Загальні поняття пов'язані не з одним яким-небудь предметом, а охоплюють безліч їх.

Людина - є загальне поняття, оскільки воно відноситься і до Івана, Сидора, Петра, Анне, і до негра, американця, китайця і так далі

Індивідуальні (одиничні) поняття відносяться завжди тільки до якої-небудь певної речі, певного предмета, людини. "Кутузов", "Наполеон", "Іванов". Індивідуальне поняття може бути виражене загальним поняттям із збільшенням вказівного займенника - "ця книга" або поєднанням ряду слів - "найбільша річка в європейській Росії" (розуміється - Волга).

При описі загальних понять не можна вводити такі ознаки, які властиві тільки індивідуальним поняттям. Це правило оберігає мислення від непослідовності, від стрибків, від зайвих повторень, повідомляє виклад стрункість і необ-ходимый порядок.

Збиральні поняття. Поняття загальні треба відрізняти від понять збиральних. Загальні поняття прикладені до кожного окремого предмета, що входить в їх об'єм, збиральні по-ля - це поняття, що означають групи однорідних предметів, що представляють цілісну закінчену сукупність,: "полк", "ліс", "аудиторія" - і не прикладені до кожного отдель-ному предмету, що входить до складу групи, що означає цим збиральним поняттям, а прикладені лише до групи в її цілому - "ліс існує, але окремі дерева вирубуються".

У тих випадках, коли збиральне поняття відноситься до каж-дому екземпляру, що входить до складу цілого, ми говоримо, що поняття вживається в розділовому сенсі - наприклад: "усі студенти в аудиторії уважно слухали".

Поняття абстрактні відносяться до окремо взятих ознак речам, мислимих як самостійні речі. Маємо поняття ((білі предмети", "кислі предмети", "солодкі предмети" - відволікаючи ознаки "білий", "солодкий", "кислий", утворюємо поняття -" білизна", "кислота", "солодкість".

Поняття конкретні відносяться до предметів або речей ("гора", "СТІЛ").

Співвідносні поняття -це поняття, які завжди мыс-лятся попарно, - обвинувач і обвинувачений, батьки і діти, правий і лівий, чоловік і жінка, лектор і слухачі.

Абсолютні поняття -це поняття, які ми можемо мислити без відношення до якого-небудь іншому поняттю,: "будинок", дерево", "планета" і так далі

У діалектичній логіці особливо важливе значення надається конкретності поняття. Поняття повинне відтворювати не одну якусь сторону предмета, явища, а усі його сторони. Тільки так забезпечується усебічне віддзеркалення в поняттях диалекти-чески об'єктивно існуючих предметів. Звичайно, будь-яке поняття є абстрактним, оскільки поняття не може включити різноманіття предметів. Розділяючи поняття на конкретних і абстрактних, діалектична логіка має на увазі повноту ознак, що відображуються. Іншими словами, якщо поняття відображує тільки загальні ознаки, це абстрактне поняття. Якщо разом з цим відбиває і особливі одиничні ознаки - це поняття конкретні. Хрестоматійний приклад - поняття "Виробництво взагалі". Це абстрактне поняття, оскільки вона включає тільки те, що є загальним для усіх громадською економічних формацій. Дійсно, поняття "Виробництв у взагалі" охоплює тільки такі ознаки, як неможливе виробництва без людини, як суб'єкта виробництва, необхідність знарядь праці і певних навичок у працівника до праці. Для процесу пізнання абстрактні поняття дуже важливі, як вони підкреслюють загальне, фіксують його, виділяють головне К. Маркс писав: "Виробництво взагалі - це абстракція, але абстракція розумна, оскільки вона дійсно підкреслює загальне, фіксує його і позбавляє нас таким чином від повторень". В той же час абстрактним поняттям властиві серйозні недоліки, оскільки вони односторонни, оскільки відкидати особливі і одиничні ознаки. Далі немає гарантії, що абстрактні поняття вільні від несуттєвих ознак, оскільки загальними ознаками бувають і несуттєві, нерідко несуттєві ознаки видаються за істотні (так, наприклад, за істотну ознаку "соціальної революції" часто видається ознака насильницьких дій). Нарешті, в абстрактному понятті береться тільки одна протилежність старе без нового, кількість без якості, суть без явищ в конкретних поняттях разом із загальними фіксуються особливі і одиничні ознаки. Як приклад може служить поняття "Громадське виробництво" конкретній формації рабовласницьке, феодальне, капіталістичне, соціалістичне і так далі. Тут в поняття увійдуть і загальні ознаки виробництва і особливі ознаки, що відрізняють виробництво в умовно одній формації від виробництва в іншій; і одиничні ознаки, що відрізняють виробництво в Японії від виробництва США.

Спроби обмежитися в громадській практиці абстракту мі поняттями при вирішенні складних питань ведуть до відриву реалій дійсності, до серйозних помилок. Усі догматичні стереотипи по суті є абстрактними поняття" Конкретність поняття припускає віддзеркалення в нім загальних особливих і одиничних ознак, облік різних стосунків зв'язків, облік обставин місця і часу, заперечує шаблон, схематизм.

Конкретність поняття означає, що воно повинне відбивати сферу стосунків між поняттями, і їх гнучкість, відносність. Поняття "почало" і "кінець" мають значення лише застосуванні до кожного окремого предмета (протяг процесу, речі, життя індивіда). Поняття "початку" і "кінця" поєднуються в понятті "універсальність". Поняття "причина" не існує без поняття "слідство". Поняття "форма" поєднується з поняттям "зміст" і синтезується в поняття "Зміст норми". Поняття "буття" веде до поняття "кількість" і поняття "якість" і поєднується в понятті "міра" і так далі. Гнучкість і перехід конкретних понять один в одного не повинні вести до софістики, до навмисної підміни понять, до свідомого ототожнення не тотожних понять. Зміст і об'єм поняття. Будь-яке поняття має такі ознаки, як зміст і об'єм.

Зміст поняття -це сукупність істотних властивостей, ознак і стосунків предметів, що об'єднуються поняттям. Поняття є єдиним, якщо його зміст правильно відображує істотні властивості, ознаки, чіткі стосунки між предметами.

Об'єм поняття - сукупність усіх предметів, що охоплюються поняттям, кожен з яких має істотні властивості, ознаки, стосунки, що відносяться до змісту це що зрозуміла.

Співвідношення між змістом і об'ємом поняття підкоряється закону зворотного співвідношення між змістом і Об'ємом поняття.

Цей закон свідчить: із збільшенням змісту об'єм поняття зменшується і навпаки.

Прикладом може служити наступне. Поняття "наука" можна визначити так: "наука є форма суспільної свідомості". (Це зміст поняття. Його об'єм - усі класи наук природних, технічних, громадських).

Але поняття "Природна наука" зажадає для визначення включення нової істотної ознаки - стосунки цієї науки до природи. Визначення, зберігаючи загальну істотну ознаку науки, і буде іншим за змістом. "Природна наука" це наука про природу". Зміст поняття розширюється і поглиблюється, а об'єм скорочується, оскільки в це поняття вже не ходять такі предмети, як "науки технічні", "науки громадські". Виділивши у складі природних наук яку-небудь от-дельную науку, приміром, фізику, ми отримаємо, при визначенні, знову розширення змісту при стискуванні об'єму.

Обмеженість цього закону логіки полягає в тому, що він відноситься до тих понять, які пов'язані відношенням "роду" або "виду".

На основі співвідношення об'єму і змісту розрізняють по-нятия порівнянні і незрівняні, а серед порівнянних - совмест-ные, і неспільні, тотожні, рівнозначні і подчинен-ные, що перехрещуються.

Тотожні поняття мають один і той же об'єм і одинако-вое зміст і розрізняються між собою тільки термінами (узятими з різних мов). Наприклад, неоліт і кам'яне століття; бухгалтерія і рахівництво; аероплан і літак. Равнообъемные поняття мають один і той же об'єм, але різний зміст. Приклад: докласове суспільство і первіснообщинний устрій; перша світова війна і імперіалістична війна. 1914-1918 років. Поняття, що підпорядковують і підлеглі, - одне поняття входить в об'єм іншого, відноситься до нього як вид до роду. Приклад: "біржа - фондова біржа", "маклер - ділер". Перехресні (що перехрещуються) поняття: два поняття, зміст яких різний, але об'єми співпадають деякими частинами. Приклади: студент - бізнесмен; рівень життя - спосіб життя. Несовмес-тимые поняття діляться на три групи: 1) супідрядні, 2) про-тивоположенные і що 3) суперечать.

Супідрядні поняття - така група понять, в якій в об'єм одного і того ж ширшого поняття входить декілька нижчих понять, роз'єднаних один з одним або перехресних. Приклад: фінансові науки - держбюджет; фінанси галузей матеріального виробництва; фінанси галузей непроизводст-венной сфери;

Супідрядні поняття іноді відносяться до сумісних понять, оскільки одна частина їх є сумісною, а інша

- несумісною.

Протилежні поняття мають загальну родову ознаку і, отже, є видовими або супідрядними поня-тиями. Але в межах роду ці поняття являються найбільш уда-ленными один від одного. Протилежні поняття вказують не лише на те, що заперечується, але і на те, що натомість затверджується. Приклади: холодне - гарячіше, білий - чорний, добрий - злий. Між протилежними поняттями можливі поняття, выра-жающие перехідні стани: сіре тепле.

Поняття, що суперечать, - це поняття, що не допускають нічого середнього, проміжного. Одне поняття виключає дру-гое. Приклад: демократія - тоталітаризм, білий, - небілий, багач -не багач. Поняття, що суперечать, можуть входити, по можуть і не входити в найближчий рід. Незрівняні поняття такі, які не мають найближчого роду.

Визначення поняття. Визначити поняття - це означає рас-крыть його зміст, тобто вказати його істотні ознаки. Розрізняють визначуване і таке, що визначає поняття, явне і неяв-ное визначення. Явне визначення містить пряму вказівку на істотні ознаки. Неявне визначення розкриває содержа-ние поняття тільки в контексті. Основним видом явного опре-деления є визначення через найближчий рід і видові відмінності. При цьому спочатку визначуване поняття підводиться під ширше поняття - рід (зазвичай вказують найближчий рід), потім вказують ознаки, що відрізняють визначувані по-нятия від інших понять, які також відносяться до того ж найближчому роду. Визначуване поняття має при цьому бути еквівалентне тому, що визначає. Порушення цього правила веде до логічних помилок "надмірно вузького" або "надмірно широ-кого" визначення. Найкоротше визначення поняття "импе-риализм" наступне: Імперіалізм - монополістичний капита-лизм. Що визначає - "капіталізм" - рід, "монополистичес-кий" - видова відмінність. Розгорнуте визначення цього поняття включає вже не один, а п'ять основних ознак імперіалізму. Важливим різновидом визначення через найближчий рід і вид є генетичне визначення. Це визначення вказує на спосіб освіти, походження поняття. Приклад: СНД - співтовариство держав, утворене на основі принципів неза-висимости і суверенітету, в результаті вільного самоопределе-ния, добровільного об'єднання рівноправних республік. Гене-тическое визначення особливе широко використовується в естествен-ных і технічних науках.

Правила визначення понять через найближчий рід і видові відмінності:

1. Визначення мають бути співвимірні, тобто об'єм визначуваного має дорівнювати об'єму того, що визначає.

2. Визначення не повинне містити в собі круга, тобто визначуване повинне визначатися не через саме себе, а через інше поняття, еквівалентне визначуваному.

3. Визначення має бути ясним, тобто повинно вказувати відомі ознаки, що не потребують визначення, і не містити двозначності. Воно не повинне підмінятися метафорами.

4. Визначення не має бути тільки негативним, хоча може містити негативні ознаки.

Деякі поняття не можна визначити через найближчий рід і видові відмінності, оскільки визначувані поняття - категорії, одиничні поняття не мають видової відмінності. Такі категорії, як буття, мислення, матерія, відчуття, фізичне і психи-ческое, є гранично широкими поняттями і не можуть бути підведені під якесь ще ширше поняття. В цьому випадку визначення засновані на вказівці відношення предмета (визначуваного) до своєї протилежності. Приклади: "Форма є спосіб існування і вираження змісту"; "Матерія - є об'єктивна реальність, існуюча зовні і незалежно від нашої свідомості і дана нам у відчуттях".

Прийоми, замінюючі визначення. Для понять, що не мають видових відмінностей, може бути використані прийоми, заменяю-щие визначення. Цей опис, характеристика, порівняння, раз-личение (опис - вказівка зовнішніх ознак; характерис-тика - вказівка на відмітні ознаки, характеристики для одиничної особи, події).

Приклад: "Сеченов - батько російської фізіології" (Павлов). Порівняння - образна характеристика через порівняння з яким-небудь іншою подією: "Революції - локомотиви історії" (К. Маркс). Визначення понять розкривають головне в предметі, виділяють, і відрізняє його. Воно застерігає проти змішення понять, проти плутанини в міркуваннях.

Ділення понять. Якщо визначення є логічна операція, призначення якої - розкрити зміст, то ділення поняття є логічна операція, пов'язана з розкриттям об'єму поня-тия.

Ділення поняття розглядається як родове, його об'єм раз-деляется по супідрядних видах. У цій логічній операції розрізняють три елементи: ділиме поняття; члени ділення; осно-вание ділення (ознака, по якій виробляється ділення). Основні види ділення: дихотомічне і ділення по видозміні істотної ознаки.

Правила ділення поняття:

1. Ділення має бути співвимірним: об'єм ділимою ранги сумі об'ємів членів ділення; не має бути пропущений жоден член.

2.Ділення повинне проводитися тільки по одній основі (не можна: робітники, селяни, українці).

3. Члени ділення повинні виключати один одного.

4.Ділення має бути безперервним, не має бути допущений стрибок в діленні.

Дихотомічне ділення - ділення на дві похідні частини понять, що не допускають третьої частини. Приклади: суспільство класове і безкласове; війни - справедливі і несправедливі; рефлекси - умовні і безумовні; колектив - трудовий і нетрудовий; трудові колективи - виробничі і не-виробничі.

Достоїнства - ділення завжди пропорційно - повністю исчер-пывается об'єм; підстави - тільки одне; члени завжди исклю-чают один одного. Недолік - об'єм негативного поняття в цьому діленні завжди невизначений. Ділення по видозміні судження ознаки - підставою ділення служить зміна істотної ознаки, утворюються видові поняття. Приклади: ділення поняття "суспільства" по суспільно-економічних формаціях. Ділення поняття "держава" за історичним типом або по формах правління або по формах державного устрою. Ділення поняття - основа усіх теорій і форм класифікацій. Класифікація (рахунків бухгалтерського обліку, бюджетних статей, статей кодексу права, тварини і раститель-ного світу, хімічних елементів і тому подібне) дозволяє розглянути величезну різноманітність чинників тій або іншій предметною об-ласти в графічному і осяжному виді.

Категорії логіки -гранично узагальнені поняття. Катего-рии (грецьке слово - висловлювання, ознака) - гранично загальні, фундаментальні поняття, що відбивають найбільш суще-ственные, закономірні зв'язки і стосунки в природі, суспільстві, мисленні. Ленін писав: "Категорії суть сходинки виділення, тобто пізнання світу, вузлові пункти в мережі, що допомагають пізнавати її і опановувати її". Арістотель виділяв десять категорій: сущ-ность; кількість і якість; відношення; місце і час; положе-ние; стан; дія; страждання. Розвиток наукових знань привів до вичленення багатьох категорій філософських, общена-учных, конкретних наук. Особливу важливість для дослідників в області економіки, управління, планування мають такі фи-лософские категорії, як: протиріччя; суть і явище; зміст і форма; загальне (загальне); особливе; одиничне; причина і наслідок; можливість і дійсність; випадкове і необхідне; індивідуальне і масове; історичне і ло-гическое; абстрактне і конкретне. З числа загальнонаукових категорій: інформація, моделювання; аналіз; синтез; індукція; дедукція, екологія (традукция).