Рекомендований обсяг основного тексту роботи

Шквир О. Л.

Ш 66 Опорно-інструктивні матеріали до написання та захисту курсових і дипломних робіт в умовах ступеневої освіти / О. Л. Шквир, Г. І. Дудчак – Хмельницький: ХГПА, 2012. – 39 с.

 

У праці розкрито специфіку написання та захисту курсових і дипломних робіт в системі ступеневої підготовки майбутніх учителів початкових класів за освітньо-кваліфікаційними рівнями "молодший спеціаліст", "бакалавр", "магістр".

Опорно-інструктивні матеріали адресовані студентам, слухачам магістратури, викладачам вищих педагогічних навчальних закладів І-IV рівня акредитації.

 

 

© Шквир О.Л., Дудчак Г.І., 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА САМОСТІЙНОЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ 6

1.1. Сутність, мета, завдання, типи науково-дослідної діяльності6

1.2. Загальні принципи наукової праці дослідника7

1.3. Вимоги до раціональної організації праці науковця8

1.4. Особистісні та ділові якості дослідника9

1.5. Обов’язки студента-дослідника10

 

РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ КУРСОВИХ ТА ДИПЛОМНИХ РОБІТ В УМОВАХ СТУПЕНЕВОЇ ОСВІТИ 10

2.1. Вибір теми дослідження та вимоги до неї10

2.2. Визначення наукового апарату дослідницької роботи11

2.3. Вибір методів дослідження12

2.4. Вимоги до структури роботи12

2.5. Вимоги до написання вступу13

2.6. Рекомендації до написання першого розділу наукової роботи13

2.7. Рекомендації до написання другого розділу наукової роботи13

2.8. Рекомендації до написання третього розділу наукової роботи14

2.9. Вимоги до формулювання висновків14

2.10. Вимоги до оформлення посилань14

2.11. Вимоги до оформлення таблиць та рисунків14

2.12. Вимоги до оформлення списку використаних джерел15

2.13. Вимоги до оформлення додатків16

2.14. Загальні вимоги до оформлення тексту роботи16

2.15. Орієнтовні графіки виконання курсових та дипломних робіт17

 

РОЗДІЛ 3. ПІДГОТОВКА ДО ЗАХИСТУ ТА ЗАХИСТ НАУКОВОЇ
РОБОТИ 19

3.1. Вимоги до доповіді під час захисту наукової роботи19

3.2. Процедура захисту наукової роботи20

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 21

ДОДАТКИ 23

 

 

ВСТУП

 

Інтенсивне розширення інформаційного простору на початку ХХІ століття щороку вносить низку змін у різні галузі науки та виробництва, що вимагає швидкого пристосування до них суспільства. Сьогодні суттєвих трансформаційних процесів зазнає сфера освіти, оскільки стрімкий розвиток економіки, виробництва та зміни у галузі політики значною мірою впливають на оновлення її змісту. Адекватно реагувати на зміни може особистість із високим рівнем розвитку самостійності та творчості, адже саме ці якості сприяють швидкому освоєнню нового інформаційного поля, дають можливість приймати нестандартні рішення, діяти творчо. Тому, важливим завданням сучасного вищого навчального закладу є формування у майбутніх фахівців вище визначених якостей. У процесі професійної підготовки майбутніх педагогів розвиток самостійності та творчості значною мірою відбувається шляхом залучення їх до самостійної науково-дослідної роботи.

Окрім того, науково-дослідна робота у вищих педагогічних закладах України покликана забезпечувати розвиток в майбутніх фахівців нахилу до пошукової, дослідницької діяльності, до творчого вирішення навчально-виховних завдань у школі, а також у формуванні вмінь і навичок застосування дослідницьких методів для розв’язання практичних завдань навчання та виховання підростаючого покоління. Завдяки участі в науковій роботі студент оволодіває навичками роботи з різноманітними інформаційними джерелами з метою розширення науково-педагогічного та методичного кругозору.

Основними видами науково-дослідної роботи студентів є написання курсових та дипломних робіт.

Курсова робота є самостійним навчально-науковим дослідженням студента, виконаним з певної дисципліни професійного спрямування. Її мета – закріплення, поглиблення й узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання, та їх застосування у комплексному вирішенні конкретного фахового завдання.

Дипломна робота є завершальним етапом освіти випускника вищого навчального закладу, і як одна зі спеціальних форм наукової роботи вона має свої кваліфікаційні ознаки. Виконання такої роботи є не стільки вирішенням наукової проблеми, скільки свідченням того, що її автор навчився самостійно вести науковий пошук, бачити професійні проблеми і знати найбільш загальні методи та прийоми їх розв’язування.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998 р. № 65 "Про затвердження Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) в Україні впроваджена багатоступенева система вищої та післявузівської професійної освіти. Відповідно до цієї Постанови в Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії діє ступенева підготовка майбутніх фахівців за освітньо-кваліфікаційними (ОКР) "молодший спеціаліст" – "бакалавр" – "спеціаліст" – "магістр".

Курсові роботи виконуються в процесі навчання на ОКР "молодший спеціаліст" та "бакалавр", дипломні роботи – на ОКР "бакалавр" і "магістр".

Структура, зміст та оформлення цих видів наукових робіт має багато спільного, однак є і суттєві відмінності та особливості, які слід враховувати при написанні та захисті курсових і дипломних робіт.

З метою допомоги студентам достатньо швидко розібратися у специфіці написання цих видів робіт на кожному ОКР розроблені ці опорно-інструктивні матеріали. Зміст праці представлений у вигляді опорних схем, таблиць, тез, що значно полегшує процес самостійного пошуку та засвоєння матеріалу.

Сподіваємось, що запропоновані опорно-інструктивні матеріали будуть корисними для студентів, слухачів магістратури та викладачів.

 

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА САМОСТІЙНОЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ

 

1.1. Сутність, мета, завдання, типи науково-дослідної діяльності

Науково-дослідна діяльність – це інтелектуальна праця, спрямована на придбання знань, умінь і навичок.

Основними видами науково-дослідної діяльності, що виконуються студентами вищих навчальних закладів є курсові та дипломні роботи.

Курсові роботи виконуються студентами при здобутті освітньо-кваліфікаційних рівнів "молодший спеціаліст" та "бакалавр", дипломні роботи – на освітньо-кваліфікаційних рівнях "бакалавр" та "магістр".

Курсова робота молодшого спеціаліста – це підсумкова робота студента, за рівнем виконання і результатами захисту якої робиться висновок про можливість присвоєння випускникові відповідної кваліфікації.

Курсова робота бакалавра – це своєрідна підсумкова робота, яка є результатом вивчення певної дисципліни і має на меті поглиблення навичок наукової роботи студента.

Дипломна робота бакалавра – це кваліфікаційне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується на завершальному етапі навчання у вищому навчальному закладі.

Дипломна робота магістра – це самостійна науково-дослідна робота, яка виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою публічного захисту і отримання академічного ступеня магістра.

Мета написання курсових робіт: поглиблення знань студентів з актуальних проблем певної галузі, оволодіння методами самостійного дослідження і послідовного викладу матеріалу, розвиток умінь аналізувати передовий досвід та узагальнювати власні спостереження.

Завдання курсових та дипломних робіт: · формування наукового світогляду, оволодіння методами наукового дослідження; · досягнення високого професіоналізму; · розвиток творчого мислення та індивідуальних здібностей студентів у вирішенні практичних завдань; · оновлення і вдосконалення знань студентів; · розвиток здатності застосовувати теоретичні знання у практичній роботі; · прищеплення навичок самостійної науково-дослідної діяльності.

Мета дипломних робіт: поглиблене вивчення шляхом аналізу першоджерел та літератури однієї із актуальних проблем навчальних дисциплін кафедри й створення на цій основі цілісного самостійного дослідження з елементами наукової новизни.

 

Найбільш поширеними видами курсових та дипломних робіт є теоретичні та прикладні дослідження.

Теоретичні дослідження – присвячені висвітленню педагогічної спадщини та дослідженню теоретичних аспектів актуальних педагогічних проблем.

Прикладні дослідження – спрямовані на здобуття знань у галузі дидактики та теорії виховання. Вони характеризуються наявністю експериментальної частини. В них розглядаються проблеми вдосконалення педагогічних основ організації навчально-виховного процесу. Завдання робіт такого виду полягає в уточненні, поглибленні, систематизації, узагальненні принципів, методів, засобів, форм навчання і виховання, а також у внесенні елементів новизни в теорію і практику педагогіки.

1.2. Загальні принципи наукової праці дослідника

Кожний дослідник повинен знати специфіку наукової творчості в цілому і конкретної галузі зокрема. У творчому процесі важливою є копітка й добре організована праця. Біографії видатних учених свідчать про те, що всі вони були великими трудівниками, що їхні досягнення є результатом значної праці, величезного терпіння та посидючості, надзвичайної завзятості та наполегливості.

Чим вищий рівень організації праці науковця, тим більших результатів він може досягти за короткий термін. І навпаки, при незадовільній організації наукової праці подовжується термін виконання дослідження і знижується його якість, зменшується ефективність.

Існують загальні принципи наукової праці – керівні положення, дотримання яких зумовлює ефективність праці науковця.

 

Назва принципу	Характеристика принципу
Творчий підхід	На всіх етапах дослідження науковець повинен прагнути до пояснення фактів, предметів, явищ, намагатися сказати щось нове в науці. Тому для наукової творчості характерною є постійна копітка розумова праця. У цьому зв’язку доцільно згадати давнє китайське прислів’я, яке стверджує: "Ти можеш стати розумним трьома шляхами: шляхом власного досвіду – це найгіркіший шлях; шляхом наслідування – найлегший шлях; шляхом мислення – це найблагородніший".
Мислення	Мислення, обмірковування – це один із основних елементів наукової праці. Різні люди здійснюють це по-різному. Значних результатів досягають ті, хто привчив себе думати постійно, концентрувати свою увагу на предметі дослідження. Виробити в собі такі риси необхідно кожному досліднику. Серед правил наукової праці особливе значення має постійна робота мозку над сутністю і специфікою об’єкта та предмета дослідження. Дослідник повинен постійно розмірковувати над предметом свого дослідження.
Плановість	Плановість допомагає запобігти невиправданим витратам часу і засобів, вирішувати наукові завдання у визначений термін. Плановість у науковій творчості втілюється в різних перспективних і робочих планах та програмах, календарних планах, у графіках роботи дослідника, в його індивідуальному плані та ін. За планами перевіряється (по можливості щоденно) хід роботи. За весь період роботи над курсовою, дипломною або магістерською роботою може бути кілька планів. Спочатку складають плани досить укрупнені, потім їх деталізують, коригують, переробляють.
Динамічність	Необхідно постійно контролювати виконання основних етапів роботи та її результати. Слід коригувати як загальний план, так і окремі його частини. Важливо сформулювати не лише завдання даного етапу дослідження, а й заходи щодо досягнення загальної мети. Тобто весь цей процес є динамічним.
Самоорганізація	Велике значення, якщо не головне, має принцип самоорганізації праці дослідника, оскільки наукова творчість піддається регламентації в граничних межах. Отже, кожний дослідник самостійно визначає комплекс заходів щодо забезпечення свого успіху. До елементів самоорганізації належать: організація робочого місця із забезпеченням оптимальних умов для високопродуктивної праці; додержання дисципліни праці; послідовність у накопиченні знань протягом творчого життя; систематичність у дотриманні єдиної методики і технології при виконанні одноразової роботи. У самоорганізаціївелику роль відіграють самообмеження, дисципліна, самоуправління, самооблік, самоконтроль та інші "само...", в тому числі самостійність, тобто здатність самому виявляти причини виникнення труднощів і усувати їх. Сюди належить також дотримання трудового режиму і графіка роботи, дисципліни мислення, здатність зосереджуватися, не порушувати логічний розвиток ідеї.
Економічність (самообмеження)	Цим принципом кожний науковець повинен керуватися на всіх етапах наукового дослідження. Принцип самообмеження виявляється, по-перше, в тому, що у будь-якому дослідженні слід обмежувати себе як за широтою охоплення теми, так і за глибиною її розробки. По-друге, дослідник, уводячи дослідження в певні часові рамки, тим самим уже обмежує себе. Самообмеження особливо важливе на стадії збору матеріалу, тобто слід вибрати те, що необхідно для вирішення даного завдання.
Критичність і самокритичність	Сама природа науки як сфери людської діяльності, спрямованої на вироблення знань, зумовлює те, що рушійною її силою є конфлікт – боротьба наукових шкіл, світоглядів, суперечність між теорією і практикою, розвиток критики і самокритики, несприйняття догматизму і сліпої віри в авторитети. Звідси кожному науковцю, особливо початківцю, слід виховувати в собі критичне ставлення до результатів своєї праці, до сприйняття чужих ідей і думок. Особливо велике значення має власна творчість. Доцільно передусім спробувати віднайти власні шляхи розв’язання проблеми, свій шлях наукового пошуку.
Робота над собою	Робота над собою передбачає цілеспрямовану діяльність на розвиток задатків і здібностей, пам’яті, уваги, спостережливості, формування навичок розумової праці тощо.

1.3. Вимоги до раціональної організації праці науковця

Раціональна організація наукової праці передбачає отримання максимальних результатів при мінімальній затраті часу та сил.

 

Планування роботи

Організація робочого місця

РАЦІОНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ НАУКОВЦЯ

На день · найсприятливішим для виконання складних і творчих завдань є час: з 10 до 12 год і з 14 до 17 год; · приступаючи до роботи, перші 10 хв варто витратити на повторне читання раніше підготовленого матеріалу і його коригування; · працюючи з комп’ютером і літературою, після кожних 45 хв роботи необхідно робити перерву 15 хв, бажано працювати за комп’ютером не більше 4 год на добу.

На тиждень · найбільш працездатними днями є вівторок, середа і четвер, найменш працездатними – понеділок і субота, тому варто планувати наукову працю в дні, на які припадає пік працездатності.

· дотримання порядку на робочому столі: під час роботи мають бути лише необхідні в цей момент документи; · правильне розташування комп’ютера: монітор має знаходитись на рівні очей; відстань між монітором і обличчям – не менше 40 см; розміщення клавіатури – 10 см від краю стола; стілець має бути зі спинкою і, бажано, з підліктям; · раціональне розташування документів та інших матеріалів у шухлядах, шафах, картотеках, що полегшує працю, робить більшість операцій автоматичними, економить час; · правильне освітлення робочого місця: світло має падати згори і зліва; · забезпечення оптимального температурного режиму у приміщенні – 18-20ºС; · перед роботою необхідно вимкнути телевізор, радіо та інші прилади, що створюють шум, оскільки це є джерелом підвищення втомлюваності; · забезпеченню позитивного емоційного стану науковця сприяє гама бежевого та зеленого кольорів у приміщенні.

 

1.4. Особистісні та ділові якості дослідника

Успішність наукової діяльності дослідника значною мірою зумовлена наявністю у нього сукупності особистісних та ділових якостей.

ЯКОСТІ ДОСЛІДНИКА

пунктуальність

організаторські здібності

відповідальність

комунікабельність

доброзичливість

допитливість

спостережливість

професійна компетентність

креативність

ініціативність

1.5. Обов’язки студента-дослідника

Досягнення високих успіхів у науково-дослідній діяльності студента є можливим за умови виконання ним низки обов’язків.

ОБОВ’ЯЗКИ СТУДЕНТА-ДОСЛІДНИКА

· вчасно обрати тему наукового дослідження; · ознайомитися з вимогами до виконання, оформлення та звітування про виконану роботу; · у визначений термін розробити (за допомогою керівника) мету, завдання і план роботи, якого потрібно неухильно дотримуватись; · брати до виконання поради і консультації керівника, систематично і старанно працювати над опрацюванням джерел, наукової і довідкової літератури; · у визначений термін подати керівникові, відповідним чином оформлену роботу для остаточної рецензії; · належним чином підготуватись до захисту наукової роботи.

РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ КУРСОВИХ ТА ДИПЛОМНИХ РОБІТ В УМОВАХ СТУПЕНЕВОЇ ОСВІТИ

2.1. Вибір теми дослідження та вимоги до неї

Першочерговим завданням студента-дослідника є вибір теми наукової роботи.

Тема дослідження – визначення явища, яке вивчається і яке охоплює певну галузь наукового знання.

Тематика курсових робіт повинна відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов’язуватися з практичними потребами конкретного фаху.

Тематика дипломних робіт повинна відповідати спеціальності, на якій навчається студент, та науковим напрямам роботи кафедри.

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ТЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ:

1. Актуальність теми та ступінь її розробки в науковій літературі. 2. Тема має містити проблему (проблема – це складне теоретичне чи практичне питання, що потребує спеціального вивчення і позитивного розв’язання). 3. Назва наукової роботи повинна бути, по можливості, короткою (7 – 11слів). 4. Враховуються наукові інтереси студента та викладачів кафедри.

 

Приклади формулювання тем курсових робіт: "Використання словесних методів навчання у початковій школі" ("молодший спеціаліст"); "Використання технології колективного творчого виховання в початковій школі" ("бакалавр").

Приклади формулювання тем дипломних робіт: "Гуманізація навчального процесу в початковій школі" ("бакалавр"); "Формування основ інформаційної культури майбутнього вчителя початкової школи" ("магістр").

 

2.2. Визначення наукового апарату дослідницької роботи

Невід’ємною частиною вступу у дослідницькій роботі є науковий апарат.

Складові наукового апарату залежать від виду роботи (курсова чи дипломна) та освітньо-кваліфікаційного рівня ("молодший спеціаліст", "бакалавр", "магістр").

Курсові роботи

№ з/п	Освітньо-кваліфікаційний рівень	Складові наукового апарату
1.	"молодший спеціаліст"	мета, завдання, методи дослідження, структура роботи
2.	"бакалавр"	об’єкт, предмет, мета, завдання, методи дослідження, апробація дослідження, структура роботи

Дипломні роботи

№ з/п	Освітньо-кваліфікаційний рівень	Складові наукового апарату
1.	"бакалавр"	об’єкт, предмет, мета, завдання, гіпотеза (якщо є), методи дослідження, база проведення дослідно-експериментальної роботи, апробація дослідження, структура роботи
2.	"магістр"	об’єкт, предмет, мета, завдання, гіпотеза (якщо є), методи дослідження, методологічна основа дослідження, база проведення дослідно-експериментальної роботи, апробація дослідження, структура роботи

Об’єкт дослідження – це процес або явище педагогічної та психічної дійсності, які обрані для вивчення.

Предмет дослідження – це частина об’єкта, що безпосередньо та ґрунтовно вивчається з певною метою.

Мета дослідження – це ідеальне, мислене передбачення кінцевого результату науково-дослідної роботи.

Завдання дослідження – це те, що необхідно виконати для того, щоб досягнути мети (завдання конкретизують мету). Найчастіше виділяють 3-4 завдання дослідження.

Гіпотеза – це теоретично обґрунтоване припущення стосовно результату вирішення означеної проблеми (визначається в прикладних дипломних дослідженнях).

Методи наукового дослідження – це способи розв’язання завдань наукового дослідження.

Методологічна основа дослідження – це загальні вихідні положення, якими керується дослідник протягом дослідження будь-якої педагогічної проблеми.

База проведення дослідно-експериментальної роботи – це навчальний заклад, у якому проводилась експериментальна робота.

Апробація дослідження – це участь у наукових конференціях, круглих столах, семінарах, нарадах, методичних засіданнях педагогічних працівників; це публікація статей у друкованих виданнях вищого педагогічного навчального закладу.

Структура роботи – це перелік основних структурних елементів роботи із зазначенням загальної кількості сторінок, кількості сторінок основної частини тексту, кількості найменувань у списку використаних джерел та додатків.

Приклади формулювання наукового апарату курсових та дипломних робіт наведені у додатках А, Б, В, Д.

2.3. Вибір методів дослідження

ВИБІР МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД:

1. Виду дипломної роботи (теоретичне чи прикладне дослідження). Теоретичне дослідження передбачає використання теоретичних методів, можливе використання і емпіричних методів дослідження. Прикладне дослідження характеризуються використанням теоретичних, емпіричних методів (обов’язково має бути експеримент), можливе використання математичних методів дослідження. 2. Завдань та змісту роботи. Бажано змістовно визначати, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів для виконання визначених завдань. 3. Врахування принципу комплексного використання методів дослідження під час вивчення проблеми.

 

 

2.4. Вимоги до структури роботи

Основні структурні елементи роботи:

1. Титульна сторінка

2. Зміст

3. Вступ

4. Основна частина (розділи та підрозділи). Кількість розділів залежить від виду наукової роботи (їх може бути 2-3)

5. Висновки

6. Список використаних джерел

7. Додатки

 

Зразок оформлення титульної сторінки та змісту роботи наведено в додатках Е, Ж.

Рекомендований обсяг основного тексту роботи

№ з/п	Освітньо-кваліфікаційний рівень	Вид наукової роботи	Обсяг основної частини роботи
1.	"молодший спеціаліст"	курсова	30-35
2.	"бакалавр"	курсова	35-45
3.	"бакалавр"	дипломна	60-80
4.	"магістр"	дипломна	80-100