Визначення установок для стрільби в батареї перенесенням вогню від репера

До ст. 139-145

1. В умовах бойової обстановки не завжди можливо перенести вогонь на ціль одразу ж після пристрілювання репера. Перенесення вогню, як правило, проводиться через якийсь проміжок часу після пристрілювання (створення) репера. Допустима величина цього проміжку залежить від мінливості метеорологічних умов і їх впливу на політ снаряда.

Мінливість у часі метеоумов впливає на час придатності пристріляних поправок. Час придатності пристріляних поправок можна встановити залежно від стану погоди, висот траєкторій і значень віддалення цілі від репера. Але це призведе до істотного ускладнення цього способу визначення установок для стрільби і застосування його буде значно ускладнено. Тому Правила стрільби вимагають переносити вогонь від репера на ціль через якомога менший проміжок часу після пристрілювання (створення) репера, але не більше, ніж через 3 години. Головне в цій вимозі – не граничний термін придатності пристріляної поправки, а вказівка про перенесення вогню через якомога менший проміжок часу.

Граничний термін придатності пристріляної поправки, що дорівнює 3 год., прийнятий таким же, як і термін придатності бюлетеня «Метеосередній», оскільки в обох випадках він залежить від мінливості метеоумов.

2. Під час перенесення вогню способом коефіцієнта стрільби роблять допущення, що поправки дальності на відхилення метеорологічних і балістичних умов стрільби змінюються пропорційно дальності, тобто поправка дальності по цілі в стільки раз більше (менше) за пристріляну поправку за репером, у скільки разів топографічна дальність до цілі більше (менше) топографічної дальності до репера.

Цю залежність можна представити у вигляді:

 

,

 

де – вирахувана поправка дальності по цілі (пристріляна поправка дальності за репером);

– топографічна дальність до цілі (репера).

 

З формули видно, що вирахувана поправка дальності до цілі буде дорівнювати:

 

.

Відношення зазвичай позначають буквою К і називають коефіцієнтом стрільби. З урахуванням цього позначення можна записати:

 

.

 

В отриманих залежностях пристріляну і вирахувану поправки, а також топографічні дальності до цілі й репера виражають в метрах, а коефіцієнт стрільби К розраховують з точністю до 0,1. При цьому отримують помилки у визначенні вирахуваної дальності до цілі, що не перевищують 10 м. Такі помилки на точності перенесення позначаються не суттєво, а розрахунки при цьому істотно спрощуються.

Вирахувану поправку дальності додають до топографічної дальності до цілі та отримують вирахувану дальність:

.

 

Порядок визначення вирахуваної поправки дальності і вирахуваної дальності до цілі показаний на прикладі.

Приклад. Визначити вирахувану дальність до цілі, якщо = 6840 м; = 7160 м; = 8280 м.

Рішення.

1. Визначаємо пристріляну поправку дальності:

= 7160 – 6840 = +320 м.

2. Визначаємо коефіцієнт стрільби:

= +4,7.

3. Визначаємо вирахувану поправку дальності до цілі:

= 83 ∙ 4,7 = +390 м.

4. Визначаємо вирахувану дальність до цілі:

= 8280 + 390 = 8670 м.

 

3. На відміну від перенесення вогню способом коефіцієнта стрільби перенесення вогню спрощеним способом базується на допущенні, що у деяких межах зміни дальності стрільби відносно дальності до репера поправка дальності на відхилення умов стрільби від табличних практично не змінюється. Тому під час визначення вирахуваної дальності до цілі, до топографічної дальності додають пристріляну поправку дальності за репером
(з урахуванням знаку) без будь-яких змін.

4. Під час визначення меж перенесення вогню способом коефіцієнта стрільби і спрощеним способом виходять з гранично допустимого значення сумарної серединної помилки визначення установок для стрільби по цілі. За граничне значення цієї помилки прийняте значення серединної помилки під час визначення установок способом повної підготовки. В табл. 33 приведені серединні помилки дальності під час перенесення вогню способом коефіцієнта стрільби і повної підготовки для зіставних умов стрільби.

Таблиця 33

Серединні помилки дальності (% ) під час перенесення вогню способом коефіцієнта стрільби і під час повної підготовки ( = 8 км)

 

Дальність до цілі, км	Спосіб визначення установок для стрільби	Артилерійська система
М-30	2С1	2С3М
	повна підготовка	0,85	0,85	0,85
перенесення вогню	1,15	0,95	0,95
	повна підготовка	0,90	0,85	0,85
перенесення вогню	0,75	0,80	0,80

 

 

З табл. 33 видно, що під час перенесення вогню в дальній бік на 3 км серединні помилки визначення установок для стрільби перевищують серединні помилки повної підготовки під час стрільби на одну і ту ж дальність, а під час перенесення вогню в той же бік, але на 2 км, серединні помилки дальності навіть менше серединних помилок повної підготовки.

Межі перенесення вогню визначалися розрахунками і дослідним шляхом для різних умов стрільби, різного положення реперів і цілей, для різних артилерійських систем і мінометів. Розрахунки і дослідні стрільби показують, що при настильній і навісній стрільбі з нарізних гармат помилки дальності під час перенесення вогню способом коефіцієнта стрільби в середньому виходять меншими, ніж під час перенесення вогню спрощеним способом, а при мортирній стрільбі з нарізних гармат і стрільбі з мінометів, навпаки, меншими виходять помилки під час перенесення вогню спрощеним способом.

Виходячи з цього, Правила стрільби передбачають перенесення вогню за дальністю до 2 км – способом коефіцієнта стрільби при настильній і навісній стрільбі з гармат, до 1 км – спрощеним способом під час стрільби з мінометів і мортирній стрільбі з гармат.

Аналогічним чином визначені межі перенесення вогню за напрямком. При цьому встановлено, що незалежно від способу перенесення вогню, артилерійські системи, що залучаються до стрільби, кут перенесення не повинен перевищувати 3-00.

5. Визначена за результатами пристрілювання (створення) репера пристріляна поправка напрямку включає і поправку на деривацію. Під час перенесення вогню на ціль, дальність до якої відрізняється від дальності до репера, поправка на деривацію буде іншою. Тому під час перенесення вогню на ціль враховують не тільки пристріляну поправку напрямку, але і поправку на різницю деривацій по цілі Z^Ц і реперу Z^R, узятих відповідно за вирахуваною дальністю до цілі й пристріляною дальністю до репера або за топографічними дальностями, тобто D Z = Z^Ц – Z^R.

Оскільки поправки на деривацію беруть зі знаком "мінус", то при Z^Ц, за абсолютною величиною більшою, ніж Z^R, поправкана різницю деривацій матиме знак "мінус" (поправка ліворуч), а при меншій – "плюс" (поправка праворуч).

Якщо поправки на деривацію брати за топографічними дальностями, то це не призведе до значних помилок у визначенні вирахуваної поправки напрямку. Розрахунки показують, що ця помилка, як правило, не перевищує 0-01.

Приклад. В результаті створення репера стрільбою з 122-мм самохідних гаубиць 2С1 на заряді другому визначені: дальність топографічна до репера = 8400 м; дальність пристріляна до репера = 9000 м; пристріляна поправка дальності = +600 м; пристріляна поправка напрямку = +0-16.

Визначити вирахувану поправку напрямку по цілі під час перенесення вогню способом коефіцієнта стрільби, якщо топографічна дальність до неї = 7000 м.

Рішення.

1. Визначаємо вирахувані поправку дальності й дальність до цілі:

= 7,1 ∙70» +500 м;

= 7000 + 500 = 7500 м.

2. За вирахуваною дальністю до цілі (7500 м) і пристріляною дальністю до репера (9000 м) визначаємо з Таблиць стрільби поправки на деривацію:

= –0-08; = – 0-11.

3. Визначаємо поправку на різницю деривацій по цілі та реперу і розраховуємо вирахувану поправку напрямку на ціль:

= (–0-08) – (–0-11) = +0-03;

= +0-16 + 0-03 = +0-19.

 

6. Відмічені припущення про хід змінення поправок із зміною дальності і напрямку стрільби справедливі лише в деяких обмежених межах зміни умов стрільби, але отримані при цьому рекомендації щодо визначення вирахуваних поправок відносно прості і забезпечують достатньо високу точність визначення установок для стрільби. Тому вони знайшли широке застосування на практиці.

При цьому слід мати на увазі, що використання пристріляних поправок допустиме, якщо стрільба по цілі проводитиметься в тих же умовах, для яких визначалися поправки (вид стрільби, номер і партія заряду, тип підривника і т.д.), або якщо є можливість врахувати зміни умов стрільби по цілі.

Точність визначення установок для стрільби на ураження способом перенесення вогню буде різною внаслідок різних віддалень цілі від репера, дальностей стрільби, точності пристрілювання (створення) реперів. Характеристики точності перенесення вогню для середніх умов приведені в табл. 34. При цьому менші значення серединних помилок відносяться до перенесень вогню за дальністю і напрямком на величини, які не перевищують половини допустимих меж, а більші – 3/4 допустимих меж перенесення вогню, встановлених Правилами стрільби.

Таблиця 34