Сучасна структура світового ринку товарів і послуг

Світовий ринок товарів та послуг складається з наступних регіональних елементів: 1. Ринок Північної Америки НАФТА; 2.Ринки Латинської Америки: Андська група КАРИКОМ, МЕРКОСУР, ЦАОР; 3.Західноєвропейській спільний ринок країн ЄС; 4. Ринок Центральної і Східної Європи CEFTA 5. Ринки Азії АСЕАН, АТР, САР, СААРК, АТЕС; 6. Ринки Африки ЗАЕС КОМЕСА, Садки, ТЕСЦА, ЮДЕАК 7. Ринок Австралії і Нової Зеландії АНСЕРТА 8. Ринок Євразійських країн СНД.

За товарно-галузевою структурою світового ринку відрізняють окремі товарні ринки, які відповідають рівню ринку певного товару або його частини. За основу цієї класифікації беруть Міжнародну класифікацію ООН - Стандартну Міжнародну торговельну класифікацію - СМТК, брюссельську митну номенклатуру, гармонізовану систему опису товарів. За товарно-галузевою структурою світового ринку відрізняють три провідних групи товарів - готові вироби, сировину і напівфабрикати, послуги.

Кожну товарну групу складають підгрупи товарів, які можуть бути окремими товарними ринками. Так, ринок промислової сировини поєднує ринки руд чорних, кольорових металів, дорогоцінних каменів, діамантів, хімічної сировини та ін

Світовий ринок послуг - це система міжнародних відносин обміну, які існують на основі міжнародного поділу праці та інших форм міжнародних економічних відносин, де основним товарним об'єктом виступають різноманітні види послуг. У МВФ всі послуги зводять до чотирьох груп: - фрахт; - решта транспортних послуг; - туризм; - інші послуги.

За іншим, більш детальним підходом, структуру послуг можна подати по-іншому: - фінансові послуги, до яких відносять: міжнародний лізинг, міжнародний факторинг, міжнародний франчайзинг, міжнародний форфейтинг; - міжнародний туризм; - міжнародний ринок професійних послуг; - міжнародний консалтинг; - інші послуги.

За соціально-економічною структурою світового товарного ринку розрізняють ринки промислово розвинутих країн (ПРК), країн, що розвиваються (КР) та країн з перехідною економікою (КПЕ), країн соціалістичної орієнтації (КСО).

39. Міжнародна торгівля послугами (МТП)

МТП є одним з найбільш швидко зростаючих секторів МГ. За даними МВФ, загальний обсяг послуг перевищує 25% загальної величини світового експорту і продовжує стрімко зростати. Причини зростання: 1.зменшення транспортних витрат збільшило ступінь мобільності виробників і споживачів. 2.Нові форми, засоби супутникового зв'язку, відеотехніки дозволяють у ряді випадків взагалі відмовитися від очних контактів продавців з покупцями. 3.технічний прогрес призвів до того що ті послуги, які раніше мали товарну форму, виділилися в окрему групу надання послуг. Особливості торгівлі послугами: 1). Послуги, на відміну від товарів виробляються і споживаються в основному одночасно й не підлягають зберіганню. 2). Сфера послуг більше захищена державою від іноземної конкуренції. 3). Не всі види послуг, на відміну від товарів придатні для залучення у міжнародний обіг.

Класифікація послуг, розроблена МВФ: транспортні послуги, зв'язок, страхування, фінансові послуги, комп. та інформ. послуги., ліцензовані платежі, інші бізнес послуги, посередницькі, лізинг, інші ділові, професійні, технічні, особисті, культурні та рекреаційні послуги, урядові послуги, постачання товарів у посольства, консульства, операції ООН з підтримання миру.

Класифікація послуг, розроблена Світовим банком: 1.факторні - послуги, пов'язані з міжнародним рухом факторів виробництва; 2.нефакторні - всі інші (зв'язок, транспорт).

Найбільш швидкими темпами зростають: послуги, пов'язані із застосуванням НТ досягнень, консуль. послуги, ноу-хау, торгово-посередницькі послуги, послуги у сфері інжинірингу, лізингу, зростання торгівлі патентами, ліцензіями, фінансові послуги.

Що стосується географ розподілу послуг, то осн експортерами та імпортерами послуг є 4 країни: на Великобританію, США, Францію, Німеччину припадає 44% усього світового експорту послуг; на велику 7 розвинених країн припадає 2 / 3 світового експорту послуг і більше 50 % імпорту. В ост. роки частка країн, що розвиваються збіл. за рах. нових індустр країн Азії. Частка країн з перехідною економікою не висока (експорт = 3,5%). У надходж-х розвинених країн найбільшу питому вагу складають ділові послуги. За вартістю найбільшу питому вагу займають туризм і транспорт.

40. Зовнішня торгівля України стала суб'єктом міжнародних ек-их відносин лише на початку 90-х рр. XX ст., вона базувалася на старій народногосподарські структурі радянського характеру. З виходом на світові ринки очікувалися певні якісні зміни науковоінтенсівній спрямованості як в ек-ці в цілому, так і в експортно орієнтованих галузях. Але цього не сталося. Після більше десятирічного періоду формування зовніш-го сектора ек-ки, в Україні відбувається розширення пропозиції трудомістких галузей. Проаналізуємо стан зовнішнього сектору по товарних групах.

Перша група: продовольчі товари та сировина для їх виготовлення. Сальдо з цією групою є позитивним. Для товарів цієї групи ринки країн "далекого зарубіжжя" є визначальними. Осн імпортерами були країни Азії, Європи та Америки, зокрема, Ізраїль, Республіка Корея, Великобританія, Віргінські Острови, Угорщина, Туреччина, Швейцарія, Франція, Нідерланди, Іспанія. Україна взагалі визначена як праценасичена країна. Таким чином, розвиток торгівлі в рамках цієї групи відбувається за класичною теорією факторомісткості. Тобто, праценасичена України експортує працемісткі товари.

Друга група: продукція енергетично-паливного комплексу. Сальдо групи є негативним. Частка імпорту за цією групою у відсотках до загального обсягу складає 45,9%. Осн постачальником продукції другої групи є Росія. Вона є відносно капіталонасиченою країною. Отже, праценасичена України імпортує капіталомісткий продукт.

Третя група: продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості. Сальдо по цій групі товарів є позитивним. Осн імпортерами цієї продукції є: країни Азії, Америки та Європи, Індія, Китай, Віргінські Острови, Бразилія, США; продукція неорганічної хімії: Туреччина, Монако, Італія, Угорщина, США, Японія, Великобританія, Чехія. Україна експортує порівняно працемісткі товари хімічної промисловості в США, Італію, Великобританію (перша група). Але вона є капіталонасиченою порівнянні з Китаєм і Індією (друга група). Отже, країни першої групи (капіталонасичені) здійснюють міжнародний обмін відповідно до теорії Хекшера - Оліна. Що стосується другої групи діє "парадокс Леонтьєва": праценасічена Індія імпортує працеміскій товар. Тут має місце ефект реверсу факторів виробництва.