Організація кредитної діяльності банку

Враховуючи визначальне місце кредитних операцій у портфелі банківських активів, можна сміливо стверджувати, що основою фінансової стабільності й ринкової стійкості банків виступають правильна організація процесу банківського кредитування, а також розробка ефективної та гнучкої системи управління кредитними операціями.

При здійсненні кредитування банк виходить із необхідності забезпечення поєднання інтересів банку, його акціонерів і клієнтів.

Політика банку у сфері кредитування визначається спостережною радою, правлінням банку, комітетом управління активами та пасивами та кредитним комітетом банку в межах їх повноважень, у тому числі шляхом:

· установлення планових обсягів і структури кредитних ресурсів і кредитних вкладень;

· визначення пріоритетних напрямів кредитних вкладень з урахуванням існуючих ризиків;

· затвердження методики оцінки фінансового стану позичальника тощо.

Спостережна рада та правління банку КУА забезпечує впровадження кредитної політики банку.

Кредитна політика банку визначає завдання й пріоритети кредитної діяльності банку, засоби і методи їх реалізації, а також принципи та порядок організації власне кредитного процесу. Кредитна політика створює основу організації процесу банківського кредитування відповідно до загальної ринкової стратегії діяльності банку та повинна чітко визначати цілі кредитування, відповідне документально-методичне забезпечення та правила їх реалізації.

Тактика кредитної політики охоплює конкретні інструментарії, які використовуються конкретним банком для реалізації його стратегічних цілей при здійсненні кредитних операцій, напрямки їхнього вдосконалення, порядок організації кредитного процесу.

Кредитна політика розробляється з урахуванням стратегії і тактики банку в галузі управління активними операціями та визначає основні напрямки кредитної діяльності.

У загальному вигляді кредитна політика має відображати такі ключові моменти:

- організація кредитної діяльності;

- управління кредитним портфелем;

- контроль над кредитним процесом;

- ліміти з окремих напрямків кредитування;

- механізм супроводження кредитних угод (кредитний моніторинг);

- формування резервів під можливі втрати за наданими кредитами.

Способи та методи реалізації кредитної політики формалізуються у відповідних внутрішньобанківських документах, основні серед яких:

— стандарти кредитування;

— кредитні інструкції.

Стандарти кредитування містять зразки документів, з якими працюють кредитні менеджери та виконавці, перелік дій працівників банку, відповідальних за здійснення процесу банківського кредитування. Основне завдання стандартів кредитування — визначити практичні дії з реалізації кредитної політики.

У стандартах кредитування мають бути відображені такі основні моменти:

• порядок збирання та аналізу фінансової інформації;
• вимоги щодо забезпечення кредитів, гарантій та поручительств;
• правила організації кредитного процесу;
• порядок оцінки кредитоспроможності позичальника;
• вимоги щодо оформлення кредитної документації;
• зразки документів (кредитна угода, договір застави, поручительства тощо);
• опис системи кредитних повноважень працівників банку;
• перелік видів кредитів, видача яких відповідає кредитній політиці банку, а також перелік неприйнятних для банку видів кредитів;
• назви сфер господарювання та регіонів, де кредитна активність банку пріоритетна;
• процедура стягнення простроченої кредитної заборгованості;
• порядок видачі позик працівникам банку тощо.

Другою складовою методичного забезпечення процесу реалізації кредитної політики виступають кредитні інструкції.

Кредитна інструкція — це опис послідовних дій з реалізації конкретної кредитної процедури. Інструкція, що відповідає окремій кредитній процедурі, виглядає як опис послідовності взаємопов'язаних кроків із визначенням відповідальних виконавців та їх повноважень. Наприклад, інструкції можуть визначати, які повинні бути етапи процедури оформлення кредитної документації, які необхідно зробити кроки з відстежуванням кредитної історії або яких заходів необхідно вжити для мінімізації частки проблемних кредитів у портфелі банку.

Порядок кредитування, закріплений у банківських кредитних інструкціях, визначає конкретні етапи процесу банківського кредитування та забезпечує його здійснення відповідно до вимог кредитної політики банку.

Розробка кредитної політики повинна передбачати підготовку Меморандуму з кредитної політики, покликаного забезпечити реалізацію стратегічних цілей банківської діяльності у сфері кредитування. Підготовкою цього документа, як і здійсненням контролю за виконанням його вимог, повинен займатись кредитний департамент банку, структура якого представлена на рис. 1.5.1. Меморандум є конфіденційним документом, оскільки він містить стратегію та методи банківської кредитної політики, і навіть у межах банку доводиться до відома тільки тих працівників, що безпосередньо беруть участь у процесі банківського кредитування.

Виступаючи головним інструментом реалізації кредитної політики, Меморандум служить основою для контролю за організацією кредитного процесу, є інструктивним матеріалом для працівників підрозділів, що здійснюють кредитування, виступає інструментом контролю за виконанням вимог кредитних інструкцій для керівників кредитних підрозділів. Меморандум з кредитної політики встановлює вимоги, на основі яких здійснюються перевірки позичальників співробітниками відділу кредитного аналізу банку, а також визначає механізм внесення коректив у поточну внутрішню кредитну політику банку.