Малий сад виконує рекреаційні та архітектурно-художні функції. Його формування здійснюється в кілька етапів:
1 етап – аналіз існуючої містобудівної ситуації та ландшафтна оцінка території;
На цьому етапі аналізується опорний план.
а) Фіксується сучасний стан об'єкта і використання елементів його території в існуючих межах. Проводиться аналіз існуючої ситуації, який передбачає оцінку інсоляційного, вітрового, аераційного, шумового режимів території.
б) Збираються дані щодо розміщення підземних комунікацій на даній території, рівня ґрунтових вод, механічної структури ґрунтів, хімічної характеристики ґрунтів, а також складається план подеревної зйомки існуючих насаджень з відміткою кореневої шийки дерев що зберігаються.
2 етап – підбір рослинних угруповань з урахуванням біологічних та архітектурно-художніх властивостей рослин для виявлення художнього образу малого саду;
3 етап – функціональне зонування території та підбір номенклатури елементів по зонах;
4 етап – розробка планувального рішення і остаточне формування художнього образу малого саду.
Дорожньо-стежкова мережа. У малих садах велике значення слід приділяти продуманим мережам алей для транзитного руху і доріжкам для епізодичного огляду експозицій саду. Їх габарити, спрямованість повинні відповідати потокам відвідувачів і пов'язувати вихідні пункти за найкоротшими відстанями. Спрямованість руху може бути підкреслена рядовим насадженням дерев і включенням квіткових композицій – рабаток, бордюрів.
У будь-якому малому саду слід передбачати кілька типів покриттів з високими естетичними параметрами (колір, фактура, форма). По суті, покриття формує п'ятий фасад будь-якого саду, воно добре проглядається з основних приміщень будівлі. Тому алейно-стіжкову мережу слід формувати з використанням всіх засобів ландшафтного дизайну, але переважно – рослинності.
Рослинність – основний компонент формування будь-якого саду. На ділянці малого саду доцільно зберегти всю рослинність, а якщо її немає потрібно створити штучні насадження – солітерів, ландшафтних груп, невеликих масивів, живоплотів, квіткових композицій. Розміщення рослинних груп залежить від розмірів малого саду і його функціонального призначення. Малий сад може бути сформованим за пріоритетним видом рослинності. Це може бути малий сад хвойних рослин (розташований в ботанічному саду), декоративно листяних (біля громадських будівель), сад плодово-ягідних рослин (в котеджній забудови) і змішаного типу (у житловій забудові).
У тих випадках, коли малий сад знаходиться в оточенні транспортних магістралей потрібно використовувати захисне озеленення. Шумовий режим території малого саду може бути значно покращений за ярусної побудови рослинності: чагарники розташовують одним або двома нижніми ярусами, дерева – верхнім ярусом, причому кращі умови для шумозахисту – рядові посадки дерев із щільною кроною і чагарником. У випадку ускладнень з посадкою рослинності в ґрунт (наявність підземних комунікацій) і за потреби створення швидкого декоративного ефекту доцільно використовувати рослини в пересувних або переносних контейнерах.
Регулярні та ландшафтні квіткові композиції можуть використовуватися для формування художнього образу малого саду. Тут доцільно розміщення міксбортерів, альпінаріїв, рокаріїв у поєднанні з декоративними водоймами. Під час розміщення квіткової рослинності потрібно враховувати інсоляцію, добиватися затінення ділянки в ті години, коли вона найбільше експлуатується. Квіткове оформлення малого саду має свої особливості. Зазвичай у малому саду використовують групи з багаторічників і однорічників, а також ґрунтопокривних рослин. У поєднанні з декоративними стінками, перголами і трельяжами можна використовувати в'юнкі рослини. Тут доцільно створення різноманітних трельяжів з плетистими трояндами, клематисами. Вони створюють необхідний декоративний ефект і виконують просторово-організуючу функцію.
Підбір асортименту рослин для малого саду здійснюється, насамперед, з урахуванням кліматичного району, функціонального призначення території та архітектурно-художніх вимог. У малому саду доцільно застосування дерева другої і третьої величини, найбільш декоративних чагарників і трав'янистих рослин. Особливо ретельно слід підбирати рослини для захисного озеленення.
Інсоляційний режим території,що проектується, повинен бути ретельно опрацьований. Бажано ділянку малого саду обмежити посадками по периметру, а затінення окремих планувальних елементів вирішувати з боку західного і південно-західного напрямку. Суцільні затінені ділянки у вечірній час особливо нагріваються і можуть викликати застій повітря, тому потрібно забезпечити їх гарне провітрювання. Для поліпшення вітрового, аераційного і шумового режиму території необхідно передбачити захисне озеленення.
Освітлення в малому саду виконує як декоративну, так і утилітарну функції. За потреби розробляється спеціальний сценарій вечірнього освітлення, що включає варіанти звичайного і святкового освітлення. У зоні інтенсивного пішохідного руху передбачають функціональне освітлення. Тут доцільно використання всі прийоми освітлення: контурного, локального, заливаючого світлом, змішаного.
Застосування перерахованих прийомів освітлення дозволяє створити живописну картину вечірнього саду. У вечірній час доцільно висвітлювати прожекторами посадки дерев, які облямовані щільними рядами низького чагарнику, де можна замаскувати прожектори. Високого художнього ефекту можна досягти, використовуючи приховані установки джерел світла зі світлофільтрами. Кращі кольори світлофільтрів – зелений, що надає зелені свіжий смарагдовий відтінок і помаранчевий, що створює інтенсивний декоративний ефект. Для збереження природного забарвлення рослин квітники, дерева висвітлюють заливаючим білим світлом.
Найефектніше виглядає малий сад з підсвічуванням водних пристроїв. Найвражаючий художній ефект справляє підсвічування води зсередини, для чого використовують освітлювальні прилади, що не піддаються руйнуванню водою.
Малі сади при громадських будівлях повинні бути повністю підпорядковані вимогам специфіки функціонального використання території. Планувальна композиція території саду повинна бути ув'язана з архітектурною спорудою, біля якого він розташований. Потрібно забезпечити підходи до споруди, швидку евакуацію відвідувачів, транзитний рух. Організація основних входів до малого саду визначається містобудівною ситуацією.
Основними спорудами малого саду є різноманітні малі архітектурні форми – павільйони, тіньові навіси, перголи, трельяжі, лави та ін.. Водні пристрої – джерела, струмки, водоспади, каскади, декоративні та плавальні басейни та ін. Декоративна скульптура та ін.
Під час розробки планувального рішення малого саду вирішуються такі основні завдання:
- функціональне зонування території та розподіл планувальних елементів по зонах;
- розміщення основних споруд та майданчиків для відпочинку;
- планувальна організація території – створення пішохідних маршрутів, трасування головних і другорядних алей і організація входів;
- організація підходів і під'їздів до основної будівлі;
- ізоляція від навколишньої забудови;
- формування деревно-чагарникової рослинності і квітників;
- освітлення та полив території малого саду.
Сад при адміністративному будинку або офісі повинен бути строгим, логічним за планувальною організацією з використанням змішаного прийому планування. Тут доречні куточки природного середовища з мобільним озелененням. На затіснених територіях доцільно створення пересувних малих садів. Вони можуть являти собою мобільні композиції з ваз, чаш або квіткових компонентів, що розміщуються в різних комбінаціях. Пересувні сади можуть бути створені в різних рівнях, для чого використовуються спеціальні пристрої або застосовуються вази неоднакової висоти. Сад при адміністративному будинку повинен бути добре освітленим. Освітлення дозволяє створити неповторний художній образ вечірнього малого саду.
Малі сади при навчальних закладах (університетах, академіях, вузах, технікумах, училищах та ін.) Призначені для організації відпочинку студентів та викладачів.
Характер організації простору, його образне рішення мають підпорядковуватися функціональним вимогам. Тут доцільно розміщення майданчиків для відпочинку і спілкування, меморіальні, інформаційні, а також – майданчик для проведення мітингів, маніфестацій, присвят в студенти та ін.
У малих садах при навчальних закладах вся алейно-стежкова мережа повинна бути спрямована до основного входу до навчального комплексу. Велике значення слід приділяти застосуванню декоративного дорожнього покриття (рис. 9).
Сад при музеї може бути вирішений як з використанням національно-історичної символіки, так і з відтворенням природного середовища. Формування середовища слід здійснювати в органічному взаємозв'язку із зовнішнім і внутрішнім простором. У такому саду можуть створюватися пересувні виставки, вітрини з рекламою музею, а також з розміщенням скульптури.
Рис. 9. Сад-сквер Бруклінського коледжу:
1 – площа для мітингів; 2 – затінені майданчики для відпочинку; 3 – місця для дискусій; 4 – фонтан; 5 – двір на зниженому рівні; 6 – пішохідний перехід під автодорогою; 7 – навчальні корпуси
Планування саду може бути змішаним, з включенням елементів як регулярного, так і ландшафтного планування. Тут доцільно використання рослинності у вигляді пересічних посадок по периметру саду з низькими живоплотами, боскетами і зеленими газонними партерами. Квіткові композиції повинні доповнювати основні ландшафтні акценти, особливо в поєднанні зі скульптурою. Їх колірне рішення слід виконувати, здебільшого, в холодних тонах, для того щоб вони не відволікали увагу відвідувачів від основної експозиції музею.
Сади при торговельних підприємствах повинні мати чітке зонування території. Потрібно виділити такі зони: інтенсивного пішохідного руху, експозиційну і короткочасного відпочинку. Зона короткочасного відпочинку – це система майданчиків, пов'язаних між собою пішохідними алеями з рекламними вітринами, кіосками. У композицію майданчиків можуть бути включені квіти, невеликі фонтани, декоративна скульптура та ін. На майданчиках повинні бути встановлені лави, сміттєзбірники, світильники тощо. Сади при торговельних підприємствах можна трансформувати в ярмарку, розважальні міні-парки з атракціонами. У торгових підприємств повинна передбачатися автостоянка для індивідуального транспорту, стоянка таксі і зупинки громадського транспорту з навісами. Тут доцільно використання прийомів геопластики: терас на різних рівнях, підпірних стінок. Нижній рівень терас можуть займати гаражі, стоянки індивідуального транспорту, господарський сектор, деякі підсобні приміщення та ін.
Малі сади при лікувальних установах мають чітке зонування, обумовлене функціональним призначенням лікувального комплексу. Малий сад краще розташовувати з південної сторони забудови. Система планування може бути регулярною і живописною. Її вибір визначається рельєфом, наявністю існуючих зелених насаджень та ін. Сад повинен бути добре ізольованим від зовнішніх негативних факторів (рис. 10). Головне у формуванні малого саду в лікувальному закладі – це рослинність. Асортимент рослин для озеленення малого саду потрібно ретельно продумувати з урахуванням психологічного впливу на хворих (рис. 11). Тут слід проектувати дерева з правильними геометричними формами крон (конічна, овальна, куляста) і вільні мальовничі групи.
Рис. 10. Майданчик відпочинку на території лікарні:
А – лікувальний корпус; Б – декоративна водойма; В – альтанка; Г – пергола; Д – лави; Е – квіткарки; Ж – покриття з бетонних плит; З – розарій
Рис. 11. Зона лікувальної фізкультури в лікарняному парку:
А – майданчик для занять лікувальною гімнастикою; Б – майданчик для тренувань рук; В – майданчик для тренувань ніг; Г – майданчик для занять з дітьми; Д – павільйон для відпочинку; Е – декоративний басейн
Вони можуть використовуватися в різних комбінаціях. Фактори позитивного впливу, створювані деревами та чагарниками, визначаються їх формою крони, висотою, колоритом листя, цвітінням і плодами, ароматом і шелестом листя. Так, масив дерев і чагарників з гостровершинних хвойних порід (ялина звичайна, балканська, ялівець звичайний), які створюють неспокійні обриси, діє як корисний подразник зорового сприйняття, сприяє піднесенню настрою. Масив з дерев і чагарників (клен-явір, каштан кінський, слива, черемха і бирючина звичайна) сприяє усуненню нервової напруги тощо.
Ландшафт малого саду за активного використання його для оздоровчих цілей може мати значний позитивний вплив на організм людини, тому лікарняний малий сад – своєрідна лікарня, додаток до оздоровчих процедур, які здійснюються в лікарні.
Малі сади при котеджах, дачах набули найбільшого поширення. Ці сади (присадибні ділянки) мають найрізноманітніше архітектурно-ландшафтне рішення. Останнім часом присадибні ділянки проектують як невеликі парки з виокремленням зон активного і тихого відпочинку. Але здебільшого переважає дещо інша тенденція проектування таких ділянок, що відображає більш складні соціальні процеси. Тут зазвичай розміщують наступні основні зони: город, сад, ягідник, зони індивідуального або тихого відпочинку, дитячу, спортивну та зону відпочинку всієї сім'ї. Розміщення зон на ділянці має здійснюватися з урахуванням рельєфу, напрямку пануючих вітрів, орієнтації по сторонах світу та ін.
Основа планування саду – це створення максимальних зручностей для відпочинку, органічне поєднання зовнішнього і внутрішнього простору, використання нових будівельних матеріалів і технологій. З усіх ландшафтних компонентів рослинність є головним засобом формування будь-якої території присадибної ділянки. За допомогою рослинності можна забезпечити гарну ізоляцію оточення, якщо це потрібно. Доцільно з цією метою використовувати вертикальне озеленення, а також двоярусну посадку дерев по периметру саду. Такі прийоми дозволяють забезпечити повну ізоляцію внутрішнього простору і захистити від негативних зовнішніх факторів. Обмеженість площі такого малого саду змушує використовувати різноманітні планувальні прийоми, ілюзорно збільшують його простір. Так, наприклад, веде до будинку доріжка проектується з декількома вигинами і трасується по діагоналі, розкриваючи то один, то інший фрагмент саду. Створюється багатоплановість ділянки за рахунок використання прийомів геопластики. Найдоцільніше створювати невеликі підпірні стінки, укоси, сходи у поєднанні з рослинними угрупованнями. Потрібно ретельно продумувати озеленення простору малого саду. Рослини повинні бути різноманітні за кольором, розміром, фактурою і малюнком. Квіткове оформлення має забезпечити декоративний ефект у весняний, літній та осінній періоди року. На присадибних ділянках може бути використано все розмаїття квіткових композицій, але найефектніше тут виглядають альпінарії в поєднанні з декоративними водоймами і невеликим каскадом або водоспадом. Альпінарій може бути виконаний з піщанику, вапняку, туфу та ін. Підставою для альпінарію зазвичай служить ґрунт, який переміщують з котловану для декоративного басейну. Камені заривають у землю наполовину або на 2/3 їх розміру, щоб вони виглядали якомога природніше. Землю навколо каміння потрібно утрамбувати і заповнити всі щілини.
Для виявлення художнього образу малого саду найдоцільніше створювати ландшафтні композиції з використанням рослинності, рельєфу та водних пристроїв. Є можливим створення плавальних басейнів у поєднанні з альпінаріями, багатоярусними клумбами, рокаріями. У планувальну структуру плавальних і декоративних басейнів може бути включена рослинність – дерева, чагарники, квіти.
У малих садах при котеджах у даний час використовуються водні пристрої з динамічним і статичним станом води. На деяких присадибних ділянках, навіть невеликих розмірів, створюється ціла система водних пристроїв, що включає в єдину композицію джерело, струмок, декоративний басейн, плавальний басейн та ін. Водні пристрої зазвичай мають мальовничі обриси і здійснюють величезний емоційний вплив. Навколо них створюються пішохідні доріжки для огляду основних композицій малого саду. Художній задум обмеженого простору малого саду розкривається в русі з певних точок огляду. Основною точкою огляду є тераса, що примикає до котеджу, звідки відкривається чудовий вид на систему водних пристроїв у поєднанні з рослинністю (рис. 12).
Рис. 12. Приклади архітектурно-ландшафтного рішення скверів:
А – фрагмент в ландшафтному стилі; Б – в регулярному стилі
Малі сади на промислових підприємствах призначаються для організації короткочасного відпочинку працівників. Їх архітектурно-ландшафтне рішення має враховувати специфіку виробничого процесу і сприяти зниженню стомлюваності, викликаної виробничим процесом. Тут доцільно розмістити малі архітектурні форми: лави, тіньові навіси, перголи та ін. У поєднанні з водними пристроями та елементами геопластики. Якщо підприємство працює в кілька змін, то розміщення світильників є необхідним. Малі сади можуть створюватися безпосередньо біля цехів, якщо ці цехи не є джерелами великих виробничих викидів.
Перевагу в таких малих садах слід віддавати квітковому оформленню та газонам. Дерева і чагарники служать акцентами, фоном або призначені для необхідного затінення території. Є можливим використання декоративних дерев, чагарникових груп, хвойних рослин. Асортимент рослин для озеленення малих садів на територіях промпідприємств повинен підбиратися з урахуванням специфіки підприємства і виробництва, екологічних умов і особливостей розміщення в планувальній структурі міста. Потрібно насамперед враховувати стійкість рослин до мікрокліматичних умов, обумовлених характером виробничого процесу. Елементами композицій зелених насаджень є масиви, ландшафтні групи, рядові і одиночні посадки, вертикальне озеленення, живоплоти. Доцільно застосовувати, здебільшого, однопородні ландшафтні групи. Ширина групи повинна бути менше висоти дерев. Рядові посадки створюються біля транспортних доріг, виробничих цехів. Вони можуть доповнювати вертикальне озеленення і створюватися для захисту будівель від інсоляції, шуму, пилу та ін. негативних факторів. Чагарникові насадження доцільно використовувати на багатьох промислових підприємствах. Живі огорожі виконують як захисну, так і просторово-організуючу функції. Найпоширенішими є вільно зростаючі огорожі з чагарників, які гарно квітнуть та вимагають меншого догляду. Стрижені живоплоти застосовують на передзаводських територіях і на меморіальних ділянках. Живі огорожі можуть використовуватися в якості огорожі території. У цих випадках вони можуть бути дво- або трирядними з колючих чагарників. У малих садах на промпідприємствах доцільно використовувати декілька типів покриттів, але основним типом покриття повинен бути газон. Газонне покриття має не тільки декоративне, але й санітарно-гігієнічне призначення (затримує пил, очищає повітря, знижує температуру, підвищує вологість). На тлі газону доцільне розміщення різноманітних квіткових композицій.
Запитання для самоконтролю
1. Яка мета та основні завдання ландшафтної архітектури?
2. Визначте, в чому полягає специфіка ландшафтної архітектури, її споріднені риси з архітектурою та основні відмінності?
3. Назвіть основні етапи становлення та розвитку ландшафтної архітектури як особливого виду практичної та проектної діяльності.
4. Розкрийте основні напрями сучасної ландшафтної архітектури.
5. Назвіть види ландшафтного проектування.
6. Розкрийте систему науково-проектних робіт з містобудування та ландшафтного проектування на різних територіальних рівнях.
7. Охарактеризуйте відкриті простори на різних рівнях містобудівного проектування.
8. Назвіть об’єкти ландшафтного проектування різних містобудівних рівнів.
9. Визначте поняття «ландшафт», «природні» та «антропогенні ландшафти».
10. З яких компонентів складається природний та антропогенний ландшафти?
11. Охарактеризуйте значення природних компонентів у формуванні ландшафтів.
12. У чому полягає принцип структурування ландшафтів?
13. У яких напрямах вивчають генезис міського ландшафту?
14. Що таке культурний ландшафт і як здійснюється формування ландшафтних об’єктів у місті?
15. Наведіть функціональну класифікацію міських ландшафтів.
16. Наведіть історичну класифікацію міських ландшафтів.
17. Охарактеризуйте проблеми формування міського середовища, пов’язані з втратою зв'язку забудови з природним оточенням.
18. У чому полягає головне призначення міських озеленених і сучасних приміських ландшафтів?
19. Назвіть основні принципи створення культурного ландшафту.
20. Охарактеризуйте сучасні тенденції створення комфортного середовища для людини в міській забудові.
21. Охарактеризуйте сферу діяльності сучасної ландшафтної архітектури.
22. Назвіть типи планувальної структури міст, залежно від впливу природних умов, особливостей функціонального значення міста, а також традицій країн.
23. Яким чином здійснюється перетворення природних елементів і компонентів та штучних елементів ландшафту в процесі містобудівної діяльності?
24. Що таке природна основа (каркас) планувальної структури міст?
25. Розкрийте роль зелених насаджень в сучасних міських умовах.
26. Визначте поняття «система озеленених територій міста» та наведіть класифікацію її елементів.
27. Наведіть номенклатуру структурних елементів та функціональне зонування території комплексної зеленої зони міста.
28. Що таке озеленені території загального користування? Назвіть нормативні показники рівня озелененості територій загального користування різних структурних елементів у межах міста.
29. Що таке озеленені території обмеженого користування? Назвіть нормативні показники рівня озелененості територій обмеженого користування різних структурних елементів у межах міста.
30. Що таке озеленені території спеціального призначення? Назвіть нормативні показники рівня озелененості територій спеціального призначення різних структурних елементів у межах міста.
31. В чому полягає специфіка природно-кліматичних умов під час формування озеленених територій міст?
32. Наведіть класифікацію парків – одного з основних елементів зелених насаджень загального користування.
33. Яка допустима кількість одночасних відвідувачів території парків, лісопарків, лісів, зелених зон?
34. Назвіть основні елементи ландшафтних об'єктів в урбанізованому середовищі.
35. Визначте поняття «малі рекреаційні території міст» і «поліфункціональні парки».
36. Наведіть класифікацію малих рекреаційних територій міст.
37. Назвіть та охарактеризуйте типи озеленених територій загального користування.
38. Назвіть та охарактеризуйте типи озеленених територій обмеженого користування.
39. Назвіть та охарактеризуйте поліфункціональні парки і принципи їх проектування.
40. Які фактори необхідно враховувати у процесі формування різних ландшафтних об'єктів природного та урбанізованого середовища?
41. Які дослідження та види робіт проводять для підготовки вихідних даних під час проектування ландшафтних об'єктів на етапі передпроектних вишукувань?
42. Що включає оцінка кліматичних та мікрокліматичних умов території? Назвіть перелік відомостей про клімат та мікроклімат, які необхідні під час розробки ландшафтних проектів?
43. Розкрийте особливості топогеодезичних вишукувань та дослідження геологічних умов для проектування ландшафтних об’єктів. Для яких об’єктів проводять геоморфологічні дослідження?
44. Наведіть характеристику природних умов території за ступенем складності. На яких умовах здійснюється вибір придатних територій для різних видів будівництва.
45. Як проводиться аналіз та оцінка рельєфу території ландшафтного об’єкта, як складової частини комплексної оцінки території?
46. Що включають оцінка містобудівної ситуації та характеристика існуючого стану території об’єкта проектування, як складові частини комплексної оцінки території ландшафтного об’єкта.
47. Назвіть склад та зміст естетичної та санітарно-гігієнічної оцінки як складової частини комплексної оцінки території ландшафтного об’єкта.
48. В чому полягає сутність ландшафтного аналізу ділянки, що проектується, і навколишньої території?
49. Що включає ландшафтна оцінка території як складова частина комплексної оцінки території ландшафтного об’єкта?
50. Що таке таксація та інвентаризація деревних рослин? В яких випадках проводять ландшафтну інвентаризацію, а в яких – таксацію зелених насаджень? Назвіть склад та зміст ландшафтної інвентаризації та таксації зелених насаджень.
51. Назвіть склад та охарактеризуйте матеріали проекту ландшафтного об’єкта.
52. Назвіть склад та охарактеризуйте матеріали робочого проекту ландшафтного об’єкта.
53. Розкрийте сутність понять «композиція», «архітектурна композиція», «композиція паркового ландшафту».
54. Які основні аспекти відношення людини до простору слід враховувати під час вирішення композиційних завдань у формуванні архітектурно-ландшафтних об'єктів?
55. Охарактеризуйте психоемоційний вплив простору на людину.
56. Охарактеризуйте емоційно-психологічні характеристики простору.
57. Назвіть елементи багатопланової перспективи, за допомогою яких створюють глибину перспективи пейзажної картини.
58. Що таке точка огляду і перший проміжний, задній, просторові плани та фокус композиції?
59. Які мають бути співвідношення глибини простору та кількість природних і архітектурних компонентів під час створення пейзажної картини?
60. Які закономірності зорового сприйняття необхідно враховувати під час створення планувальної композиції ландшафту?
61. Яка може бути величина кута зору під час створення пейзажної картини залежно від розміщення точки огляду?
62. Розкрийте сутність законів лінійної та повітряної перспективи.
63. З яких взаємопов'язаних елементів складається об'ємно-просторова композиція ландшафтного об'єкта?
64. Назвіть характеристики, які визначають художні якості ландшафтоутворювальних картин.
65. Які композиційні завдання необхідно вирішувати під час формування простору?
66. Охарактеризуйте поняття «стиль планування» ландшафтного об’єкта.
67. Які Ви знаєте типи планувальної структури і чим вони відрізняються від стилю планування ландшафтного об’єкта?
68. Що таке сюжетна основа ландшафтного об’єкта і як здійснюється вибір сюжету під час створення парків?
69. Охарактеризуйте принцип підпорядкованості головного та другорядного під час формування парково-пейзажної композиції та визначте, що таке композиційні вісі, вузли та центр композиції?
70. Розкрийте принцип пропорційності та розмірності (масштабності) окремих частин парку під час створення парково-пейзажної композиції та назвіть форми масштабних зв’язків і типи масштабних характеристик.
71. Як використовують композиційні прийоми контрасту, нюансу, тотожності під час формування парково-пейзажної композиції?
72. Як використовують композиційні прийоми ритму, метру симетрії та асиметрії під час формування парково-пейзажної композиції?
73. Як використовують колір та композиційні прийоми світла і тіні та кольору і світла під час формування парково-пейзажної композиції?
74. Що таке малий сад у ландшафтному проектуванні?
75. Визначте класифікацію малих садів залежно від характеру їх архітектурно-ландшафтної організації.
76. Охарактеризуйте умови, що впливають на вибір планування малого саду.
77. Охарактеризуйте значення рельєфу під час проектування малого саду.
78. Що таке тема саду і його архітектурно-художній задум?
79. Як створюється художній образ малого саду?
80. Назвіть етапи формування малого саду.
81. Назвіть принципи зонування й планувально-просторової організації території малого саду.
82. Які архітектурні та садово-паркові елементи використовують під час проектування малого саду?
83. Яке значення має дорожньо-стежкова мережа у процесі формування малого саду?
84. Яке значення має рослинність у процесі формування малого саду?
85. Охарактеризуйте основні біологічні та фізичні характеристики дерев і чагарників, що враховуються в ландшафтному проектуванні.
86. Охарактеризуйте декоративні якості рослин та їх класифікацію за морфологічними ознаками.
87. Як здійснюється підбір асортименту рослин для малого саду?
88. Визначте роль інсоляційного режиму у процесі формування рослинних композицій малого саду.
89. Назвіть основні принципи та приклади використання геопластики та формування рельєфу під час проектування малих садів.
90. Охарактеризуйте вимоги до малих садів при громадських будівлях.
91. Охарактеризуйте вимоги до саду при адміністративному будинку або офісі.
92. Охарактеризуйте вимоги до садів при навчальних закладах та дошкільних установах.
93. Охарактеризуйте вимоги до садів при лікувальних установах.
94. Охарактеризуйте вимоги до садів при торговельних підприємствах.
95. Охарактеризуйте вимоги до садів при виставкових закладах та музеях.
96. Охарактеризуйте вимоги до садів при котеджах та дачах.
97. Охарактеризуйте вимоги до садів при багатоповерховій житловій забудові.
98. Охарактеризуйте вимоги до садів на промислових підприємствах.
99. Яка роль штучного освітлення під час створення образу парку?
100. Які функції виконує штучне освітлення малого саду?
101. Що таке композиція паркового ландшафту? Основні фактори, що враховують під час формування просторової ландшафтної композиції об’єкта. Типи планувальної структури та стильове рішення паркової композиції.
102. Назвіть основні аспекти відношення людини до простору. Які композиційні завдання необхідно вирішувати для створення виразного фронтального або глибинного простору? Як простір впливає на емоційно-психологічні відчуття людини?
103. Що таке паркові композиції відкритих та закритих просторів? Назвіть типи паркового простору залежно від кута можливого огляду.
104. Які є прийоми побудови картин паркового простору як модульної одиниці паркового ландшафту за допомогою сюжету та визначених маршрутів? Які художні якості необхідно враховувати під час створення ландшафтноутворювальної картини?
105. Яка роль кольору і світла під час формування паркових композицій? Закони колористики в композиції парку.
106. Розкажіть про застосування законів лінійної та повітряної перспективи та ритму у процесі створення живописної парково-пейзажної композиції.
107. Що таке принцип пропорційності та розмірності (масштабності) окремих частин парку під час створення парково-пейзажної композиції? Форми масштабних зв’язків та типи масштабних характеристик.
108. Розкажіть про використання контрасту у процесі формування парково-пейзажної композиції.
109. Що таке принцип підпорядкованості головного та другорядного під час формування парково-пейзажної композиції? Композиційні вісі та вузли.
110. Назвіть основні біологічні та фізичні характеристики дерев і чагарників, що враховуються в ландшафтному проектуванні.
111. Назвіть декоративні якості рослин та їх класифікацію за морфологічними ознаками. Використання трав'янистих рослин та ліан.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Архитектурная композиция садов и парков / под общ. ред. А.П. Вергунова. – М.: Стройиздат,1980. – 254 с.
2. Бауэр Н.В. Ландшафтное проектирование: учеб. пособ. /Н.В. Бауэр. – Тюмень:ТюмГНГУ, 2011. – 240 с.
3. Боговая И.О. Ландшафтное искусство: учеб. для вузов / И.О. Боговая, Л.М. Фурсова. – М.: Агропромиздат, 1988. – 223 с.
4. Вергунов А.П. Озеленение центров крупных городов. Обзор / А.П. Вергунов. – М., ЦНТИ по гражд. стр-ву и архитектуре, 1976. – 42 с.
5. Вергунов А.П. Архитектурно-ландшафтная организация крупного города / А.П. Вергунов. – Л.: Стройиздат, 1982. – 134 с.
6. Вергунов А.П. Ландшафтное проектирование: учеб. пособ. для вузов по спец. архитектура / А.П. Вергунов, С.С. Ожегов, М.Ф. Денисов. – М: Высш. шк., 1991. – 240 с.
7. Гарнизоненко Т.С. Справочник современного ландшафтного дизайнера / Т.С. Гарнизоненко. – Ростов-на-Дону, Феникс, 2005. – 314 с.
8. Гостев В.Ф. Проектирование садов и парков: учеб. для техникумов / В.Ф. Гостев, Н.Н. Юскевич. – М.: Стройиздат, 1991. – 340 с.
9. Горохов В.А. Городское зеленое строительство: учеб. пособ. для архит. и строит. спец. вузов / В.А. Горохов. – М.: Стройиздат, 1991. – 410 с.
10. Горохов В.А. Зеленая природа города: учеб. пособ. для вузов / В.А. Горохов. – 2-е изд., доп. и перераб. – М.: Архитектура-С, 2005. –
528 с.
11. Державні будівельні норми України. Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень. – ДБН 360-92**. – 142 с.
12. Дормидонтова В.В. История садово-парковых стилей / В.В. Дормидонтова. – М.: Архитектура-С. 2003. – 203 с.
13. Залесская Л.С., Микулина Е.М. Ландшафтная архитектура: учеб. для студ. вузов / Л.С. Залесская, Е.М. Микулина. – М.: Стройиздат, 1979. – 238 с.
14. Ефимов А.В Дизайн архитектурной среды: учеб. для вузов / Г.Б. Минервин, А.П. Ермолаев, В.Т. Шимко, Н.К. Кудряшови др. – М.: Архитектура-С, 2006. – 504 с.
15. Крижановская Н.Я. Основы ландшафтного дизайна / Н.Я. Крижановская. –Ростов н/Д: Феникс, 2005. – 204 с
16. Колесников А.И. Декоративная дендрология / А.И. Колесников – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Лесная промышленность, 1974. – 704 с.
17. Краткий справочник архитектура: Ландшафтная архитектура / под ред. И.Д. Родичкина. – К., Будівельник, 1990. – 336 с.
18. Немова Е.М. Дизайн садового участка. Научно-популярная литература / Е.М. Немова. – М: Фитон+, 2000. – 192 с.
19. Немова Е.М. Стилистика сада. Научно-популярная литература / Е.М. Немова. – М.: Фитон+, 2001. – 160 с.
20. Нефедов В.А. Ландшафтный дизайн и устойчивость среды / В.А. Нефедов. – СПб, Полиграфист, 2002. – 295 с.
21. Нехуженко Н.А. Основы ландшафтного проектирования и ландшафтной архитектуры: учеб. пособ. / Н.А. Нехуженко. – СПб.: Нева, 2004. – 190 с.
22. Ожегов С.С. История ландшафтной архитектуры: учеб. для вузов для архит. спец. / С.С. Ожегов. – М.: Архитектура-С, 2004. – 230 с.
23. Павленко Л.Г. Ландшафтное проектирование. Дизайн сада / Л.Г. Павленко. – Ростов н/Д: Феникс, 2005. – 192 с.
24. Руководство по проектированию парков / И.Н. Рудэнко и др. – Мн.: Полымя, 1980.– 140 с.
25. Саймондс Д.О. Ландшафт и архитектура / Д.О. Саймондс; сокр. пер. с англ. А.И. Манынавина; науч. ред. Л. Залесская. – М.: Стройиздат, 1965. – 194 с.
26. Сокольская О.Б. Ландшафтная архитектура: Специализированные объекты: учеб. пособ.е для студ. вузов /О.Б. Сокольская, В.С. Теодоронский, А.П. Вергунов. – М.: Изд. центр «Академия», 2007. – 219с.
27. Сокольская О.Б. История садово-паркового искусства / О.Б. Сокольская. – М.: ИНФРА-М, 2004. – 350 с.
28. Сычева А.В. Ландшафтная архитектура: учеб. пособ. для вузов / А.В.Сычева. – 4-е изд., испр. – М.: Оникс, 2007. – 87 с.
29. Сычева А.В. Ландшафтный дизайн. Эстетика деталей городской среды / А.В. Сычева, Н.П. Титова. – Минск.: Вышейшая школа, 1984. – 125 с.
30. Титова Н.П., Черняева Е.В. Ландшафтный дизайн вашего сада / Н.П. Титова, Е.В. Черняева. – М: ОЛМА-Пресс Гранд, 2002. – 30 с.
31. Шимко В.Т. Архитектуро-дизайнерское проектирование городской среды: учеб. / В.Т. Шимко. – М.: Архитектура-С, 2006. –
384 с.
Навчальне видання
ВОЙКО Наталія Юріївна
