Тема 6. Міжнародні науково-технічні зв'язки

 

Технологія - сукупність знань про використання або удосконалення машин, устаткування, що забезпечують обробку, виготовлення, зміну стану, якості і форми сировини, матеріалів або напівфабрикатів, а також про реалізацію продукції.

Міжнародні документи ООН трактують поняття «технологія» як:

набір конструкторських рішень, методів і процесів виробництва товарів і надання послуг;

матеріалізовану або упредметнену технологію (машини, устаткування і т.д.)

 

Міжнародний технологічний обмін – це сукупність економічних відносин між іноземними контрагентами з приводу використання результатів науково-технічної діяльності, що мають наукову і практичну цінність.

Світовий ринок технологій можна підрозділити на 4 сегменти:

• ринок патентів і ліцензій;

• ринок науко- і технологічно ємної продукції;

• ринок високотехнологічного капіталу;

• ринок науково-технічних фахівців.

На промислово розвиті країни приходиться близько 90% світового ринку технології, у т.ч. більш 60% приходиться на США, Японію, Великобританію, Німеччину і Францію. Велика частина торгівлі ліцензіями приходиться на наступні галузі: електротехнічна й електронна промисловість – 19%, загальне машинобудування – 18%; хімічна промисловість – 17,4%, транспортне машинобудування – 10,2% всього обсягу комерційних операцій.

 

У міжнародній економіці носіями технології можуть виступати такі фактори виробництва:

товар - у випадку міжнародної торгівлі високотехнологічними товарами;

капітал - у випадку міжнародної торгівлі високотехнологічними капіталомісткими товарами;

праця - у випадку міжнародної міграції висококваліфікованих науково-технічних кадрів;

земля - у випадку торгівлі природними ресурсами, для розробки яких використане новітнє науково-технічне досягнення.

 

Основними формами передачі технології є:

Патентні угоди – міжнародна торговельна угода, по якій власник патенту уступає свої права на використання винаходу покупцеві патенту.

Ліцензійні угоди – міжнародна торговельна угода, по якій власник винаходу або технічних знань надає іншій стороні дозвіл на використання у визначених межах своїх прав на технологію.

«Ноу-хау» - надання технічного досвіду і секретів виробництва, що включають зведення технологічного, економічного, адміністративного, фінансового характеру, використання яких забезпечує визначені переваги (звичайно комерційно коштовні, але не запатентовані винаходи).

Інжиніринг – надання технологічних знань, необхідних для придбання, монтажу і використання куплених або орендованих машин і устаткування.

Франчайзінг - надання прав на використання торговельної марки або фірмової назви, а також надання послуг по технічній допомозі, підвищенню кваліфікації робочої сили, організації торгівлі і керуванню.

 

Основними формами науково-технічного співробітництва є:

• координація наукових і технічних досліджень:

• спільне проведення досліджень;

• кооперація робіт в області наукових і технічних досліджень.

• По каналах міжнародних зв'язків в області обміну науково-технічними досягненнями відбувається передача науково-технічної інформації у формі знань і технології, тобто навичок, способів виробництва, конструкцій нових виробів.

• Технологічна допомога країнам, що розвиваються, у залежності від кількості країн, що беруть участь у проекті може бути:

• двостороння - здійснюється по угодах між урядами країни-донора і країни одержувача допомоги;

• багатобічна - здійснюється декількома країнами у відношенні одного країни-одержувача.

Ліцензійні платежі (ціна ліцензії) підрозділяються на періодичні (роялті) і одноразові (паушальні).

Періодичні платежі (роялті) — це відрахування від доходу покупця протягом періоду дії угоди, тобто розмір винагороди, що залежить від економічного ефекту використання ліцензії.

Одноразові (паушальні) платежі не зв'язані за часом з використанням ліцензії, а встановлюються заздалегідь на підставі експертних оцінок.

Паушальний платіж є твердо зафіксованою в ліцензійній угоді сумою винагороди, здійснюваного одноразово і не залежного від обсягу виробництва або збуту ліцензійної продукції.

Він визначається на основі розрахункового прибутку і являє собою середню суму роялті, що ліцензіар очікує одержати за весь термін дії ліцензійної угоди без обліку коливань цін на ринку.

В залежності від впливу інновації на соціально-економічне середовище класифікують інновації за ступенем їх впливу. Так, до такої класифікації інновації відносять:

1. Інновації першого порядку, які представляють собою локальне оновлення.

2. Інновації другого порядку, яким властива заміна кількісних властивостей системи.

3. Інновації третього порядку, які представляють собою перегрупування.

4. Інновації четвертого порядку, для яких характерно адаптивні зміни.

5. Інновації п’ятого порядку, що складаються з якісних змін.

6. Інновації шостого порядку, для яких характерно якісні зміни первісних властивостей системи без зміни функціонального принципу.

7. Інновації сьомого порядку, що проводять зміни у функціональних властивостях системи.

Ліцензійна торгівля – основна форма міжнародної торгівлі технологіями, яка базується на угодах з "ноухау", патентами та ліцензіями на дослідження.

Базируется на лицензионных соглашениях, по которым владелец передает покупателю право на использование патента, торговой марки и т.п. на определенный срок в обмен на оговоренное вознаграждение.

Основною міжнародною угодою в області державного регулювання технологій є Паризька конвенція по охороні промислової власності.

Перша редакція цієї конвенції була підписана 11 державами в Парижі в 1883 р. і надалі неодноразово переглядалася і доповнювалася. У країнах-учасницях Паризька конвенція діє в різних редакціях у залежності від того, який з її текстів ратифікований країною. Учасники Конвенції утворять так називаний Міжнародний союз по охороні промислової власності (Паризький союз).

Основними положеннями Конвенції є:

принцип національного режиму - передбачає надання громадянам і фірмам будь-якої країни-учасниці такої ж охорони промислової власності, яка надається громадянам цієї країни і фірмам законодавством даної держави.

право конвенціонального пріоритету - означає, що заявка, подана в країні-учасниці Конвенції, має пріоритет протягом року з моменту подачі заявки в першій країні;

принцип запобігання зловживань, зв'язаних зі здійсненням виключного права, наданого патентом. Якщо патентовласник, одержавши патент на винахід у якій-небудь країні, сам не використовує і не дозволяє іншим застосовувати цей винахід, Паризька конвенція передбачає видачу примусових ліцензій на умовах, передбачених Конвенцією. Якщо видача таких ліцензій виявиться недостатньою мірою для запобігання зловживань, може бути поставлене питання про позбавлення прав на патент.

Всемирная организация интеллектуальной собственности (ВОИС)

является учреждением Организации Объединенных Наций занимающимся вопросами использования интеллектуальной собственности (патенты, авторское право, товарные знаки, образцы, и т.д.) в качестве средства стимулирования инноваций и творчества.

ВОИС содействует развитию и использованию международной системы ИС с помощью:

услуг - управляет системами, которые облегчают процесс обеспечения на международном уровне охраны патентов, товарных знаков, промышленных образцов и наименований мест происхождения, а также урегулирования споров в области ИС;

права - оказывает помощь в разработке международной правовой базы в области ИС с учетом происходящих в обществе изменений;

инфраструктуры - создает совместные сети и технические платформы для распространения знаний и упрощения операций в области ИС, включая бесплатные базы данных и средства для обмена информацией;

развития - укрепляет потенциал по использованию ИС в поддержку экономического развития.