Педагогічна ситуація та її розв’язання Ш.О.Амонашвілі

Практичне заняття № 6

Майстерність вчителя у розв’язанні педагогічних ситуацій і задач

План

Мета: розкрити сутність понять «педагогічна ситуація» та «педагогічна задача», з’ясувати умови переходу педагогічної ситуації у педагогічну задачу, сформувати вміння аналізувати та вирішувати педагогічні задачі.

Обладнання: набір карток із педагогічними ситуаціями.

Опорні поняття: педагогічна ситуація, педагогічна задача, аналіз, результат.

І. Теоретична частина (усне і письмове опитування).

1. Розкрити сутність понять «педагогічна ситуація» та «педагогічна задача».

2. Охрактеризуйте основні рівні педагогічних задач.

3. Охрактеризуйте основні етапи розв’язання педагогічних задач з точки зору їх значущості (навести приклади).

4. Охарактеризуйте якості педагога, які допоможуть йому успішно вирішувати педагогічні задачі?

ІІ. Практична частина.

1. Проаналізувати педагогічну ситуацію та її розв’язання (Ш.О.Амонашвілі) (додаток 1).

2. Виконання вправ на аналіз педагогічних ситуацій (додаток 2).

3. Виконання вправ на формулювання оперативної, тактичної та стратегічної задач (додаток 3).

ІІІ. Інформаційний блок

Підготувати реферативне повідомлення на одну із запропонованих тем: «Педагогічні задачі та шляхи їх вирішення у навчально-виховному процесі початкової школи», «Роль вчителя у вирішенні педагогічних задач».

ІV. Заключна частина.

Підведення підсумків.

Виставлення оцінок.

Список рекомендованої літератури:

1. Амонашвили Ш.А. Здравствуйте, дети! – М.: Просвещение, 1988. – С. 178-179.

2. Кан-Калик В.А. Учителю о педагогическом общении. - М., 1987

3. Мільто Л.О. Методика розв’язання педагогічних задач: навчальний посібник. – Х.: Ранок-НТ, 2004. – С. 129-133.

4. Моделирование педагогических ситуаций: проблемы повышения качества и эффективности общеобразовательной подготовки учителя / Под ред. Ю.Н.Кулюткина, Г.С.Сухобской. – М.: Педагогика, 1981. – С. 8

5. Основы педагогического мастерства: учеб. пособие / под ред. И.А.Зязюна. -ML: 1989.-С. 6-16, 18-20.

6. Педагогічна майстерність: Підручник I.A. Зязюн, Л. В. Крамущенко, І.Ф. Кривонос та ін.; За ред. І.А.Зязюна. - 2-ге вид., - К.: Вища школа, 2004. -С. 422с..

7. Шквир О. Л., Пшенічнікова О. А. Основи педагогічної майстерності. Навчальний посібник для студентів педагогічних інститутів. – Хмельницький: ХГПІ, 2006. – 56 с.

Методичні рекомендації

Опрацювавши рекомендовану літературу, підготуватися до обговорення теоретичних питань. Пригадайте визначення основних понять теми «педагогічна ситуація», «педагогічна задача».

При розкритті сутності понять «педагогічна ситуація» та «педагогічна задача» необхідно подати їх чітку характеристику та навести приклади. Окрім того, дати відповіді на запитання: яким чином педагогічна ситуація може перетворитися на педагогічну задачу? Чи кожна педагогічна ситуація перетворюється на задачу? Чому?

Храктеризуючи основні рівні педагогічних задач необхідно дати відповідь на запитання: вирішення якої задачі (оперативної, тактичної чи стратегічної) є найважчим, на Ваш погляд? Наведіть приклади. Відповідь обґрунтуйте.

Під час виконання вправ необхідно наводити аргументи доцільності власного варіанту вирішення педагогічних задач; чітко формулювати власні висловлювання, вести конструктивну дискусію.

При підготовці реферативного повідомлення необхідно опрацювати наукову літературу та Інтернет-джерела з обраної теми.

Додаток 1

Педагогічна ситуація та її розв’язання Ш.О.Амонашвілі

Ознайомтесь із ситуацією, що сталася у педагогічній діяльності педагога-новатора Ш.О.Амонашвілі.

…Ранок. Дзвоника на урок ще не було. Я записую на дошці вправи. Група хлопчиків і дівчаток підбігає до мене: “Іліко плаче!” Іліко – стриманий хлопчик. І якщо він плаче, отже сталося щось серйозне.

- Чому він плаче?

Іліко стоїть біля шафи, обличчям у куток.

Тому що Сандро образив його!

- Іліко підстригли, а Сандро його дражнить!

Треба діяти. Але як?

Можна підізвати до себе Сандро й суворо, так, щоб усі почули, сказати, що він учинив погано, і поставити вимогу вибачитися. Це один варіант.

Можна сказати дівчаткам, які підбігли до мене, щоб вони присоромили, засудили Сандро за таку неприязну поведінку. Це другий варіант.

Можна покликати Іліко до себе, подивитися, як його підстригли, і похвалити: “Ти став красивішим, маєш вигляд справжнього чоловіка. Я теж любив у дитинстві так стригтися!” І при цьому не нагадувати, що хтось його дражнив. Це третій варіант.

Можуть бути й інші варіанти.

Який із них мені обрати?

Якщо я стану засуджувати Сандро перед класом, то цим принижу хлопчика в очах товаришів. А раптом він зовсім не хотів образити Іліко? Звичайно, дражнити не можна, але дітям не так легко навчитися керувати своїми емоціями, навчитися бути тактовними, уважними одне до одного.

Якщо доручити дівчаткам засудити Сандро, то вони його так “присоромлять”, що потім уже Сандро буде скаржитись на дівчаток. І тоді з'явиться нова задача з двома невідомими і розв'язувати її буде складніше.

Якщо ж, розряджаючи обстановку, покладусь тільки на свій авторитет (“Ти став красивішим!”), можливо, інші не підтримають мене (не знаючи, що мене треба підтримати).

Важливо відновити пригнічену гідність Іліко і тому необхідно, щоб інші діти підтримали мене. А якщо так станеться, то Сандро і сам буде засудженим. Але, щоб змусити Сандро замислитися над своєю поведінкою, щоб запобігти таким вчинкам у майбутньому, я повинен поговорити з ним серйозно віч-на-віч.

Я далі записую на дошці вправи і шепчу малюкам, які стоять навколо мене:

- Я покличу зараз Іліко до себе і дещо скажу йому, а ви підтримайте мене. Добре?

І кличу хлопчика:

- Іліко, принеси мені, будь-ласка, велику лінійку!

Іліко витирає сльози і несе лінійку.

Сандро стоїть на віддалі. Він знає, що діти поскаржилися мені, і спостерігає, що буде далі.

- Ти що, підстригся? – радісно дивуюсь я. – Покажи, як тебе підстригли!

Іліко, не поспішаючи, знімає шапку.

- Повернися! Мабуть, хороший перукар трапився! Добре підстригли! Я теж у дитинстві любив стригти волосся ось так, дуже коротко, але тоді стригли не так добре, як зараз. З мене товариші насміхалися, якими тільки словами не дражнили. А через два-три тижні в мене вже були кучері на голові… Знаєш, ти мені так більше подобаєшся! Маєш вигляд справжнього чоловіка. Чи не так, діти? І тут дівчатка й хлопчики одностайно підтримали мене, навіть ті, які щойно зайшли до класу і нічого не знали про те, що відбулося.

Елла: - Мені подобається Іліко таким!

Гіга: - Я теж хочу так підстригтися!

Ія: - Звісно, добре. Чому ти соромишся зняти шапку?

- Діти, погляньте, які я готую для вас завдання! – навмисне відвертаю увагу всіх від розмови про стрижку Іліко.

А на уроці, коли діти нашіптували мені свої розв’язки, я підійшов до Сандро і сказав: “Задачу ти розв’язав правильно, а от з Іліко вчинив некрасиво! Якщо хочеш стати справжнім чоловіком, то на перерві підійди до нього і скажи: “Вибач, Іліко, я не хотів тебе образити!” Я спостерігатиму, як ти це зробиш!”

Через деякий час я підійшов до Іліко і також шепнув йому: “Якщо до тебе підійде Сандро з вибаченнями, то, будь ласка, вибач йому і скажи, що уже все забув. Добре?”

Вони так і вчинили…

 

Дайте відповіді на запитання:

1. Чи можна назвати цей фрагмент педагогічною ситуацією? Доведіть свою думку.

2. Яку педагогічну задачу розв’язував Шалва Олександрович?

3. Знайдіть за текстом такі етапи розв’язання педагогічної задачі:

- учитель аналізує ситуацію;

- він усвідомлює суперечності у розвитку учнів і формулює педагогічну задачу;

- педагог проектує різні варіанти розв’язання задачі та прогнозує можливі результати кожного варіанта;

- відбувається безпосереднє розв’язання педагогічної задачі – залучення учнів до діяльності.

4.Які професійні властивості Ш.О.Амонашвілі допомогли йому, на Ваш погляд, успішно діяти у цій педагогічній ситуації?