Виробнича потужність підприємства, її розвиток та використання

Одним із важливих питань формування виробничої програми є забезпечення її збалансованості з потужностями організацій.

Під виробничою потужністю організа­ції розуміється максимально можливий обсяг виробництва, який може бути виконаний в плановому періоді при заданій структурі виробництва і найбільш повному використанні пред­ставлених в її розпорядження трудових, матеріально-технічних і фінансових ресурсів на основі прогресивної технології, передових методів організації виробництва, праці й управління.

Проблема збалансованості обсягів виробництва з її виробничою потужністю є актуальною на всіх рівнях управління виробництвом. Щоб привести у відповідність обсяги виробництва з потужностями підприємства, не­обхідно визначити ці потужності та їх можливе нарощування впро­довж року.

Досягнення високого коефіцієнта збалансованості виробництва з виробничими потужностями органі­зацій і підприємств є складним завданням.

Для стабілізації потенціалу підприємств необхідне впровадження заходів, спрямованих на поліпшення їх фінансового стану, прискорення демонополізації та приватизації, вдосконалення організаційних форм, розвиток інфра­структури ринку. До найважливіших з таких заходів належать:

–формування конкурентоспроможного середовища, підви­щення експортного потенціалу, перепрофїлювання збиткових під­приємств на випуск більш конкурентоспроможної продукції;

–прискорення формування фондового ринку, створення коме­рційних страхових компаній та галузевих банків, які б дали можли­вість знизити ймовірність ризику роботи підприємств;

–розширення вітчизняної матеріально-технічної бази;

–реалізація нових підходів до організації управління.

Вирішення проблеми більш повного використання виробни­чих потужностей пов'язано з необхідністю вдосконалення методики визначення самої величини потенціалу організацій. Незважаючи на те, що ці пи­тання тривалий час обговорювалися вченими-економістами та практиками, з ряду методичних аспектів до цього часу не вироб­лено єдиної думки. Методика розрахунків потужності організацій як основної складової виробничого потенціалу залиша­ється недостатньо розробленим питанням економіки.

Складність цієї проблеми полягає в тому, що на виробничу потужність організацій впливає значна кількість фак­торів: рівень індустріалізації, технологічної спеціалі­зації, ступінь концентрації виробництва, коефіцієнт змінності ро­боти, організаційні форми управління вироб­ництвом, величина і структура основних засобів, чисельність робі­тників, рівень кваліфікації кадрів, стан матеріально-технічної бази тощо.

Існує чимало пропозицій щодо визначення виробничих по­тужностей організацій. У практиці найбільшого поши­рення набули розрахунково-експертні методи на базі активної час­тини основних виробничих засобів і укрупненого показника фондо­віддачі основних засобів, який визначається за досягнутим рівнем шляхом його коригування. Іншим різновидом розрахунково-експе­ртного методу є обчислення потужності за середньорічною чисель­ністю робітників з оцінкою максимального виробітку.

Визначення виробничої потужності організації може здійснюватися на основі коригування фактичного обсягу виробництва, виходячи з рівня використання обладнання і трудових ресурсів. При цьому обчи­слюють:

а) фактичну середньорічну виробничу потужність

(2.1)

б) фактичну виробничу потужність на кінець базового року

(2.2)

в) фактичну виробничу потужність на кінець базового року в плановій структурі робіт

(2.3)

де – фактично виконаний виробництва, орга­нізації у базовому році;

m – частка робіт, виконанихмеханізованим способом, в зага­льному обсязі виробництва (у долях одиниці);

– коефіцієнти використання відповідно машинних і тру­дових ресурсів, визначені спеціальними розрахунками;

– сумарна технічна потужність парку обладнання організа­ції базового року у відсотках до середньорічної;

– чисельність робітників, на кінець базового року у відсотках до середньорічної чисельності;

– розрахунковий коефіцієнт, який враховує зміну струк­тури робіт по відношенню до структури робіт базового року.

Планова середньорічна виробнича потужність організації визначається на основі розробки планового балансу виробничої по­тужності

(2.4)

де – приріст виробничої потужності за рахунок інтенсив­них факторів;

– приріст (зниження) виробничої потужності за ра­хунок зміни відповідно кількості обладнання та чисель­ності робітників.

Викладений підхід до розрахунку виробничої потужності ор­ганізації є досить універсальним і може використовуватися органі­заціями різного типу, незалежно від їх спеціалізації.

Потужність спеціалізованих організацій може розраховува­тися не лише у вартісних, а й у натуральних показниках. Методика розрахунку залежить від основного профілю виконуваних робіт. Так, потужність управління механізації може обчислюватися за фо­рмулою

, (2.5)

де – кількість обладнання і-го виду;

– планова кількість годин роботи обладнання і-го виду у рік;

– прийнята змінність роботи і-ці обладнання;

– експлуатаційна змінна продуктивність і-ці обладнання.

Визначення виробничих потужностей органі­зацій на основі фізичних обсягів виробництва і продуктивності праці дає змогу одер­жати найбільш достовірні дані.

При оцінці збалансованості виробничої програми з потужнос­тями рекомендується брати до уваги те, що реальні планові обсяги виробництва, як правило, дещо менші від максимально можливих, тобто виробничої потужності. Оптимальне значення коефіцієнтів збалан­сованості обсягів виробництва з виробничим потенціалом ор­ганізації коливається в діапазоні від 0,8 до 0,9 залежно від конкретних виробничих умов.