У побудові композиції малого саду визначається провідний ландшафтний компонент, який стає «темою» саду, а інші компоненти відіграють підлеглу роль, посилюючи виразність головного. Такими елементами можуть бути цікава рослинна група (букетний група з трьох беріз, верб, лип і ін.), Миксбордер, альпінарій, рокарій або водні пристрої (декоративний басейн з водоспадом, каскадом, фонтаном
та ін.).
Функціональне наповнення території малого саду залежить від характеру розміщення в міському середовищі, а загальний архітектурно-художній задум майже цілком залежить від гармонійного взаємозв'язку його елементів – доріжок, підпірних стінок, сходів, укосів, розміщення ландшафтних рослинних угруповань і водних пристроїв. Архітектурно-ландшафтне рішення малих садів здійснюють з використанням регулярного, пейзажного або змішаного типів планування з чітким виявленням головних і другорядних алей, що включають систему візуальної комунікації.
Малі сади з регулярним прийомом планування характеризуються переважанням прямих алей, з геометричною формою водойм, майданчиків, квіткового оформлення, симетричними посадками, часто із застосуванням стрижених живоплотів і окремих екземплярів дерев і чагарників. Такі малі сади можуть бути вирішені за симетричним і асиметричним рішенням плану.
Малі сади з пейзажним (вільним) прийомом планування характеризуються вільним угрупованням дерев і чагарників, звивистими доріжками, часто неправильною формою водоймищ і майданчиків, мальовничим розташуванням квіткових угруповань.
Змішаний прийом планування малого саду полягає в поєднанні перших двох.
Виявлення художнього образу малого саду є найбільш складним завданням. Основою планувального рішення, що впливає на формування художнього образу малого саду, є природні компоненти – рельєф, вода і рослинність. Різноманітне поєднання рельєфу, води і рослинності створюють базу для формування численних ландшафтних композицій з високим емоційним впливом. У кожному конкретному, випадку один з елементів ландшафту виступає як ведучий.
Формування художнього образу малого саду, насамперед, залежить від його функціонального призначення, яке зумовлює вибір засобів ландшафтного дизайну, малих архітектурних форм, рослинності, водних пристроїв та ін.
Для виявлення художнього образу малого саду може бути використаний багатий історичний досвід. Історія садово-паркового мистецтва дає нам численні приклади рішень малого саду з яскраво вираженим художнім образом. Здавна в християнському світі створення садів пов'язано з бажанням людини перебувати «в раю». Будівництво садів свідчило про мирний час і процвітання. Культурні традиції, кліматичні умови, економічний розвиток, політичні вимоги, розвиток живопису, скульптури як самостійних сфер діяльності вплинули на появу різноманітних творів садово-паркового мистецтва.
В історії ландшафтної архітектури виділяють різні стилі: єгипетський, античний, ісламський, середньовічний, відродження, бароко, класицизм, англійський пейзажний, еклектичний, китайський, японський та ін.
Стиль – це комплекс художніх прийомів, який визначає характер організації ландшафтного простору і його основних елементів і сприяє виявленню його яскравого художнього образу.
Художній образ малого саду реалізується за допомогою використання законів архітектурної композиції (рис. 8). Використовуючи масштаб простору, пропорційне членування території та її елементів, метр і ритм, контраст і нюанс, а також тип планування (регулярний або ландшафтний), можна надати певний характер ландшафтному простору. Так, наприклад, сучасний малий сад (переважно в котеджній забудові), може бути вирішений за принципом «японського», «іспано-мавританського», «італійського», «французького», «англійської» садів.
Найпопулярніший у даний час малий сад в японському стилі. «Японський малий сад» – це середовище для усамітнення, споглядання кожного предмета і їх взаємного розташування, що має символічний зміст. Це, насамперед, простір, який вирішено з використанням ландшафтного планування, що включає різноманітні композиції з каменів на гравії, піску або в поєднанні з рослинами (чагарниками, мохом). Невід'ємним елементом «японського» малого саду є кам'яні ліхтарі. Кам'яні ліхтарі розташовують біля повороту стежки, на краю водойми або струмочка, поблизу моста та ін. Ліхтар зазвичай є основним елементом у групі з невеликими каменями, іноді позаду нього розміщують дерево. Для виготовлення ліхтарів застосовують різні камені, дерево або пемзу. Кам'яні стежки і алеї також є невід'ємними елементами малих садів у японському стилі. Для пристрою стежок використовують камені з однією рівною поверхнею (нерівну заривають у землю). Кам'яні стежки органічно включаються в систему водних пристроїв-ставків, декоративних басейнів, струмків. Іноді в садах влаштовують сухі струмки, де течія води імітується галькою або дрібними каменями. Прикраса «японського саду» – мости через водні або «сухі струмки, а також бамбукові огорожі і тини. Особливу виразність ландшафтному простору надають невеликі насипні пагорби з низькими рослинами. «Японський малий сад» характеризує ідеальна обробка конструктивних деталей, логічність форм і тонка гармонія цілого. Він вражає своєю вишуканістю, простотою і продуманістю розташування всіх елементів саду і унікальним художнім образом.
Формування художнього образу в малих садах при житлових і громадських будівлях, а також в деяких парках, зимових садах і садах на дахах найдоцільніше з використанням національно-історичної символіки (рис.8).
Рис. 8. Приклад рішення скверу з використанням основних засобів ландшафтного дизайну
