Інфраструктура ринку в розвитку економіки.

Розвиток економічної ситуації в країні, взаємовідносин між партнерами на будь-якому ринку істотно впливає на рівень забезпечення населення різноманітними товарами та послугами а також на ступінь задоволеності населення діяльністю виробників та сфери торгівлі. При цьому слід враховувати, що така діяльність відбувається в суспільстві, що має певну структуру, елементами якої є торгівельні представники, посередники, бази, банки, рекламні агентства, біржі та ін. Від ступеня їх розвитку та узгодженості дій здебільшого залежить успіх зусиль підприємця, який працює у сфері виробництва, комерції чи фінансів. Своєчасно виявлені та змодельовані зміни в стані інфраструктури надають підприємцю шанс уникнути ризику та перемогти в конкурентній боротьбі на певному ринку.

Функціонування економічної системи, її рівновага та динаміка забезпечуються діяльністю ринкових інститутів – спеціалізованих організацій, пов’язаних між собою і залежних одна від одної. Сукупність цих інститутів, що діють у межах особливих ринків і виконують певні функції, утворює інфраструктуру ринкової економіки. Необхідно зазначити, що інфраструктура є обов’язковим компонентом будь-якої цілісної економічної системи і підсистеми.Тому ефективний розвиток економіки будь-якої країни неможливий без розвиненої інфраструктури.

Формування у країні соціально орієнтованої ринкової економіки, впровадження нових форм власності й господарювання, демонополізація й роздержавлення сфери обігу зумовили докорінну структурну перебудову економіки, новий підхід до розвитку її інфраструктурного комплексу. Цьому сприяє також вивчення досвіду розбудови економіки країн із розвиненими ринковими системами. (Додаток № 4).

Новим видом інфраструктури є ринкова інфраструктура. З розвитком ринкового механізму в економіці країни з’являється необхідність створення спеціалізованих видів діяльності по задоволенню потреб окремих ринків, організованої системи, що відображає попит і пропозицію.

Поява ринку зумовила виникнення нових організацій, установ, що забезпечують його цивілізоване функціонування.

Необхідно відзначити, що інфраструктура зв’язує воєдино всі галузі економіки, сприяючи її стабілізації, збалансованому розвитку. Недоліки в роботі об’єктів інфраструктури позначаються зазвичай на всій економіці. Потрібно виділити специфічні ознаки інфраструктури.

По-перше, інфраструктура – це сектор економіки загального призначення.

По-друге, їй властивий характер колективного споживання.

По-третє, об’єкти інфраструктури капіталомісткі, вони вимагають крупних первинних інвестицій. У зв’язку з цим не можна чекати їх одночасного розвитку.

По-четверте, галузі інфраструктури – це галузі, що довго окупаються. Нарешті, інфраструктура безпосередньо впливає на процес виробництва, хоча знаходиться за його технологічними межами. Коло інфраструктурних галузей змінюється, а отже, перелік галузей і об’єктів інфраструктури не може бути незмінним, жорстко регламентованим для всіх етапів економічного розвитку.

Роль інфраструктури ринку, її формування в економічній системі і можливості використання економічних інструментів при регулюванні економічного зростання країни належить до числа недостатньо розроблених, що пояснюється рядом причин.

По-перше, як уже зазначалося, в умовах адміністративно-командної системи інфраструктурі відводилася підлегла, другорядна роль серед пріоритетів

розвитку окремих галузей і секторів економіки, через що і її наукове вивчення не могло бути визнане життєво важливим і необхідним.

По-друге, усвідомлення важливості інфраструктурного забезпечення ринкових реформ в Україні так і не досягло того рівня, при якому держава розглядає інфраструктурну політику як один з невід’ємних елементів політики ринкових реформ.

У розвинених економіках держава приділяє особливу увагу розвитку інфраструктури. В свою чергу, американський економіст П. Самуельсон зазначав, що держава свідомо робить інвестиції в інфраструктуру, оскільки ці інвестиції створюють “невідчутні вигоди, від яких не можна чекати грошових прибутків для приватних інвесторів”, бо “масштаби деяких із них дуже великі для обмежених ринків приватного капіталу, а інші скуповуватимуться протягом надто тривалого терміну, щоб приватні інвестори дуже ними зацікавилися”

Формування будь-якого ринку, адекватного до вимог соціально орієнтованої ринкової економіки, вимагає подальшого вдосконалення його інфраструктури.

Для сучасного етапу розвитку інфраструктури характерні недостатній рівень культури ринкових відносин, значні витрати, відсутність надійної та повної інформації про функціонування ринку, різке скорочення обсягу й асортименту товарів та послуг. Недостатній розвиток інфраструктури перешкоджає зниженню рівня трансакційних витрат та підвищенню ефективності ринків. (Додаток № 5).

Створення прогресивної інфраструктури ринку вимагає розв’язання комплексу завдань, які стосуються всіх її елементів. Перш за все, це стосується інформаційного, кредитно-розрахункового та кадрового забезпечення.

Реалізація цих напрямів удосконалення ринкової інфраструктури сприятиме створенню організаційно-технічних, економічних, соціальних і нормативно-правових умов функціонування сучасного ринку. Це, в свою чергу, складе підґрунтя для розбудови у вітчизняній економіці ефективної ринкової системи господарювання.

Отже, суб’єкти ринку зазвичай готові брати участь у формуванні інфраструктурних систем, оскільки нерозвиненість або відсутність останніх істотно обмежує розвиток ринкових відносин, часто роблячи виробництво товарів або надання послуг неефективним. (Додатк № 3)