Залежність діаметру зони, що освітлюється одним освітлювальним снарядом (міною), в межах якої досягається необхідний ступінь видимості цілі, від дальності спостереження

 

Калібр освітлювальних снарядів (мін), мм	Дальність спостереження, м	Середнє значення на дальностях спостереження до 3000 м
Міномети
Гармати
Середнє значення

 

Для спрощення розрахунків при визначенні необхідної кількості гармат для освітлення цілі, віддалення найближчого рубежу освітлення і призначення точок прицілювання приймають, що діаметр зони освітлення одним снарядом дорівнює середньому значенню на дальностях спостереження до 3000 м. Тому приймають, що один снаряд або міна калібру 120 мм і більше освітлює зону діаметром 800 м.

 

До ст. 457

Установки для стрільби освітлювальними снарядами визначають з урахуванням поправки зносу факелу вітром. Величина цієї поправки чисельно дорівнює добутку часу зниження факелу на швидкість середнього вітру в районі, який освітлюється. Час зниження факелу (в середньому 30-40 с.) для спрощення розрахунків приймають 35 с. Швидкість і напрямок середнього вітру визначають із метеорологічного бюлетеня "Метеосередній" за висотою входу, що відповідає висоті розриву освітлювального снаряду.

Приклад: Визначити поправку на знесення факелу освітлювального снарядувітром, якщо із метеорологічного бюлетеня "Метеосередній" за табличною висотою розриву снаряду 500 м визначено дирекційний кут напрямку 12-00, швидкість середнього вітру 10 м/с, а дирекційний кут основного напрямку стрільби дорівнює 15-00

Рішення. Кут вітру буде дорівнювати:

(15-00) – (12-00) = 3-00

Із таблиці розкладення балістичного вітру на складові за кутом вітру 3-00 і швидкості вітру 10 м/с визначається поздовжня складова =-10 м/с

Знесення факелу вітром буде складати:

35 (-10) = - 350 м.

Знак поправки на знесення факелу вітром протилежний знаку множини.

Команда: "Дальність більше 350 м".

 

Для визначення коректури дальності і напрямку розривів освітлювальних снарядів виміряють відхилення від цілі (центру району цілей) центру зони освітлення. Коректуру дальності (прицілу) супроводжують відповідною зміною установки трубки, які визначені за правилами, що викладені у ст. 119 відповідно стрільби снарядами с дистанційними підривниками.

 

До ст. 458

Табличні установки прицілу та трубки при стрільбі освітлювальними снарядами розраховані для отримання розривів на найвигіднішому перевищенні над ціллю (рубежем), значення яких наведені в Таблицях стрільби і для різних артилерійських систем знаходяться в межах 400-500 м. При розриві снаряду на найвигіднішому перевищенні досягається найбільш сильне і тривале освітлення місцевості.

Внаслідок відхилення реальних умов стрільби від табличних не завжди можливо очікувати розрив снаряду на найвигіднішому перевищенні. У тих випадках, коли освітлюваність буде недостатньою, коректують висоту розриву, визначають для цього величину відхилення висоти затухання факелу від найвигіднішого перевищення. Найвигіднішу висоту затухання факелу приймають такою, що дорівнює 50 м.

Залежно від крутизни траєкторії польоту освітлювального снаряду коректування висоти розриву здійснюють змінами установки трубки або рівня з таким розрахунком, щоб не вводити потім коректури в установку прицілу. Відповідно до цього, при стрільбі з гармат, коли кут нахилу дотичної до траєкторії в точці розриву освітлювального снаряду відносно невеликий (похила траєкторія), коректуру вводять тільки в установку рівня; при стрільбі з мінометів, через те, що у них крута траєкторія польоту, висоту розриву коректують тільки зміною установки трубки.

Порядок коректування висоти розривів наведено в прикладах.

Приклад. Стрільбу ведуть із 120 мм міномета освітлювальними мінами С843 на заряді п’ятому. Вирахувана дальність стрільби 3700 м, за Таблицями стрільби установка трубки дорівнює 106, а зміна висоти підриву при змінах табличної установки трубки на одну поділку – 62 м. Після першого пострілу точка затухання факелу спостерігалась на районом освітлювання на висоті 120 м.

Коректура трубки дорівнює:

∆ N= (120-50): 62 ≈ + 1

Команда: "Трубка 107".

Приклад. Стрільба ведеться освітлювальними снарядами з 122 мм гаубиці Д-30. На командно-спостережному пункті командира батареї визначені:

Дк = 2000 м, Д^ц_т = 4000 м. Висота загасання факела після першого пострілу спостерігалася над районом освітлення під кутом 0-15.

Висота загасання факела, відповідна куту 0-15, дорівнює:

(0-15) 0,001 Дк = 30м.

Відхилення від найвигіднішого перевищення дорівнює:

(30 - 50): (0,001 Д^ц_т) = –0-05.

Коректура рівня – +0-05.

Команда: "Рівень більше 0-05".

 

У тому випадку, коли факел догорає на землі, величину коректури висоти розриву визначають в наступному порядку. Заміряють за секундоміром час догорання факела на землі, множать його середню швидкість зниження факела (10 м/с для снарядів і 5 м/с – для мін) і додають результат до висоти загасання факела, яка дорівнює 50 м. Отриману коректуру переводять в поділки рівня (трубки). При цьому установку рівня завжди збільшують, а установку трубки – зменшують.

Приклад. В умовах двох попередніх прикладів горіння факела припинилося через 3 с. після його падіння на землю.

Коректура установки трубки для мінометів дорівнює:

Команда: "Трубка 105".

Коректура рівня знарядь дорівнює:

Команда: "Рівень більше 0-20".

 

До ст. 460 та 461

Щоб розриви снарядів, якими ведеться пристрілювання, спостерігалися при повному розгоранні факелів освітлювальних снарядів, командир батареї, що виконує вогневе завдання, визначає упереджувальний час пострілу освітлювальним снарядом по відношенню до пострілу снарядом, призначеним для пристрілювання.

Порядок визначення упереджувального часу наведений у прикладі.

Приклад. Польотний час, відповідний вирахуваній дальності до цілі, складає для осколково-фугасного і освітлювального снарядів відповідно 14 і 16 с. Визначити упереджувальний час пострілу освітлювальним снарядом.

Упереджувальний час пострілу освітлювальним снарядом дорівнює:

16 + (10...15) - 14 ≈ 15 с.

 

Отриманий результат означає, що спочатку слід зробити постріл освітлювальним, а потім, через 15 с., – осколково-фугасним снарядом.

При виконанні вогневого завдання і освітленні цілі однією і тією ж батареєю упереджувальний час пострілу освітлювальним снарядом завжди має позитивний знак. Крім того, потрібний додатковий час на установку трубки освітлювального снаряда. Тому з метою економії часу при подачі команди після її загальної частини спочатку командують установки для гармати, що здійснює освітлення, а потім решті гармат батареї.

Якщо виконання вогневого завдання і освітлення місцевості здійснюються різними батареями, то постріли освітлювальними снарядами проводять за командами командира батареї, що виконує вогневе завдання, і за його командами вводять коректури дальності, напряму і висоти розривів. Для цього командир батареї повинен:

знати положення батареї, що залучається до освітлення;

отримати від командира цієї батареї доповідь про польотний час tс освітлювального снаряда і значеннях ∆ Х_ТИС та ∆Y_N, що відповідають вирахуваній дальності стрільби освітлювальними снарядами;

розрахувати для цієї батареї зі свого КСП К_в і К_к, визначити значення ∆ N_тис (ст. 119) і обчислити упереджувальний час для пострілу освітлювальним снарядом.

При переході до стрільби на ураження командир батареї, що виконує вогневе завдання, визначає витрату освітлювальних снарядів, необхідну для забезпечення спостереження розривів серій швидкого (методичного) вогню. Для цього загальну тривалість серії швидкого (методичного) вогню ділять на темп стрільби освітлювальними снарядами.

 

До ст. 462

Із збільшенням дальності спостереження в умовах штучного освітлення місцевості контраст об'єкту на навколишньому фоні зменшується і на дальності, що перевищує 4-4,5 км, око спостерігача перестає розрізняти об'єкти. Тому дальній рубіж освітлення місцевості в передбаченні атаки (контратаки) противника призначають на відстані 4-4,5 км від наших військ.

Освітлення рубежів рухомого загороджувального вогню здійснюють двома підрозділами з метою забезпечення безперервного освітлення противника в межах всієї зони ураження. Освітлення кожного рубежу починають з відкриття вогню по даному рубежу осколково-фугасними снарядами, а припиняють після початку освітлення іншим підрозділом наступного рубежу.

 

До ст. 463

Найкращі умови для стрільби по танках прямою наводкою створюються, коли факели освітлювальних снарядів горять за атакуючими танками на відстані 300-400 м. При цьому освітлювальні снаряди калібру 120 мм і більше при звичайних інтервалах між розривами 800 м боєприпасів не забезпечують достатню освітленість танків. Тому для забезпечення стрільби протитанкових гармат і з ПТКР прямою наводкою застосовують посилене освітлення, скорочуючи інтервали між розривами освітлювальних снарядів вдвічі: до 400 м – при освітленні місцевості боєприпасами калібру I20 мм і більше. В цьому випадку достатня освітленість досягається на відстані 400-600 м від рубежу освітлення. Глибина цієї зони і визначає собою відстань між рубежами освітлення.

Витрату освітлювальних снарядів визначають, виходячи з кількості рубежів, відстані між ними, відстані рубежів один від одного і очікуваної швидкості руху танків.

До ст. 465

Світловий орієнтир – це група розривів освітлювальних снарядів в одній точці. Щоб розрізняти світові орієнтири при їх постановці, призначають різний порядок ведення вогню або застосовують різне за кольором освітлення. Вогонь по світовому орієнтиру припиняють і переносять його в глибину на наступний орієнтир при підході військ до нього на 1,5-2 км. З метою уникнення скупченості бойових порядків підрозділів і змішення їх у бік відносного загального напрямку наступу.

Світовий створ – це два світові орієнтири, створені одночасно в заданому напрямі на відстані 2-3 км один від одного. Для одночасної появи розривів освітлювальних снарядів по світових орієнтирах створу необхідно робити постріли з урахуванням різниці польотного часу.

Витрата освітлювальних снарядів для постановки світових орієнтирів або створів залежить від тривалості і темпу ведення вогню, а також від кількості гармат, що залучаються до виконання завдання.

Приклад. Визначити витрату освітлювальних снарядів для постановки світового орієнтиру залпами двох гармат протягом 20 хв., якщо стрільба ведеться з темпом 5 хв. постріл.

Витрата снарядів дорівнює:

N = (20: 5 + 1) 2 = 10 сн.

Приклад. Визначити витрату освітлювальних снарядів для постановки світлового створу вогнем взводу (3 гармати) протягом 20 хв., якщо для створення першого світового орієнтиру призначено дві гармати, другого – для світового орієнтиру – одна гармата, темп ведення вогню 4 хв. залп.

Витрата снарядів для постановки першого світового орієнтиру дорівнює:

N₁ = (20: 4 + 1) 2 = 12 сн.

Витрата снарядів для постановки другого світового орієнтиру дорівнює:

N₂ =20: 4 - 1 = 6 сн.

Загальна витрата освітлювальних снарядів дорівнює:

N₁ + N₂ = 12 + 6 = 18 сн.

 

До ст. 466

Отримання розриву або повне розгорання факела освітлювального снаряда на землі досягається шляхом пониження точки розриву освітлювального снаряда, на якій забезпечується повне розгорання факела, до падіння його на землю і горіння факела на землі. Оскільки на розгорання факела в середньому потрібно 10-15 с., а швидкість зниження його складає в середньому 10 м/с для снаряда і 5 м/с для міни, то для того, щоб факел снаряда горів на землі і був отриманий максимальний ефект засліплення, розрив освітлювального снаряда повинен відбутися на висоті:

 

h _необ = 10 (10-15) с.= 100-150 м,

 

а освітлювальної міни – на висоті:

 

h _необ = 5 (10-15) с.= 50-75 м.

 

Ця висота розриву є найвигіднішою для засліплення. Для отримання розриву на найвигіднішій висоті необхідно знизити висоту розриву освітлювального снаряда на величину

 

∆h = h _т - h _необ,

 

де h _т – таблична висота розриву освітлювального снаряда.

 

При виконанні вогневого завдання гарматами висоту розриву знижують рівнем, коректуру рівня визначають за формулою:

,

 

а при виконанні вогневого завдання мінометом – збільшенням установки трубки. Коректуру в трубку визначають за формулою:

 

.

 

Найвигідніше положення точки розривів снарядів при стрільбі на засліплення визначають або пристрілюванням за виміряними відхиленнями, або за спостереженням знаків розривів. Пристрілювання ведуть одиночними пострілами основної гармати.

Пристрілювання за виміряними відхиленнями і СЗР ведуть за загальними правилами. Переходячи до стрільби на засліплення, пристріляні установки зменшують на 100-150 м. При отриманні під час пристрілювання недольоту в 100-150 м пристрілювання також вважають закінченим і переходять до стрільби на засліплення на отриманих установках.

Темп стрільби при виконанні вогневих завдань із засліплення спостережних пунктів (електронно-оптичних засобів) і вогневих засобів противника визначається тривалістю горіння факела освітлювального снаряда і часом, необхідним для адаптації зору спостерігача після засліплення. В середньому темп стрільби складає 1 хв. постріл (залп).

Витрата боєприпасів для засліплення цілі визначається за формулою:

,

 

де Ф_ц – фронт засліплюваної цілі, м;

t_засл – необхідна тривалість засліплення, хв.

До ст. 467

Дальність дії приладів нічного бачення і нічних прицілів (ПНБ) істотно залежить від рівня природної нічної освітленості, зниження якого приводить до різкого зменшення можливостей ПНБ. Тому для забезпечення необхідної дальності дії приладів нічного бачення в умовах низької нічної освітленості проводять штучне освітлення місцевості, створюючи умови, наближені до умов місячної ночі. Створення умов, наближених до умов місячної ночі, досягається при застосуванні освітлювальних снарядів калібру 122 мм і більше, основні характеристики яких наведені в табл. 72.

Таблиця 72