Контроль модульних завдань

Самостійна робота студентів - один з основних засобів оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від аудиторних навчальних занять.

Головною метою самостійної роботи є закріплення, розширення та поглиблення набутих у процесі аудиторної роботи знань, вмінь та навичок, а також самостійне вивчення та засвоєння нового матеріалу під керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі.

Питання, що виникають у студентів стосовно виконання запланованих завдань, вирішуються на консультаціях, які проводяться згідно з графіками, затвердженими кафедрою.

Самостійна робота студентів над навчальною дисципліною "Економіка праці й СТВ" для всіх спеціальностей включає такі форми:

- підготовка до семінарських (практичних) занять;

- підготовка до виконання модульних (контрольних) завдань;

- виконання індивідуальних домашніх розрахункових та аналітичних завдань;

- підготовка аналітичної записки за заданою тематикою;

- критичний огляд наукових публікацій за заданою тематикою;

- написання есе за заданою тематикою;

- аналіз взаємозв’язку категорій та понять за заданою тематикою;

- презентація результатів наукового дослідження.

Всі завдання самостійної роботи студентів поділяються на обов’язкові та вибіркові, виконуються у встановлені терміни, з відповідною максимальною оцінкою та передбачають певні форми звітності щодо їх виконання. Обов’язкові завдання виконуються кожним без винятку студентом у процесі вивчення дисципліни, вибіркові завдання є альтернативними.

Перелік завдань для самостійної роботи представлені у Карті самостійної роботи студентів, яка включається до "Методичних матеріалів щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань", що розміщуються на сайті КНЕУ.

Кожен студент повинен роздрукувати для себе Карту самостійної роботи, та на власний розсуд визначитись з вибірковим елементом самостійної роботи, щоб набрати необхідну кількість балів за поточну успішність.

Після виконання обов’язкових та вибіркових завдань у встановлені терміни студент звітує викладачеві, а набрані ним бали проставляються у Журналі обліку поточної успішності студентів та враховуються як кількість балів за поточну успішність в навчальній роботі.

Студенти денної та вечірньої форми навчання здають обов’язкові та вибіркові роботи до 1 листопада (1 квітня). Студенти заочної форми подають роботи за місяць до початку екзаменаційної сесії, але не пізніше, ніж за два тижні до початку сесії. Роботи приносяться студентами самостійно на кафедру економіки праці та управління персоналом (319 к. І корп.)

4.1. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА САМОСТІЙНЕ ОПРАЦЮВАННЯ

Тема 1. "Економіка праці та соціально-трудові відносини" як навчальна дисципліна та напрям наукових досліджень

1. Економіка праці та соціально-трудові відносини в системі наук про працю.

2. Соціально-трудова проблематика в дослідженнях представників економічної думки, українських вчених, Нобелівських лауреатів.

3. Сучасний етап соціально-трудових досліджень у світі та в Україні.

Тема 2. Праця як сфера життя людини та провідна компонента економічної діяльності

1. Трансформація змісту та характеру праці в сучасних умовах.

2. Інтелектуалізація праці – визначальна ознака постіндустріального розвитку.

Тема 3. Система соціально-трудових відносин та їх регулювання

1. Види, типи і рівні соціально-трудових відносин.

2. Нормативно-правові акти в механізмі регулювання соціально-трудових відносин.

3. Колективні договори та угоди як форми узгодження інтересів соціальних партнерів.

4. Якість життя та гідні умови праці: спільне, особливе, методологія оцінювання.

Тема 4. Ринок праці. Соціально-трудові відносини зайнятості.

1. Сегментація ринку праці: сутність, критерії, моделі.

2. Жорсткість і гнучкість ринку праці.

3. Нестандартні форми зайнятості.

Тема 5. Трудовий потенціал. Людський капітал

1. Якість робочої сили та конкурентоспроможність працівника.

2. Гідна праця: сутність, напрями забезпечення.

Тема 6. Трудова діяльність: кількісні та якісні характеристики

1. Методичні засади визначення важкості праці.

2. Методичні засади визначення напруженості праці.

3. Методи визначення складності праці.

4. Індикатори та показники якості праці, що використовуються для міжнародних зіставлень.

Тема 7. Продуктивність праці

1. «Пастка» низької продуктивності: сутність, практичне значення.

2. Зарубіжна практика визначення продуктивності праці на макрорівні.

3. Гранична продуктивність праці: сутність, показники та практичне значення.

Тема 8. Організація, нормування та раціоналізація праці

1. Соціально-економічне значення та ефективність колективних форм організації праці.

2. Упровадження трудового процесу: функції проектних груп та зміст організаційно-технічних заходів.

3. Умови праці на підприємстві: сутність, методологія оцінювання.

Тема 9. Оплата праці

1. Сутність ринкового регулювання заробітної плати.

2. Характеристика систем оплати праці.

3. Критерії вибору системи оплати праці.

4. Напрями посилення стимулюючої функції надбавок і доплат.

5. Законодавче забезпечення, процедура встановлення та співвідношення державних соціальних стандартів, гарантій, норм та нормативів.

Тема 10. Планування та аналіз трудових показників

1. Взаємозв’язок плану з праці з основними розділами тактичного плану.

2. Планування та аналіз трудомісткості виробничої програми.

3. Планування та аналіз використання робочого часу.

4. Алгоритм прогнозування трудових показників.

5. Структура витрат на оплату праці, склад фонду основної та додаткової заробітної плати, перелік виплат, що не належать до фонду оплати праці, згідно з положеннями нормативно-інструктивних матеріалів.

Тема 11. Інформаційне забезпечення, звітність і аудит у сфері праці

1. Основні напрями моніторингу соціально-трудової сфери: зміст, джерела інформації, сфера застосування результатів.

2. Особливості проведення вибіркових обстежень домогосподарств, переписів населення, використання адміністративної статистики, проведення вибіркових обстежень та переписів підприємств, соціологічних досліджень.

3. Консалтинг у сфері праці: сутність, напрями, стадії.

4. Контролінг як інструмент вдосконалення соціально-трудових відносин та підвищення ефективності праці на підприємстві.

4.2. ПІДГОТОВКА АНАЛІТИЧНОЇ ЗАПИСКИ ЗА ЗАДАНОЮ ТЕМАТИКОЮ

Аналітична записка готується відповідно до плану, який, на думку студента, зможе більш повно та всебічно розкрити запропоновану тему (див. приклад аналітичної записки). Теми для підготовки аналітичної записки, об’єднано у 7 блоків:

- Доходи населення;

- Заробітна плата працівників;

- Економічна активність населення та її рівень;

- Зайнятість населення та її рівень;

- Безробіття та його рівень;

- Потреба підприємств у працівниках;

- Працевлаштування незайнятих трудовою діяльністю громадян.

В межах кожного з блоків можливе виконання 27 тем відповідно до окремих територіально-адміністративних одиниць України (АР Крим, 24 області, м. Київ, м. Севастополь). Блок тем обирає викладач. Зміст аналітичної записки має включати наступні розділи:

- розділ 1 – систематизація, узагальнення теоретичних аспектів проблеми - визначення основного поняття, розкриття економічних, соціальних, правових та організаційних аспектів проблеми;

- розділ 2 – аналіз статистичної інформації за даними офіційного сайту Держкомстату - www.ukrstat.gov.ua, додаткової статистичної та фактичної інформації про стан та фактори впливу на явища і процеси в певній адміністративно-територіальній одиниці;

- розділ 3 – розробка пропозицій щодо вирішення проблеми в певній адміністративно-територіальній одиниці на основі першого та другого розділів.

Структурно аналітична записка містить:

- титульний аркуш;
- зміст;
- вступ;
- основну частину;
- список використаної літератури та інших джерел інформації.

Метою аналітичної записки є надання вичерпної і переконливої аргументації для обґрунтування поданих пропозицій щодо вирішення виявлених проблем.

Обсяг роботи має бути настільки великим, наскільки це потрібно для надання докладної і переконливої аргументації(10-15 сторінок). Також слід пам’ятати про необхідність стисло і конкретно викласти основні положення виступу.

Зміст – це загальна схема структури документа, яка складається з системи заголовків і підзаголовків. Заголовки повинні бути конкретними. Зміст повинен відповідати обраній темі та поставленим завданням.

Вступ – є скороченою версією всього документа, він повинен бути коротким (до 1 сторінки). У вступі повинно бути зазначено: в чому полягає актуальність обраної теми, окреслено основне коло питань, які будуть висвітлені у дослідженні, мета дослідження, його завдання та основна ідея. Вступ повинен давати можливість швидко зрозуміти, про що буде йти мова у аналітичній записці. Також слід зазначити матеріали, які використані.

В основній частині стисло і конкретно вказуються висновки з окресленого кола питань, які висвітлюють тему, зазначаються наявні проблеми та вказуються шляхи їх вирішення, пропозиції студентів. Пропозиції можуть бути розроблені студентами як самостійно, так і на підставі вивчення й узагальнення передового досвіду, висвітленого у літературних джерелах, періодичній, насамперед галузевій пресі. Вони повинні бути обґрунтованими, реальними, мати теоретичну і насамперед практичну цінність.

При описі наявних проблем слід зазначити суть проблеми, яка досліджується, умови та причини її виникнення, навести аргументи на користь того, що проблема вимагає певних дій для її розв’язання. При цьому слід запропонувати можливі варіанти (альтернативи) вирішення наявних проблем, аргументацію на користь обраної альтернативи, довести, що запропоноване альтернативне її вирішення якнайкраще підходить для результативного її розв’язання.

Важливим елементом аналітичної записки є висновки та пропозиції, які синтезують основні результати дослідження, окреслюють запропонований курс дій щодо розв’язання проблеми. В цій частині досягається кінцева мета аналітичного документа, висвітлюються лише важливі результати аналізу, зазначаються практичні кроки, які доцільно зробити для впровадження запропонованої альтернативи.

Також додається список використаних документальних та літературних джерел. Слухач зобов'язаний використати законодавчі та нормативні акти, документи і матеріали Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, навчальну та сучасну спеціальну літературу із запропонованої теми.

Текстова частина аналітичної записки оформлюється за допомогою комп’ютера відповідно до ДСТУ 3008-95.

Друк здійснюється на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) через півтора міжрядкових інтервали (до 30 рядків на сторінці), шрифтом Times New Roman (розмір 14).

Текст необхідно розміщати на аркуші, дотримуючись таких розмірів полів: ліве – 25 мм, верхнє і нижнє – 20 мм; праве – 20 мм. Щільність тексту повинна бути однаковою. Заголовки структурних частин роботи (ЗМІСТ, ВСТУП, ОСНОВНА ЧАСТИНА, ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА) друкуються симетрично до тексту великими літерами. Ілюстрації (схеми, графіки, діаграми тощо) і таблиці в аналітичній записці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці.

Нумерацію сторінок подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, другою – зміст. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять. Нумерація починається з третьої сторінки (з вступу). Номери сторінок проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки.

Використана література. Першоджерела, включені до списку, повинні мати бібліографічний опис – сукупність бібліографічних відомостей про документ, наведених за певними правилами, необхідних та достатніх для загальної характеристики та ідентифікації документа. Бібліографічний опис регламентується ДСТУ 2394-94. Список використаної літератури складається у встановленій послідовності:

· Конституція України;

· закони України;

· укази Президента України;

· постанови Кабінету Міністрів України;

· інструкції та нормативні акти галузевих міністерств, інших міністерств і відомств;

· наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана українською або російською мовами, публікації в періодичній пресі;

· наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана іноземними мовами.

Літературні джерела вміщуються у список в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.

Книги і брошури слід записувати у такій формі: прізвище та ініціали автора, назва книги, місто видання, назва видавництва, рік видання, обсяг (кількість сторінок). Міста Москва, Київ позначаються першими літерами: М., К., а назви інших міст подаються повністю.

Журнальні та газетні статті треба записувати так: прізвище та ініціали автора, назва статті, назва журналу чи газети, рік видання, номер журналу чи газети.

Оцінювання аналітичної записки здійснюватиметься за наступними критеріями:

Приклад змісту та оформлення аналітичної записки наведено нижче.
Приклад аналітичної записки

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Тема:

Заборгованість із виплати заробітної плати

в Автономній Республіці Крим

за 2005 – 2010 рр.

КИЇВ-2010

ЗМІСТ

Вступ

1. Теоретичні основи виникнення заборгованості із заробітної плати.

1.1.Сутність заборгованості із заробітної плати: економічні, соціальні, правові та політичні аспекти.

1.2.Фактори впливу на розміри заборгованості із заробітної плати.

2. Аналіз заборгованості із заробітної плати в Автономній Республіці Крим.

2.1. Аналіз заборгованості із виплати заробітної плати.

2.2. Характеристика основних причин заборгованості із заробітної плати.

3. Пропозиції щодо зниження розмірів заборгованості із заробітної плати в Автономній Республіці Крим.