Сутність принципів активності та самостійності й емоційності навчання. Правила реалізації вимог цих принципів.

Принцип активності та самостійності у навчанні. Процес оволодіння знаннями — це результат активної самостійної пізнавальної діяльності особистості. Учитель не може передавати знання. Він може лише спонукати учня до навчальної праці, навчити володіти методами цієї роботи. Уже за своєю природою дитина прагне до активної самостійної дії в будь-якій сфері діяльності. Невипадково малюкам властива фраза "Я сам!" Це природне прагнення у процесі пізнання навколишньої дійсності виявляти самостійність і активність. Тому вихователям будь-якого рівня (батькам, вихователям дитячих дошкільних закладів, учителям) треба зважати на це природне прагнення, не руйнувати його, не намагатися підмінювати його своїми діями (виконувати навчальне завдання за дитину), а всіляко підтримувати, заохочувати, підкреслювати результативність щонайменших дій вихованця.

Для розв'язання цього завдання можуть стати в нагоді певні правила.

1. Постійно дбайте про дотримання вимог природо відповідності у навчанні.

2. Наполегливо формуйте в учнів пізнавальні мотиви навчання.

3. Залучайте учнів до різних видів самостійного опрацювання навчального матеріалу.

4. Навчайте учнів володіти раціональними методами самостійної пізнавальної діяльності.

5. Заохочуйте самостійну навчальну працю вихованців.

6. Перед виконанням кожної навчальної дії чи операції визначайте мету конкретного завдання.

7. Змінюйте види навчальної праці.

8. Систематично аналізуйте навчальну роботу учнів, спрямовуйте її на розв'язання головних завдань.

9. Навчайте учнів здійснювати розумові операції.

10. Вселяйте в учнів віру і впевненість у їхніх пізнавальних можливостях.

***

Принцип емоційності навчання. Принцип емоційності навчання випливає з природи розвитку й діяльності особистості. Емоції — особливий вид психічних процесів і стану, пов'язаний з інстинктами, потребами й мотивами, які проявляються у формі безпосередніх переживань (задоволення, радості, страху та ін.) і впливають на життєдіяльність людини. Емоції, на думку С.Л. Рубінштейна, суттєво впливають на протікання діяльності. Вони відіграють роль внутрішньої спонукальної сили у навчальній діяльності. В цьому випадку маються на увазі позитивні емоції. Емоції страху, ненависті не відіграють роль спонукального заряду у навчанні. Навпаки, вони гальмують дії, активність думки.

Успішність навчання значною мірою зумовлюється почуттям упевненості учнів у своїх силах, прагненням подолати труднощі у навчанні, задоволенням від досягнення поставленої мети.

У системі колективної навчальної діяльності важливо підтримувати позитивні емоції, забезпечувати мажорний тон. Це знімає, крім іншого, м'язові напруження, психологічні гальмування, "розкріпачує" особистість.

Учитель на кожному уроці має виступати своєрідним камертоном мажорного тону навчальної діяльності учнів. Для цього варто користуватися певними правилами.

1. Готуючись до уроку, продумуйте засоби і прийоми викликання позитивних емоцій в учнів.

2. Заходьте до класу з посмішкою. За основу спілкування оберіть демократичний стиль.

3. Постійно виявляйте повагу до учнів та інтерес до їхніх навчальних справ.

4. Не вдавайтесь на уроці до крику, грубощів у спілкуванні з учнями.

5. У розв'язанні конфліктних ситуацій використовуйте гумор, прийом заміни (включення в іншу активну діяльність).

6. Умійте жартувати, підтримувати здоровий гумор учнів.

7. Частіше вдавайтесь до "психологічного погладжування" учнів за їх успіхи у навчанні. Пам'ятайте народну мудрість: "Боги і діти живуть там, де їх хвалять".

8. Не дорікайте учням за їх помилки у навчанні й поведінці. Оцінюйте вчинки, дії, а не особистість.

9. Використовуйте на уроці елементи музики, поезії.

10. Вселяйте в учнів віру у власні сили, можливості досягнення успіхів у навчанні.

11. Не вдавайтесь до залякувань, погроз, виставляння негативних оцінок.