Ураження нерухомих цілей стрільбою із гармат

До ст. 337-339

Не дивлячись на те, що стрільба прямою наводкою характеризується високою точністю, наявність помилок визначення установок для стрільби і розсіювання снарядів у деяких випадках призводить до отримання відхилення снаряда від цілі при першому пострілі, тобто до промаху. Якби промах був наслідком лише помилок (розсіювання), що не повторюються, то стрільбу слід було б продовжувати на тих же установках. Між іншим, помилки визначення установок для першого пострілу за своєю величиною, як правило, перевищують характеристики розсіювання снарядів. Тому при отриманні відхилення снаряда від цілі необхідно вводити коректури в установки для стрільби.

Залежно від умов спостереження (характеру місцевості) і приладового оснащення стрільбу прямою наводкою можна коректувати наступними способами:

за виміряними відхиленнями розривів (трас) снарядів від цілі за дальністю (висотою) і напрямом;

відмічанням за вирвою (місце падіння снаряда);

за спостереженням знаків розривів (трас) снарядів за дальністю (висотою) і знаками відхилень за напрямом (праворуч, ліворуч) відносно цілі.

Коректування дальності і напряму за виміряними відхиленнями розривів (трас) снарядів може здійснюватися за наявності у командира гармати приладів, що забезпечують вимірювання цих відхилень. При цьому для забезпечення необхідної точності визначення відхилень командир гармати з приладами вимірювань повинен знаходитися ліворуч (праворуч) на відстані не більше 10 м від гармати. Відхилення за дальністю визначають за допомогою квантового далекоміра, інакше допускатимуться значні помилки. При цьому слід мати на увазі, що на точність визначення коректури дальності істотно впливає нахил місцевості в районі цілі.

Оскільки врахувати нахил схилу при стрільбі прямою наводкою, як правило, не є можливим, то доцільно коректувати вогонь відмічанням за вирвою (місцем падіння снаряда) або за спостереженням знаків розривів, особливо при невеликих дальностях стрільби.

Коректування вогню відмічанням за вирвою (місцем падіння снаряда) є окремим випадком коректування вогню за виміряними відхиленнями (коли відхилення за висотою і напрямом вимірюються і враховуються за допомогою оптичного прицілу або панорами). Цей спосіб застосовують при розташуванні цілі на крутих схилах, обернених у бік гармати, або вертикальних стінках (у будівлях, спорудах і тому подібне), а також при розташуванні гармати значно вище за ціль. При коректуванні вогню не можна відмічатися за хмарою розриву, оскільки унаслідок великих розмірів хмари розриву і швидкого її переміщення допускатимуться значні помилки у визначенні коректур. Якщо неможливо відзначення за вирвою, слід переходити до коректування вогню за спостереженням знаків розривів.

З теорії стрільби відомо, що при коректуванні вогню за спостереженням знаків розривів величина коректури повинна дорівнювати математичному очікуванню відхилення центру розсіювання снарядів від цілі, узятому зі зворотним знаком. Після отримання першого знаку за дальністю математичне очікування відхилення центру розсіювання снарядів від цілі за дальністю дорівнює 1,0-1,2 Ед (Ед – серединна помилка визначення установок за дальністю).

У табл. 61 наведені значення найкращих коректур, які слід було б вводити після отримання першого знаку розриву за дальністю (висотою).

Таблиця 61

Найкращі коректури після отримання першого знаку

Розриву за дальністю, м

 

Дальність стрільби	Значення коректури при стрільбі з
122-мм самохідної гаубиці 2С1	100-мм протитанкової гармати МТ-12
осколково-фугасними снарядами	кумулятивними снарядами	осколково-фугасними снарядами	кумулятивними снарядами
		—		—

 

Аналіз табл. 61 показує, що найкраща коректура залежить від дальності та виду снаряда і що вона змінюється в широких межах – від 42 до 176 м у діапазоні дальності стрільби, що розглядається, за даними артилерійських систем. Очевидно, що даними табл. 61 на практиці користуватися незручно. Тому для зручності практичного використання рекомендується за найкращу коректуру прийняти усереднену коректуру, що дорівнює 100 м.

При стрільбі прямою наводкою із гармат, особливо самохідних, не завжди вдається зміряти величину відхилення розриву від цілі за напрямом; найчастіше можна визначити тільки, в який бік від цілі відхилився снаряд. У цьому випадку величину коректури напряму можна прийняти за аналогією з коректурою дальності, що дорівнює математичному очікуванню відхилення центру розривів за напрямом. Розрахунки показують, що на дальностях стрільби 1000-2500 м величина коректури повинна дорівнювати
0-00,5...0-02. Виходячи із значень помилок визначення установок для першого пострілу і можливих розмірів цілей, рекомендується величину першої коректури напряму приймати такою, що буде дорівнювати 0-02. Оскільки при стрільбі на дальності до 1000 м помилки визначення установок для стрільби за напрямом сумірні із розмірами цілі, а помилки унаслідок розсіювання снарядів малі, то коректуру необхідно вводити зміною точки прицілювання за напрямом на половину фігури цілі.

Ураження нерухомих цілей

під час стрільби батареєю (взводом)

До ст. 341 та 342

Для ураження важливої окремої цілі, розташованої на великих дальностях (більше 2000 м), доцільно залучати взвод або батарею, оскільки вогонь однією гарматою в цих умовах стає малоефективним (на виконання вогневого завдання однією гарматою буде потрібно 10-30 снарядів і від 3 до 10 хв.). При цьому точку прицілювання для всіх гармат призначають єдиною.

При стрільбі по груповій цілі кожній гарматі може вказуватися своя точка прицілювання. Якщо ж призначають єдину точку прицілювання, то вогонь взводу (батареї) слід розподілити від цієї точки за фронтом цілі, для чого необхідно розрахувати величину довороту для кожної гармати.

Інтервал віяла розраховують за формулою:

 

,

 

де – фронт цілі, поділ. кут.;

– кількість гармат в батареї

 

 

Якщо точка прицілювання знаходиться в середині цілі, то величину довороту -ї гармати D д_і можна визначити за формулою:

.

До ст. 344

Можливість переходу до стрільби на ураження при установці підривника (трубки), що визначена за пристріляним прицілом (дальністю), пояснюється тим, що під час стрільби на малі дальності вплив відхилень балістичних і метеорологічних умов стрільби від табличних на значення установки підривника або трубки мале.

Збільшення пристріляної установки прицілу (рівня) на величину при стрільбі снарядами з дистанційним підривником необхідне для отримання найвигіднішого перевищення розривів снарядів над ціллю. У загальному випадку збільшення установки прицілу (рівня) залежить від дальності стрільби і найвигіднішого перевищення повітряних розривів снарядів над ціллю (ст. 120) і визначається за формулою:

.

 

При стрільбі снарядами з дистанційною трубкою установку трубки зменшують на 3 поділки для отримання повітряних розривів на найвигіднішій висоті та інтервалі. Можливість використання цієї рекомендації показана в поясненнях до ст. 119.