Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕро сх≥дну ≥ зах≥дну модел≥ соц≥онормативноњ регул€ц≥њ, колектив≥стську ≥ ≥ндив≥дуал≥стичну модел≥ правового пор€дку*.




 

ƒл€ поглибленого розум≥нн€ обТЇктивних п≥дстав ≥снуванн€ усталеноњ ≥ спадкоЇмноњ ≥сторичноњ традиц≥њ в украњнському прав≥ та в ур€дуванн≥ в пост≥йно зм≥нюваних ≥сторичних умовах сл≥д звернутис€ до питанн€ взаЇмозвТ€зку права з економ≥чною, пол≥тичною, соц≥окультурною сферами життЇд≥€льност≥ сусп≥льства у контекст≥ двох в≥домих науц≥ тип≥в сусп≥льств Ц колектив≥стського, дл€ €кого характерний сх≥дний шл€х* розвитку цив≥л≥зац≥њ та ≥ндив≥дуал≥стського, дл€ €кого характерний зах≥дний шл€х розвитку цив≥л≥зац≥њ*.

 л≥матичн≥, географ≥чн≥, економ≥чн≥ ≥ ≥сторичн≥ умови дл€ сх≥дного шл€ху розвитку склалис€ в рег≥онах јз≥њ та јфрики, сюди ж науковц≥ в≥днос€ть ¬≥зант≥ю та –ос≥ю. ƒл€ цих сусп≥льств характерн≥ ≥ригац≥йне землеробство та розвинен≥ колективн≥ форми виробництва, €к≥ традиц≥йно блокують тенденц≥њ до розвитку приватноњ власност≥. «авжди дом≥нуючим був, за терм≥нолог≥Їю  .ћаркса, Ђаз≥йськийї спос≥б виробництва* ≥з системою управл≥нн€ по вертикал≥ ≥ в≥дпов≥дно високою сакрал≥зац≥Їю влади особи цар€-вожд€.

¬ умовах аз≥йського способу виробництва вир≥шальна роль належить орган≥зац≥йн≥й д≥€льност≥ публ≥чно-владних структур з ч≥ткою ≥Їрарх≥Їю ≥нститут≥в ≥ нос≥њв влади, здатних забезпечити ефективне функц≥онуванн€ систем виробництва та перерозпод≥лу матер≥альних ресурс≥в аристократичною владною верх≥вкою. ѕриватна власн≥сть в≥д≥граЇ п≥дпор€дковану роль в≥дносно тотальноњ державноњ структури. ¬ сусп≥льн≥й св≥домост≥ пануЇ ≥де€ породженн€ права сакральною владою, €ка Ї його джерелом, але сама перебуваЇ поза ≥ над правом. ” чистому вигл€д≥ сакрал≥зац≥€ влади, образ останньоњ ≥ лог≥ка њњ повед≥нки не охоплюютьс€ жодною заф≥ксованою нормою, а право маЇ суто ≥нструментальний характер. ќкремий ≥ндив≥д повн≥стю п≥дпор€дкований держав≥. ѕитанн€ про ц≥нн≥сть житт€ окремоњ людини не порушуЇтьс€.

 л≥матичн≥, географ≥чн≥, економ≥чн≥ ≥ ≥сторичн≥ умови дл€ сусп≥льств зах≥дного шл€ху розвитку склалис€ у ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥ та в ™вроп≥, включаючи ≥ ”крањну. ƒл€ цих сусп≥льств характерн≥ ≥ндив≥дуально-родинн≥ форми виробництва, €к≥ ірунтуютьс€ на систем≥ автономних, хоча й обТЇднаних у общини, родин. «авжди дом≥нуючим був за терм≥нолог≥Їю  .ћаркса, Ђгерманськийї (Ївропейський) спос≥б виробництва ≥з системою управл≥нн€ по горизонтал≥. «а умов пануванн€ германського способу виробництва в економ≥чному, соц≥альному, пол≥тичному ≥ правовому житт≥ сусп≥льства пров≥дна роль належить приватновласницьким структурам, котр≥ протисто€ть будь-€ким намаганн€м державноњ влади до тотального пануванн€ над особист≥стю. ¬ сусп≥льн≥й св≥домост≥ пануЇ ≥де€ права €к найвищоњ соц≥альноњ ц≥нност≥, головноњ сусп≥льноњ конвенц≥њ (договору). ¬оно однаковою м≥рою поширюЇтьс€ на вс≥х, зр≥внюЇ вс≥х у можливост€х продавати свою здатн≥сть до прац≥, реал≥зовувати потребу свободи, розпор€джатис€ своЇю власн≥стю, гарантуЇ кожн≥й людин≥ певн≥ безумовн≥ права та ≥нтерпретуЇ обовТ€зки, без виконанн€ €ких не ≥снуЇ прав.

ѕров≥дними в названих модел€х соц≥онормативноњ регул€ц≥њ Ї в≥дпов≥дн≥ в≥дношенн€: Ђдержава-владаї ≥ Ђдержава - власн≥стьї, в основ≥ €ких лежить феномен Ђвлади-власност≥ї. ћехан≥зм в≥дношенн€ функц≥онуЇ наступним чином: в сх≥дн≥й модел≥ - той, хто при влад≥ волод≥Ї правом власност≥, розпор€джаЇтьс€ власн≥стю та розпод≥л€Ї основний ≥ додатковий продукт (сусп≥льне багатство). ћехан≥зм влади функц≥онуЇ по вертикал≥. —кладаютьс€ умови дл€ деспотичноњ форми правл≥нн€. ¬ зах≥дн≥й модел≥ Ц при влад≥ перебуваЇ приватний власник. ћехан≥зм влади функц≥онуЇ по горизонтал≥. —кладаютьс€ умови дл€ формуванн€ громад€нського сусп≥льства ≥ демократичноњ форми ур€дуванн€. ƒ≥Ї формула: Ђя при влад≥ тому, що Ї власникомї.

—х≥дна чи зах≥дна модель соц≥онормативноњ регул€ц≥њ визначаЇ адекватн≥ модел≥ правового пор€дку з реально сформованими, внасл≥док функц≥ональноњ взаЇмод≥њ права, держави ≥ сусп≥льства, загальнодержавними звТ€зками та в≥дпов≥дною юридичною практикою реал≥зац≥њ (зд≥йсненн€) права.

¬ колектив≥стських сусп≥льствах процес наведенн€ правового пор€дку в≥д початку ≥ до к≥нц€ монопол≥зуЇтьс€ державою, €ка зд≥йснюЇ тотальну регламентац≥ю практично ус≥х сфер життЇд≥€льност≥ сусп≥льства, часто порушуючи м≥ру вимог здорового глузду.

¬ ≥ндив≥дуал≥стських сусп≥льствах процес наведенн€ правового пор€дку зд≥йснюЇтьс€ державою з участю ≥нших соц≥альних ≥нститут≥в. ѓй в≥дводитьс€ роль менеджера, €кий забезпечуЇ пор€док (правовий, сусп≥льний) з участю громадських орган≥зац≥й, орган≥в самоуправл≥нн€, ум≥ло й ефективно використовуючи увесь арсенал правових метод≥в ≥ засоб≥в дл€ урегулюванн€ та гармон≥зац≥њ соц≥альних процес≥в.

≤стотно, що сх≥дний ≥ зах≥дний типи сусп≥льств на тому чи ≥ншому в≥др≥зку ≥стор≥њ завжди демонструють достатньо ч≥тку тенденц≥ю до прийн€тт€ в≥дпов≥дноњ модел≥ соц≥онормативноњ регул€ц≥њ Ц сх≥дноњ чи зах≥дноњ, з в≥дпов≥дними модел€ми правового пор€дку, правовими традиц≥€ми та традиц≥€ми ур€дуванн€ (способ≥в орган≥зац≥њ ≥ розпод≥ленн€ ур€довоњ влади в центр≥ ≥ на м≥сц€х, зв'€зок чиновницького складу владних установ ≥з соц≥альною структурою правл€чоњ ел≥ти та населенн€м тощо).

”стален≥сть названоњ тенденц≥њ стане зрозум≥лою, €кщо за основу по€сненн€ вз€ти концепц≥њ Ђетн≥чноњї або Ђ≥сторичноњї психолог≥њ. “ак, певний вплив на формуванн€ людини та њњ розвиток справл€Ї природне середовище. Ќа ранн≥х етапах розвитку людства, саме природно-кл≥матичн≥ умови ≥ географ≥чне середовище визначали характер господарськоњ д≥€льност≥, з в≥дпов≥дними модел€ми соц≥онормтивного регулюванн€. ¬ родючих долинах р≥к ≥ природних чорноземах, в умовах спри€тливого кл≥мату розвивалос€ землеробство, в степах Ц скотарство, на узбережж€х мор≥в ≥ в ореол≥ великих р≥к Ц торг≥вл€ та ремесло. ¬≥дпов≥дно формувалис€ звичањ, традиц≥њ, обр€ди, визначалас€ своЇр≥дн≥сть рел≥г≥йних в≥рувань, мистецтва, самосв≥домост≥, складалас€ система ц≥нностей, риси етн≥чноњ психолог≥њ, характеру, що становл€ть зм≥ст ≥сторичного розвитку людства, €ке розвиваЇтьс€ засобами культури. «г≥дно з етносоц≥он≥чною* ≥нтерпретац≥Їю культура власне Ї сукупн≥стю правил ≥снуванн€ ≥ндив≥д≥в в рамках окремого етносу ≥ здатна демонструвати переконливу стаб≥льн≥сть у час≥ як правило, њњ нос≥€м приписують типов≥ риси образу мисленн€, повед≥нки (наприклад, типовий украњнець, типовий француз, н≥мець ≥ т.п.), €к≥ майже не зазнають фундаментальних зм≥н у час≥. …детьс€ про те, що в кожного типового представника культури будь-€кого титульного етносу ≥снуЇ ф≥ксований наб≥р характерних рис, €к≥ нормують його повед≥нку ≥ в≥др≥зн€ють в≥д представник≥в ≥нших етнос≥в, залишаючись незм≥нними впродовж тривалого часу. ѕри цьому культури сус≥дн≥х етнос≥в практично не синтезуютьс€ ≥ сп≥в≥снують прот€гом сотень рок≥в (ќ.Ѕукалов). ‘≥лософи ≥стор≥њ наголошують, що з епохи в епоху сусп≥льство зазнаЇ радикальних зм≥н, в≥дпов≥дно ≥ форми колектив≥зму й ≥ндив≥дуал≥зму теж зм≥нювались. јле виб≥р завжди залишавс€ однозначно вузьким: т≥ чи ≥нш≥ форми колектив≥зму, т≥ чи ≥нш≥ форми ≥ндив≥дуал≥зму (≤в≥н ј.ј.).

ѕриродно, що предки украњнц≥в створювали модел≥ повед≥нки з в≥дпов≥дними засобами њх реал≥зац≥њ на основ≥ досв≥ду сусп≥льного житт€, €ке ≥нтегровано розвивалось ≥ розвиваЇтьс€, акумулюючи б≥олог≥чн≥, соц≥альн≥, природно-косм≥чн≥ ≥ духовн≥ чинники бутт€ етносу. Ћог≥чно формувалис€ й ≥сторично зумовлен≥ системи соц≥ального регулюванн€ з≥ специф≥чними механ≥змами регламентац≥њ ≥ контролю сусп≥льних в≥дносин, завд€чуючи €ким утверджувавс€ сусп≥льний пор€док. “ому украњнське право €к соц≥окультурне €вище завжди включаЇ в себе ≥сторичн≥ нашаруванн€ минулих епох, €к≥ можуть про€вл€тис€ у сфер≥ праворозум≥нн€*, правосв≥домост≥*, структури права, механ≥зму його взаЇмод≥њ ≥з зовн≥шн≥м середовищем.

”крањнське право зароджувалось ≥ еволюц≥онувало в рамках зах≥дноњ модел≥ соц≥онормативноњ регул€ц≥њ, зазнаючи, на окремих ≥сторичних етапах розвитку сусп≥льства, вплив≥в, характерних дл€ сх≥дноњ модел≥ соц≥онормативноњ регул€ц≥њ. Ќа теренах ”крањни зм≥нювалис€ пол≥тичн≥ ≥ правов≥ режими, методи управл≥нн€ сусп≥льством ≥ способи регулюванн€ сусп≥льних в≥дносин. ¬одночас, ≥ ≥стор≥€ украњнського права, ≥ ≥стор≥€ ф≥лософськоњ, пол≥тичноњ та правовоњ думки в ”крањн≥, памТ€тки украњнського права, €к≥ збереглис€ до наших дн≥в, засв≥дчують, що в украњнському прав≥ завжди перемагала тенденц≥€ до зах≥дноњ модел≥ соц≥онормативноњ регул€ц≥њ. ≤стотно, що украњнське право завжди складало основу тих державно-правових систем, що формувалис€ ≥ функц≥онували на украњнських земл€х, а на пол≥тико-доктринальному р≥вн≥ найчаст≥ше ф≥ксувалис€ властив≥ саме украњнському народов≥ юридичн≥ ≥деали ≥ ф≥лософсько-правов≥ модел≥ належного ≥ справедливого.

” п≥дсумку можна в≥дзначити: в ≥стор≥њ на€вн≥ дв≥ модел≥ соц≥онормативноњ регул€ц≥њ становленн€ цив≥л≥зац≥њ Ц сх≥дна ≥ зах≥дна. Ѕ≥льш≥сть з реал≥зованих в ≥стор≥њ цив≥л≥зац≥й т€ж≥Ї до одн≥Їњ з цих моделей. —усп≥льство спираЇтьс€ або на безумовн≥сть ≥Їрарх≥чних структур, або на безумовну громад€нську конвенц≥ю щодо прав, норм ≥ процедур ≥снуванн€.

¬≥дпов≥дно, в ≥стор≥њ права виокремлюють дв≥ модел≥ правового пор€дку Ц колектив≥стська ≥ ≥ндив≥дуал≥стська. ѕ≥двалиною регул€ц≥њ першоњ Ї ≥Їрарх≥чно вибудувана влада, €ка усв≥домлюЇтьс€ €к онтолог≥чно ≥стинна субстанц≥€, що перебуваЇ поза й над правом. ѕ≥двалиною регул€ц≥њ другоњ Ї право, €ке витлумачуЇтьс€ €к головна сусп≥льна конвенц≥€ ≥ найвища соц≥альна ц≥нн≥сть.

« часу вступу людства в цив≥л≥зац≥ю (пер≥од неол≥тичноњ революц≥њ) проукрањнське право зароджувалось ≥ еволюц≥онувало, трансформуючись власне в украњнське право в рамках зах≥дноњ модел≥ соц≥онормативноњ регул€ц≥њ. ѕроте на окремих в≥др≥зках ≥стор≥њ зазнавало впливу механ≥зм≥в регул€ц≥њ характерних дл€ сх≥дноњ модел≥ (найб≥льш переконливо Ц це пер≥оди пануванн€ ћосков≥њ та —–—–)..

–јƒ»ћќ ѕ–ќ„»“ј“»

1. ƒейв≥с Ќ. Ђ™вропа.≤стор≥€ї / ѕерекл. з англ.-  ., 2000.

2. Ѕукалов ќ., ‘ор≥с ё. ѕроблеми соц≥он≥ки в прав≥ // ”крањнське право. Ц 1999. - є2(12).

3. ≈тноси в процес≥ цив≥л≥зац≥йних зм≥н //∆итт€ етносу: соц≥окультурн≥ нариси: Ќавч пос≥бник / Ѕ.ѕопов (кер≥вник авт. колективу), ¬.≤гнатов, ћ.—тепико та ≥н..-  : Ћиб≥дь, 1997. Ц —.225-238.

4. ѕон€тт€ Ђранн€ державаї // ћ.≤.ћ≥рошниченко. ƒержавн≥сть ≥ право ”крањни: генезис у Ївропейському контекст≥ (« найдавн≥ших час≥в Ц до початку ’1’ ст.). Ц  .,2006. Ц —.49-52

4. —аул€к ќ.ѕ ѕравопор€док в коллективистских и индивидуалистических обществах: —ущность, основные характеристики, поиск новой модели // √осударство и право. Ц 2006. -є4. Ц —.94-101.

5. Ўвеков √.¬. ѕреемственность в праве. Ц ћ.,1983

“ерм≥ни ≥ пон€тт€

≈тносоц≥он≥ка вивчаЇ ≥нтегральн≥ стереотипн≥ характеристики окремого народу, що маЇ соц≥об≥олог≥чну, ≥сторико-генетичну природу, €к≥ позначаютьс€ зб≥рним пон€тт€м Ђдуша народуї. ≈тноси, завд€ки психо≥нформац≥йному полю, не зникають, нав≥ть в умовах роз≥рваност≥ ≥сторичноњ дол≥ та п≥д впливом р≥зних культур. Ѕ≥льш≥сть досл≥дник≥в визначають соц≥он≥чний тип украњнського етносу €к етико-≥нтуњтивний ≥нтроверт. ƒл€ цього типу характерн≥ так≥ риси: доброта, естетичн≥сть, емоц≥йне переживанн€ та сп≥вчутт€ до ≥нших, мр≥йлив≥сть, фантаз≥њ, гармон≥€ в близькому оточенн≥, с≥м'њ, дов≥ра до людей, м'€ка вр≥вноважен≥сть та спок≥йна повед≥нка. ” повс€кденних справах представники цього типу щир≥, гнучк≥, здатн≥ до пристосуванн€. јле €кщо погрожують њх внутр≥шн≥м принципам, то вони н≥коли не поступл€тьс€.

ѕравовий пор€док в загальн≥й теор≥њ держави ≥ права традиц≥йно визначаЇтьс€ €к стан упор€дкованост≥, урегульованост≥, орган≥зованост≥ сусп≥льних в≥дносин з участю держави, до €кого прагне сусп≥льство ≥ €кий утворюЇтьс€, ≥снуЇ ≥ функц≥онуЇ внасл≥док фактичноњ реал≥зац≥њ правових норм в≥дпов≥дно до принципу законност≥. ќсновою правопор€дку Ї право, умовою його виникненн€ та функц≥онуванн€ - режим законност≥. –ежим законност≥( режим реального пануванн€ права ) означаЇ такий стан громадського житт€, при €кому учасники правов≥дносин в≥льно реал≥зують особист≥ юридичн≥ права й обов'€зки.

≥сторико-правовому аспект≥ правовий пор€док Ц це унормований за посередництвом публ≥чно- владних структур ≥ на основ≥ права стан сусп≥льних в≥дносин, €кий ірунтуЇтьс€ на у€вленн€х окремого соц≥уму про належне, що не розход€тьс€ ≥з ц≥нност€ми правди, ≥стини, справедливост≥.

ѕраворозум≥нн€ Ц це категор≥€, €ка позначаЇ спос≥б рац≥онального осмисленн€ базисних основ права у його генетичного звТ€зку або з природою, або з сусп≥льством, або з державою. ≤снують так≥ типи праворозум≥нн€: правовий позитив≥зм (право виникаЇ разом з державою; джерело права Ц вол€ законодавц€); природно-правове мисленн€ (право ≥сторично ≥ лог≥чно передуЇ держав≥, джерело права Ц обТЇктивн≥ умови життЇд≥€льност≥ людини, природний х≥д речей); ≥нтегративне праворозум≥нн€ (право виникаЇ в ход≥ комун≥кац≥њ, а його джерелом Ї догов≥р).

ѕравосв≥дом≥сть Ц форма сусп≥льноњ св≥домост≥, що м≥стить у соб≥ сукупн≥сть погл€д≥в, почутт≥в, емоц≥й, ≥дей, теор≥й та концепц≥й, а також у€влень ≥ настанов, €к≥ характеризують в≥дношенн€ особи, сусп≥льноњ групи ≥ сусп≥льства у ц≥лому до чинного чи бажаного права, а також до всього, що охоплюЇтьс€ правовим регулюванн€м. ѕон€тт€ правосв≥домост≥ маЇ бути вих≥дною категор≥Їю п≥знанн€ базових характеристик украњнськоњ правовоњ св≥домост≥.

—пос≥б виробництва Ц ≥сторично-конкретна форма виробництва, розпод≥лу, обм≥ну та споживанн€ матер≥альних ≥ духовних благ. ≤сторичний тип способу виробництва визначаЇтьс€ за ≥сторичним типом власност≥ на засоби виробництва, формою ≥ способом виробництва, розпод≥лу, обм≥ну та споживанн€ основного ≥ додаткового продукту.

÷ив≥л≥зац≥€ Ц м≥жетн≥чна Їдн≥сть, результат ≥сторичноњ творчост≥ народ≥в, €к≥ освоњли певну територ≥ю з њњ географ≥чними й кл≥матичними умовами. ÷ей процес ≥де у в≥дпов≥дност≥ з традиц≥€ми, звича€ми, народним характером ≥ культурою етнос≥в.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 552 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—туденческа€ общага - это место, где мен€ научили готовить 20 блюд из макарон и 40 из доширака. ј майонез - это вообще десерт. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2028 - | 1956 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.015 с.