Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“еоретичн≥ основи розробленн€ ƒержавноњ рег≥ональноњ економ≥чноњ пол≥тики.




–озд≥л 3. ƒержавна рег≥ональна економ≥чна пол≥тика.

ќсновн≥ проблеми розд≥лу:

3.1. “еоретичн≥ основи розробленн€ ƒержавноњ рег≥ональноњ економ≥чноњ пол≥тики

3.2. —истема ц≥лей ≥ завдань рег≥ональноњ пол≥тики

3.3. —учасна державна рег≥ональна пол≥тика

3.4. –ег≥ональна пол≥тика та економ≥чна безпека рег≥он≥в.

 

“еоретичн≥ основи розробленн€ ƒержавноњ рег≥ональноњ економ≥чноњ пол≥тики.

¬ економ≥чн≥й л≥тератур≥ та державних документах ≥снують дещо в≥дм≥нн≥ визначенн€ зм≥сту рег≥ональноњ пол≥тики. Ќайб≥льш поширеним Ї њњ визначенн€ €к сукупн≥сть орган≥зац≥йно-правових та економ≥чних заход≥в, €к≥ зд≥йснюютьс€ державою у сфер≥ рег≥онального розвитку крањни в≥дпов≥дно до њњ поточних ≥ стратег≥чних ц≥лей. јле так, чи ≥накше вона, по-перше, завжди сприймаЇтьс€ €к частина загальноњ економ≥чноњ пол≥тики держави з одного боку, а з другого Ц €к пол≥тика пор€дку просторового устрою. ѕри цьому сл≥д зауважити, що, по перше, економ≥чна пол≥тика ≥ пол≥тика просторового устрою Ї одночасно складовими частинами загальноњ державноњ пол≥тики, а, по-друге, рег≥ональна пол≥тика Ї сукупн≥стю орган≥зац≥йно-правових та економ≥чних заход≥в, спр€мованих на дос€гненн€ державних ц≥лей ≥ пр≥оритет≥в.

ƒл€ визначенн€ зм≥сту рег≥ональноњ пол≥тики, сл≥д ч≥тко розмежувати пон€тт€ Уеконом≥чна пол≥тикаФ, Упол≥тика територ≥ального (просторового) устроюФ та Урег≥ональна економ≥чна пол≥тикаФ.

≈коном≥чна пол≥тика охоплюЇ сукупн≥сть вс≥х прагнень, д≥й ≥ заход≥в дл€ посл≥довного впор€дкуванн€ економ≥чноњ под≥њ в певн≥й галуз≥ або сфер≥ через безпосередн≥й вплив на нењ. ƒопустим≥сть ≥ меж≥ державного втручанн€ в економ≥чн≥ под≥њ визначаЇтьс€ д≥ючим в крањн≥ економ≥чним пор€дком (наприклад, система соц≥ально-ринковоњ економ≥ки).

ѕол≥тика просторового устрою маЇ дос€гатис€ через розвиток ≥ оптимальне використанн€ територ≥ального простору чи рег≥он≥в. ќсновним њњ прагненн€м Ї реал≥зац≥€ не лише економ≥чних, а ≥ соц≥альних, культурних ≥ еколог≥чних вимог. ”€вленн€ про найкращий пор€док територ≥ального устрою, так званий зразок пор€дку територ≥ального устрою, може стати основою дл€ розум≥нн€ ц≥Їњ пол≥тики, основним завданн€м €коњ Ї оформленн€ простору в≥дпов≥дно до напр€мку його розвитку. “аким чином буде дос€гатис€ ц≥ль формуванн€, розвитку ≥ використанн€ територ≥њ, њњ впор€дкован≥сть з погл€ду на напр€мок рег≥онального розвитку.

ќсновою нов≥тн≥х у€влень про пор€док просторового устрою Ї положенн€ про багатофункц≥ональне спр€муванн€ рег≥он≥в. јле €к в такому випадку бути з необх≥дн≥стю використанн€ на€вного рег≥онального потенц≥алу ≥ д≥ючого м≥жрег≥онального под≥лу прац≥? —таЇ очевидною дилема пол≥тики просторового устрою. Ќаприклад, використанн€ потенц≥алу рег≥ону зг≥дно з економ≥чною необх≥дн≥стю, може протисто€ти ≥нш≥й вимоз≥, а саме р≥вноц≥нн≥сть умов житт€ в ус≥х рег≥онах. Ѕажане одночасне використанн€ р≥зноман≥тних можливостей рег≥ону може нести прихований конфл≥кт, небезпечн≥сть €кого стане очевидною при визначен≥ напр€мк≥в пол≥тики пор€дку просторового устрою. “ака пол≥тика маЇ д≥€ти одночасно в р≥зних напр€мках: спри€ти покращенню рег≥ональноњ ≥нфраструктури, €кост≥ навколишнього середовища ≥ рег≥ональноњ структури.

“аким чином, пол≥тика просторового устрою спр€мовуЇтьс€ в р≥зн≥ Уточки напруженн€Ф, €к≥ несуть конфл≥кт м≥ж економ≥чною д≥€льн≥стю ≥ навколишн≥м середовищем.  оординуюча спр€мован≥сть ≥ компенсац≥йн≥сть (вир≥внюванн€) економ≥чних ≥ еколог≥чних потреб просторового устрою Ї основою такоњ пол≥тики. ќтже, вона маЇ спри€ти економ≥чним вимогам сусп≥льства ≥ одночасно запоб≥гати шк≥дливим д≥€м економ≥чноњ (людськоњ) д≥€льност≥.

ѕоЇднанн€ економ≥чноњ пол≥тики ≥ пол≥тики просторового устрою йде в≥д визнанн€ необх≥дност≥ обТЇднанн€ економ≥ки ≥ простору, а не в≥д њх розгл€ду поодинц≥, що, звичайно, Ї оптимальним. –ег≥ональна економ≥чна пол≥тика йде за пол≥тикою просторового устрою, перш за все спр€мовуючи своњ заходи на територ≥альну структуру ≥, в≥дпов≥дно, рег≥ональний вектор економ≥чноњ д≥€льност≥ держави. “ому рег≥ональна економ≥чна пол≥тика може визначатис€ €к Уопосередкована структурно установча пол≥тикаФ ≥ в цьому в≥дношенн≥ прир≥внюватис€ до рег≥ональноњ структурноњ пол≥тики. ѕри цьому рег≥ональна економ≥чна структура в першу чергу слугуЇ покращенню д≥њ загальноеконом≥чних ≥нструмент≥в ≥ заход≥в з просторовоњ точки зору.

ќдн≥Їю з основних задач рег≥ональноњ економ≥чноњ пол≥тики Ї зростанн€ ефективност≥ глобальноњ економ≥чноњ пол≥тики. ¬иход€чи з цього, вона спр€мовуЇтьс€ на вир≥шенн€ специф≥чних економ≥ко-пол≥тичних проблем рег≥он≥в. –ег≥ональна економ≥чна пол≥тика впливаЇ власним ≥нструментар≥Їм на обмежену частину територ≥њ б≥льшого географ≥чного простору, причому, зг≥дно з критер≥Їм доц≥льност≥, сл≥д розпод≥лити ≥ класиф≥кувати весь географ≥чний прост≥р на окрем≥ рег≥они.

“аким чином рег≥ональну економ≥чну пол≥тику сл≥д розгл€дати €к ≥нтегровану частину загальноњ економ≥чноњ пол≥тики сусп≥льства, €ка покликана впливати на економ≥чн≥ ≥ соц≥альн≥ структури в р≥зних рег≥онах таким чином, щоб при цьому вс≥ њњ ц≥л≥ дос€галис€ найкращим чином.

ќсновною причиною необх≥дност≥ розробленн€ державноњ рег≥ональноњ пол≥тики Ї те, що внасл≥док д≥њ р≥зноман≥тних ≥сторичних, природно-географ≥чних, економ≥чних фактор≥в, р≥зних темп≥в проведенн€ ринковоњ реформи, зм≥н у систем≥ господарюванн€ ≥ структур≥ власност≥ в рег≥онах ”крањни ≥снуЇ значна диференц≥ац≥€ р≥вн€ економ≥чного розвитку ≥ можливостей соц≥ального забезпеченн€ громад€н, що призводить до суттЇвих негативних насл≥дк≥в.

ƒиференц≥ац≥€ розвитку рег≥он≥в притаманна не лише ”крањн≥, а багатьом крањнам ™вропи ≥ св≥ту незалежно в≥д њх р≥вн€ розвитку. √овор€чи про ”крањну, то значною м≥рою це повТ€зано €к з вище названими обТЇктивними причинами, так ≥ з в≥дсутн≥стю або недосконал≥стю механ≥зм≥в втриманн€ процес≥в, що привод€ть до диференц≥ац≥њ, ефективного стимулюванн€ орган≥в виконавчоњ влади, орган≥в м≥сцевого самовр€дуванн€ та ефективного використанн€ потенц≥алу рег≥ону. ÷е приводить до зростанн€ рол≥ державного управл≥нн€ сусп≥льним житт€м у рег≥онах, а, отже, ≥ необх≥дност≥ реал≥зац≥њ державноњ рег≥ональноњ пол≥тики.

–озгл€даючи рег≥ональну пол≥тику з точки зору розпод≥лу влади м≥ж центром ≥ рег≥онами њй можна дати наступне визначенн€.

ƒержавна рег≥ональна пол≥тика Ц це сукупн≥сть орган≥зац≥йно-правових та економ≥чних заход≥в, що зд≥йснюютьс€ державою у сфер≥ рег≥онального розвитку в≥дпов≥дно до њњ стратег≥чних ≥ поточних ц≥лей ≥ завдань. вона Ї складовою державноњ економ≥чноњ пол≥тики, базуЇтьс€ на принципах державотворенн€, демократ≥њ, загальнолюдських ц≥нностей. ѓњ стратег≥чною метою Ї створенн€ умов дл€ динам≥чного, збалансованого соц≥ально-економ≥чного розвитку ”крањни та њњ рег≥он≥в, п≥двищенн€ р≥вн€ житт€ населенн€, забезпеченн€ дотриманн€ гарантованих державою соц≥альних стандарт≥в дл€ кожного њњ громад€нина незалежно в≥д м≥сц€ його проживанн€, а також поглибленн€ процес≥в ринковоњ трансформац≥њ на основ≥ п≥двищенн€ д≥Ївост≥ управл≥нських р≥шень, удосконаленн€ роботи орган≥в державноњ влади та орган≥в м≥сцевого самовр€дуванн€.

ќбТЇктом державноњ рег≥ональноњ пол≥тики Ї рег≥он, €к система сусп≥льних в≥дносин по забезпеченню в≥дтворювальних процес≥в у межах конкретноњ територ≥њ. —аме у рег≥онах складаЇтьс€ весь комплекс умов життЇд≥€льност≥ людей, зд≥йснюЇтьс€ в≥дтворенн€ робочоњ сили, встановлюютьс€ пропорц≥њ м≥ж секторами ≥ галуз€ми економ≥ки. ” рег≥онах стикаютьс€ загальнодержавн≥, галузев≥, м≥сцев≥, п≥дприЇмницьк≥ та особист≥ ≥нтереси, узгодженн€ €ких Ї одн≥Їю з найскладн≥ших проблем сусп≥льного розвитку.

—убТЇктами державноњ рег≥ональноњ пол≥тикиЇ органи державноњ влади в рег≥онах, представницьк≥ органи та органи м≥сцевого самовр€дуванн€.

¬ основ≥ побудови ƒержавноњ рег≥ональноњ пол≥тики лежать наступн≥ принципи:

Ц конституц≥йност≥ ≥ законност≥;

Ц забезпеченн€ ун≥тарност≥ ”крањни ≥ ц≥л≥сност≥ њњ територ≥њ;

Ц поЇднанн€ процес≥в централ≥зац≥њ ≥ децентрал≥зац≥њ влади;

Ц максимальне наближенн€ послуг, що надаютьс€ органами державноњ влади та органами м≥сцевого самовр€дуванн€, до безпосередн≥х споживач≥в;

Ц диференц≥йованост≥ державноњ п≥дтримки рег≥онам, в≥дпов≥дно до умов, критер≥њв ≥ терм≥н≥в, визначених законодавством;

Ц стимулюванн€ т≥сного сп≥вроб≥тництва м≥ж органами державноњ влади та органами м≥сцевого самовр€дуванн€, що д≥ють в межах одного рег≥ону, у розробц≥ ≥ реал≥зац≥њ заход≥в, щодо рег≥онального розвитку.

–озгл€даючи теоретичний аспект розробленн€ державноњ рег≥ональноњ пол≥тики, сл≥д зауважити, що загальноеконом≥чний розвиток держави розгл€даЇтьс€ €к сума розвитку окремих рег≥он≥в, €кщо точн≥ше, то окремих рег≥ональних економ≥к. якщо державним пр≥оритетом Ї загальноеконом≥чний розвиток, то мають моб≥л≥зовуватис€ резерви росту €к п≥дприЇмств, так ≥ рег≥он≥в.

« ≥ншого боку розвиток окремих рег≥он≥в не Ї ≥зольованим, в≥н знаходитьс€ у взаЇмн≥й залежност≥ в≥д розвитку ≥нших рег≥он≥в.

–озвиток окремих рег≥он≥в ч≥тко залежить в≥д:

Ц визначенн€ державних завдань ≥ розпод≥лу сусп≥льних доход≥в м≥ж окремими державними р≥вн€ми (нац≥ональний, рег≥ональний, м≥сцевий); чи Ї такий розпод≥л б≥льш централ≥зованим чи залишаЇ окремим рег≥онам прост≥р дл€ самост≥йноњ д≥њ (ф≥нансова пол≥тика компром≥с≥в);

Ц чи допускаЇ грошове постачанн€ (забезпеченн€) економ≥ки безперервного ≥ в≥льного впливу попиту, так зван≥ коливанн€ конТюнктури, на посиленн€ ≥нфл€ц≥њ (грошова ≥ бюджетна пол≥тики);

Ц чи пануЇ конкуренц≥€ на ринках збуту, чи Ї вони обмеженими зовн≥ ≥ з середини (конкурентна пол≥тика, зовн≥шньоеконом≥чна пол≥тика;

Ц чи винагороджуЇ податкова система ≥ндив≥дуальну продуктивн≥сть, ≥нвестиц≥њ та ≥нновац≥њ (управл≥нська пол≥тика, ф≥нансова пол≥тика);

Ц чи ≥снуюч≥ звТ€зки м≥ж тарифними партнерами Ї партнерськими або ірунтуютьс€ на суперництв≥ ≥ наск≥льки гнучкою Ї пол≥тика в галуз≥ зароб≥тноњ плати ≥ тарифна пол≥тика (тарифна пол≥тика);

Ц чи Ї ефективним управл≥нн€ сусп≥льним законодавством, чи забезпечуЇ воно правопор€док;

Ц чи Ї ефективною сусп≥льна ≥нфраструктура;

Ц €к вплине на сусп≥льство (соц≥альн≥ ц≥нност≥) запровадженн€ нових технолог≥й, ≥нновац≥й; що тањть зм≥на в≥дтворювальноњ структури Ц позитивн≥ можливост≥, чи небезпеку.

÷≥ та ≥нш≥ можлив≥ загальноеконом≥чн≥ фактори мають б≥льш сильний вплив на розвиток окремих рег≥он≥в, н≥ж безпосереднЇ державне втручанн€ в розвиток рег≥он≥в.

“ак≥ орган≥зац≥йн≥ недол≥ки в економ≥чному законодавств≥ €к право власност≥, податкова система, обм≥нний курс та ≥нш≥ не можуть виправл€тис€ рег≥ональною пол≥тикою.

Ќайкращою передумовою дл€ ефективного розвитку окремих рег≥он≥в Ї загальноеконом≥чна пол≥тика, €ка робить загальними умовами зростанн€ економ≥ки рег≥он≥в, покращуЇ њх конкурентноздатн≥сть ≥ дбаЇ про безперервн≥ ≥ достатн≥ умови розвитку.

ќднак, вплив загальноеконом≥чних умов Ї р≥зним в р≥зних рег≥онах. ÷е залежить в≥д того, чи достатньо п≥дготовлен≥ внутр≥шн≥ сили рег≥ону до зм≥н зовн≥шн≥х умов, тобто чи зможуть вони справитис€ ≥з структурними зм≥нами.

«м≥на структури не Ї великою проблемою €кщо вона зд≥йснюЇтьс€ передбачувано, р≥вном≥рно ≥ невеликими кроками.

ќднак, важк≥сть структурних зм≥н по€снюЇтьс€ тим, що вона, под≥бно ламанню, приводить до наступних насл≥дк≥в:

Ц скороченн€ робочих м≥сць в≥дбуваЇтьс€ скор≥ше, н≥ж можуть створюватис€ нов≥ м≥сц€ Ц це Ї найб≥льш актуальним питанн€ зм≥ни структури;

Ц скороченн€ старих робочих м≥сць часто в≥дбуваЇтьс€ рег≥онально сконцентровано, а створенн€ нових робочих м≥сць навпаки розпод≥л€Їтьс€ м≥ж рег≥онами, або взагал≥ зд≥йснюЇтьс€ в ≥нших рег≥онах;

Ц скороченн€ робочих м≥сць часто торкаЇтьс€ саме великих п≥дприЇмств, €к≥ Ї дом≥нуючими в рег≥он≥ ≥ тому т€гнуть весь рег≥он до кризи;

Ц скороченн€ робочих м≥сць, €к правило стосуЇтьс€ низько квал≥ф≥кованих кадр≥в, €к≥ ≥ в ≥ншому м≥сц≥ мають незначн≥ шанси дл€ працевлаштуванн€ Ц це Ї соц≥альною проблемою зм≥ни структури.

якщо зм≥на структури в≥дбуваЇтьс€ з вищеназваними негативними ознаками, то, €к показуЇ досв≥д, державне управл≥нн€ може зд≥йснюватис€ у двох стратег≥чних напр€мках:

ѕерший Ц це застосуванн€ оборонноњ стратег≥њ або стратег≥њ пристосуванн€. ¬она може використовуватис€ недовгий час, €к тимчасовий зас≥б, €кий, однак €кий дорого об≥йдетьс€ держав≥ у майбутньому. “ак, держава може тимчасово не субсидувати рег≥они, не захищати њх в≥д ≥ноземних конкурент≥в, не блокувати зм≥ну структури. ¬ результат≥ такоњ стратег≥њ наступаЇ повзучий парал≥ч ≥ довгострокова криза рег≥он≥в, €ких це торкнулос€ ≥, нарешт≥, це приведе до скороченн€ дов≥ри до державноњ економ≥чноњ пол≥тики.

ƒругий Ц це застосуванн€ наступальноњ стратег≥њ, €ка, навпаки, спр€мовуЇтьс€ на те, щоби зм≥нити структуру рег≥ону, €кий знаходитьс€ п≥д загрозою, зробити його знову конкурентноздатним (покращенн€ умов м≥сцезнаходженн€ ≥ створенн€ конкурентноздатних робочих м≥сць поза област€ми, €к≥ знаход€тьс€ п≥д загрозою, амортизац≥€ соц≥альноњ напруги). “акож ц€ стратег≥€ вимагаЇ застосуванн€ сусп≥льних заход≥в, р≥зних вид≥в державноњ допомоги, €к≥ провод€тьс€ на противагу стратег≥њ збереженн€ ≥снуючого стану, що приведе до не надзвичайно довготривалого вир≥шенн€ проблем рег≥ону, а соц≥альн≥ навантаженн€ будуть триматис€ в межах. –ег≥он, що знаходитьс€ п≥д загрозою, отримаЇ реальну перспективу на майбутнЇ.

” стратег≥њ наступальноњ зм≥ни структури вид≥л€ють два основн≥ елементи: пол≥тика ринку робочоњ силиактивна рег≥ональна пол≥тика.

јктивна пол≥тика ринку робочоњ сили маЇ завданн€м переборювати пром≥жок часу м≥ж ламанн€м староњ ≥ створенн€м новоњ структури, збер≥гати працездатн≥сть людей, €ких торкнулис€ зм≥ни, уникати пад≥нн€ њх квал≥ф≥кац≥њ ≥ в≥дпов≥дно спри€ти новим виробничим навикам ≥ знанн€м (виграш часу). ÷е залежить в≥д того, €к розумно проводитьс€ робота, котра не виконуЇтьс€ на умовах ринку, зам≥сть того, щоб т≥льки утримувати безроб≥тних.

јктивна рег≥ональна пол≥тика маЇ завданн€м модерн≥зувати в≥дпов≥дний рег≥он ≥ по можливост≥ швидко ≥ всеб≥чно зм≥нити його структуру. –ег≥ональна пол≥тика в цьому сенс≥ включаЇ вс≥ суттЇв≥ структурно ефективн≥ галуз≥ економ≥чноњ пол≥тики, в≥д транспортноњ до досл≥дноњ пол≥тики ≥ пол≥тики технолог≥й, €к≥ спр€мовуютьс€ на те, щоб покращити приваблив≥сть рег≥ону, €кий знаходитьс€ п≥д загрозою ≥ спри€ти створенню нових конкурентноздатних робочих м≥сць.

÷€ основна функц≥€ рег≥ональноњ структурноњ пол≥тики у наступальн≥й стратег≥њ Ї важливим елементом пор€д з традиц≥йними завданн€м демонтажу ≥ в≥дпов≥дно уникненн€ рег≥онального диспаритету. —аме тому у майбутньому активна рег≥ональна пол≥тика Ї необх≥дною ≥ маЇ укр≥пл€тис€ €к пол≥тично, так ≥ у ф≥нансовому в≥дношенн≥.

” цьому аспект≥ активна рег≥ональна пол≥тика, провадженн€ €коњ передбачаЇтьс€ в ”крањн≥ зг≥дно з  онцепц≥Їю державноњ рег≥ональноњ пол≥тики, передбачаЇ створенн€ ефективно д≥ючоњ системи влади та управл≥нн€ в центр≥ ≥ рег≥онах, ф≥нансово-економ≥чне та нормативно-правове забезпеченн€ рег≥он≥в на основ≥ оптимального поЇднанн€ загальнодержавних, рег≥ональних ≥ м≥сцевих ≥нтерес≥в, з метою стимулюванн€ соц≥ально-економ≥чного розвитку рег≥он≥в. ¬она передбачаЇ два напр€мки реал≥зац≥њ:

1. Cтворенн€ ефективно д≥ючоњ системи влади та управл≥нн€ у центр≥ ≥ в рег≥онах, ф≥нансово-економ≥чне ≥ нормативно-правове забезпеченн€ рег≥он≥в на основ≥ оптимального поЇднанн€ загальнодержавних, рег≥ональних ≥ м≥сцевих ≥нтерес≥в;

2. —труктурна перебудова народногосподарського комплексу рег≥он≥в.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 478 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

∆изнь - это то, что с тобой происходит, пока ты строишь планы. © ƒжон Ћеннон
==> читать все изречени€...

1305 - | 1147 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.016 с.