна більшість західних фірм і компаній здійс-
нюють... рівневий аналіз відхилень стандартних витрат:
а) двох;
б) трьох;
в) чотирьох;
г) п’яти.
99. Відхилення від гнучкого бюджету є характерним для відхилень за рахунок:
а) тарифних ставок і продуктивності праці;
б) цін і ефективності;
в) обох перелічених варіантів;
г) кошторису і обсягу.
100. Відхилення стандартних витрат виявляються шляхом зіставлення:
а) фактичних витрат і стандартних витрат;
б) стандартних витрат на фактичний випуск і фактичних витрат;
в) стандартних витрат і фактичних витрат;
г) фактичних витрат і стандартних витрат на фактичний випуск.
Які бувають відхилення?
а) позитивні і негативні;
б) обліковані і необліковані;
в) матеріальні і вартісні;
г) усі відповіді правильні.
102. На відхилення матеріальних витрат впливають такі фактори:
а) норм;
б) цін;
в) кількість (обсяг);
г) усі перелічені фактори.
Що із наведеного нижче не має жодного відношення до аналізу відхилень?
а) порівняння;
б) ланцюгові підстановки;
в) коливання;
г) зіставлення.
104. Запас фінансової стійкості відноситься до такого ме-
тоду оперативного контролінгу, як:
а) граничні величини;
б) «вузькі місця» результатів діяльності;
в) мотивація для одержання позитивного результату;
г) правильна відповідь відсутня.
105. Із сукупності методів диференціації витрат найбільш точним вважається метод:
а) графічний;
б) найбільших і найменших витрат;
в) найменших квадратів;
г) статистичний.
106. З метою прогнозування діяльності фірми на недалеку і тривалу перспективу першочергового значення набуває облікова інформація, що стосується:
а) результатів діяльності;
б) затрат фірми;
в) стану активів;
г) стану пасивів.
107. Для прийняття оперативних управлінських рішень типу: «Виробляти чи купувати», «Де продавати», «По якій ціні продавати», і т. п. використовується система обліку:
а) за змінними затратами;
б) за постійними затратами;
в) за повними затратами;
г) будь-яка з вищеперелічених залежно від специфіки діяльності фі-
рми чи підприємства.
108. Аналіз взаємозв’язку «витрати — обсяг — прибуток»
в загальному випадку називають:
а) оперативним аналізом витрат;
б) стратегічним аналізом витрат;
в) поточним аналізом витрат;
г) просто аналізом витрат.
109. Аналіз взаємозв’язку «витрати — обсяг — прибуток»
складається з... етапів (стадій):
а) двох;
б) трьох;
в)чотирьох;
г) п’яти.
110. Визначення точки беззбитковості є... етапом аналізу взаємозв’язку «витрати — обсяг — прибуток»:
а) початковим;
б) центральним;
в) заключним;
г) не є жодним з етапів аналізу.
111. Точку беззбитковості можна розраховувати:
а) методом рівняння;
б) методом маржинального доходу;
в) графічним методом;
г) будь-яким з перелічених методів.
112. Маржинальний дохід — це:
а) продажі — постійні витрати;
б) продажі — змінні витрати;
в) продажі — витрати (постійні + змінні);
г) змінні витрати — постійні витрати.
113. Результат впливу зміни витрат, ціни та обсягу реалі-
зації на прибуток можна визначити шляхом:
а) порівняння звітів про прибуток;
б) диференціального аналізу;
в) порівняння маржинального доходу;
г) будь-яким з перелічених методів.
Що з наведеного не відноситься до традиційних обме- жувальних припущень у процесі проведення аналізу взаємо- зв’язку «витрати— обсяг— прибуток»?
а) прибуток визначається виходячи із змінних затрат;
б) обсяг виробництва дорівнює обсягу продажів;
в) оцінка невизначеності витрат (доходів) ігнорується;
г) все відноситься.
