Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќрган≥зац≥€, що навчаЇтьс€




¬ 90-т≥ роки ’’ стор≥чч€ була започаткована концепц≥€, що в≥дкриваЇ нов≥ можливост≥ дл€ використанн€ творчого потенц≥алу вс≥х працюючих Ц концепц≥€ орган≥зац≥њ, що навчаЇтьс€ (Learning organization).

ќрган≥зац≥€, що навчаЇтьс€, Ц це орган≥зац≥€, котра завжди готова зм≥нити себе, щоб адаптуватис€ до безперервно зм≥нного б≥знес-середовища. ¬она в≥дкрита до ≥нновац≥й ≥ св≥домо спр€мовуЇ своњ зусилл€ на розвиток власного творчого потенц≥алу.

‘актично вс≥ орган≥зац≥њ вчатьс€. јле одна справа, коли вона просто реагують на кризи, ≥нша Ц коли в них Ї розум≥нн€ важливост≥ навчанн€ €к одн≥Їњ з ц≥нностей орган≥зац≥њ, а тому активного ≥ ц≥леспр€мованого процесу.

ѕ≥двалини концепц≥њ орган≥зац≥њ, що навчаЇтьс€, були закладен≥ ѕ≥тером —енге в його книз≥ ЂѕТ€та дисципл≥на: мистецтво ≥ практика орган≥зац≥њ, що навчаЇтьс€ї, (1990).

” розум≥нн≥ —енге навчанн€ Ц це не просто оволод≥нн€ новими знанн€ми, а зм≥на св≥домост≥, переосмисленн€ попереднього досв≥ду.

—енге визначив пТ€ть елемент≥в, котр≥ дозвол€ють вс≥м прац≥вникам орган≥зац≥њ навчатис€:

1. «агальне баченн€. ѕерш за все орган≥зац≥€, що навчаЇтьс€, повинна мати баченн€ мети ≥ ц≥нностей, котре под≥л€Їтьс€ вс≥ма њњ сп≥вроб≥тниками. «агальне розум≥нн€ визначального напр€мку руху Ї основою такоњ орган≥зац≥њ. ѕрийн€тт€ ц≥лей орган≥зац≥њ повинно бути не формальним (не йти зверху), а щирим, на особист≥сному р≥вн≥. Ђ÷е призводить до формуванн€ почутт€ в≥дпов≥дальност≥ шл€хом формулюванн€ Їдиних дл€ вс≥х образ≥в майбутньогої

2. ≤нтелектуальн≥ модел≥. Ќейроф≥з≥олог Ћ≥лл≥ в≥дзначаЇ, що думки, €к≥ ми приймаЇмо за своњ власн≥, насправд≥, на 99% зумовлен≥ думками ≥нших людей. ћи думаЇмо, що наше у€вленн€ про реч≥ ≥ те, €к ми на них реагуЇмо, Ц це щось наше особисте, насправд≥ ж це сукупн≥сть розумових конструкц≥й, вироблених ≥ншими впродовж покол≥нь. ћи ж њх т≥льки в≥дтворюЇмо ≥ повторюЇмо, щоб залишатис€ в гармон≥њ з оточуючим ф≥зичним ≥ соц≥альним середовищем.

≤нтелектуальн≥ модел≥ т≥сно повТ€зан≥ з навичками мисленн€, €к≥ люди найчаст≥ше використовують у своњй повс€кденн≥й д≥€льност≥. ¬они в≥дображають наш≥ у€вленн€ про навколишн≥й св≥т Ц €к ми його оц≥нюЇмо, €к визначаЇмо пр≥оритети, €к перетворюЇмо ≥нформац≥ю на знанн€, ≥ врешт≥ решт €к ми д≥Їмо. ќрган≥зац≥€, що навчаЇтьс€, створюЇ потр≥бн≥ њй ≥нтелектуальн≥ модел≥ ≥ ЂзапускаЇї њх на р≥вн≥ в≥дпов≥дних процедур, щоб прискорити процес отриманн€ ≥ обм≥ну знанн€ми м≥ж прац≥вниками.

3. ќсобиста майстерн≥сть. якщо людина сп≥вставл€Ї своњ ц≥л≥ ≥ устремл≥нн€ з реальним станом речей ≥ в≥дзначаЇ в≥дм≥нност≥ м≥ж бажаним та ≥снуючим р≥вн€ми, то в нењ виникаЇ стан, €кий —енге назвав творчою напругою. “ворча напруга Ц це руш≥йна сила розвитку особистост≥, котра допомагаЇ людин≥ перейти в≥д на€вного стану до бажаного. “иповою реакц≥Їю на творчу напругу Ї бажанн€ њњ зн€ти. —утн≥сть особистоњ майстерност≥ Ц вм≥нн€ створювати ≥ п≥дтримувати в своЇму житт≥ творчу напругу.

4. √рупове навчанн€. √рупове навчанн€ в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д створенн€ команди, коли удосконалюютьс€ навички окремих член≥в команди. √рупове навчанн€ розвиваЇ здатн≥сть певноњ групи прац≥вник≥в мислити ≥ д≥€ти узгоджено, координуючи своњ д≥њ з ≥ншими членами групи.  омандне навчанн€ часто зустр≥чаЇтьс€ в спорт≥, ≥ р≥дко в орган≥зац≥€х. “≥льки через групове навчанн€ ≥нтелектуальний потенц≥ал ≥ зд≥бност≥ групи будуть перевищувати таланти окремих њњ член≥в.

–озгл€даючи особливост≥ групового навчанн€ ѕ. —енге в≥дзначив: т≥, хто пережив рад≥сть сп≥льноњ творчост≥, шукають можлив≥сть знову њњ в≥дчути.

5. —истемне мисленн€ означаЇ, що окрем≥ процеси ≥ €вища розгл€даютьс€ ≥ сприймаютьс€ €к частини загального процесу Ц в њх взаЇмозвТ€зку ≥ безперервн≥й взаЇмод≥њ. —истемне мисленн€ вимагаЇ розум≥нн€ системних в≥дносин всередин≥ орган≥зац≥њ ≥ за њњ межами. ÷е найб≥льш складна дисципл≥на. —истемне мисленн€ особливо необх≥дно дл€ вищого кер≥вництва. ќрган≥зац≥€, що навчаЇтьс€, прагне розвинути його у вс≥х прац≥вник≥в.

ѕриклад: Ђ’рон≥чна травма колективного мисленн€ орган≥зац≥њї.

 л≥Їнт-ор≥Їнтована компан≥€ почала втрачати своњх кл≥Їнт≥в. ѕричина Ц реагуючи на окрем≥ скарги споживач≥в, тобто д≥ючи не системно, вона пост≥йно зм≥нювала характеристики своњх продукт≥в ≥ послуг. ¬ результат≥ т≥ споживач≥, що були задоволен≥ продукц≥Їю, ставали незадоволеними.

 оли так≥ цикли укор≥нюютьс€ в св≥домост≥ компан≥њ, вони стають самов≥дновлюючимис€ системами провалу, або Ђхрон≥чними травматичними розт€ж≥нн€миї. ќрган≥зац≥њ потр≥бно ≥дентиф≥кувати так≥ системи, що обмежують њњ розвиток, щоб вирватис€ ≥з замкнутого кола ≥ перебудувати њх на б≥льш усп≥шн≥. ¬ даному випадку потр≥бно проводити анал≥з причин задоволеност≥ ≥ незадоволеност≥ покупц≥в + удосконалювати методи вивченн€ споживчих реакц≥й. ÷е даЇ б≥льш над≥йну ≥нформац≥ю дл€ прийн€тт€ р≥шень.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 502 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћибо вы управл€ете вашим днем, либо день управл€ет вами. © ƒжим –он
==> читать все изречени€...

1491 - | 1281 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.029 с.