Ціноутворення в міжнародній торгівлі

Міжнародна (світова) ціна – це грошовий вираз інтернаціональної вартості виробництва.

У більш практичному плані міжнародна ціна – це ціна, за якою здійснюються великі комерційні роздільні експортно-імпортні операції з оплатою у вільноконвертованій валюті. Ключовою особливістю міжнародної ціни на відміну від внутрішньої є множинність, коли по одному й тому ж товару можуть встановлюватися різні ціни або ціна різного рівня.

Множинність міжнародних цін обумовлена наступними факторами:

· відмінностями торгової політики по відношенню як до конкретних ринків, так і до тих чи інших імпортерів;

· валютною державною та міждержавною політикою;

· політикою протекціонізму;

· відмінностями в методології та методиці розрахунку цін;

· іншими факторами.

Ціни в міжнародній торгівлі систематизуються за наступними ознаками:

1. За напрямком товарних потоків:

· експортна ціна – ціна за якою товар реалізується зарубіжному контрагенту;

· імпортна ціна – ціна за якою товар купується у зарубіжного контрагента.

2. За умовами розрахунків:

· ціна комерційних угод - відображає інтернаціональну ціну виробництва при звичайному порядку здійснення угоди купівлі-продажу;

· ціна клірингових розрахунків – ціна товару, в якій враховані умови і особливості клірингу.

Кліринг – це система безготівкових розрахунків за товари та послуги, заснована на заліку взаємних вимог та обов’язків;

· ціна програм допомоги – ціна товару, в якій враховані умови і особливості реалізації програм допомоги;

· трансфертна ціна – ціна товару, за якою здійснюються внутрікорпораційні операції.

3. За повнотою врахування витрат:

· ціна нетто – чиста ціна товару на місці його купівлі-продажу;

· ціна споживання – сума затрат покупця, включаючи витрати на придбання та використання товару в нормативний строк.

4. За характером реалізації:

· оптова ціна – ціна товару при продажу його крупними партіями;

· роздрібна ціна – ціна товару при продажу його індивідуальному споживачу.

5. За мірою фіксації:

· контрактна ціна – ціна, яка встановлюється в контракті і виражається у валюті країни експортера, імпортера або третьої країни;

· тверда – встановлюється в момент підписання контракту та не підлягає ніякому коригуванню впродовж терміну його дії. Тверда ціна використовується, в основному, при негайних поставках (від 1 до 14 днів), рідше при поставках на більш тривалі терміни. В контракті в цьому випадку робиться запис: “ціна тверда, зміні не підлягає”;

· рухома – фіксується в момент укладання контракту і може бути переглянута в подальшому, якщо ринкова ціна даного товару до моменту його поставки зміниться;

· змінна – ціна, що встановлюється в момент виконання контракту шляхом перегляду договірної ціни з урахуванням змін в виробництві, в період виконання тривалого термінового контракту (велике промислове обладнання, будівельні об’єкти, суднобудування і т. ін.).

6. За рівнем інформованості – ціна за якою в контракті обговорюються умови фіксації та принципи визначення її рівня.

Ціна, яка публікується – ціна, яка повідомляється в спеціальних та фірмових джерелах інформації. Вони, як правило, відображають рівень світових цін. До них відносяться:

· довідкова ціна – ціна товару у внутрішній оптовій чи зовнішній торгівлі промислово розвинутих країн, що опубліковується в різних виданнях. Довідкові ціни грають роль відправного пункту, з якого починається процес узгодження ціни при укладанні угоди;

· біржове котирування – ціна товару, що являється об’єктом біржової торгівлі;

· аукціонна ціна – ціна товару, що являється об’єктом аукціонної торгівлі і відображає реальні угоди;

· статистична ціна – середня експортна ціна, на основі даних зовнішньоторговельної статистики шляхом ділення вартості товару на його кількість;

· ціни фактичних угод – ціни, що виражають окремі фактичні комерційні операції;

· ціни пропозицій крупних фірм – початковий рівень ціни товару, запропонований продавцем.