«об’єкти обліку затрат»:
а) облік за змінними затратами;
б) облік за видами затрат;
в) облік за центрами затрат;
г) облік, диференційований за базами розподілу затрат.
47. Варіанти обліку затрат з фіксованим обсягом випуску продукції та з обсягом випуску продукції, який змінюється, властиві:
а) обсягу затрат за фактичною собівартістю;
б) обсягу затрат за нормативною собівартістю;
в) обсягу затрат за плановою собівартістю;
г) обсягу затрат за плановою і нормативною собівартістю.
48. Який із наведених нижче методів обліку затрат не має жодного відношення до системи обліку за неповною собівар- тістю:
а) простий «директ-костинг»;
б) облік планових граничних затрат;
в) «стандарт-кост»;
г) облік покриття постійних затрат.
49. Простота є найважливішою перевагою варіанта обліку затрат за фактичною собівартістю:
а) базового;
б) за плановими цінами;
в) за цінами минулого періоду;
г) правильна відповідь відсутня.
50. Планові значення показників використовуються в об-
ліку за неповною собівартістю:
а) при простому «директ-костингу»;
б) в обліку покриття постійних затрат;
в) в обліку покриття постійних затрат з відносними прямими затра-
тами;
г) в обліку планових граничних затрат.
51. Нормативний облік затрат може здійснюватись таким чином:
а) повністю за нормативними затратами;
б) паралельно за фактичними та нормативними затратами;
в) змішаним способом;
г) будь-яким із перелічених вище.
52. Однопередільний і багатопередільний варіанти є різ-
новидами..... методу обліку затрат:
а) попроцесного;
б) попередільного;
в) позамовного;
г) нормативного.
53. Облік лише того, що повинно відбутися, властивий:
а) системі «стандарт-кост»;
б) системі «директ-костинг»;
в) позамовному методу;
г) усі відповіді правильні.
54. Що саме із наведеного нижче не має відношення до стандартів, які класифікують залежно від рівня використан- ня потужності:
а) теоретичні;
б) поточні;
в) минулого середнього виконання;
г) нормального виконання.
55. Нормативи, які встановлюють мету, до якої слід на-
ближатися, мають назву:
а) базові;
б) досягнуті в даний час;
в) ідеальні;
г)полегшені.
56. Система калькулювання собівартості, яка базується лише на основі прямих виробничих затрат, називається:
а) «директ-кост»;
б) «стандарт-кост»
в) на основі діяльності;
г) своєчасного виробництва.
57. Калькулювання на базі повної собівартості дає можли-
вість визначити прибуток в розрахунку на одиницю продукції:
а) тільки після закінчення звітного періоду;
б) у процесі виробничої діяльності;
в) після завершення збуту продукції;
г) у будь-який момент.
58. Недоліком обліку сум покриття є:
а) доповнення обліку повних затрат;
б) організації обліку сум покриття в розрізі клієнтів;
в) необхідність розподілу затрат кожного виду у місці їх виникнення;
г) ведення ступеневого обліку покриття постійних затрат на базі
граничних затрат.
59. Облік повних затрат доцільно вести у разі:
а) повного завантаження виробничих потужностей;
б) монопольного становища на ринку;
в) одного з двох вищенаведених випадків;
г) неповного завантаження виробничих потужностей.
60. Облік сум покриття доцільно вести у випадку:
а) повного завантаження виробничих потужностей;
б) монопольного становища на ринку;
в) одного з двох вищеперелічених випадків;
г) неповного завантаження виробничих потужностей.
61. Контролiнг без детального обліку сум покриття:
а) можливий;
б) неможливий;
в) можливий в умовах дрібносерійного виробництва;
г) можливий в умовах випуску одного виду продукції.
62. Доповнення традиційного обліку повних затрат дета-
льним обліком сум покриття дає змогу:
а) управляти підприємством при неповному завантаженні виробни-
чих потужностей;
б) управляти підприємством при повному завантаженні виробничих
потужностей;
в) розраховувати ефективність і надавати відповідні дані службі ко-
нтролінгу;
г) здійснювати усі вищенаведені дії.
63. З граничними і постійними затратами має справу:
а) І тип організації обліку сум покриття;
б) II тип організації обліку сум покриття;
в) облік повних затрат;
г) усі вищеперелічені методи.
64. Автором II типу організації обліку сум покриття є:
а) Кільгер;
б) Плаут;
в) Рібель;
г) жоден із перелічених вчених не є автором вказаного типу обліку
сум покриття.
65. Обліком граничних фактичних затрат називають:
а) І тип організації обліку сум покриття;
б) II тип організації обліку сум покриття;
в) облік повних затрат;
г) жоден із перелічених видів не відноситься до вказаного.
66. І-ий тип організації обліку сум покриття придат-
ний для:
а) підприємств, які випускають однорідну продукцію;
б) підприємств сфери послуг;
в) підприємств, які спеціалізуються на випуску різнорідної продукції;
г) будь-якого типу підприємств.
67. Обліком граничних планових затрат називають:
а) І тип організації обліку сум покриття;
б) II тип організації обліку сум покриття;
в) облік повних витрат;
г) жоден із перелічених видів не відноситься до вказаного.
68. ІІ-ий тип організації, обліку сум покриття придат-
ний для:
а) підприємств, які випускають однорідну продукцію;
б) підприємств сфери послуг;
в) підприємств, які спеціалізуються на випуску різнорідної продукції;
г) будь-якого типу підприємств.
69. Не мають ніякого відношення до І типу обліку сум по-
криття:
а) Кільгер і Плаут;
б) Ате і Меллерович;
в) Пауль Рібель;
г) жоден із перелічених авторів.
70. Безпосередньо зв’язані з І типом обліку сум покриття:
а) Кільгер і Плаут;
б) Ате і Меллерович;
в) вищеперелічені автори;
г) Пауль Рібель.
71. Суми покриття на базі граничних затрат:
а) менші, ніж на базі виробничих затрат;
б) більші, ніж на базі виробничих затрат;
в) дорівнюють тим, що на базі виробничих затрат;
г) не є зіставними з тими, що на базі виробничих затрат.
72. Критерієм якого методу обліку результатів є пряме віднесення затрат на носії і місця виникнення затрат:
а) обліку повних затрат;
б) обліку часткових затрат (І тип організації);
в) обліку часткових затрат (II тип організації);
г) обліку часткових затрат.
73. Вибір взаємодіючих величин є характерною ознакою для обліку:
а) повних затрат;
б) сум покриття;
в) І типу організації обліку часткових затрат;
г) II типу організації обліку часткових затрат.
74. В умовах організації обліку повних затрат прибуток визначається на основі виробничого результату з урахуван- ням зміни запасів:
а) на базі затрат на виготовлення;
б) па базі граничних затрат на виготовлення;
в) на базі виробничих затрат;
г) без урахування зміни запасів.
