Сучасна світова фін криза. її причини і наслідки для рі. країн

В останнє десятиліття спостерігається азіатська фінансова криза, яка до певної міри зачепила усіх, але найбільше - країни азійського регіону, країни СНД. Потім, після тривалого економічного підйому та зростання обсягів і цін на світових ринках товарів, робіт і послуг влітку 2007 року почалася іпотечна криза в США, яка згодом переросла у світову фінансову та економічну кризу.

Іпотечна криза в США сталася в результаті нехтування ризиками ліквідності, тобто здатності боржників відповідати за своїми зобов'язаннями. Крім того, під іпотеку банками випускалися фондові інструменти, тобто цінні папери - облігації, іпотечні сертифікати, які не мали під собою необхідного забезпечення. Сталася низка банкрутств банків, будівельних компаній, компаній з виробництва будівельних матеріалів і все це на тлі інфляції, зростання цін на сировину і продукти харчування привело до фондової і товарної кризи. Котирування всіх фондових і товарних індексів світових бірж швидко падали. Найбільші світові компанії звернулися про допомогу до урядів своїх держав з проханням для підтримки своєї ліквідності надати фінансову допомогу під заставу акцій.

Виникнення кризи пов'язують з наступними факторами: -загальна циклічність економічного розвитку; -високі ціни на сировину (у тому числі, нафта); -перегрів фондового ринку; -перегрів кредитного ринку, що і стало причиною іпотечної кризи; -використання нових неперевірених фінансових методик та інструментів - кредитних дефолтних свопів та інших деривативів.
Україна після вступу 16 травня 2008 року в СОТ мала чудові перспективи для подальшого розвитку та інтеграції до світового господарства. Курс гривні до долара в цей час не тільки залишався стабільним, але й трошки зміцнів. Але вже в жовтні 2008 року політична криза, наслідками якої скористалися валютні спекулянти, які перестали продавати готівковий долар, курс на який стрімко зріс до 6-7 грн. за долар. Обтяжливими для цієї ситуації обставинами виявилась нестача валютних коштів через зниження валютних надходжень експортерів завдяки зниження світового попиту на український експорт і дефіцит по зовнішнім державним і недержавним зобов'язанням ряду вітчизняних підприємств і банків. Як наслідок, вкладники, перш за все фізичні особи, які тримали депозити у гривні, відчули себе обдуреними і почали масово достроково забирати строкові вклади. Через два тижні було достроково знято коштів з депозитних рахунків на суму 17 млрд. грн.
Стабільне положення залишилося тільки у страхових компаній, які попередньо ввели в себе стратегічне управління з гнучкими підходами та стратегію діяльності за різними сценаріями у тому числі й в умовах фінансової кризи.
Під час фінансової кризи в Україні, ще більше загострилася конкуренція, знизились можливості щодо якісного відбору привабливих ризиків до власного страхового портфелю. Все це сприяло створенню незбалансованого портфеля страховика, виникненню можливих небезпек: від зниження платоспроможності, порушення фінансової стабільності, стійкості страховика до його банкрутства.
Розвинені економіки світу вступили в рецесію. Одним з найбільш очевидних наслідків кризи став перехід до безпосереднього втручання держави в економіку для більшості розвинених країн.
Іншим наслідком став заклик до "нового Бреттон-Вуду" як однієї з головних антикризових заходів, постійно звучить на нарадах керівників провідних світових економік.

Висновок. Слід зазначити, що сучасні тенденції ринків страхування та перестрахування в умовах світової і національної фінансової кризи відображають інституційну парадигму сучасної економіки. Це означає, що поряд з економічними факторами впливу на страховий ринок діє низка не економічних, зокрема політичні, етичні, етнічні, соціальні чинники, які визначають поведінку і мотивацію основних суб'єктів страхового ринку - страхувальників, страховиків, їх засновників і державний уповноважений орган з регулювання страхової діяльності.