Державна стратегія регіонального розвитку

Розділ 4. Управління стратегією регіонального розвитку.

Основні проблеми розділу:

4.1. Державна стратегія регіонального розвитку

4.2. Методичні засади розробки регіональних стратегій розвитку

Державна стратегія регіонального розвитку

Спрямованість розвитку України у двадцять першому сторіччі – це динамічний розвиток і активне прагнення включитися у процеси сучасного світу, інтеграція в європейське співтовариство. Така спрямованість розвитку вимагає нових підходів до використання економічного, людського і природно-ресурсного потенціалу як України в цілому, так і її регіонів для досягнення якісно нового рівня ефективності і конкурентноздатності економіки і життя населення.

Маючи значний економічний та інтелектуальний потенціал, Україна в цілому, як і регіони, зокрема, за інтегрованою оцінкою ефективності економіки, рівнем життя та екологічної безпеки, а також конкурентоспроможності суб’єктів господарювання поки що значно поступається країнам Західної та Центральної Європи.

Нерівномірність регіонального розвитку та рівня життя населення створює передумови для соціальної напруги в суспільстві, загрожує територіальній цілісності країни, стримує динаміку соціально-економічних показників, уповільнює ринкові перетворення та знижує їх ефективність.

У цьому контексті особливого значення набуває прийняття Державної стратегії регіонального розвитку (ДСРР), розрахованої на довгостроковий період, яка спрямована на створення умов для підвищення конкурентоспроможності регіонів як основи їх динамічного розвитку та усунення значних міжрегіональних диспропорцій. Вона була прийнята Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2006 року.

ДСРР є складовою Програми економічного і соціального розвитку України, одним з головних інструментів реалізації Державної регіональної політики. В ній конкретизуються завдання державної регіональної політики і шляхи їх вирішення, визначаються її пріоритети з огляду на національні потреби та інтереси на довгостроковий період (до 2015 р.) з поетапним визначенням найважливіших заходів. ДСРР сформована в межах чинного законодавства України, враховує основні тенденції регіонального розвитку у країнах Європейського союзу, Центральної і Східної Європи, СНД.

Законодавчою базою для запровадження механізму зменшення диспропорцій у соціально-економічній сфері на регіональному рівні та подолання депресивного стану окремих територій є Закон України “Про стимулювання розвитку регіонів”.

Реалізація зазначеного закону дасть можливість:

- запровадити договірні засади у відносинах між Урядом та органами місцевого самоврядування. Договірні засади передбачатимуть взаємну відповідальність центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за реалізацію в регіонах спільних заходів, визначених ДСРР та регіональними стратегіями розвитку (РСР). Угоди щодо регіонального розвитку укладатимуться між Урядом та органами місцевого самоврядування відповідно до державних пріоритетів розвитку регіонів.

– забезпечити державне стимулювання депресивних територій шляхом розроблення та виконання програм подолання депресивного стану і надання цільової державної підтримки для розвитку виробничої та соціальної інфраструктури; формування інфраструктури підприємництва, фінансування програм перекваліфікації працівників, розвиток соціально-культурної сфери та охорони довкілля.

Механізм реалізації ДСРР включає в себе нормативно-правове та інституційне забезпечення, організаційне забезпечення, фінансове та науково-методичне забезпечення.

Нормативно-правове та інституційне забезпечення реалізації ДСРР передбачає прийняття нормативно-правових актів які б:

– розмежовували функції та повноваження центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

– впровадження правового режиму користування майном, що перебуває у спільній власності територіальних громад, удосконалення механізму управління таким майном, розмежування земель державної та комунальної власності;

– удосконалення порядку регламентації загальнодержавного і регіонального прогнозування та планування соціально-економічного розвитку (визначення статусу стратегічних документів, запровадження принципів регіонального програмування та планування);

– впровадження механізму концентрації та оптимізації державних ресурсів, що спрямовуються у регіони як поточне фінансування державних установ, капітальні вкладення головних розпорядників коштів державного бюджету з метою досягнення найбільш ефективного їх використання під час розв’язання проблем регіонального розвитку;

– впровадження механізму підвищення зацікавленості органів місцевого самоврядування у зміцненні їх фінансової бази шляхом закріплення за місцевими бюджетами частки загальнонаціональних надходжень, розширення повноважень органів місцевого самоврядування у затвердженні та виконанні бюджету;

– чітке визначення переліку та розміру граничних ставок місцевих податків і зборів;

– координація процесів розвитку місцевого самоврядування, сприяння співпраці його органів.

Реалізація ДСРР потребує здійснення інституціональних перетворень у регіонах і державі в цілому, що буде тісно пов’язане з проведенням адміністративно-територіальною реформою. Забезпечуватиметься впровадження генеральної схеми планування територій, укрупнення сільських територіальних громад, створення економічно та фінансово самодостатніх територіальних громад з урахуванням досвіду Європейського Союзу щодо адміністративно-територіального устрою, вдосконалення системи місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, створення правових основ адміністративно-територіального устрою України як суверенної держави.

Організаційне забезпечення реалізації ДСРР передбачає розроблення та виконання щорічного плану заходів, який затверджується Кабінетом Міністрів України. Основними інструментами організаційного забезпечення є:

– Угоди щодо регіонального розвитку, укладання яких дасть можливість узгоджувати державні пріоритети регіонального розвитку з регіональними пріоритетами, концентрувати державні та місцеві ресурси для їх виконання. За результатами аналізу переваг регіону та основних структурних проблем, які негативно впливають на конкурентоспроможність і потенціал зростання у кожному регіоні, угоди щодо регіонального розвитку визначатимуть спільні заходи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з реалізації ДСРР та регіональних стратегій розвитку та укладатимуться між КМ України та ВР Автономної республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

– Програми подолання депресивності окремих територій, які мають запобігати міжрегіональним диспропорціям. У них буде визначатися комплекс заходів центральних та місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, спрямованих на подолання депресивності окремих територій та стимулювання їх розвитку. Для фінансування заходів зазначених програм залучатимуться кошти державного і місцевих бюджетів та інших джерел.

– Державні цільові програми розвитку окремих територій, які будуть розроблятися для забезпечення реалізації окремих пріоритетних напрямів ДСРР. Зазначені програми мають стати дієвим інструментом державної регіональної політики шляхом їх спрямування не на загальну підтримку конкретних регіонів, а на цільове розв’язання системних проблем.

– Регіональні стратегії розвитку і програми соціально-економічного та культурного розвитку забезпечать реалізацію державної регіональної політики, узгодження довгострокових державних пріоритетів регіонального розвитку із стратегічними напрямами розвитку регіонів. Рада міністрів Автономної республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації разом з органами місцевого самоврядування, із залученням громадськості, з урахуванням норм ДСРР розроблятимуть регіональні стратегії розвитку на період до 2015 року та здійснювати заходи з їх реалізації.

Фінансове забезпечення передбачає фінансування ДСРР за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, а також залучення інших джерел. Для фінансування завдань ДСРР міністерства та інші центральні, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування розробляють відповідні державні цільові програми, регіональні програми та заходи, укладають угоди щодо регіонального розвитку, в яких у межах бюджетних призначень передбачаються обсяги фінансування, що є підставою для врахування їх у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік. Під час фінансування заходів з реалізації ДСРР усі виконавці повинні забезпечити виконання запланованих завдань із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату в їх виконанні.

З 2007 року передбачається запровадження механізму фінансування державних програм підтримки регіонального розвитку та галузей економіки відповідно до пріоритетів ДСРР.

У державному бюджеті щороку мають передбачатися кошти для реалізації ДСРР за такими напрямками:

– бюджетні програми підтримки регіонального розвитку;

– субвенції на виконання інвестиційних проектів;

– кошти державного бюджету, що виділяються головним розпорядникам цих коштів виконавцям заходів з реалізації ДСРР.

За рахунок бюджетних коштів програм підтримки регіонального розвитку фінансуватимуться заходи, спрямовані на виконання окремих стратегічних завдань і пріоритетні напрямки ДСРР, зокрема виконання угод щодо регіонального розвитку та програм подолання депресивності окремих територій. Обсяг фінансування заходів спрямованих на виконання угод щодо регіонального розвитку та програм подолання стану депресивності територій, щороку передбачається у проектах державного та місцевих бюджетів за відповідними програмами. Відповідно до пріоритетів ДСРР щороку у державному бюджеті визначатиметься обсяг цільових субвенцій на інвестиційні проекти регіонального розвитку, які будуть розподілятися відповідно до встановленого КМ України порядку. Міністерства та інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, які беруть участь у реалізації ДСРР, щороку передбачають відповідні кошти за своїми бюджетними програмами також вони розробляють державні цільові програми та заходи, в яких визначають обсяг фінансування з державного бюджету.

Джерелами фінансування заходів з реалізації ДСРР за рахунок місцевого бюджету є доходи місцевих бюджетів, які не враховуються під час визначення між бюджетних трансфертів. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування разом з центральними органами виконавчої влади на договірних засадах беруть участь у спів фінансуванні окремих пріоритетних напрямків ДСРР. Також фінансування заходів стратегії здійснюється за рахунок коштів інвесторів, які залучаються для реалізації конкретних інвестиційних проектів і виконання програм, міжнародних фінансових організацій, інших джерел. Пріоритетним є формування фінансових джерел на основі державно-приватного партнерства.

Державна фінансова підтримка регіонального розвитку розглядається як одночасне фінансування з державного та місцевого бюджетів. При цьому обсяг коштів з місцевих бюджетів не зменшуватимуться у разі фінансування визначених державою пріоритетів регіонального розвитку. Частка місцевих бюджетів у реалізації ДСРР визначатиметься з урахуванням рівня соціально-економічного розвитку кожного регіону.

Науково-методичне забезпечення реалізації ДСРР полягає у консолідації зусиль у виробничій, науково-технічній, фінансовій, адміністративно-управлінській сфері із залученням науково-технічного та інноваційного потенціалу регіонів, широкого кола підприємців і використання світових науково-інформаційних ресурсів.

Пріоритетними завданнями наукового забезпечення регіонального розвитку до 2015 року є:

– наукове обґрунтування регіональної інноваційної, промислової, соціальної політики на довгострокову перспективу;

– розроблення методологій моделювання і прогнозування соціально-економічного розвитку регіонів, окремих галузей та сфери діяльності на основі міжгалузевого балансу за системою національних рахунків, запровадження їх у прогнозування та обґрунтування управлінських рішень з питань регіонального розвитку;

– визначення пріоритетної сфери господарювання за критеріями соціально-економічної ефективності для підвищення результативності розвитку регіональних господарських комплексів та підвищення конкурентоспроможності регіонів;

– надання науково-методичної допомоги органам місцевого самоврядування та їх посадовим особам, налагодження національної та регіональної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів місцевого самоврядування, поліпшення системи інформаційного забезпечення розвитку місцевого самоврядування.

Реалізацію ДСРР передбачається здійснювати в два етапи.

На першому етапі (2006 – 2008 роки) пріоритетними завданнями є:

– завершення формування нормативно-правової бази щодо запровадження нових механізмів стимулювання розвитку регіонів згідно із Законом України “Про стимулювання розвитку регіонів”;

– визначення структурних проблем у кожному регіоні, які мають негативний вплив на конкурентоспроможність і потенціал зростання, та розроблення заходів щодо їх розв’язання,

– забезпечення розроблення та затвердження регіональних стратегій розвитку, які визначають пріоритетні напрямки розвитку регіонів на середньо - та довгострокову перспективу;

– запровадження на державному та регіональному рівні моніторингу міжрегіональної та внутрішньо регіональної диференціації;

– проведення моніторингу показників розвитку регіонів, районів і міст обласного значення для визначення депресивних територій;

– підготовка та реалізація пілотних проектів у сфері укладання угод щодо регіонального розвитку, підготовки та виконання програм подолання депресивності окремих територій;

– запровадження у державному бюджеті нової програми, спрямованої на стимулювання регіонального та місцевого розвитку;

– розроблення засад проведення адміністративно-територіальної реформи;

– підготовка нормативно-правової бази для проведення бюджетної та податкової реформи з метою зміцнення фінансово-економічної основи територіальних громад, збільшення питомої ваги власних доходів місцевих бюджеті.

На другому етапі (2009 – 2015 роки) передбачається:

– проведення адміністративно-територіальної, бюджетної та податкової реформ з метою зміцнення фінансово-економічної основи територіальних громад;

– передача органам місцевого самоврядування повноважень і покладення відповідальності за надання послуг населенню;

– реалізація довгострокової стратегії розвитку кожного регіону;

– виконання програм подолання депресивності територій;

– укладення угод щодо регіонального розвитку;

– спрямування державних інвестицій на розбудову соціально-економічної інфраструктури регіонів.

На другому етапі заплановано також проведення моніторингу існуючих інструментів стимулювання розвитку регіонів, результатів реформ на предмет їх ефективності та доцільності коригування з метою визначення державних пріоритетів на наступну довгострокову перспективу. Цей період стане підготовчим до розроблення наступної державної стратегії регіонального розвитку.

У Додатку 1 приведені пріоритетні напрями розвитку регіонів до 2015 року за Державною стратегією регіонального розвитку.