Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 4. √рошовий ринок (4 год.) 4 страница




’арактерними ознаками д≥€льност≥ кредитора Ї:

- джерелами ц≥нност≥ дл€ видач≥ кредиту можуть бути €к власн≥, так ≥ залучен≥ в ≥нших субТЇкт≥в:

- метою кредитора Ї отриманн€ прибутку;

- кошти, що передаютьс€ у тимчасове користуванн€ ≥ншим субТЇктам ринку залишаютьс€ власн≥стю кредитора.

2. ѕозичальник Ц це учасник кредитноњ угоди, €кий отримуЇ певн≥ ц≥нност≥ у тимчасове користуванн€ ≥ зобовТ€зуЇтьс€ повернути њх по зак≥нченн≥ встановлених терм≥н≥в.

’арактерними ознаками д≥€льност≥ позичальника Ї:

- метою Ї задоволенн€ тимчасовоњ потреби у додаткових ресурсах;

- позичальник не Ї власником отриманих кошт≥в, а лише њхн≥м тимчасовим розпор€дником;

- позичальник маЇ надати економ≥чн≥ та юридичн≥ гарант≥њ поверненн€ отриманих в≥д кредитора кошт≥в.

ќбТЇкт кредиту Ц це певна варт≥сть у грошов≥й чи матер≥альн≥й форм≥, що передаЇтьс€ в≥д кредитора до позичальника.

’арактерною ознакою обТЇкту кредиту Ї збереженн€ позичальником одержаних в користуванн€ ц≥нностей, тобто передача ним кредиторов≥ р≥вноц≥нноњ вартост≥ отриманих у позику ресурс≥в.

’арактерними ознаками кредиту в ринков≥й економ≥ц≥ Ї:

- позичальниками виступають субТЇкти господарюванн€, а кредиторами Ц банк≥вськ≥ установи;

- грош≥, надан≥ в позику, використовуютьс€ позичальником €к кап≥тал (на виробнич≥ потреби);

- кредит використовуЇтьс€ €к механ≥зм перерозпод≥лу кап≥тал≥в у сусп≥льному виробництв≥ та дл€ вир≥внюванн€

норми прибутку.

 

3. ќсновн≥ функц≥њ кредиту

Ѕезпосередн≥м про€вом сут≥ кредиту Ї його функц≥њ.

ќсновними функц≥€ми кредиту Ї:

1. ѕерерозпод≥льча;

2. ≈коном≥њ витрат об≥гу (ем≥с≥йна);

3.  онтрольна.

1. ѕерерозпод≥льча функц≥€ кредиту пол€гаЇ у зд≥йсненн≥ перерозпод≥лу тимчасово в≥льних грошових ≥ матер≥альних ц≥нностей в≥д одних субТЇкт≥в ринку до ≥нших на задоволенн€ виробничих ≥ споживчих потреб.

ѕерерозпод≥л на основ≥ кредиту охоплюЇ тимчасово в≥льн≥ грош≥ ≥ матер≥альн≥ ресурси, €к≥ уже були початково розпод≥лен≥ м≥ж њхн≥ми власниками у процес≥ сусп≥льного в≥дтворенн€. ѕерерозпод≥льча функц≥€ кредиту в≥дображаЇ виробничий продуктивний характер руху вартост≥, оск≥льки поверненн€ отриманих у позику ц≥нностей ≥з приростом у вигл€д≥ проценту може бути результатом лише розширеного в≥дтворенн€.

 р≥м того перерозпод≥льча функц≥€ може в≥дображати також перем≥щенн€ грошового кап≥талу ≥з одних сфер господарюванн€ в ≥нш≥, забезпечуючи отриманн€ б≥льш високого прибутку.

–уш≥йним мотивом перерозпод≥лу Ї отриманн€ додаткового доходу кожним ≥з субТЇкт≥в кредитних в≥дносин: кредитор отримуЇ його у вигл€д≥ в≥дсотка, а позичальник Ц у вигл€д≥ прибутку на позичен≥ кошти.

2. ≈коном≥њ витрат об≥гу (ем≥с≥йна) (антиципац≥йна) п ол€гаЇ у зам≥щенн≥ об≥гу гот≥вкових грошей кредитними операц≥€ми. ƒана функц≥€ визначаЇ роль кредиту у розвитку безгот≥вкових розрахунк≥в, що прискорюЇ швидк≥сть руху грошей,

а в≥д так знижуЇ загальн≥ витрати об≥гу в економ≥ц≥.

≈коном≥€ витрат об≥гу €к функц≥€ кредиту в≥дображаЇ специф≥ку орган≥зац≥њ сучасного грошового об≥гу та переважанн€ у ньому безгот≥вковоњ форми. «бер≥гаючи грош≥ на рахунку у банку кл≥Їнт вступаЇ ≥з ним у кредитн≥ в≥дносини, що створюЇ умови дл€ зам≥ни об≥гу гот≥вкових грошей кредитними операц≥€ми, €к≥ зд≥йснюютьс€ у вигл€д≥ в≥дпов≥дних запис≥в по банк≥вських рахунках, тобто безгот≥вкового грошового об≥гу.

” результат≥ скорочуЇтьс€ гот≥вковий грошовий об≥г, а в≥д так ≥ витрати об≥гу повТ€зан≥ ≥з виготовленн€м, перерахунками, перевезенн€м ≥ охороною гот≥вки.

3.  онтрольна функц≥€ кредиту пол€гаЇ в тому, що в процес≥ кредитного перерозпод≥лу кошт≥в забезпечуЇтьс€ банк≥вський контроль за д≥€льн≥стю позичальника, при цьому банк зд≥йснюЇ €к попередн≥й, так ≥ поточний контроль за д≥€льн≥стю. ¬арто зазначити, що вступивши в кредитн≥ в≥дносини, одержувач кредиту також маЇ зд≥йснювати контроль за своЇю д≥€льн≥стю з тим, щоб своЇчасно ≥ повн≥стю повернути кредитн≥ ресурси. «воротн≥сть кредиту даЇ змогу не т≥льки ви€вити порушенн€ процесу виробництва чи реал≥зац≥њ продукц≥њ, а й зац≥кавлюЇ п≥дприЇмства, субТЇкт≥в господарюванн€ не допускати њх, оск≥льки так≥ порушенн€ призвод€ть до виплат зайвих в≥дсотк≥в банку, до обмеженн€ або повного припиненн€ видач≥ кредиту.

 

4. ѕринципи орган≥зац≥њ кредитних в≥дносин

ѕринципи орган≥зац≥њ кредитних в≥дносин утворюють вих≥дн≥, початков≥ засади взаЇмов≥дносин м≥ж кредитором ≥ позичальником у процес≥ передач≥ вартост≥ у тимчасове користуванн€.

ќсновними принципами Ї:

1. ѕринцип поверненост≥ означаЇ необх≥дн≥сть обовТ€зкового поверненн€ позичальником одержаноњ у тимчасове користуванн€ вартост≥. ћожлив≥сть даного принципу дл€ кредитора повТ€зана ≥з тим, що в≥н т≥льки тому надаЇ позику що оч≥куЇ на поверненн€ переданих ц≥нностей. ƒл€ позичальника значенн€ даного принципу зумовлене необх≥дн≥стю так орган≥зувати свою д≥€льн≥сть, щоб забезпечити вив≥льненн€ отриманоњ у тимчасове користуванн€ вартост≥ та њњ поверненн€ кредиторов≥. ѕри цьому передана позичальнику варт≥сть, зд≥йснюючи кругооборот у його господарств≥ повертаЇтьс€ до свого вих≥дного пункту Ц кредитора.

2. —троков≥сть кредитуванн€ передбачаЇ становленн€ пер≥оду користуванн€ позиченими коштами ≥ к≥нцевого терм≥ну њхнього поверненн€ кредиторов≥. Ќеобх≥дн≥сть становленн€ такого строку зумовлена тим, що кредит видаЇтьс€ на задоволенн€ т≥льки тимчасових потреб, що визначаютьс€ особливост€ми д≥€льност≥ конкретного позичальника.

ѕри цьому строк користуванн€ позиченою варт≥стю залежить в≥д тривалост≥ кругообороту кап≥талу позичальника на формуванн€ €кого беретьс€ кредит. ѕринцип строковост≥ передбачаЇ поверненн€ позики не в будь-€кий зручний дл€ позичальника час, а у строго визначений терм≥н заф≥ксований угодою м≥ж сторонами.

3. ѕринцип платност≥ пол€гаЇ у тому, що кредит надаЇтьс€ позичальнику за певну плату €ка визначаЇтьс€ у вигл€д≥ процент≥в.

ƒотриманн€ даного принципу Ї вир≥шальним фактором економ≥чноњ зац≥кавленост≥ кредитора у передач≥ ц≥нностей у тимчасове користуванн€ позичальнику.

÷е повТ€зано з тим, що кредитор передаючи кошти в

тимчасове користуванн€ сам позбавл€Їтьс€ можливост≥ њх дох≥дного використанн€, а тому ц≥ витрачен≥ можливост≥ мають бути компенсован≥ в≥дпов≥дною платою за кредит.

ƒл€ позичальника принцип платност≥ Ї стимулом дл€ найб≥льш ефективного використанн€ отриманих у позику кошт≥в так, €к окр≥м власного прибутку потр≥бно ще й мати дох≥д дл€ сплати процент≥в.

4. ѕринцип забезпеченост≥ кредиту означаЇ на€вн≥сть певних умов дл€ поверненн€ позичальником вартост≥ отриманоњ у тимчасове користуванн€. “акими умовами можуть бути:

- Ќа€вн≥сть у позичальника певних товарно-матер≥альних ц≥нностей екв≥валентних вартост≥ позики на придбанн€ €ких вона ≥ видаЇтьс€;

- «агальна можлив≥сть позичальника вернути кредит за рахунок надходженн€ майбутн≥х доход≥в або реал≥зац≥њ рухомого чи нерухомого майна.

ƒаний принцип виражаЇ необх≥дн≥сть захисту майнових ≥нтерес≥в кредитора при порушен≥ позичальником вз€тих на себе зобовТ€зань. –озм≥р майнового забезпеченн€ встановлюЇтьс€ на р≥вн≥, що перевищуЇ розм≥р позики, на випадок зниженн€ ринковоњ ц≥ни застави.

5. ѕринцип ц≥льового характеру кредиту пол€гаЇ в тому, що субТЇкти, що ви€вили нам≥р вступити в кредитн≥ в≥дносини, повинн≥ заздалег≥дь визначити на €ку ц≥ль будуть використан≥ кошти.

ƒл€ кредитора основними критер≥€ми при визначенн≥ ц≥лей кредиту Ї належна дох≥дн≥сть та м≥н≥мальний р≥вень ризику за тими операц≥€ми на зд≥йсненн€ €ких видаЇтьс€ позика.

ƒотриманн€ такого принципу забезпечуЇтьс€ контролем кредитора за зд≥йснюваними позичальником операц≥€ми.

“акими чином, ус≥ принципи кредиту т≥сно повТ€зан≥ м≥ж собою, оск≥льки випливають ≥з сутност≥ кредиту ≥ в комплекс≥ можуть забезпечити њњ реал≥зац≥ю.

 

5. ‘орми ≥ види кредиту

‘орми кредиту Ц це зовн≥шн≥ про€ви кредитних в≥дносин, що визначаютьс€ обТЇктом, тобто матер≥альною основою тих позичених ц≥нностей, €к≥ передаютьс€ в≥д кредитора до позичальника.

ќсновними формами кредиту Ї:

1. “оварна форма кредиту передбачаЇ передачу кредитором позичальнику товарно-матер≥альних ц≥нностей у тимчасове користуванн€. ѕогашенн€ кредиту наданого в товарн≥й форм≥ може зд≥йснюватис€ €к у вигл€д≥ товар≥в так ≥ у вигл€д≥ грошей.

ѕрактичне застосуванн€ товарноњ форми кредиту може передбачати так≥ способи €к:

- реал≥зац≥€ товар≥в ≥ послуг з в≥дстроченн€м платежу;

- розм≥щенн€ державних позик, що погашаютьс€ у товарн≥й форм≥;

- прокат речей;

- оренда нерухомого майна;

- л≥зинг обладнанн€.

2. √рошова форма кредиту передбачаЇ, що передача вартост≥ у тимчасове користуванн€ ≥ њњ поверненн€ кредиторов≥ в≥дбуваЇтьс€ виключно через рух грошових кошт≥в у гот≥вков≥й чи безгот≥вков≥й форм≥.

ƒана форма Ї найб≥льш поширеною ≥ використовуЇтьс€ ус≥ма субТЇктами кредитних в≥дносин.

÷е повТ€зано ≥з тим, що:

1. —аме грош≥ Ї загальним екв≥валентом при обм≥н≥

товарних ц≥нностей;

2. √рош≥ Ї найб≥льш л≥кв≥дним активом та ун≥версальним засобом платежу при зд≥йсненн≥ будь-€ких кредитних операц≥й.

¬иди кредиту Ц це орган≥зац≥йно Ц економ≥чн≥ способи побудови кредитних в≥дносин в залежност≥ в≥д того хто Ї њхн≥м субТЇктом.

«алежно в≥д субТЇкт≥в кредитних в≥дносин ус≥ види кредиту под≥л€ютьс€ на 5 наступних:

1. Ѕанк≥вський кредит Ц це форма орган≥зац≥њ кредитних в≥дносин одним ≥з учасник≥в €ких виступаЇ банк. ѕри цьому банк може бути €к позичальником так ≥ кредитором, в≥дпов≥дно залучаючи кошти на вклади та надаючи њх у позику.

Ѕанк≥вський кредит надаЇтьс€ €к правило т≥льки у грошов≥ форм≥.

ќсоблив≥стю банк≥вського кредиту Ї продуктивне використанн€ позичальником отриманих кошт≥в з тим, щоб отримати прибуток та сплатити належн≥ банку проценти.

«а терм≥нами користуванн€:

- короткостроков≥ (до1 року);

- довгостроков≥ (б≥льше 3 рок≥в).

«а забезпеченн€м:

- забезпечен≥ заставою (майном, ц≥нними паперами);

- гарантован≥ (банками, чи майном третьоњ особи);

- ≥ншим забезпеченн€м (поручительством чи св≥доцтвом страховоњ компан≥њ);

- незабезпечен≥ (бланков≥ Ц кредит, €кий надаЇтьс€ без забезпеченн€ Ц лише п≥д зобовТ€занн€ повернути кредит ≥ €к правило над≥йним позичальникам).

«а методами наданн€:

- у разовому пор€дку (видаютьс€ на п≥дстав≥ документ≥в

€к≥ позичальник подаЇ банку дл€ розгл€ду щоразу, коли в нього виникаЇ потреба в позиц≥. Ѕанки надають так≥ кредити кл≥Їнтам, поточн≥ рахунки €ких в≥дкрит≥ в ≥ншому банку);

- в≥дпов≥дно до в≥дкритоњ кредитноњ л≥н≥њ (надаютьс€ кл≥Їнтам, €к≥ мають пост≥йн≥ кредитн≥ в≥дносини з банком. “обто, з позичкового рахунку оплачуютьс€ розрахунков≥ документи в межах встановленого кредитним договором л≥м≥ту кредитуванн€ без погодженн€ з банком розм≥ру кожноњ позики ≥ без оформленн€ њњ документами);

- гарант≥йн≥ (надаЇтьс€ тод≥, коли банк уз€в на себе зобовТ€занн€ надати кл≥Їнту в раз≥ потреби позику прот€гом певного пер≥оду у визначеному розм≥р≥).

«а терм≥ном поверненн€:

- строков≥ Ц кредити, €к≥ надан≥ на визначений у договор≥ терм≥н;

- до запитанн€ Ц кредити, що видаютьс€ на невизначений терм≥н ≥ €к≥ на вимогу кредитора повинн≥ бути повернут≥ у визначений ним час. якщо кредитор не вимагаЇ поверненн€, то кредит погашаЇтьс€ позичальником у терм≥н, визначений ним самост≥йно;

- пролонгован≥ Ц це кредити, в €ких продовжено терм≥н погашенн€ позики через ф≥нансову неспроможн≥сть позичальника. ѕролонгац≥€ позики оформл€Їтьс€ додатковою кредитною угодою ≥ супроводжуЇтьс€ встановленн€м вищоњ процентноњ ставки;

- прострочен≥ Ц кредити, €к≥ не погашен≥ позичальником у передбачений кредитним договором терм≥н. “ак≥ кредити обл≥ковуютьс€ на окремому рахунку, ≥ за ними кл≥Їнт мусить сплачувати п≥двищену процентну ставку.

2.  омерц≥йний кредит Ц характеризуЇ в≥дносини м≥ж п≥дприЇмством ≥з приводу продажу товарно-матер≥альних ц≥нностей з в≥дстрочкою платежу. ѕри цьому п≥дприЇмство постачальник товар≥в Ї кредитором, а п≥дприЇмство покупець Ц позичальником.

«наченн€ комерц≥йного кредиту дл€ економ≥ки пол€гаЇ у

стимулюванн≥ збуту, прискоренн€ реал≥зац≥њ товар≥в та кругообороту кап≥тал≥в п≥дприЇмств.

3. ƒержавний кредит в≥дображаЇ таку орган≥зац≥ю кредитуванн€ одним ≥з субТЇкт≥в €кого виступаЇ держава.

«азвичай держава у кредитних в≥дносинах Ї позичальником моб≥л≥зуючи кошти дл€ покритт€ бюджетного деф≥циту, що зд≥йснюЇтьс€ шл€хом випуску ц≥нних папер≥в.

ќсновною формою державного кредиту Ї грошова.

 

 


4. —поживчий кредит виражаЇ в≥дносини м≥ж кредитором ≥ позичальником з приводу кредитуванн€ к≥нцевого споживанн€.

ѕри цьому позичальниками Ї ф≥зичн≥ особи, а кредиторами можуть бути або товарн≥ п≥дприЇмства €к≥ зд≥йснюють продаж товару ≥з в≥дстроченн€м платежу або кредитн≥ установи що надають позики на придбанн€ товар≥в або на витрати споживчого характеру.

—поживчий кредит може видаватис€ €к в товарн≥й так ≥ в грошов≥й формах.

5. ћ≥жнародний кредит характеризуЇ рух позичених

кошт≥в м≥ж субТЇктами кредитних в≥дносин, що знаход€тьс€ у р≥зних крањнах.

—убТЇктами м≥жнародного кредиту можуть бути держава, банки, м≥жнародн≥ валютно-кредитн≥ орган≥зац≥њ, а також окрем≥ юридичн≥ особи.

ѕри цьому м≥жнародний кредит за участю держава та м≥жнародних валютно-кредитних орган≥зац≥й завжди маЇ грошову форму, а у зовн≥шньо Ц економ≥чн≥й д≥€льност≥ ≥нших субТЇкт≥в Ц €к грошову так ≥ товарну.

 


6. ѕроцент за кредит ≥ фактори, що його визначають

ѕроцент за кредит Ц це плата €ку отримуЇ кредитор в≥д позичальника за користуванн€ позиченими грошовими коштами або матер≥альними ц≥нност€ми.

ѕроцент Ї ц≥ною кредиту, що виступаЇ оплатою його споживчоњ вартост≥, €к здатност≥ задовольнити тимчасов≥ потреби субТЇкт≥в ринку.

‘ормуванн€ процентноњ ставки залежить в≥д таких чинник≥в:

- р≥вн€ обл≥ковоњ ставки ЌЅ”;

- терм≥ну наданн€ позики;

- особливостей забезпеченн€ кредиту;

- платоспроможност≥ позичальника;

- темпу ≥нфл€ц≥њ;

- перспектив зм≥ни ринковоњ конюктури.

¬еличина динам≥ки процента за кредит визначаЇтьс€ нормою процента (процентною ставкою).

Ќорма позичкового процента Ц визначаЇтьс€ €к виражене в процентах в≥дношенн€ суми кошт≥в сплачених за користуванн€ кредитом до величини кредиту:

N Ц норма процента (плата за кредит); D Ц р≥чний дох≥д на позичковий кап≥тал;   Ц сума кап≥талу, наданого6 в кредит.

ѕроцентн≥ ставки бувають: - пост≥йн≥ (ф≥ксован≥), €к≥ не зм≥нюютьс€ прот€гом усього пер≥оду кредитуванн€; - зм≥нн≥ (плаваюч≥), €к≥ зм≥нюютьс€ в процес≥ кредитуванн€. ўоб запоб≥гти втратам банки, особливо в пер≥од ≥нфл€ц≥њ користуютьс€ зм≥нними процентними ставками, пер≥одично њх перегл€даючи.

«алежно в≥д способу нарахуванн€ процентного доходу за наданим кредитом норма позичкового процента може розраховуватис€ за формулою простих або складних процент≥в:

ѕрост≥ проценти Ц передбачають нарахуванн€ процента доходу т≥льки на основ≥ суми початково виданого кредиту, що залишаЇтьс€ незм≥нним прот€гом усього пер≥оду кредитуванн€. —ума простого процента в процес≥ нарощуванн€ визначаЇтьс€ за формулою:

, де I - сума процента за пер≥од в ц≥лому; P Ц

перв≥сна варт≥сть грошових засоб≥в; n Ц к≥льк≥сть пер≥од≥в, за €кими в≥дбуваЇтьс€ кожна процентна виплата; ≥ Ц процентна ставка у вигл€д≥ дес€ткового дробу.

1) ћайбутн€ варт≥сть вкладу за простими процентами визначаЇтьс€:

« даноњ формули виводитьс€ розрахунок перв≥сноњ вартост≥

вкладу за простими процентами:

—кладн≥ проценти передбачають нарахуванн€ процентного доходу не лише на основну суму кредиту, але ≥ на нарахован≥ за попередн≥й пер≥од процента придбан≥ до основноњ суми боргу.

2) ћайбутн€ варт≥сть вкладу за складними процентами визначаЇтьс€ за формулою:

« даноњ формули виводитьс€ розрахунок перв≥сноњ вартост≥ вкладу за складними в≥дсотками

3) ¬≥дсотковий плат≥ж за користуванн€ кредитом банку може зд≥йснюватись у:

1) пом≥с€чному режим≥: , де - плата за користуванн€ коштами у пом≥с€чному режим≥; - сума наданоњ позики; - терм≥н користуванн€ грошима у м≥с€ц€х; 12 Ц к≥льк≥сть м≥с€ц≥в у роц≥.

2) поденному режим≥: , де - плата за користуванн€ коштами у поденному режим≥; - сума наданоњ позики; - терм≥н користуванн€ грошима у дн€х; 365 Ц к≥льк≥сть дн≥в у роц≥.

4) –еальна майбутн€ варт≥сть вкладу з урахуванн€м ≥ндексу ≥нфл€ц≥њ визначаЇтьс€ за формулою:

, де - реальна майбутн€ варт≥сть вкладу.

—ередн€ норма прибутку Ї максимальною межею норми приросту. ћ≥н≥мальна межа норми процента, повинна покривати витрати кредитора, повТ€зан≥ з ц≥Їю операц≥Їю ≥ приносити йому хоча б м≥н≥мальний дох≥д.

«алежно в≥д сп≥вв≥дношенн€ норми процента темпами ≥нфл€ц≥њ в крањн≥ розр≥зн€ють ном≥нальну та реальну процентну ставку.

Ќом≥нальна процентна ставка Ц це поточна ринкова норма процента, що визначаЇ плату позичальника за користуванн€ кредитом.

–еальна процента ставка Ц це такий р≥вень ном≥нальноњ процентноњ ставки, €кий скоригований на темпи ≥нфл€ц≥йного знец≥ненн€ грошей.

”с≥ фактори, що визначають величину процента за кредит под≥л€ютьс€ на:

- макроеконом≥чн≥;

- м≥кроеконом≥чн≥.

ƒо макроеконом≥чних належать:

1. —п≥вв≥дношенн€ м≥ж попитом ≥ пропозиц≥Їю на кредити, що визначаютьс€ фазами економ≥чного циклу та р≥внем д≥ловоњ активност≥ в крањн≥. “обто, чим б≥льший попит на кредит, тим вища процентна ставка, ≥ навпаки.

2. “емпи ≥нфл€ц≥њ в крањн≥ Ї фактором, що визначаЇ необх≥дн≥сть п≥дтриманн€ реальних ставок процента на позитивному р≥вн≥ з метою забезпеченн€ належного р≥вн€ дох≥дност≥ кредитних операц≥й. ѕрискоренн€ темп≥в ≥нфл€ц≥њ викликаЇ п≥двищенн€ процентноњ ставки, що слугуЇ захистом в≥д знец≥ненн€ позичкового кап≥талу.

3. —туп≥нь державного регулюванн€ процентних ставок Ц це

фактор, що визначаЇ вплив держави в особ≥ центрального банку на формуванн€ вартост≥ кредиту. ƒаний вплив може зд≥йснюватис€ €к економ≥чними заходами через зм≥ну обл≥ковоњ ставки так ≥ адм≥н≥стративними Ц через нормативне регулюванн€ р≥вн€ процентноњ ставки.

4. –озм≥р бюджетного деф≥циту Ї фактором що впливаЇ на

динам≥ку процентноњ ставки виход€чи ≥з попиту держави на

позичен≥ кошти.

ћ≥кроеконом≥чн≥ фактори включають:

1. —ума кредиту, що впливаЇ на процентну ставку виход€чи ≥з ризику можливих втрат кредитора у насл≥док неплатоспроможност≥ позичальника, тобто в≥дсоткова ставка з великих позик повинна бути нижчою, н≥ж по др≥бним;

2. —трок кредиту, р≥вень процентноњ ставки знаходитьс€ у пр€м≥й залежност≥ в≥д строка кредиту: чим довший терм≥н, тим вища процентна ставка, оск≥льки п≥двищуЇтьс€ ризик в≥д неповерненн€ кредиту та знец≥ненн€ запозичених кошт≥в у звТ€зку з ≥нфл€ц≥Їю;

3. ¬итрати кредитора €к≥ визначаютьс€ особливост€ми формуванн€ кошт≥в дл€ передач≥ у тимчасове користуванн€ (депозитний процент, затрати на оформленн€ ≥ контроль за використанн€м позиками). „им вищою Ї ц≥на залучених ≥ запозичених кошт≥в, тим вищою буде процентна ставка;

4. «абезпеченн€ кредиту €ке можу передбачити заставу р≥зних вид≥в рухомого ≥ нерухомого майна. „им вище л≥кв≥дн≥сть майнових ц≥нностей, що Ї забезпеченн€м кредиту, тим нижчою буде процентна ставка;

5. ÷≥л≥ кредиту, що визначають ризикован≥сть передач≥ вартост≥ в тимчасове користуванн€ на певн≥ виробнич≥ або споживч≥ потреби;

6. –епутац≥€ ≥ над≥йн≥сть позичальника Ї фактором, що впливаЇ на проценту ставку виход€чи ≥з того наск≥льки стаб≥льним Ї ф≥нансовий стан позичальника, €к≥ перспективи його розвитку та репутац≥€ серед д≥лових партнер≥в;

7. –≥вень дох≥дност≥ дл€ кредитора альтернативних можливостей вкладенн€ кошт≥в Ц це фактор, що визначаЇ приваблив≥сть дл€ власник≥в грошових кошт≥в тих чи ≥нших

напр€м≥в њхнього розм≥щенн€.

7. ≈коном≥чн≥ меж≥ кредиту

≈коном≥чн≥ меж≥ кредиту €вл€ють собою певн≥ границ≥ сусп≥льних в≥дносин у рамках €ких реал≥зуЇтьс€ суть кредиту €к економ≥чноњ категор≥њ. “обто, п≥д межами кредиту сл≥д розум≥ти такий р≥вень розвитку кредитних в≥дносин, за €кого попит ≥ пропозиц≥€ на кредит балансуютьс€ при збереженн≥ стаб≥льноњ, пом≥рноњ, доступноњ дл€ переважноњ б≥льшост≥ нормально працюючих позичальник≥в процентноњ ставки.

Ќеобх≥дн≥сть встановленн€ меж кредиту повТ€зана ≥з тим, що лише при оптимальному р≥вн≥ кредитних вкладень вплив кредиту на економ≥ку буде позитивним. ÷е визначаЇ потребу встановленн€ к≥льк≥сних та €к≥сних меж кредиту виход€чи ≥з його сут≥.

 ≥льк≥сн≥ меж≥ кредиту визначають масштаби проведенн€ кредитних операц≥й дл€ економ≥ки загалом ≥ дл€ окремих субТЇкт≥в ринку.

ƒл€ економ≥ки загалом к≥льк≥сн≥ меж≥ кредиту визначаютьс€:

- величиною ≥ темпами зростанн€ ¬¬ѕ;

- спр€мован≥стю грошово-кредитного регулюванн€;

- ф≥нансовою пол≥тикою держави;

- р≥внем розвитку банк≥вськоњ системи крањни;

Ќа р≥вн≥ субТЇкт≥в ринку меж≥ кредиту зумовлюютьс€:

- зм≥ною потреб п≥дприЇмств у формуванн≥ основного ≥ оборотного кап≥талу;

- коливанн€м величини споживчого попиту на товари ≥ послуги;

- динам≥кою процентноњ ставки за кредитами;

- сп≥вв≥дношенн€ м≥ж нагромадженн€м ≥ споживанн€м;

- на€вн≥стю ефективних проект≥в на реал≥зац≥ю €ких

позичаютьс€ кошти.

 ≥льк≥сн≥ меж≥ кредиту визначають негативн≥ насл≥дки дл€ економ≥ки €к надлишкового так ≥ недостатнього надходженн€ кредитних вкладень у господарство.

як≥сн≥ меж≥ кредиту визначають кредитн≥ в≥дносини через певн≥ характерн≥ ознаки ≥ в≥др≥зн€ють њх в≥д грошових та ф≥нансових в≥дносин. ƒаними ознаками Ї:

- передача вартост≥ при збереженн≥ нею свого власника;

- обовТ€зкове поверненн€ переданоњ у тимчасове користуванн€ вартост≥.

” ф≥нансових в≥дносинах, що засновуютьс€ на розпод≥л ¬¬ѕ рух кошт≥в маЇ безповоротний характер, а њхн≥й власник зм≥нюЇтьс€, тод≥ €к кредитн≥ в≥дносини передбачають перерозпод≥л ¬¬ѕ, а варт≥сть передаЇтьс€ на поворотн≥й ≥ платн≥й основ≥.

√рошов≥ в≥дносини охоплюють ус≥ економ≥чн≥ процеси, а њх субТЇктами Ї вс≥ економ≥чн≥ агенти, тод≥ €к субТЇктами кредитних в≥дносин Ц лише кредитори ≥ позичальники.

 

8. ќсновн≥ теоретичн≥ концепц≥њ кредиту

ќсновними теор≥€ми кредиту Ї:

1. Ќатурал≥стична теор≥€ пол€гаЇ в тому, що кредит виступаЇ лише способом перерозпод≥лу матер≥альних ц≥нностей в натуральн≥й форм≥. ќсновоположниками ц≥Їњ теор≥њ Ї англ≥йськ≥ економ≥сти јдам —м≥т, ƒав≥д –≥кардо, ƒжон —тюарт ћ≥ль.

ќсновн≥ положенн€ натурал≥стичноњ теор≥њ кредиту звод€тьс€ до:

1. ќбТЇктом кредиту Ї виключно натуральн≥ не грошов≥ ц≥нност≥ у речов≥й форм≥;

2.  редит Ї лише техн≥чним знар€дд€м за допомогою €кого

речов≥ блага переход€ть з одних рук в ≥нш≥;

3. Ќеобх≥дн≥сть кредиту зумовлена тим, що власники ц≥нностей сам≥ не бажають використовувати њх €к кап≥тал;

4. –оль кредиту пол€гаЇ в економ≥њ витрат об≥гу металевих грошей шл€хом зам≥щенн€ њх банк≥вськими операц≥€ми;

5. Ѕанки Ї лише посередником що за допомогою кредиту зд≥йснюють передачу благ в≥д одних ос≥б до ≥нших;

6.  редит сам по соб≥ не створюЇ нову варт≥сть ≥ кап≥тал що формуютьс€ у матер≥альному виробництв≥;

7. Ќорма позичкового процента залежить в≥д норми прибутку в реальному виробництв≥.

ѕозитивним моментом натурал≥стичноњ теор≥њ Ї теза, про те, що кредит не створюЇ реального кап≥талу котрий утворюЇтьс€ на виробництв≥.

Ќедол≥ками натурал≥стичноњ теор≥њ Ї трактуванн€ кредиту виключно €к способу передач≥ натуральних благ ≥ визначенн€ рол≥ банк≥в лише €к посередник≥в, що заперечуЇ њх активний вплив на економ≥ку.

2.  ап≥талотворча теор≥€ пол€гаЇ в тому, що кредит може створювати багатство ≥ кап≥тал, а тому виступаЇ основним руш≥Їм розвитку економ≥ки.

ќсновоположниками Ї англ≥йськ≥ економ≥сти ƒжон Ћо, √енр≥ ћаклод.

ќсновними положенн€ми кап≥талотворчоњ теор≥њ Ї:

1.  редит €к ≥ грош≥ Ї кап≥талом ≥ багатством, а тому розширенн€ меж кредиту означаЇ нагромадженн€ кап≥талу;

2. Ќа€вн≥сть невикористаних земель ≥ робочих рук Ї насл≥дком недостатньоњ к≥лькост≥ грошей;

3. ƒостатн≥сть грошовоњ маси в економ≥ц≥ дос€гаЇтьс€ за

допомогою випуску банками кредитних грошей в≥дпов≥дно до

потреб господарства;

4.  редит створюЇ кап≥тал, а отже багатство сусп≥льства;

5.  редит приносить прибуток, а тому в≥н Ї виробничим кап≥талом;

6. Ѕанки Ї творц€ми кап≥талу, оск≥льки вони створюють кредит, а отже ≥ кап≥тал.

ѕозитивними моментами теор≥њ Ї розгл€д кредиту €к важливого засобу впливу на економ≥ку та визнанн€ можливост≥ зам≥ни повноц≥нних грошей кредитними операц≥€ми.

Ќедол≥ками теор≥њ Ї те, що њњ практичне застосуванн€ може стати фактором розвитку ≥нфл€ц≥њ, а також те, що вона розгл€даЇ кредит у в≥дрив≥ в≥д реальних процес≥в виробництва.

 

9. –оль кредиту в економ≥ц≥

–оль кредиту виражаЇ результати функц≥онуванн€ кредитних в≥дносин в економ≥ц≥ ≥ визначаЇтьс€ конкретними сферами њхнього застосуванн€. “ому основними факторами, що визначають цю роль Ї наступн≥:

1.  редит виступаЇ найб≥льш моб≥льним ≥ гнучким джерелом кошт≥в дл€ забезпеченн€ потреб п≥дприЇмств, що спри€Ї орган≥зац≥њ безпереб≥йного виробничого процесу та економ≥чному зростанню.

2.  редит дозвол€Ї господарюючим субТЇктам зд≥йснювати ≥нвестиц≥њ в основний кап≥тал ще до того €к будуть нагромаджен≥ у необх≥дних обс€гах власн≥ ресурси, що спри€Ї розм≥щенню ≥ модерн≥зац≥њ виробництва випуску нових вид≥в продукц≥њ.

3.  редит, що надаЇтьс€ на споживч≥ потреби приватних ос≥б розширюЇ платоспроможний попит на ринку, що стимулюЇ €к розвиток виробництва, так ≥ п≥двищенн€ життЇвого р≥вн€ населенн€;

4.  редит, що виступаЇ основою залученн€ кошт≥в державою дозвол€Ї уникнути пр€мого ем≥с≥йного покритт€ бюджетних витрат спри€ючи п≥дтриманню ф≥нансовоњ стаб≥льност≥ економ≥ки та рац≥ональному використанню державних кошт≥в;

5.  редит Ї важливим ≥нструментом регулюванн€ економ≥ки, що виражаЇтьс€ у проведенн≥ центральним банком в≥дпов≥дноњ монетарноњ пол≥тики, спр€мованоњ на розширенн€ чи обмеженн€ його кредитних операц≥й ≥з комерц≥йними банками.

10. –озвиток кредитних в≥дносин в ”крањн≥

–озвиток кредитних в≥дносин у перех≥дн≥й економ≥ц≥ повТ€зан≥ ≥з такими макро економ≥чними проблемами €к:





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 388 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент может не знать в двух случа€х: не знал, или забыл. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2411 - | 2015 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.092 с.