Світове господарство: виникнення й етапи розвитку.

Предмет «МЕ». Сутність і структура міжнар. екон. с-ми.

Міжнародна економіка (в шир розум.) – це теорія, яка застос. для дослідження економіки сучасного взаємозалежного світу.

Міжнародна економіка (у вузьк. розум.) – частина теорії ринкової економіки, що вивчає закономірності взаємодії суб’єктів різних держав в міжнародному обміні товарами та послугами факторів виробництва, фінансування світової економічної політики.

Міжнар. економіка базується на теорії ринк. екон-ки. МЕ вивчає особливі проблеми, які виник. у результаті подій міжнар. обміну.

Предметом дослідження є особливі проблеми що виникають при економічній взаємодії окремих країн між господарюючими суб’єктами у сферах міжнародної торгівлі, міжнародного руху факторів виробництва, у міжнародній валютно-фінансовій сфері. Також предметом дослідження є закономірності функціонування і розвитку у міжнародному масштабі ринкової системи. А також інституційна структура регулювання міжнародної економіки.

Ознаки МЕ:

1. Розвинута сфера міжнар. обміну товарами та послугами на базі міжнар. торгівлі.

2. Розвинута сфера міжнародного руху факторів виробництва, у формах експорту та імпорту капіталу, робочої сили, технології.

3. Міжнародні форми виробництва на підприємствах розміщених у декількох країнах в рамках ТНК

4. Самостійна фінансова сфера не пов’язана ні з міжнародною торгівлею, ні з рухом факторів виробництва.

5. Система міжнародних і наднаціональних міждержавних і недержавних механізмів міжнародного регулювання

6. Екон. політика держав, що керуються принципами відкр. економіки

Міжнародна мікроекономіка – це розділ МЕ, що вивчає закономірності міждерж. руху окремих товарів та факторів вир-ва та їх ринкові хар-ки (попит пропозиція, ціна, валютний, курс та ін)

Міжнародна макроекономіка – це розділ МЕ, що вивчає закономірності взаємодії відкр. нац. економік та світ. госп-ва в цілому з відпов. механізмом регул. в умовах глобалізації фін. ринків. Предметом дослідження ММЕ є нац. економіки, самост. фін. сфера.

Світовий ринок, сутність, особливості розвитку та хар.ознаки.

Світовий ринок – одна з найважливіших категорій МЕ.

1м етапом розвитку світового ринкує внутрішній ринок. розвиток відбувався на основі МПП. Перші внутр. ринки зявлялються у Вавілоні, Греції, Ефіопії.

Внутрішній ринок – форма господарської взаємодії, за якої все призначене для продажу збувається самим виробником в сер. країни.

Національні ринки – внутрішній ринок, частина якого орієнтується на іноземного покупця. Розвитку сприяла спеціалізація вн. Ринків (ринки праці, дорогоцінностей, прянощів).

Міжнародний ринок – це частина національного ринку, безпосередньо пов’язана з закордонними міжнародним ринками. З’явилися в 15-16 ст. з появою мануфактурного виробництва

Світовий ринок - це сфера стійких товарно-грошових відносин між країнами, що базується на міжнародному поділі праці та інших факторів виробництва.. в період первісного нагромадження капіталу.

Характерні ознаки світового ринку:

1. Є категорією товарного виробництва

2. Міждержавний рух товарів та послуг відбувається під впливом не тільки внутрішніх але й зовнішніх попиту і пропозиції.

3. Світовий ринок виконує санаційну роль, забраковує ті п-ва виробників які не можуть виробляти товар не міжнародних стандартів якості, неконкурентно спроможний товар.

4. Світовий ринок оптимізує викор-ня факторів вир-ва, підказує де на яких сегментах світового ринку варто виробляти певний товар.

5. На світовому ринку діють світові ціни

6. На розвиток і формування світового ринку впливає зовнішньо економічна політика держав.

Світове господарство: виникнення й етапи розвитку.

Світове господарство об’єднує в собі світове виробництво і світовий ринок.

Світове господарство – це сукупність національних економік, що знаходяться у тісній взаємодії та взаємозалежності і пов’язані між собою мобільними факторами виробництва.

Етапи розвитку світового господарства:

1. Великі географічні відкриття 15-16 ст. - до промислової революції кін18 – поч.. 19 ст. Розвиток був обмежений, бо тільки капітал купців був на світовому ринку.

2. Від промислової революції до кін. 19 ст. цей період характеризується виникненням фабрично-заводської індустрії. Формується глобальне світове господарство. Відбувається рух монополістичного капіталу. Лідером світової економіки стає В. Британія.

3. Початок 20 ст – до першої світової війни. Світове господарство скл. з 30 країн заходу та їх колоній. Лідером стає США. В цей період виникає теорія вічного процвітання США.

4. 20-30 рр. 20 ст. цей період характеризується кризовими явищами. Відродження після 1ї світової війни. США та Японія збільшили своє національне багатство. 1929 - 1933 рр.– циклічна криза перевиробництва, «Велика депресія». Криза принесла тенденції до автаркії, країни розвивалися за рахунок національних ресурсів. До 1936 р. тривала валютна криза. 1937 – світова економічна криза

5. 50 – 80 рр. Існуванням 2х систем: соціалістичної та капіталістичної, зв’язків між ними не було (до 3-4%). США допомагають відроджуватися країнам західної Європи по плану Маршала - 17 млн доларів в країни зах. Європи. Реформування японської економіки американцями під керуванням генерала МакАртура. Зруйнована колоніальна система і на світовій арені з’являється нова група держав – країни що розвиваються. Вони почали свій розвиток за допомогою шантажу. Яка система надасть більшу допомогу до тієї системи і примкне дана країна. В 70-ті роки виділяються нові індустріальні країни сходу та Латинської Америки Аргентина, Бразилія, Мексика. 4малих дракони Південна Корея, Тайвань, Сінгапур. В 70-ті роки відбуваються кризи – це 69-71 рр., 73-75 рр., 80-82рр.. Кінець 80 рр. початок розпаду соціалістичної системи.

6. Сучасний період, 90-ті роки до теперішнього часу. Політична трансформація світу, зруйнована соціалістична система, розпад СССР, Югославії на світовій арені зявялється нова група країн - країни з перехідною економікою. Розвиток, велике зростання США цей період називають «золотою Клінтономікою», зявляються багато міліонерів та мільярдерів завдяки розвитку інформаційних технологій. Період значної фінансової кризи в Японії. Глобальна сучасна фінансова криза 2007 рік і до сьогодні.

Особливості сучасного етапу розвитку:

- Трансформація структури світового господарства з виділенням нових його підсистем

- Становлення глобального світового господарства на основі постіндустріальної моделі розвитку

- Формування планетарних продуктивних сил

- Посилення взаємодії і взаємозалежності національних економік

- Лібералізація зовнішньо економічної діяльності та міжнародних економічних відносин (МЕВ)

- Тенденції до уніфікації та стандартизації в різних галузях міжнародного соціально економічного життя.

- Транс націоналізація світової економіки.

- Подальший розвиток процесу глобалізації