Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕон€тт€ про метод ≥ прийом у дидактиц≥. —ловесн≥ методи навчанн€: сутн≥сть ≥ зм≥ст.




 

ћетод (грец. methodos- спос≥б п≥знанн€) навчанн€ - спос≥б упор€дкованоњ взаЇмопов'€заноњ д≥€льност≥ вчител€ й учн≥в, спр€мованоњ на розв'€занн€ завдань осв≥ти.

≤снують й ≥нш≥ визначенн€ методу навчанн€:

- форма руху зм≥сту навчального матер≥алу;

- упор€дкована сукупн≥сть методичних прийом≥в, д≥й та операц≥й, за допомогою €ких орган≥зовуЇтьс€ навчальна д≥€льн≥сть учн≥в ≥ процес засвоЇнн€ знань;

- форма обм≥ну навчальною ≥нформац≥Їю м≥ж тим, хто навчаЇ, ≥ тим, хто вчитьс€;

” дидактичн≥й л≥тератур≥ ≥нод≥ розр≥зн€ють методи викладанн€, що стосуютьс€ д≥€льност≥ вчител€, ≥ методи уч≥нн€, що забезпечують переб≥г навчальноњ д≥€льност≥ учн≥в. ћетоди навчанн€ характеризують насамперед сп≥льну роботу вчител€ й учн≥в ≥ потребують активност≥ њх обох.

 ожний метод навчанн€ маЇ виконувати не т≥льки осв≥тню, розвивальну та виховну функц≥њ, а й стимулювальну та корекц≥йну (розвиток сприйманн€, мисленн€, у€ви, пам'€т≥, емоц≥йно-почуттЇвоњ сфери).

ѕрийом навчанн€ - елемент методу, що становить сукупн≥сть навчальних ситуац≥й, спр€мованих на дос€гненн€ його пром≥жноњ мети.

≈лементи метод≥в не Ї сумою окремих частин ц≥лого, а системою, що об'Їднана лог≥кою дидактичного завданн€. якщо метод - спос≥б д≥€льност≥, що охоплюЇ весь шл€х њњ переб≥гу, то прийом - це окремий крок, д≥€ в реал≥зац≥њ методу.

 

—ловесн≥ методи навчанн€

√оловна њх особлив≥сть у тому, що ≥нформац≥€ подаЇтьс€ учн€м через слово викладача, а сприйманн€ њњ зд≥йснюЇтьс€ у процес≥ слуханн€ њњ. ”сю њх р≥зноман≥тн≥сть ≥нод≥ звод€ть до двох метод≥в: евристичного (запитального) Ч бес≥да; та акроматичного (викладального) Ч по€сненн€, розпов≥дь, лекц≥€, ≥нструктаж, робота з п≥дручником.

Ѕес≥да Ч д≥алог≥чний метод навчанн€, за €кого вчитель ≥з допомогою вдало поставлених питань спонукаЇ учн≥в в≥дтворювати ран≥ше набут≥ знанн€, робити самост≥йн≥ висновки-узагальненн€ на основ≥ засвоЇного фактичного матер≥алу.

ћетод бес≥ди реал≥зуЇтьс€ за допомогою запитань Ч в≥дпов≥дей. якщо запитанн€ мають т≥льки ≥нформац≥йний характер (Уўо?Ф, Уƒе?Ф, У оли?Ф), бес≥да Ї пов≥домлюючою. ¬она ор≥Їнтована на актуал≥зац≥ю пам'€т≥, а мисленн€ учн≥в Ї репродуктивним. якщо запитанн€ до учн≥в мають проблемний характер (У„ому?Ф, Уяк ¬и вважаЇте?Ф, У„им можна по€снити?Ф тощо), бес≥да Ї евристичною, або сократичною. ” цьому випадку мисленн€ учн≥в творче, продуктивнее.

ѕо€сненн€ Ч словесне тлумаченн€ пон€ть, €вищ, сл≥в, терм≥н≥в, принцип≥в д≥й, приклад≥в тощо.

√оловне його завданн€ Ч розкритт€ причинно-насл≥дкових зв'€зк≥в ≥ законом≥рностей розвитку природи, сусп≥льства, людського мисленн€. ќск≥льки матер≥ал можна по€снювати р≥зними лог≥чними шл€хами або способами м≥ркуванн€, по€сненн€ може бути ≥ндуктивним, дедуктивним, традуктивним.
≤ндукц≥€ Ч спос≥б м≥ркуванн€, при €кому висновок отримують на основ≥ анал≥зу окремих факт≥в. ≤ндуктивне по€сненн€ забезпечуЇ можлив≥сть переходу в≥д одиничних факт≥в до загальних положень. ƒедукц≥€ Ч спос≥б м≥ркуванн€, за €кого частковий висновок робитьс€ лише лог≥чним шл€хом в≥д загальних положень.

ўоб по€сненн€ було результативним, потр≥бно створити базу по€сненн€, тобто Ч актуал≥зувати (оживити, в≥дтворити в пам'€т≥) ран≥ше засвоЇн≥ знанн€, на основ≥ €ких будуватиметьс€ лог≥ка по€сненн€.

–озпов≥дь Ч образний, динам≥чний, емоц≥йний виклад ≥нформац≥њ про р≥зн≥ €вища ≥ под≥њ.

’арактеризуЇтьс€ в≥дсутн≥стю взаЇмних питань м≥ж викладачем та учн€ми, незначною тривал≥стю (10Ч12 хв.), доступною формою викладу. ¬икладач може використовувати цитати, резюмуванн€, наочн≥ засоби, €скрав≥ образн≥ приклади, з≥ставленн€.
–озр≥зн€ють три типи розпов≥д≥: розпов≥дь-вступ ( використовують перед вивченн€м новоњ теми дл€ стимулюванн€ та актуал≥зац≥њ опорних знань), розпов≥дь-викладанн€ (по€сненн€), розпов≥дь-завершенн€ (провод€ть п≥сл€ по€сненн€ або вивченн€ теми з метою узагальненн€ вивченого, п≥дбитт€ п≥дсумк≥в).

Ћекц≥€ Ч ≥нформативно-доказовий виклад великого за обс€гом, складного за лог≥чною побудовою навчального матер≥алу.

„итанн€ лекц≥й передбачаЇ ретельну п≥дготовку викладача: визначенн€ мети, складанн€ ч≥ткого плану, доб≥р теоретичного й наочного матер≥алу, лог≥чний ≥ посл≥довний виклад ≥нформац≥њ. ” школ≥ найчаст≥ше њњ використовують дл€ узагальненн€ ≥ систематизац≥њ знань п≥сл€ вивченн€ одн≥Їњ або дек≥лькох взаЇмопов'€заних тем. «а призначенн€м лекц≥њ под≥л€ють на: вступн≥ (дають загальне у€вленн€ про завданн€, зм≥ст дисципл≥ни, розкривають структуру ≥ лог≥ку розвитку конкретноњ галуз≥ науки, спри€ють розвитку в учн≥в ≥нтересу до предмета з метою його творчого засвоЇнн€); тематичн≥ (присв€чують розкриттю конкретних тем навчальноњ програми); огл€дов≥ (головне завданн€ пол€гаЇ у спри€нн≥ належного взаЇмозв'€зку ≥ наступност≥ м≥ж теоретичними знанн€ми ≥ практичними вм≥нн€ми та навичками учн≥в. „итають перед ≥спитами (установча), виконанн€м практичних, творчих, самост≥йних роб≥т); заключн≥ (п≥дбивають п≥дсумки вивченого матер≥алу через вид≥ленн€ вузлових питань, зосередженн€ уваги на практичному значенн≥ здобутих знань; стимулюють ≥нтерес учн≥в до вивченн€ дисципл≥ни).
Ћекц≥€ за своЇю суттю завжди д≥алог≥чна, вимагаЇ в≥д учител€ врахуванн€ ≥нтерес≥в, настроњв, ≥нформованост≥ учн≥в. Ќауковий ≥ фактичний матер≥ал њњ повинен в≥дображати вузлов≥ питанн€ дисципл≥ни. √отуючись до лекц≥њ, необх≥дно передбачити можлив≥ запитанн€ учн≥в.

≤нструктаж Ч коротк≥, лакон≥чн≥, ч≥тк≥ вказ≥вки (рекомендац≥њ) щодо виконанн€ д≥њ.

ѕод≥л€Їтьс€ на вступний, поточний ≥ заключний. ¬ступний ≥нструктаж провод€ть перед початком самост≥йноњ роботи учн≥в, щоб довести до них мету й способи виконанн€ завданн€. ѕоточний ≥нструктаж провод€ть у процес≥ самост≥йноњ роботи. –озрахований в≥н на допомогу окремим учн€м. якщо помилки Ї типовими, вчитель перериваЇ роботу ≥ даЇ додатков≥ роз'€сненн€ вс≥м учн€м. ѕ≥д час заключного ≥нструктажу п≥дбивають п≥дсумки, демонструють кращ≥ роботи учн≥в, оц≥нюють њх, визначають подальш≥ перспективи.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 371 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќасто€ща€ ответственность бывает только личной. © ‘азиль »скандер
==> читать все изречени€...

1363 - | 1200 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.