Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≤нвестиц≥њ в систем≥ м≥жнародного руху кап≥талу. ћотивац≥€ м≥жнародноњ ≥нвестиц≥йноњ д≥€льност≥




ћ≥жнародн≥ закордонн≥ ≥нвестиц≥њ Ц це ≥нвестиц≥њ резидент≥в за кордоном.

ћ≥жнародн≥ ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ Ц ≥нвестуванн€ не резидент≥в в ек. крањни.

“еоретичн≥ аспекти м≥жнар ≥нвестиц≥й: њх суттю Ї те, що ресурси вкладаютьс€ в т≥ сфери й т≥ крањни, де дос€гаЇтьс€ найб≥льша в≥ддача й визначальним мотивом руху фактор≥в €вл€Їтьс€ одержанн€ великого прибутку. “еор≥€ затверджуЇ, чим б≥льше розм≥р нагромаджень кап≥талу в дан≥й крањн≥ тим б≥льше ймов≥рн≥сть що крањна буде вивозити експортний кап≥тал заруб≥ж. —еред ≥нших причин вивезенн€ кап≥талу: в≥дм≥нност≥ у витратах виробництва, бажанн€ об≥йти тарифн≥ ≥ нетарифн≥ обмеженн€, захистити св≥й кап≥тал в≥д ≥нфл€ц≥њ, непередбачуваност≥ економ≥чноњ ≥ пол≥тичноњ ситуац≥њ в крањн≥, прагненн€ на довгий пер≥од забезпечити задоволенн€ своњх економ≥чних, пол≥тичних та ≥нших ≥нтерес≥в на територ≥њ т≥Їњ чи ≥ншоњ крањни тощо. « ≥ншого боку, завжди Ї крањни, в €ких в≥дчуваЇтьс€ деф≥цит кап≥талу. “акож крањни можуть прагнути залучити ≥ноземн≥ технолог≥њ в нац≥ональне виробництво, п≥двищити його технолог≥чний р≥вень, зд≥йснити структурну перебудову в напр€м≥ експортоор≥Їнтованих та високотехнолог≥чних галузей.

ћотивац≥ю м≥жнародноњ ≥нвестиц≥йноњ д≥€льност≥ по€снюють р€д теор≥й.

Ќеокласичний пох≥д. “ут лежить принцип м≥жнар диверсиф≥кованост≥ ≥нвестиц. портфел€ шл€хом ≥нвестуванн€ в р≥зн≥ крањни. ѕричини вивозу кап≥талу: - це можлив≥сть зниженн€ ризику шл€хом географ≥чноњ диверсиф≥кованост≥ проведенн€; - можлив≥сть контролю частини ринку, крањни ≥мпортера компан≥њ ≥нвестора; - можлив≥сть п≥двищенн€ ефективност≥ виробничоњ й збутовоњ д≥€льност≥; - хвилепод≥бне розширенн€ нов≥тн≥х технолог≥й ≥ дом≥нуванн€ де€ких крањн у розвитку цих технолог≥й.

јльтернативн≥ п≥дходи.

“еор≥€ ринковоњ влади —.’аймера - су᥯кт ≥нвест д≥€льност≥, €кий вивозить кап≥тал, керуЇтьс€ прагненн€м дом≥нувати на ринку та дос€гнути ринковоњ влади. «акордонне ≥нвестуванн€ зд≥йснюЇтьс€ з метою придушенн€ конкуренц≥њ ≥ збереженн€ контролю над ринком.

“еор≥€ ≥нтернал≥зац≥њ Ц кожна ф≥рма пересл≥дуЇ мету м≥н≥м≥зац≥њ трансакц≥йних витрат. «≥ зменшенн€м трансакц≥йних витрат в≥дбуваЇтьс€ ≥нтернал≥зац≥€ ринк≥в. ћета м≥н≥м≥зац≥њ транскац≥й залишаЇтьс€ основним мотивом переведенн€ д≥€льност≥ за кордон.

 онцепц≥€ конкурентоспроможност≥ галуз≥ - по€снюЇ м≥жнародний рух кап≥талу посиленн€м конкуренц≥њ технолог≥чного характеру м≥ж су᥯ктами ринку кап≥тал≥в.

 онцепц≥€ технолог≥чного нагромадженн€ розгл€даЇ м≥жнародний рух кап≥талу €к насл≥док розвитку технолог≥њ, ≥нновац≥йного процесу.

 онцепц≥€ оборони нац≥онального суверен≥тету грунтуЇтьс€ на тому, що зростанн€ заруб≥жних ≥нвестиц≥й у нац≥ональн≥й економ≥ц≥ може спричинити зменшенн€ частки внутр≥шнього виробництва

 онцепц≥€ валютного простору Ц головним стимулом переведенн€ виробничих потужностей (кап≥талу в матер≥альн≥й форм≥) за кордон Ї на€вн≥сть конкурентних переваг щодо крањни-рецип≥Їнта. “ак≥ переваги мають ≥нвестори з крањн ≥з б≥льш сильною валютою, н≥ж валюта крањн-рецип≥Їнт≥в.

57. ћ≥жнар. кредит. ѕринципи та його фун-њ та роль у суч. екон.

ћ≥жнародний кредит Ц рух позичкового кап≥талу в сфер≥ м≥жн. ≈к. в≥днос, пов€заних з наданн€м валютних ≥ товарних ресурс≥в на умовах зворотност≥, терм≥новост≥ й зворотност≥ в≥дсотка.

” €кост≥ кредитор≥в ≥ позичальник≥в виступають: частки п≥дпр, держ установи, ур€д, м≥жнар й рег≥он. вал.-кредитн≥ й ф≥н орган≥з.

 редит вкл у себе наступн≥ стад≥њ: а) при перетворенн≥ грош кап≥талу у виробничий шл€хом придбанн€ сировини, палива; б) у процес≥ вир-ва у форм≥ кредитуванн€ п≥д незавершене вир-во; в) при реал≥зац≥њ товар≥в на св≥тових ринках.

ƒжерела м≥жнар кредиту: 1)кошти, що тимчасово вив≥льн€ютьс€ у п≥дпр. в процес≥ кругооб≥гу частина кап≥талу в грош форм≥; 2) грош нагромадженн€ держави особистого сектору, моб≥л≥зуЇм≥ банками.

ѕринципи м≥жнародного кредиту: -зворотн≥сть; -терм≥нов≥сть; -платн≥сть;-забезпечен≥сть; -ц≥льовий характер.

‘ункц≥њ кредиту: 1) перерозпод≥л позичкового кап≥талу м≥ж крањнами дл€ забезпеченн€ потреб розширеного в≥дтворенн€, що спри€Ї њхньому ефективному використанню; 2) економ≥€ витрат об≥гу в сфер≥ междунар.розрахунк≥в, шл€хом прискоренн€ безгот≥вкових платеж≥в, зам≥ни на€вного валютного обороту м≥жнар. кредитними операц≥€ми.; 3) посиленн€ концентрац≥њ й централ≥зац≥њ кап≥талу в рамках св≥тового госп; 4) прискоренн€ реал≥зац≥њ стаб≥л≥зац≥йних програм ≥ трансформац≥йних перетворень у нац. эк-ках.; 5) ф≥нансуванн€ й досл≥дженн€ ≥нновац≥йних проект≥в.

«наченн€ кредиту. ѕозитивна роль м≥жнар кредиту: -прискоренн€ розвитку эк-ки шл€хом забезпеченн€ безперервност≥ в≥дтворенн€ ≥ його розширенн€; -в≥н стимулюЇ зовн≥шньоек. ƒв€льн. крањни; -створюЇ спри€тлив≥ умови дл€ закордонних ≥ноземних ≥нвестиц≥й; -забезпечуЇ безпереб≥йн≥сть м≥жнар валютних операц≥й; -п≥двищуЇ ефект зовн≥шньоњ торговки. Ќегативна роль м≥жнар кредиту: -форсуЇ надвиробництво товар≥в; -п≥дсилюЇ диспророрц≥њ сусп≥льного вир-ва, полегшуючи розвиток галузей у €ких не приваблюЇ ≥ноземний кап≥тал.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 417 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—туденческа€ общага - это место, где мен€ научили готовить 20 блюд из макарон и 40 из доширака. ј майонез - это вообще десерт. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1493 - | 1465 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.