Розподіл надзвичайних ситуацій на системах життєзабезпечення

За видами у 2003 - 2006 роках

Аналіз даних щодо кількості надзвичайних ситуацій на системах життєзабезпечення по регіонах України дозволяє зробити висновок, що протягом 200S року технічний стан систем життєзабезпечення значно погіршився, власники об'єктів не змогли забезпечити їх належну експлуатацію та безаварійну роботу, що призвело до зростання кількості НС на системах життєзабезпечення.

Транскордонні загрози

На території України і суміжних з нею держав розташовані об'єкти, вірогідні аварії на яких можуть створювати загрозу ураження населення і навколишнього середовища в межах прикордонних територій. До таких підприємств відносяться, переважно, об'єкти радіаційної і хімічної небезпеки, а також гідродинамічно небезпечні об'єкти.

У разі аварії на Рівненській АЕС з викидом до 10% радіоактивних речовин може утворитися зона радіоактивного зараження, в яку потрапляє і територія Білорусі (Брестська і Гомельська області) загальною площею 34 тис. кв. км і населення близько 1,4 млн. чоловік.

При аварії з викидом до 50% радіоактивних речовин в зону радіоактивного зараження потрапляють також території Білорусі (Брестська, Гомельська, Гродненська і Мінська області) і Польщі загальною площею близько 270 тис. кв. км і населення близько 12 млн. чоловік.

При викиді до 50% радіоактивних компонентів в результаті аварії на Хмельницькій АЕС в зону радіоактивного зараження потрапляють території Білорусі (Гомельська і Брестська області), Молдови і Польщі загальною площею понад 90 тис. кв. км і населення близько 4,5 млн. чоловік.

При викиді до 50% радіоактивних компонентів в результаті аварії на Південноукраїнській АЕС в зону радіоактивного зараження потрапляють території Молдови і Румунії загальною площею близько 4,5 тис. кв. км і населення в кількості близько 450 тис. чоловік.

При аварії на Запорізькій АЕС з викидом до 50% радіоактивних компонентів в зону радіоактивного зараження потрапляє незначна територія Росії (Ростовська область і Краснодарський край).

Для території України загрозу радіаційної небезпеки несуть атомні електростанції, розташовані в Росії, Литві, Болгарії, Угорщині, Словаччині.

При аварії на Курській АЕС з викидом до 10% радіоактивних компонентів в зону радіоактивного зараження з дозою опромінення понад 5 бер / рік можуть потрапити території Полтавської, Сумської, Харківської і Чернігівської областей загальною площею близько 10 тис. кв. км і населення близько 4 млн. осіб. При викиді до 50% радіоактивних компонентів в аналогічну зону додатково потрапляють території Київської, Черкаської, Дніпропетровської, Донецької, Луганської і Кіровоградської областей загальною площею до 250 тис. кв. км і населення близько 24 млн. чоловік.

При аварії з викидом до 10% радіоактивних компонентів на Смоленській АЕС в зоні радіоактивного опромінювання з дозою 5 бер/рік можуть опинитися території Чернігівської і Сумської областей загальною площею понад 10 тис. кв. км і населення до 500 тис. чоловік. А при викиді до 50% радіоактивних компонентів - додатково території Київської, Полтавської і Харківської областей із загальною площею 90 тис. кв. км і населення близько 9,5 млн. чоловік.

Аварія на Італійській АЕС з викидом до 10% радіоактивних компонентів може утворити зону радіоактивного зараження на території Рівненської, Житомирської, Київської і Чернігівської областей загальною площею 5 тис. кв. км, а при викиді до 50% радіоактивних компонентів в зону радіоактивного зараження додатково потрапляє територія Волинської, Львівської. Тернопільської, Хмельницької, Вінницької, Черкаської, Полтавської і Сумської областей загальною площею понад 250 тис. кв. км і населення в кількості близько 19 млн. чоловік.

При аварії на Нововороніжській АЕС з викидом до 50% радіоактивних компонентів в зону радіаційного ураження може потрапити східна частина Луганської області площею до 1 тис. кв. км і населення до 100 тис. осіб.

Негативний вплив на екологічну ситуацію в Україні має ТЕС, яка знаходиться на території Молдови, але золу і шлаки від використаного вугілля по шламопроводу переносить на територію Одеської області без жодної компенсації і розрахунку збитків, де сотні гектарів земель забруднені мільйонами метрів кубічних шлаків. На даний момент Держкомзем України розробив План заходів, направлених на рішення комплексу питань, пов'язаних з експлуатацією Молдовською ТЕС земель на території України.

Крім того, небезпеку хімічного забруднення (в першу чергу, повітря і водних ресурсів) несуть підприємства хімічної промисловості, розміщені в прикордонних районах Росії, Молдови, Болгарії, Румунії, Словаччини, Польщі, Білорусі.

Потенційно небезпечні для екологічного середовища і населення України виробництва, зосереджені на території Білорусі (переважно, в Гомельській області в басейні р. Дніпро і затонів), в Польщі - група підприємств коксохімічного виробництва у Верхнгй Сілезії (міста Хожув, Бітом, Зарже, Кандзежін).

На території Східної Словаччини розташовані декілька хімічних підприємств нафтогазопереробки, можлива аварія на яких завдасть екологічної шкоди західним областям України, особливо Закарпатській.

Значний вплив на стан природних ресурсів Закарпатської області (особливо водних і повітряних) мають екологічно небезпечні об'єкти Румунії.

У результаті екологічних досліджень фахівців комісії ЄС, в Румунії виявлено 24 потенційні джерела забруднення р. Тиса, що не виключає постійного 'її забруднення небезпечними з'єднаннями у разі аварій на румунських шахтах, наслідки яких можуть перевищувати у декілька разів попередню екологічну катастрофу.

За останні п'ять років лише з боку Румунії мали місце шість випадків забруднення вод Дунаю і його приток важкими металами і ціанідами. У березні 2004-го року на хімкомбінаті поблизу румунського міста Сучава відбувся аварійний викид у річку 10 тонн ціанідів.

Наслідки аварії на золотокопальні в місті Байя-марі в Європі порівнюють з аварією на Чорнобильській АЕС. Румунська влада лише через певний час офіційно визнала, що створена реальна небезпека для сусідніх країн. Жодній з них, у тому числі й Україні, Румунія збитків не відшкодувала.