Тема 2. Філософський контекст освітніх концепцій від античності до сучасності.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Імені Бориса ГРІНЧЕНКА

Кафедра філософії

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ

для студентів заочної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст”, “магістр”

напряму підготовки 0101 – Педагогічна освіта

спеціальностей 7.010101, 7.010105, 8.010105 “Соціальна педагогіка”, 7.010107, 8.010107 “Практична психологія”,

за вимогами кредитно-модульної системи

 

 

Мазур Т. Г

Київський університет

Імені Бориса Грінченка, 2012

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Робоча навчальна програма з дисципліни “Філософія освіти” є нормативним документом Київського Університету імені Бориса Грінченка, який розроблено на кафедрі філософії на основі освітньо-професійної програми підготовки спеціалістів та магістрів відповідно до навчального плану для всіх спеціальностей денної форми навчання.

Програму розроблено з урахуванням рекомендацій МОН України (лист № 1/9–736 від 06.12.2007 р.) “Про Перелік напрямів (спеціальностей) та їх поєднання з додатковими спеціальностями і спеціалізаціями для підготовки педагогічних працівників за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра, спеціаліста, магістра”.

Програма визначає обсяги навчального матеріалу, який має бути засвоєний студентом відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики, послідовність його вивчення, забезпечує єдність теоретичного викладу і практичного застосування, містить необхідне методичне забезпечення, складові та технологію оцінювання навчальних досягнень студента.

Система освіти забезпечує людину знаннями, які дозволяють їй входити в світ культури, прогнозувати подальший розвиток світу і своє місце в ньому. Майбутнє соціуму залежить передусім від його системи освіти.

Освіта як фундаментальна умова здійснення людиною своїх громадянських, політичних, економічних і культурних прав, визнається найважливішим фактором розвитку і посилення інтелектуального потенціалу суспільства, народу, гарантом самостійності і міжнародної конкурентоспроможності.

Якісна освіта сприяє розвитку демократії і суспільної солідарності, оскільки вона має анти маніпуляційні важелі, формує і виховує поінформованих громадян, які свідомо здійснюють свій громадянський вибір.

Метою курсу “Філософія освіти” є розкриття філософських основ освіти як соціокультурного феномену, її функції як соціального інституту відтворення певного типу людської суб’єктивності.

Всі філософські системи мають суттєвий вплив на формування і динаміку педагогічних систем, по-перше, через безпосередній вплив філософії на педагогіку шляхом побудови методології педагогічної діяльності; по-друге, через розробку світоглядних парадигм освіти і педагогічної діяльності. Тому завданням цього курсу є формування методологічної грамотності та світоглядної зрілості майбутніх педагогів.

ПРОГРАМА

Тема 1. Предмет і завдання курсу “Філософія освіти”

Історія філософії освіти. Дисциплінарний статус філософії освіти. Філософія освіти та педагогіка. Філософія освіти та філософія культури. Філософія освіти та філософія науки і техніки.

Зв’язок освіти та філософування. Специфіка і можливості філософської освіти.

Завдання філософії освіти. Поняття освіти. Освіта, виховання, навчання. Освіта і просвіта.

Цілі і цінності освіти. Освіта як соціогенез і як формування особистості. Проблема самоцільності процесу освіти.

Тема 2. Філософський контекст освітніх концепцій від античності до сучасності.

Історична еволюція освіти. Розуміння освіти в античності та середньовіччі. Формування університету. Смисл університетських свобод.

Освіта в добу Відродження та Нового часу: ідея формування всебічно розвинутої людини. Освіта і просвітництво. Новоєвропейськая наука і новоєвропейська освіта.

Ідея університету як універсуму наук. Ідеї освіти (bildung) у Гердера, Гумбольта, Канта, Гегеля. Місія університету в європейській культурі.

Освіта як соціальний інститут. Спеціалізація соціального інституту освіти в умовах становлення цивілізації. Професіоналізм як цінність.

Підходи до людини як до суб’єкту освіти: емпірико-аналітичні напрямки, орієнтовані на відповідні науки про людину як типологічну істоту, яка визначається певними законами (біологічними, соціальними), та гуманітарні напрямки, за яких людина трактується як особистість, унікальна індивідуальність, що розкривається в гуманітарних дисциплінах, а також в поза науковій свідомості (етичній, естетичній).

Сучасна філософська думка: від ідеологізованої філософії “закритого суспільства”, до плюралізму часткових філософських узагальнень в контекстах спонтанних світоглядів.