Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу (ст. 345 КК України).




1. Погроза вбивством, насильством або знищенням чи по­шкодженням майна щодо працівника правоохоронного орга­ну, а також щодо його близьких родичів у зв'язку з виконан­ням цим працівником службових обов'язків, —

2. Умисне заподіяння працівникові правоохоронного орга­ну чи його близьким родичам побоїв, легких або середньої тяж­кості тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим праців­ником службових обов'язків, —

3. Умисне заподіяння працівникові правоохоронного орга­ну або його близьким родичам тяжкого тілесного ушкоджен­ня у зв'язку з виконанням цим працівником службових обо­в'язків, —

4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені організованою групою, —

Основним безпосереднім об'єктом даного злочину є авто­ритет органів державної влади, органів місцевого самовря­дування та об'єднань громадян. Додатковим безпосереднім об'єктом виступає життя та здоров'я потерпілого, його честь та гідність, права та свободи, власність.

Обов'язковою ознакою складу злочину, передбаченого ст. 345 КК України, є особа потерпілого — працівник правоохорон­ного органу або його близькі родичі.

Працівниками правоохоронних органів слід вважати осіб, які уповноважені державою здійснювати діяльність по охороні та захисту прав, свобод, а також законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

До працівників правоохоронних органів слід відносити, зокрема, працівників органів прокуратури, органів досудо-вого слідства, підрозділів Служби безпеки України, органів Міністерства внутрішніх справ України.

Не вважаються потерпілими від злочину, передбаченого ст. 345 КК України, особи, які працюють у правоохоронних орга­нах за трудовим договором чи контрактом і не є атестованими службовими особами, а виконують суто технічну допоміжну роботу.

Близькими родичами вважаються батьки, дружина, чоловік, діти, рідні брати і сестри, баба, дід, онуки (п. 11 ст. 32 КПК України).

Об'єктивна сторона злочину полягає у погрозі:

1) вбивством щодо працівника правоохоронного органу або його близьких родичів;

2) насильством щодо працівника правоохоронного органу або його близьких родичів;

3) знищення або пошкод майна працівника правоох органу або його близьких родичів.

Обов'язковим є встановлення зв'язку між погрозою та ви­конанням працівником правоохоронного органу своїх службо­вих обов'язків.

Для кримінальної відповідальності достатньо встановлення лише факту погрози працівникові правоохоронного органу або його близьким родичам у зв'язку з виконанням цим праців­ником службових обов'язків, незалежно від наявності або відсутності реальних підстав побоювання потерпілим вико­нання погроз. Погроза може виявлятися у висловлюванні (усно, письмово, із застосуванням технічних засобів), а також жестах або інших діях, за допомогою яких винний залякує потерпілого.

Погроза вбивством, насильством чи знищенням або пошко­дженням майна — це виражений зовні і доведений до праців­ника правоохоронного органу намір відповідно: позбавити його або його близьких родичів життя; спричинити йому або його близьким родичам побої або тілесні ушкодження; заподіяти йому майнову шкоду шляхом знищення або пошкодження май­на, яке належить працівникові правоохоронного органу або його близьким родичам.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 345 КК України має усічений склад. Він вважається закінченим з моменту доведення до відома потерпілого відповідної погрози незалежно від її реалізації.

Суб'єкт злочину загальний, тобто, особа фізична осудна, яка досягла 16 років. При вчиненні діянь передбачених частина­ми 2 або 3 ст. 345 КК України, відповідальність винної особи настає з 14 років (див. ч. 2 ст. 22 КК України).

Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 345 КК, характеризу прямим умислом.

У частині 2 ст. 345 КК України закріплений самостійний склад злочину.

Умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу чи його близьким родичам побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівни­ком службових обов'язків.

Нанесення побоїв полягає у нанесенні ударів (двох або більше) потерпілому у різний спосіб. Удари можуть бути на­несені, зокрема, руками, ногами, за допомогою будь-яких предметів матеріального світу (кастету, палиці, спеціальних засобів, будь-яких важких предметів тощо).

Легкі тілесні ушкодження — це порушення анатомічної цілісності органів, тканин тіла людини, а також порушення функцій органів, що не потягло за собою короткочасного розла­ду здоров'я або незначну втрату працездатності. До таких тілес­них ушкоджень відносяться ушкодження, що не пов'язані із втратою працездатності та потягли за собою розлад здоров'я не більше б днів, або ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6 днів але не більше як три тижні (21 день), або незначну втрату працездатності до 10 %.

Середньої тяжкості тілесне ушкодження характеризується наявністю двох обов'язкових умов: 1) вказане тілесне ушкод­ження не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, властивих тяжкому тілесному ушкодженню; 2) на­явність певної шкоди для здоров'я людини, що характери­зується тривалим його розладом або значною стійкою втратою працездатності менш як на одну третину.

Під тривалим розладом здоров'я розуміється безпосередньо пов'язана з ушкодженням тимчасова втрата працездатності (захворювання, порушення функцій організму). Тривалим роз­ладом визнається таке ушкодження, строк відновлення якого складає більше трьох тижнів (понад 21 день).

Значна стійка втрата працездатності не менш як на одну третину характеризується постійною втратою загальної працез­датності в розмірі від 10 до 33 %.

Частиною 3 ст. 345 КК України передбачається відпові­дальність за умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу або його близьким родичам тяжкого тілесного ушкод­ження у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.

Тяжким тілесним ушкодженням визнається таке порушення анатомічної цілісності органів, тканин тіла людини, а також порушення функцій органів, яке є небезпечним для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-яко­го органу або його функцій, психічну хворобу або інший роз­лад здоров'я, поєднану зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи не­поправне знівечення обличчя.

Частина 4 ст. 345 КК України передбачає кваліфікуючу оз­наку цього злочину — вчинення дій, передбачених частина­ми 1, 2 та З означеної статті, організованою групою.

Злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та інших (іншого) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

135. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів (ст. 358 КК України). Підроблення посвідчення або іншого документа, який ви­дається чи посвідчується підприємством, установою, організа­цією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи по­свідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його як підроблювачем, так і іншою особою, або збуту такого документа, а також виготов­лення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форм власності, а так само інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією ж самою метою або їх збут,

2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, —

3. Використання завідомо підробленого документа,

Безпосередній об'єкт — це існуючий порядок обігу та ви­користання офіційних документів, печаток, штампів, який за­безпечує нормальну діяльність підприємств, установ, органі­зацій незалежно від форм власності.

Предметом злочину визнаються:

— посвідчення;— інші документи, які видаються чи посвідчуються підпри­ємством, установою, організацією, громадянином-підприєм­цем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і які на­дають права або звільняють від обов'язків;— печатки;— штампи;— бланки підприємств, установ чи організацій незалежно від форм власності;— інші офіційні печатки, штампи чи бланки.

Документ — це належним чином оформлений матеріаль­ний носій будь-якої інформації, призначений для посвідчен­ня юридичне значимих фактів.

Посвідчення — це документ, у якому міститься інформація про власника і офіційно посвідчує особу та його правовий статус.

Іншими документами вважаються документи що, надають відповідні права або звільняють від певних обов'язків, зокре­ма, атестати, дипломи, рішення суду, виконавчі листи, лікарські рецепти, листи тимчасової непрацездатності тощо.

Печатки, штампи — це спеціальні пристрої (форми-кліше), на яких містяться рельєфне або заглиблене дзеркаль­не відображення текстів, знаків, малюнків та інших позначок, для отримання відбитків на поверхні різних матеріалів. Пе­чатки, штампи використовуються для посвідчення юридичне значимих фактів.

Бланки — це стандартна форма документа з частково на­друкованим текстом і потребує подальшого заповнення відпо­відних реквізитів. Після оформлення належним чином блан­ки стають документами.

Офіційними є документи, печатки, штампи чи бланки, які складені або виготовлені належним чином (відповідно до ви­мог законодавства), та використання яких надає певні права або звільняє від обов'язків особу, яка володіє зазначеними пред­метами.

З об'єктивна ст полягає у вчиненні суспільно небезпечного діяння. Діяння має 5 форм:

1) підроблення посвідчення або іншого документу, який ви­дається чи посвідчується підприємством, установою, організа­цією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи по­свідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків;

2) збут підробленого посвідчення або іншого документу, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нота­ріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків;

3) виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форм влас­ності, а так само інших офіційних печаток, штампів чи бланків;4) збут підроблених печаток, штампів чи бланків підпри­ємств, установ чи організацій незалежно від форм власності,а так само інших офіційних печаток, штампів чи бланків;5) використання завідомо підробленого документа.

Підроблення посвідчення або іншого документу, який ви­дається чи посвідчується підприємством, установою, органі­зацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи по­свідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків — це 1) повне або часткове створення фальшиво­го документу; 2) внесення у справжній документ неправдивої інформації (видача листка тимчасової непрацездатності здоровій людині); 3) зміна змісту або характеру документа шляхом ме­ханічних маніпуляцій (підчистка, дописування, витравлення тексту тощо); 4) підроблення відбитків штампів, печаток.

Збут підробленого посвідчення або іншого документу, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, приватним нота­ріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків — це будь-яка форма відчуження підробленого посвідчення чи документу, як самим підроблю­вачем, так і іншою особою, яка знала, що документ є фальши­вим. Форми відчуження можуть бути різними, наприклад, продаж, обмін, дарування тощо.,

Виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форм влас­ності, а так само інших офіційних печаток, штампів чи бланків — це створення їх будь-яким способом (як кустарним способом, так і іншим, як шляхом повного створення фальши­вих форм-кліше, так і часткова зміна окремих реквізитів пе­чатки, штампа, бланку).

Збут підроблених печаток, штампів чи бланків підпри­ємств, установ чи організацій незалежно від форм власності, а так само інших офіційних печаток, штампів чи бланків — це будь-яка форма відчуження підробленої печатки, штампу чи бланку, як самим підроблювачем, так і іншою особою, яка знала, що печатки, штампи чи бланки є підробленими, не­дійсними. Форми відчуження можуть бути різними, наприк­лад, продаж, обмін, дарування тощо.

Використання завідомо підробленого документа може по­лягати у: 1) пред'явленні підробленого документа; 2) наданні такого документа до органів влади, а також підприємств, ус­танов, організацій незалежно від форми власності.

Злочин має формальний склад. Він буде вважатися закінче­ним з моменту вчинення хоча б одного із зазначених у диспо­зиції статті 358 КК України діянь, незалежно від настання суспільне небезпечних наслідків. Суспільне небезпечні на­слідки у цьому складі винесені за межі об'єктивної сторони.

Суб'єктом злочину, передбаченого статтею 358 КК України, є особа фізична, осудна і яка досягла загального віку кримі­нальної відповідальності, тобто 16 років.

Вчинення цього злочину службовою особою з використан­ням свого службового становища кваліфікується за ст. 366 КК України, як службове підроблення.

Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом і спеці­альною метою — використання підроблених посвідчень, доку­ментів, печаток, штампів, бланків, інших офіційних документів.

Кваліфікуючими ознаками:— вчинення дій, вказаних у ч. 1 ст. 358 КК України повторно — вчинення дій, вказаних у ч. 1 ст. 358 КК України за по­передньою змовою групою осіб. Це означає, що його спільно вчинили декілька суб'єктів злочину (два або більше),

 





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-11-24; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 773 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Наука — это организованные знания, мудрость — это организованная жизнь. © Иммануил Кант
==> читать все изречения...

2242 - | 2052 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.007 с.