Які ви знаєте чудеса, звершені Іісусом Христом?

Перелік чудес, здійснених Іісусом Христом, розрізняється у євангелістів (тільки чудо з насиченням п'яти тисяч людей згадується у всіх чотирьох Євангеліях), тому їх опису треба розглядати комплексно. В синоптичних Євангеліях традиційно виділяють 11 чудес, здійснених Іісусом, які описані у всіх трьох євангелістів. Євангеліє від Іоанна містить опис тільки семи чудес (три з них мають паралелі у синоптиків). При цьому Іоанн застерігає: «Багато чого та іншого створив Іісус; але, якщо б писати про те докладно, то, думаю, і сам світ не вмістив би написаних книг» (Ін. 21:25).

1. Під час шлюбного бенкету в Кані Галилейській на прохання своєї матері Іісус перетворив воду на вино. Православна і католицька традиція бачать в цьому вираження особливої ​​сили молитов Богородиці за людей.

2. Коли Іісус Христос по дорозі в Капернаум зайшов в Кану про це дізнався один з жителів Капернаума (царедворець Ірода). Він поспішив в Кану просити Ісуса прийти в Капернаум та зцілити його вмираючого сина. Христос сказав йому: «ви не повірите, якщо не побачите знамень та чудес». Цим Христос віру, засновану на спогляданні чудес, поставив нижче віри, заснованої на розумінні його вчення. На цей закид царедворець наполегливо став просити «Господи! прийди, поки не помер син мій». Бачачи зміцнення його віри Христос сказав: «Іди, син твій живе». Царедворець повірив Іісусові і, йдучи додому, дізнався від своїх слуг що син його одужав в той момент, коли Христос вимовив ці слова. Після цього, як каже євангеліст, «увірував сам та ввесь його дім».

3. Із Галилеї Іісус Христос знову прийшов у Єрусалим на юдейське свято. Біля храму, поблизу Овечих воріт, через які проганяли овець для жертвоприношень, стояла купальня з п'ятьма критими входами, або галереями. Купальня називалась Вифездою, тобто дім милосердя. Хворі чекали руху води, через те що ангел Господній іноді сходив у купальню і збурював воду. І хто перший входив після її збурення, той ставав здоровий (зцілювався), на яку б хворобу не хворів.

Іісус Христос там побачив одного розслабленого. Іісус Христос запитав його: «Чи хочеш бути здоровим?» Розслаблений відповів: «Так, Господи! Але не знаю нікого, щоб, коли збуриться вода, опустив мене в купальню; коли ж я приходжу, інший вже наперед мене входить». Іісус Христос сказав йому: «Встань, візьми постіль твою і ходи». Недужий зразу зцілився, взяв постіль і пішов. Це було в суботу. Тому юдеї казали зціленому: «Сьогодні субота, і не слід було тобі брати постіль твою».

Невдовзі після цього Господь зустрів зціленого у храмі і сказав йому: «Ось ти одужав; не гріши більше, щоб з тобою не сталося чого гіршого». Тоді цей чоловік пішов і сказав юдеям, що його зцілив Іісус. Старійшини почали переслідувати Іісуса, і шукали нагоди вбити Його через те, що Він робить такі справи в суботу. Вони навчали, що в суботу гріховно робити будь-що, навіть і добрі справи. Іісус відповів їм: Отець Мій працює аж досі, працюю і Я… Істинно, істинно кажу вам: Син нічого не може творити Сам від Себе, якщо не побачить, як творить Отець; бо що Він творить (Бог Отець), те так само творить і Син (Божий)… Як Отець воскрешає мертвих і оживляє, так і Син оживляє, кого хоче… Хто не шанує Сина, той не шанує і Отця, Який послав Його… Дослідіть Писання, бо ви сподіваєтеся через них мати життя вічне; а вони свідчать про Мене. Після того юдеї ще більше зненавиділи Його й шукали нагоди вбити Його через те, що Він не лише порушив правило про суботу, але й Отцем Своїм називає Бога, роблячи Себе рівним Богу.

4. Чудо створено Іісусом в суботу при фарисеях, які дорікнули йому в порушенні закону Мойсея, на що Христос їм відповів: «… хто з вас, маючи одну вівцю, якщо вона в суботу впаде в яму, не візьме її і не витягне? Наскільки ж людина краще вівці! Так можна в суботи робити добро»

5. У місті Капернаум Іісус Христос учив в одному будинку та через безліч тих людей, хто слухав його до нього не могли принести розслабленого. Тоді його друзі розкрили покрівлю та спустили ліжко хворого вниз. Іісус сказав розслабленому: «Чадо! прощаються тобі гріхи твої». Слухачі це фарисеї вважали ці слова богохульством, але знаючи їхні думки сказав: «… що легше сказати: Прощаються тобі гріхи твої, чи сказати: Встань та ходи? Але щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи, кажу тобі (звернувся Він до розслабленого): Уставай, візьми ложе своє та йди в дім твій».

6. Чудо згадується тільки в одного євангеліста. У міських воріт Наїна, Христос побачив похоронну хода: з міста виносили для поховання померлого юнака, єдиного сина матері-вдови. Бачачи горе жінки Іісус змилосердився над нею та сказав: «Не плач» та звернувся до померлого: «Юнак! тобі кажу, встань!». Юнак «устав, і почав говорити». Всіх охопив страх, люди «славили Бога, кажучи: великий Пророк з'явився між нами», проте не визнали в Христі Месією.

7. Чудо скоєно в країні, що лежала на східному березі Галілейського озера, званої Гадаринської (у Марка та Луки) або Гергесінской (у Матвія). На березі Іісуса та його учнів зустрів біснуватий (у Матвія згадується двоє біснуватих). Він «побачивши ж Іісуса здалеку, прибіг та поклонився Йому, і закричав гучним голосом, кажучи: Що до мене Тобі, Іісусе, Сину Бога Всевишнього? заклинаю Тебе Богом, не муч мене!». А після на питання Іісуса як його ім'я, відповідав: «Легіон», вказавши цим на прожиття в ньому великої кількості нечистих духів. Біси просили Іісуса «не висилати їх геть із країни тієї», а пустити їх в стадо свиней які паслися поруч. Іісус дозволив їм і «все стадо свиней кинулося з кручі в море та загинуло у воді». За твердженням Марка загинуло близько двох тисяч свиней. Христос не дозволив вздоровленому послідувати за ним «а сказав: іди додому до своїх та розкажи їм, що створив з тобою Господь і як помилував тебе». При цьому жителі міста були налякані цим дивом — «І вони стали благати Його, щоб пішов Собі з їхнього краю».

8. Коли Христос учив в капернаумской синагозі, там знаходилася людина, одержима нечистим духом, який несподівано закричав: «Що Тобі до нас, Іісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, Божий Святий.». Це стало мимовільним сповіданням істини від нечистого духа, викликане присутністю Сина Божого. Цим сповідування Іісуса Христа як Бога диявол сподівався підірвати довіру до нього в людях та тому Іісус заборонив йому свідчити про нього, сказавши: «Замовкни та вийди з нього!». Біснуватий впав серед синагоги та став зовсім здоровим, демон вийшов з нього. Обидва євангеліста відзначають сильне враження, яке справило на всіх це зцілення біснуватого — «І напав на всіх жах, і розпитували один одного: що це значить, що Він з владою й силою велить нечистим духам, і вони виходять?»

9. Дане чудо Марк та Лука описують у безпосередньому зв'язку з попереднім. Вийшовши з синагоги, Ісус увійшов у дім Симона (Петра). Теща Петрова виявилася тяжко хвора (Лука, як лікар, пояснює що це була «сильна гарячка»). По слову Іісуа, лихоманка залишила її і «вона встала та служила їм». Зцілення в синагозі біснуватого, а потім тещі Симона справили сильне враження на народ і до дверей будинку Симона, по заході сонця, почали приносити хворих та біснуватих, так що «все місто зібралося перед дверима». Христос зцілював людей та виганяв духів. При описі даного чуда Матфей пояснює, що в цьому масовому зцілення хворих збулося пророцтво Ісаї, який сказав: «Він взяв на Себе наші немочі та поніс хвороби».

10. Описується тільки Лукою. Чудо створено перед покликанням Ісусом перших апостолів — Симона (Петра) та Андрія. Христос «навчав народ із човна» біля озера Генісаретського та закінчивши проповідь «промовив до Симона: Попливи на глибінь, і закиньте на полов свій невід». Симон, як досвідчений рибалка, сказав — «Наставнику, цілу ніч ми працювали, і не вловили нічого, та за словом Твоїм укину невода.». Закинувши сітку вони спіймали «безліч риби набрали і їхній невід почав прориватись…». Уловом були заповнені два човни, які почали тонути. Побачивши це «Симон Петро припав до колін Ісусових, кажучи: Господи, вийди від мене, бо я грішна людина!». Бачачи жах Петра Іісус відповів йому: «Не лякайсь, від цього часу ти будеш ловити людей!». Далі як оповідає євангеліст, перші апостоли «покинули все, та й пішли вслід за Ним».

11. Прокажений, сповнений віри, «уклонився Йому та й сказав: Коли, Господи, хочеш, Ти можеш очистити мене!». Віра його була така сильна, що він порушив закон, що забороняє йому підходити до здорових людей. У відповідь на це смиренне прохання, що Іісус торкнувся його, показавши, що він не пов'язаний забороною торкатися до нечистого, і сказав: «Хочу, будь чистий!». І в ту ж мить проказа зійшла з нього. «Але йди, покажися священикові, та дар принеси, якого Мойсей заповів, їм на свідоцтво»

12. Коли Іісус з учнями переправлявся на човні через Галілейське озеро піднялася сильна буря, яка загрожувала перекинути човен. перелякані учні розбудили Іісуса та «Він же встав, наказав бурі й хвилям, і вони вщухнули, і тиша настала!», а потім, звернувшись до учнів, сказав: «Чого ви такі полохливі? Чому віри не маєте?». Учні ж в страху та подиві говорили один одному: «Хто ж це такий, що вітрам і воді Він наказує, а вони Його слухають?»

12. Чудо скоєно Іісусом по дорозі до дому Іаіра. Жінка, дванадцять років страждала кровотечею, вірила, що їй достатньо торкнутися одягу Христа, щоб одужати, підійшла до нього та доторкнулася до краю його одягу. «І висохло хвилі тієї джерело кровотечі її, і вона відчула в тілі, що видужала від недуги». Іісус відчув, що в цей момент «вийшла з Нього сила», запитав, хто торкнувся його. Жінка «вона затремтіла і впала перед Ним. Перед усіма присутніми вона сказала, чому торкнулася Його і як миттю одужала». Іісус же звернувся до неї зі словами: «Дочко, це віра твоя зцілила тебе. Іди з миром».

13. У начальника синагоги Іаіра була при смерті єдина дочка. Він прийшов до Іісуса Христа та просив його, кажучи: «Моя дочка помирає. Прийди ж, поклади Свої руки на неї, щоб видужала та жила!». Бачачи його віру, Іісус пішов з ним, але на шляху зустрів слугу, який повідомив Іаір «дочка твоя вмерла, не турбуй вчителя», але Іісус сказав: «Не лякайсь, тільки віруй, і буде спасена вона». Підійшовши до будинку та побачив плач людей Іісус сказав їм: «Не плачте, не вмерла вона, але спить! І насміхалися з Нього, бо знали, що вмерла вона.» Взявши з собою тільки батьків дівчини й трьох апостолів — Петра, Якова та Івана, Іісус увійшов до кімнати, де лежала померла дівчина та взявши її за руку сказав: «таліфа куми», що значить, " Дівчатко, вставай! ". І в ту мить встала та почала ходити. Іісус звелів дати їй їсти та заборонив її батькам розголошувати про подію, але слух про це рознісся по всій країні.

14. Це єдине чудо про яке згадується всіма євангелістами. Іісус проповідував в пустинному місці та учні попросили його відпустити людей щоб ті могли піти та купити собі їжі. Христос відповів учням: «не потрібно їм іти; Дайте ви їм їсти». У відповідь сумнів учнів як можна нагодувати п'ять тисяч чоловік п'ятьма хлібами та двома рибами, Іісус Христос узяв їжу в руки і, подивившись на небо, поблагословив її, розламав та дав учням, а учні роздавали народові. За твердженням євангеліста: «їли, й наситились! І залишилися у них шматків дванадцять кошів».

15. Вчинено в обставинах аналогічних попередньому чуду, тільки «позбирали куснів, що залишалися, сім кошиків. І було тих, що їли, чотири тисячі чоловік, не рахуючи жінок та дітей.».

16. Коли учні Христа переправлялися на човні на інший бік Галілейського озера до Віфсаїді Галілейській, вони побачили Іісуса що йде по воді, подумали, що це привид, і від страху закричали. Іісус Христос заговорив з ними: «Будьте сміливі, це Я, не лякайтесь!». Тоді Петро вигукнув: «Коли, Господи, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді.». Христос сказав: «Іди». Петро вийшов з човна та пішов по воді, але злякавшись хвиль засумнівався, став тонути та закричав: «Рятуй мене, Господи!». Христос простягнув йому руку та сказав: «Маловірний, чого усумнився?». Коли Іісус увійшов у човен вітер стих та учні підійшли, вклонилися йому та сказали: «Ти справді Син Божий!».

17. Чудо зцілення скоєно заочно. Спочатку на прохання хананеянки Іісус відповів: «Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого…» і додав — «Не годиться взяти хліб у дітей, і кинути псам…». Жінка смиренно відповіла на це: «Так, Господи! Але ж і пси їдять ті кришки, що спадають зо столу їхніх панів». Цими словами хананеянку показала не тільки велике смирення своє та свідомість, що в язичництві людина не може бути так близький до Бога, як в істинній вірі, але та висловила цим свою глибоку віру, що у милосердного Бога дістане милості на кожну людину. Після цих слів Іісус Христос сказав їй: «За слово оце йди собі, демон вийшов із твоєї дочки! А коли вона в дім свій вернулась, то знайшла, що дочка на постелі лежала, а демон вийшов із неї».

18. Зцілення скоєно одразу після Преображення. Іісус спустившись з гори був оточений людьми та якась людина звернувся до Нього: «Учителю, благаю Тебе, зглянься над сином моїм, бо одинак він у мене! А ото дух хапає його, і він нагло кричить, і трясе ним, аж той піну пускає. І, вимучивши він його, насилу відходить. І учнів Твоїх я благав його вигнати, та вони не змогли». Почувши це, Іісус вигукнув: "О, роде невірний й розбещений, доки буду Я з вами, і терпітиму вас? "і повелів привести до нього отрока. Цим він висловив докір на маловір'ї своїм учням (за деякими тлумаченням — всьому іудейським народу). Коли отрок ще тільки йшов до Ісуса «демон кинув його та затряс. Та Іісус заказав тому духу нечистому, і уздоровив дитину, і віддав її батькові її».

19. Виходячи з Єрихону по дорозі в Єрусалим до Іісуса зустрівся сліпець (в оповіданні євангеліста Матвія двоє сліпців), який почав кричати «Іісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!». У відповідь на це Іісус запитав: «Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі?». Сліпий попросив про прозріння та був зцілений Іісусом.

20. Звернулися до апостола Петра збирач податків на храм та поставили запитання «Чи не заплатить ваш учитель дидрахми?» Сподіваючись, що Іісус відповість відмовою і це стане звинуваченням проти нього. Петро одразу сказав, що вони заплатять податок. Прийшовши до Іісуса, він розповів йому про прохання збирача податі та почув від Христа питання: «Як ти думаєш, Симоне: царі земні з кого беруть мито або податки: від синів своїх, чи чужих? А як той відказав: Від чужих, то промовив до нього Іісус: Тож вільні сини!Але щоб не спокусити нікого своєю поведінкою Іісус наказав Петру піти до моря та сказав: яку першу рибу зловиш, візьми, і рота відкрий їй, і знайдеш статира; візьми ти його, і віддай їм за Мене й за себе…»

21. Іісус з нагоди одного свята був в Єрусалимському храмі та після своєї проповіді, вийшов з нього і, проходячи по вулиці, зустрів людину сліпого від народження. Учні запитали в нього: «Учителю, хто згрішив: чи він сам, чи батьки його, що сліпим він родився?». Іісус відповів: «Не згрішив ані він, ні батьки його, а щоб діла Божі з'явились на ньому.». Після цих слів він плюнув на землю, зробив місиво (бруд) та помазав нею очі сліпому, сказавши йому: «Піди, умийся в купальні Сілоам». Сліпонароджений пішов до Силоамській купальні, вмився і став бачити.

22. При вході в селище Христа зустріли десять прокажених (Дев'ять іудев та один самарянин). Не сміючи підійти до Іісуса, вона здалеку кричали «Іісусе, Наставнику, змилуйсь над нами!». Христос сказав їм: «Підіть і покажіться священикам!» і поки йшли вони вилікувалися від прокази. Побачивши своє зцілення тільки самарянин повернувся і подякував Христові, іудеї ж залишилися невдячними. Повчальне значення даного чуда, за вченням церкви, полягає в тому, що віруючі повинні бути вдячними Богу за всі його милості.

23. Вийшовши з меж Тиру й Сидону, Іісус знову пішов до моря Галілейського через межі Десятимістя. Привели до Нього глухого недорікуватого та просили Його покласти на нього руку. Іісус, відвівши його в сторону від народу, вклав пальці Свої йому в вуха, і, сплюнувши, торкнувся мови його, і, поглянувши на небо, зітхнув та сказав йому: «евфафа», тобто: Відкрийся. «І відкрилися вуха йому, і путо його язика розв'язалось негайно, і він став говорити виразно! А Він їм звелів, щоб нікому цього не розповідали. Та що більше наказував їм, то ще більш розголошували. І дуже всі дивувалися та говорили: Він добре все робить: глухим дає чути, а німим говорити!»

24. Іісус воскресив Лазаря «у Віфанії, із села Марії й сестри її Марфи». Лазар - це брат Марфи. Після того як Марфа благала воскресити її брата кажучи:«Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат...». Після цього дехто із юдеїв казав «Чи не міг же зробити Отой, Хто очі сліпому відкрив, щоб і цей не помер?» Христос звелів відвалити камінь від гробу. І коли зняли каменя промовив Він:«Отче, дяку приношу Тобі, що Мене Ти почув. Та Я знаю, що Ти завжди почуєш Мене, але ради народу, що довкола стоїть, Я сказав, щоб увірували, що послав Ти Мене. І, промовивши це, Він скричав гучним голосом: Лазарю, вийди сюди! І вийшов померлий, по руках і ногах обв'язаний пасами, а обличчя у нього було перев'язане хусткою... Іісус каже до них: Розв'яжіть його та й пустіть, щоб ходив...»