Купонна доходність (YK), яка встановлюється при випуску облігацій, розраховується за формулою:
І – річний купонний дохід
N – номінальна ціна облігації.
Поточна доходність (YT) визначається за формулою:
PV- ціна, за якою акція придбана інвестором.
Кінцева доходність (доходність до погашення) (YП) визначається наступним чином:
ПРИКЛАД
Облігація зі строком погашення 1 рік розміщується з дисконтом 40%. Облігація Б зі строком погашення 3 роки і купонною ставкою 50% розміщується за номіналом. Облігація В погашається через рік по номіналу і купонній ставці 40% має ринкову ціну має ціну 90%. Купівля якої облігації забезпечить найвищий дохід за рік?
РОЗВ’ЯЗАННЯ
1) облігація А
2) облігація Б
3) облігація В
Висновок: облігація А забезпечить найвищий рівень доходу за 1 рік.
Акції мають номінальну, балансову, ліквідаційну, ринкову ціну.
Номінальна ціна надрукована на бланку акції або встановлена при її випуску. Вона показує, яка частка в статутному капіталі припадає на одну акцію.
Балансова вартість – вартість чистих активів АТ, що припадають на одну акцію.
Ліквідаційна ціна – вартість майна, що реалізується АТ у фактичних цінах, що припадає на одну акцію.
Ринкова (курсова) ціна – це ціна, за якою акції продаються та купуються на ринку. Відношення ринкової ціни до номіналу, виражене у відсотках, називається курсом акцій.
Розрахувати ринкову ціну акції набагато складніше, ніж облігації. Акції є цінними паперами з плаваючим доходом. Для розрахунку курсів акцій використовують різні моделі, найбільш поширеною серед яких є модель М. Гордона. Ця модель передбачає три варіанти розрахунку поточної ринкової ціни акції:
1. Темп приросту дивідендів (g) дорівнює нулю. Модель нульового зростання. Поточна ринкова ціна акції (Р0) визначається за формулою:
D0 - поточний дивіденд;
r – ставка доходу, прийнятна для інвестора.
2. Темп приросту дивідендів постійний. Модель постійного зростання:
D1 – величина дивіденду у прогнозованому періоді.
3. Темп зростання дивідендів змінюється. Модель змінного зростання:
Головна особливість цього варіанту у находженні періоду часу N, після якого очікується, що дивіденди будуть зростати з постійним темпом g.
Для аналізу ефективності вкладення інвестора у купівлю акцій можуть бути використані наступні види доходності: ставка дивіденду, поточна вартість акції для інвестора, поточна ринкова доходність, кінцева і сукупна доходність.
Ставка дивіденду (dc) визначається за формулою:
D – велична річного дивіденду;
N – номінальна ціна акції.
Поточна доходність акції для інвестора (рендит) (dr):
Рр – ціна придбання акції.
Поточна ринкова доходність (dp):
Р0 – поточна ринкова ціна акції.
Кінцева доходність (dK):
D – величина дивідендів, яка виплачується в середньому за рік (визначається за середньою арифметичною);
n – кількість років, протягом яких інвестор володів акцією;
PS – ціна продажу акції.
Узагальнюючим показником ефективності інвестування у придбання акції є сукупна доходність (dt):
Кінцева і сукупна доходність можуть бути розраховані у тому випадку, якщо інвестор продав акції та має намір зробити це за відомою йому ціною.
Привілейовані акції генерують дохід нескінченно довго, тому оцінка привілейованих акцій здійснюється за формулою:
