Речовина – енергія – інформація

 

Для людини, що перейшла до виробничої діяльності, властиве взагалі незбалансоване відношення до різних компонентів і властивостей природного середовища: гіпертрофія одних і недооцінка інших.

2. Базові підсистеми системного цілого «людина». Людина як система формується тріадою нерозривно пов'язаних підсистем.

 

БІО – ТРУДО – СОЦІО

 

· людина як біологічна істота – частина природи, фізіологічний організм;

· людина як суспільна істота, особа – частина суспільства, частина соціальної природи;

· людина як компонента економічної системи; є робочою силою, трудовим ресурсом.

Співвідношення різних трьох підсистем в єдиному цілому зазнають глибоких змін у ході соціально-економічного розвитку. Основною причиною є розвиток «трудо-» і «соціо-»в людині.

Базові функції природи по відношенню до людини

Фізіологічні функції підтримують життя людини як біологічного організму («біолюдина»).

Соціальні функції забезпечують формування людини як особистості («соціолюдина»).

Економічні функції визначають діяльність економічної системи, включаючи відтворення людини як трудового ресурсу («трудолюдина»).

Екологічні функції формують, регулюють і підтримують стан екосистеми, в якій мешкає людина.

4. Базовий чинник суспільного виробництва. Як базовий чинник суспільного виробництва можна вважати ту похідну або антропогенну сутність, яка виконує провідну роль у здійсненні виробничих процесів.

Можна виділити чотири головні чинники виробництва:

 

ПРИРОДА – ПРАЦЯ – МАШИНИ – ІНФОРМАЦІЯ

 

Останній чинник бурхливо увірвався в економічне життя в 50-ті роки ХХ ст. із розвитком комп'ютерних технологій. До кінця століття інформаційний чинник завоював величезний плацдарм під назвою «інформаційна економіка».

5. Базовий чинник формування суспільних формацій. Подібним чинником є той чинник виробництва, який якнайменше доступний і який найважче замінити.

У чисельнику представлений клас, якому належить влада у суспільстві, а в знаменнику – основний чинник утворення суспільної формації:

 

Базова форма виробничих відносин

Мається на увазі превалююча форма мотивації людей до виробничої діяльності.

 

Силове примушення

Економічна мотивація

Вільна праця

 

7. Базова форма взаємовідношення людини з природою. Визначає характер оцінки людиною своєї взаємопідпорядкованості із природою.

 

Повна залежність від природи

Спроба підкорення природи

Гармонійне існування людини у природі

 

У формуванні і трансформації наведених чинників визначальну роль виконувала і продовжує виконувати інформаційна компонента. Інформація є основою конструювання людиною будь-яких виробничих систем і процесів.

 

Питання 3. Постнеолітична формація

 

Неолітична революція характеризується тим, що людина перейшла від збирання до трудових процесів виробництва життєво необхідних засобів свого існування.

З цього моменту можна говорити про зародження виробничих (економічних) відносин.

На етапі неолітичної революції можна говорити:

· про становлення виробництва як основної форми існування і розвитку людського суспільства;

· про структуризацію суспільства;

· про формування в самій людині тріади: біо-трудо-соціо.

На вилученні з природи речовини і її переробці концентруються головні зусилля людини у процесі виробництва. У цей період у процесах виробництва також беруть участь два інші природні чинники: енергія (паливо для обігріву оселі, рушійна сила в мореплаванні, примітивні вітрові і водні силові установки, процеси сушки, випалення, ін.) та інформація (орієнтація в просторі, формування графіка робіт у сільському господарстві, селекція сільськогосподарських культур, ін.). Проте ця участь має допоміжний характер.

«Біолюдина» займає провідну позицію у системній тріаді людини.

Праця і сили природи є основними чинниками суспільного виробництва. Силове примушення є головною формою виробничих відносин. Повна залежність людини від природи є основною формою взаємовідношення людини і природи. Стали затребувані нові знання і навики.

Виробництво практично обмежувалося рамками інтенсифікації природних процесів (відтворення продуктів). Екологічна криза визначається межами продуктивності культивованих екосистем і невідповідністю цих меж потребам населення, що проживає на даній території. У даному випадку йдеться про кризу продуцентів, тобто рослинних ресурсів, що були виробничою основою даної епохи. Саме на продуцентах прямо або побічно базувалося виробництво основних засобів існування людини (продукти харчування, кормова основа тварин, технічна сировина). Відповідно криза продуцентів наставала або через деградацію ґрунтів (виснаження, ерозія, засол), або через прискорення темпів видобутку рослинних ресурсів, що перевищували природний приріст.

 

Питання 4. Індустріальна формація

 

Промислова революція (XVIII століття) ознаменувала перехід до машинного виробництва, що послідовно розвинулося за серією винаходів різних двигунів: парового, внутрішнього згорання, турбореактивного, атомного. Основне її призначення – поглибити і інтенсифікувати (за рахунок додаткового використання енергії) трансформацію речовини, вилученої з природи.

Енергія стає ключовим природним чинником, на якому концентрується суспільне виробництво. З'являється значна кількість штучних речовин, полімерів, які з успіхом замінюють дефіцитні матеріали і ресурси. Усе це в цілому дозволило розв'язати проблему нестачі речовин, проте з'явилася проблема нестачі енергії. Битва за енергію стає «лінією фронту» конфліктів між людиною і природою і між групами людей.

«Трудолюдина» виходить на провідні позиції у системній тріаді людини. Зростає роль особових характеристик («соціолюдина»). Одна з найбільших екологічних проблем, яка криється у цій ситуації, полягає у тому, що на відміну від «біо-» і «соціо-», «трудолюдина» не потребує цілісної природи. Йому потрібні її окремі властивості і частини. І взагалі, велика частина природи (яку не вдається пристосувати до виробництва), з її точки зору, виявляється зайвою.

Машини перетворюються на основний чинник суспільного виробництва. Капітал стає ключовим чинником і в той самий час лімітуючим економічним чинником, що визначає контури економічної формації. Економічні угоди формально двох рівних сторін – працедавця і робітника – стають основною формою виробничих відносин. Формація базується на повсюдному використанні машинного виробництва.

Основною причиною економічних криз цієї епохи є обмеженість капіталу. Формальною причиною екологічних криз на локальному рівні є криза редуцентів, тобто підрив потенціалу самовідновлення природних систем: або масштаби екодеструктивної діяльності (забруднення, порушення ландшафтів) значно перевищують темпи природного відтворення екосистем, або дія на середовище згубно діє на самих редуцентів – мікроорганізми, що замикають цикли відновлення екосистем.

Вирішення зазначених екологічних протиріч – або в припиненні економічного зростання і депопуляції населення Землі (що неминуче вело б до застою і деградації суспільства), або в зміні суспільно-економічної формації на таку, в якій економічне зростання не вимагало б виробництва додаткових обсягів речовини й енергії.

 

Питання 5 (додатково). Інформаційні війни

 

Інформаційна війна – дії, початі для досягнення інформаційної переваги шляхом завдання шкоди інформації, процесам, що базуються на інформації та інформаційних системах супротивника при одночасному захисті власної інформації, процесів, що базуються на інформації та інформаційних системах.

Основні методи інформаційної війни – блокування або спотворення інформаційних потоків та процесів прийняття рішень супротивника.

Інформаційна зброя – сукупність спеціалізованих (фізичних, інформаційних, програмних, радіоелектронних) методів і засобів тимчасового або безповоротного виведення з ладу функцій або служб інформаційної інфраструктури в цілому або окремих її елементів.

Основна дія інформаційної зброї – блокування або спотворення інформаційних потоків та процесів прийняття рішень супротивника.

Інформаційна війна являє собою цілеспрямовані інформаційні впливи, що здійснюються суб’єктами впливу на мішені (об'єкти впливу) з використанням інформаційної зброї задля досягнення запланованої мети.

Вразливість інформації обумовлена:

1) концентрованим зберіганням інформації, наявністю великих, можна сказати, глобальних баз даних;

2) швидкість доступу до інформації, який здійснюється впродовж від кількох секунд до кількох годин;

3) можливості інформаційних систем працювати автономно.

Метою війни все більш стає не знищення збройних сил та населення противника, захоплення його території, а керування ним.

 

Уже в біблійній легенді згадано Гедеона, який під час воєн регулярно вдавався до залякування ворога. Одного разу він так залякав супротивника, що той розгубився і вдарив по своїх військах. Прикладів інформаційного впливу на моральну, духовну стійкість супротивника можна знайти чимало і у стародавньому Римі, і в епоху феодалізму (боротьба з “єрессю”, за “істинну віру” і т.д.), і в пізніші часи. Особливого значення інформаційні війни набули у ХХ столітті, коли газети, радіо, а потім і телебачення стали справді засобами масової інформації, а поширювана через них інформація – справді масовою. Уже в 20-х роках ХХ ст. США вели радіопередачі на регіони своїх “традиційних інтересів” – країни Латинської Америки, Великобританія – на свої колонії. Німеччина, яка домагалася перегляду умов Версальського миру – на німців Померанії і Верхньої Сілезії у Польщі, студентів – у Чехії.

 

Мета такої маніпуляції найчастіше полягає у:

1) внесенні у суспільну та індивідуальну свідомість ворожих, шкідливих ідей та поглядів;

2) дезорієнтації та дезінформації мас;

3) послабленні певних переконань, устоїв;

4) залякуванні свого народу образом ворога;

5) залякуванні супротивника своєю могутністю.

6) забезпечення ринку збуту для своєї економіки.

Виділяють 2 види інформаційної боротьби:

1) інформаційно-технічна: головним об’єктом впливу та захисту є технічні системи;

2) інформаційно-психологічна: головним об’єктом впливу та захисту є психіка протилежної сторони, системи формування суспільної свідомості, системи прийняття рішень.

Об’єкти впливу:

1) інформаційно-технічні системи.

2) інформаційно-аналітичні системи.

3) інформаційні ресурси.

4) системи формування суспільної свідомості, що базуються на ЗМІ та пропаганді.

 

Запитання для самоперевірки

1. Що розуміється під розвитком?

2. Передумови прогресивного розвитку систем.

3. Розкрийте роль негативних і позитивних механізмів зворотного зв'язку в управлінні процесами розвитку систем.

4. Роль інформації в управлінні соціально-економічними системами.

5. Яка роль природних чинників у виникненні соціально-економічних революцій?

6. Які базові чинники впливають на формування соціально-економічних формацій?

7. Які риси характеризують постнеолітичну формацію?

8. Роль інформації у формуванні постнеолітичної формації.

9. Які риси характеризують індустріальну формацію?

10. Матеріальні межі розвитку індустріального суспільства.