Максимально ефективними стандартами можна вва-

жати лише:

а) поточні;

б) реальні;

в) виробничі;

г) теоретичні.

 

 

97. Такі фактори, як «ставка» і «продуктивність», мають відношення до визначення відхилень стандартних витрат від фактичних щодо:

а) прямих витрат;

б) постійних накладних витрат;

в) змінних накладних витрат;

г) прямих і виробничих накладних витрат.

 

 

98. Переважна більшість західних фірм і компаній здійс-

нюють... рівневий аналіз відхилень стандартних витрат:

а) двох;

б) трьох;

в) чотирьох;

г) п’яти.

 

 

99. Відхилення від гнучкого бюджету є характерним для відхилень за рахунок:

а) тарифних ставок і продуктивності праці;

б) цін і ефективності;

в) обох перелічених варіантів;

г) кошторису і обсягу.

 

 

100. Відхилення стандартних витрат виявляються шляхом зіставлення:

а) фактичних витрат і стандартних витрат;

б) стандартних витрат на фактичний випуск і фактичних витрат;

в) стандартних витрат і фактичних витрат;

г) фактичних витрат і стандартних витрат на фактичний випуск.

 

 

Які бувають відхилення?

а) позитивні і негативні;

б) обліковані і необліковані;

в) матеріальні і вартісні;

г) усі відповіді правильні.

102. На відхилення матеріальних витрат впливають такі фактори:

а) норм;

б) цін;

в) кількість (обсяг);

г) усі перелічені фактори.

 

Що із наведеного нижче не має жодного відношення до аналізу відхилень?

а) порівняння;

б) ланцюгові підстановки;

в) коливання;

г) зіставлення.

 

104. Запас фінансової стійкості відноситься до такого ме-

тоду оперативного контролінгу, як:

а) граничні величини;

б) «вузькі місця» результатів діяльності;

в) мотивація для одержання позитивного результату;

г) правильна відповідь відсутня.

 

105. Із сукупності методів диференціації витрат найбільш точним вважається метод:

а) графічний;

б) найбільших і найменших витрат;

в) найменших квадратів;

г) статистичний.

 

106. З метою прогнозування діяльності фірми на недалеку і тривалу перспективу першочергового значення набуває облікова інформація, що стосується:

а) результатів діяльності;

б) затрат фірми;

в) стану активів;

г) стану пасивів.

 

107. Для прийняття оперативних управлінських рішень типу: «Виробляти чи купувати», «Де продавати», «По якій ціні продавати», і т. п. використовується система обліку:

а) за змінними затратами;

б) за постійними затратами;

в) за повними затратами;

г) будь-яка з вищеперелічених залежно від специфіки діяльності фі-

рми чи підприємства.

108. Аналіз взаємозв’язку «витрати — обсяг — прибуток»

в загальному випадку називають:

а) оперативним аналізом витрат;

б) стратегічним аналізом витрат;

в) поточним аналізом витрат;

г) просто аналізом витрат.

109. Аналіз взаємозв’язку «витрати — обсяг — прибуток»

складається з... етапів (стадій):

а) двох;

б) трьох;

в)чотирьох;

г) п’яти.

 

110. Визначення точки беззбитковості є... етапом аналізу взаємозв’язку «витрати — обсяг — прибуток»:

а) початковим;

б) центральним;

в) заключним;

г) не є жодним з етапів аналізу.

111. Точку беззбитковості можна розраховувати:

а) методом рівняння;

б) методом маржинального доходу;

в) графічним методом;

г) будь-яким з перелічених методів.

112. Маржинальний дохід — це:

а) продажі — постійні витрати;

б) продажі — змінні витрати;

в) продажі — витрати (постійні + змінні);

г) змінні витрати — постійні витрати.

113. Результат впливу зміни витрат, ціни та обсягу реалі-

зації на прибуток можна визначити шляхом:

а) порівняння звітів про прибуток;

б) диференціального аналізу;

в) порівняння маржинального доходу;

г) будь-яким з перелічених методів.

 

Що з наведеного не відноситься до традиційних обме- жувальних припущень у процесі проведення аналізу взаємо- зв’язку «витрати— обсяг— прибуток»?

а) прибуток визначається виходячи із змінних затрат;

б) обсяг виробництва дорівнює обсягу продажів;

в) оцінка невизначеності витрат (доходів) ігнорується;

г) все відноситься.