Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ƒеградац≥€ земель. ќсновн≥ пон€тт€.




Уƒеградац≥€ ірунт≥в Ц це сукупн≥сть процес≥в, €к≥ викликан≥ д≥€льн≥стю людини ≥ €к≥ зменшують можлив≥сть ірунт≥в п≥дтримувати житт€ людейФ (GuidelinesЕ, 1988).

Уƒеградац≥€ ірунт≥в ≥ земель складаЇ сукупн≥сть природних ≥ антропогенних процес≥в, що призвод€ть до зм≥н функц≥й ірунт≥в, к≥льк≥сному ≥ €к≥сному пог≥ршенню њх складу ≥ властивостей, зниженню природно-господарського значенн€ земельФ (ћетодика определени€ размеров ущерба и деградации почв и земель, 1994).

У•рунтами, що деградують вважаютьс€ т≥, в €ких ст≥йк≥ негативн≥ антропогенн≥ чи природн≥ процеси привели до зниженн€ продуктивност≥ чи €кост≥ продукц≥њ ≥, в≥дпов≥дно, п≥двищенню затрат на встановленн€ р≥вн€ виробництваФ (—истема оценки степени деградации почв, 1992).

Уƒеградац≥€ ірунт≥в визначаЇтьс€ €к процес, €кий знижуЇ на к≥льк≥сному ≥/чи €к≥сному р≥вн≥ реальну ≥/чи потенц≥альну здатн≥сть ірунту виробл€ти продукти (товари) чи послугиФ (GLASOD, 1979).

Уƒеградованими ірунтами вважаютьс€ т≥, в €ких ст≥йк≥ негативн≥ антропогенн≥ чи природн≥ процеси привели до зниженн€ продуктивност≥ чи €кост≥ продукц≥њ, ≥ в≥дпов≥дно, п≥двищенню затрат на в≥дновленн€ продукт≥в виробництваФ(—накин и др., 1992).

 

Уƒеградац≥€ ірунт≥в Ц це спричинений людиною процес пог≥ршенн€ ≥/чи втрати властивостей ≥ €костей ірунту (в межах елементарного ірунтового ареалу), результат €кого спри€Ї зб≥льшенню затрат р≥зного виду ресурс≥в (енергетичних, сировинних, т≥нформац≥йних ≥ т.д.) дл€ того, щоб дос€гти к≥лькост≥ ≥ €кост≥ продукц≥њ, €ку ран≥ше отримували, ≥/чи зб≥льшенн€ обмежень на майбутню д≥€льн≥сть людиниФ. “аке ж визначенн€ може бути застосоване ≥ до терм≥ну Удеградац≥€ ірунтового покривуФ, проте мову вестимемо про ірунтову комб≥нац≥ю, а не про ірунт. ƒл€ деградац≥њ земель, на думку Ќ.Ѕ. ’≥трова, може бути також зроблено аналог≥чне визначенн€ (1998).

“аким чином, в сучасному ірунтознавств≥ терм≥н Удеградац≥€ ірунт≥вФ чи Удеградац≥€ ірунтового покривуФ розгл€даЇтьс€ виключно з боку антропоцентричного погл€ду, тобто з погл€ду зручностей ≥ благополучч€ людини ≥ навколишнього середовища. ÷е Ц дуже важливий методолог≥чний аспект, оск≥льки дл€ ірунт≥в €к складних б≥окосних систем њх деградац≥€, в наведеному вище розум≥нн≥, далеко не завжди Ї деградац≥Їю з точки зору загальноњ теор≥њ систем, тобто втрати елемент≥в ≥ спрощенн€ структури ц≥Їњ системи нав≥ть до зникненн€ самоњ системи. ќчевидно, що системне пон€тт€ деградац≥њ в≥дпов≥даЇ пон€ттю деградац≥њ ірунт≥в в насл≥док процес≥в ≥ д≥й, що спри€ють њњ руйнуванню, а саме: ероз≥€, дефл€ц≥€, дегум≥ф≥кац≥€; проте в раз≥ формуванн€ солонцевих чорнозем≥в при зрошенн≥ це пон€тт€ не зовс≥м в≥дпов≥даЇ вищенаведеному пор≥вн€нню. ћожливо, в майбутньому ірунтознавц≥ будуть розр≥зн€ти ц≥ р≥зн≥ сторони пон€тт€ Удеградац≥€Ф, проте на сьогодн≥шн≥й день абсолютно дом≥нуючою Ї енвайроментал≥стська точка зору (енвайроментал≥стика Ц в≥д слова environment Ц вченн€ про навколишнЇ середовище).

Ќа даний момент антропогенною деградац≥Їю ірунт≥в сл≥д називати так≥ њх вторинн≥ зм≥ни, спричинен≥ д≥€льн≥стю людини, €к≥ супроводжуютьс€ частковою чи повною втратою родючост≥ ірунтового покриву чи ви€вл€ютьс€ причиною њх знищенн€ («айдельман, 1998).

“акож п≥дм≥тимо те, що деградац≥йн≥ зм≥ни ірунт≥в не Ї детерм≥нованими, тобто не Ї Ї обовТ€зковими п≥сл€ кожного разу, коли людина зд≥йснюЇ певний вплив.

ѕрот€гом по€ви деградац≥йних процес≥в може бути вид≥лено дек≥лька ступен≥в. ¬ сучасних класиф≥кац≥€х п≥дходи до њх вид≥ленню значно в≥др≥зн€ютьс€. “ак, в ћ≥жнародному управл≥нн≥ по деградац≥њњ вид≥л€Їтьс€ 5 ступен≥в кожного ≥з тип≥в деградац≥њ: деградац≥њ немаЇ, слабка деградац≥€, середн€, сильна ≥ екстримальна. ƒл€ кожного ступен€ даютьс€ к≥льк≥сн≥ меж≥ зм≥н конкретного показника: к≥льк≥сть промоњн ≥ њх частота, ступ≥нь засоленн€ ≥ т.д. ѕри картографуванн≥ враховуЇтьс€ ≥ площа, €ку займають ірунти того чи ≥ншого ступен€ деградац≥њ.

¬ першу чергу розр≥зн€ють 2 основн≥ категор≥њ деградац≥онних процес≥в ≥ €вищ: звТ€зан≥ з перем≥щенн€м ірунтового матер≥алу чи ≥з зм≥нами х≥м≥чних ≥/чи ф≥зико-х≥м≥чних властивостей ірунт≥в (GLASOD, 1979).

ѕерем≥щенн€ ірунтового матер≥алу присутнЇ при двох типах дегардац≥йних €вищ: водноњ ≥ в≥тровоњ ероз≥њ. ¬трата речовин верхн≥х горизонт≥в, €к основний показник збитк≥в, виражаЇтьс€ в тонах/ гектар/ р≥к. ќр≥Їнтовна оц≥нка ≥нтенсивност≥ ероз≥њ може проводитис€ по наступн≥й шкал≥ (Guidelines. 1979):

 

  т/га/р≥к мм/р≥к
≈роз≥€ слабка чи в≥дсутн€ <10 <0,6
пом≥рна 10-50 0,6-3,3
сильна 50-200 3,3-13,3
дуже сильна >200 >13,3

 

¬одна ероз≥€ (W) представлена двома традиц≥йними типами: Wt Ц площинна ероз≥€ ≥ Wd Ц л≥н≥йна ероз≥€. ѕлощинна ероз≥€ Ц найб≥льш поширений вид ероз≥њ, €кий призводить до втрати елемент≥в живленн€ ≥з верхн≥х горизонт≥в. Ћ≥н≥йна ероз≥€ включаЇ струмкову, €ружну, абраз≥ю р≥чних берег≥в ≥ розвиток зсув≥в.

¬≥трова ероз≥€ (≈) под≥л€Їтьс€ на 3 типи: Et (topsoil) Ц р≥вном≥рне поверхневе перевиванн€, властиве аридним ≥ субаридним легким ірунтам, але прискорений вплив людини; Ed (deformation) Ц утворенн€ дюн, гр€д ≥ бархан≥в; Eo (overblowing) Ц похованн€ еоловими наносами. “ипи деградац≥њ Eo ≥ Ed не р≥дко супроводжують основний тип Et.

’≥м≥чна деградац≥€ (—) включаЇ: втрату елемент≥в х≥м≥чного живленн€ и/чи гумусу на початково б≥дних ірунтах Ц Cn (nutrients); п≥дкисленн€ високими дозами кислих добрив ≥ за рахунок окисненн€ сульф≥д≥в в приморських районах -- Ca (acidification); забрудненн€ -- Cp (pollution) промисловими ≥ комунальними в≥дходами, надлишковими дозами гною ≥ пестицид≥в, кислотними дощами, розливами нафти ≥ т.д.

ѕ≥д ф≥зичною деградац≥Їю (–) розум≥ють ущ≥льненн€ ≥ к≥ркоутворенн€ в м≥неральних ірунтах,

ƒеградац≥€ ірунтовоњ б≥оти позначають символом ¬.

—туп≥нь деградац≥њ ірунт≥в достатньо детально анал≥зуютьс€ в Ућетодике по определению почв размеров ущерба от деградации повч и земельФ (1994). ƒеградац≥€ ірунт≥в ≥ земель по кожному ≥ндикаторному показнику характеризують пТ€тьма ступен€ми:

0 Ц недеградован≥ (непорушен≥);

1 Ц слабодеградован≥;

2 Ц середньодеградован≥;

3 Ц сильнодеградован≥;

4 Ц дуже сильнодеградован≥ (зруйнован≥).

¬изначенн€ ступен€ деградац≥њ провод€ть у в≥дпов≥дност≥ з таблицею ≥ндикаторних показник≥в, що включають близько 30 параметр≥в ф≥зичного ≥ х≥м≥чного стану ірунт≥в. –озрахунок в балах ≥ наступних коеф≥ц≥Їнтах показник≥в ступен€ деградац≥њ дозвол€ють не т≥льки оц≥нити ступен≥ витрат, але й перейти до економ≥чних розрахунк≥в.

—л≥д розд≥л€ти пон€тт€ про деградац≥ю земель ≥ деградац≥ю ірунт≥в. ѕри цьому при оц≥нц≥ деградац≥њ земель розр≥зн€ють 2 р≥зних п≥дхода. ќдин з них, виражений найб≥льш €скраво в  онвенции ќќЌ ≥з боротьби з деградац≥Їю земель (1994), можна охарактеризувати €к комплексний ландшафтний п≥дх≥д, €кий пол€гаЇ в розгл€д≥ УземельФ €к зеленоњ б≥опродуктивноњ системи, що включаЇ в себе ірунт, воду, рослинн≥сть, ≥ншу б≥омасу, а також еколог≥чн≥ ≥ г≥дролог≥чн≥ процеси, що проход€ть в середин≥ системи. ƒеградац≥€ земель в цьому контекст≥ розгл€даЇтьс€ €к зниженн€ чи втрата б≥олог≥чноњ ≥ економ≥чноњ продуктивност≥ ≥ складноњ структури богарних орних земель, орних земель, €к≥ зрошуютьс€ чи пасовищ, л≥с≥в в результат≥ землекористуванн€ чи д≥њ одного чи дек≥лькох процес≥в, в тому числ≥ процес≥в повТ€заних з д≥€льн≥стю людини. ÷ей п≥дх≥д розгл€даЇ ірунти, њх властивост≥ ≥ процеси €к нев≥дТЇмну (одну ≥з найважлив≥ших) частину екосистем (земель), що бере участь в регулюванн≥ складних звТ€зк≥в м≥ж њх компонентами.

Ќаступний п≥дх≥д, €кому умовно можна дати назву ресурсного чи господарського, пол€гаЇ в тому, що земл≥ розгл€даютьс€ €к обТЇкт економ≥чноњ д≥€льност≥ людини ≥ варт≥сноњ оц≥нц≥. ≤ншими словами, земл€ розгл€даЇтьс€ не €к природна система, а €к обТЇкт потенц≥альноњ чи реальноњ куп≥вл≥/продажу.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 756 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли президенты не могут делать этого со своими женами, они делают это со своими странами © »осиф Ѕродский
==> читать все изречени€...

1679 - | 1622 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.