Соціально-економічна політика держави

Тема 3. Державне регулювання економіки

1. Забезпечення державою організації господарської діяльності

2. Соціально-економічна політика держави

3. Засоби державного регулювання господарської діяльності

4. Державний контроль та нагляд за господарською діяльністю

Забезпечення державою організації господарської діяльності

Держава бере участь в організації господарської діяльності і забезпечує:

· визначення стратегії соціально-економічного розвитку України на основі програмно-цільового управління в інтересах Українського народу, підпорядкування суспільного виробництва потребам людини, її соціальної захищеності;

· досягнення раціонального співвідношення ринкових механізмів саморегулювання та державних важелів управління економічними процесами в умовах багатоукладної економіки;

· структурну перебудову галузей народного господарства з визначенням пріоритетних напрямів економічного і соціального розвитку, їх державної підтримки;

· підвищення конкурентоспроможності національних товаровиробників в умовах посилення економічної інтеграції у світовий ринок;

· зростання національного багатства і добробуту людей.

Держава визначає засади використання природних ресурсів, організації та експлуатації енергосистем, транспорту, зв'язку; правовий режим власності; правові засади і гарантії підприємництва; правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання; бюджетну систему та державний бюджет; систему оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти та іноземних валют на території України; порядок випуску та обігу цінних паперів, їх види і типи; порядок встановлення державних стандартів; порядок утворення і функціонування вільних та інших спеціальних зон; засади зовнішньоекономічної діяльності, митної справи; засади та інші питання юридичної відповідальності; основи соціального захисту, засади регулювання праці і зайнятості; інші питання управління народним господарством, передбачені Конституцією України і законами.

Держава організовує та забезпечує функціонування державного сектора економіки (державне господарювання).

Держава зобов'язує суб'єктів господарювання вести бухгалтерський облік і подавати фінансову та статистичну звітність відповідно до вимог, встановлених законодавством.

Держава забезпечує усім суб'єктам господарювання рівні правові умови господарської діяльності та здійснює захист прав суб'єктів господарювання і споживачів незалежно від їх організаційних форм і форм власності.

 

Соціально-економічна політика держави

Держава здійснює (стратегічну) і поточну (тактичну) економічну і соціальну політику, спрямовану на реалізацію та оптимальне узгодження інтересів суб'єктів господарювання, завдань культурного розвитку, забезпечення економічної безпеки держави, збереження і примноження її економічного потенціалу і національного багатства, підвищення народного добробуту. Економічна тактика - сукупність найближчих цілей, завдань, засобів і способів їх досягнення для реалізації стратегічного курсу економічної політики в конкретних умовах, що складаються в поточному періоді розвитку народного господарства.

Правове закріплення економічної політики здійснюється шляхом визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, у прогнозах і програмах економічного і соціального розвитку України та окремих її регіонів, програмах діяльності Кабінету Міністрів України, цільових програмах економічного, науково - технічного і соціального розвитку, а також відповідна законодавчих актах.

Основні напрями економічної політики держави є:

Ø структурно-галузева політика змін народного господарства, стимулювання розвитку галузей, які визначають науково-технічний прогрес, забезпечують конкурентоспроможність вітчизняної продукції та зростання рівня життя населення.

Ø інвестиційна політика на створення умов для залучення і концентрації коштів на потреби розширеного відтворення основних засобів виробництва,

Ø амортизаційна політика на створення умов забезпечення процесу простого відтворення основних виробничих і невиробничих фондів;

Ø політика інституційних перетворень, здійснення роздержавлення економіки, приватизації та націоналізації виробничих фондів, державна підтримка і захист усіх форм ефективного господарювання

Ø цінова політика, спрямована на регулювання державою відносин обміну між суб'єктами ринку, а також забезпечення стабільності оптових та роздрібних цін;

Ø антимонопольно-конкурентна політика, спрямована на створення оптимального конкурентного середовища діяльності суб'єктів господарювання,

Ø бюджетна політика, спрямована на оптимізацію та раціоналізацію формування доходів і використання державних фінансових ресурсів,

Ø податкова політика, спрямована на забезпечення економічно обґрунтованого податкового навантаження на суб'єктів господарювання,

Ø грошово-кредитна політика, спрямована на забезпечення народного господарства економічно необхідним обсягом грошової маси, залучення коштів суб'єктів господарювання та населення до банківської системи,

Ø валютна політика, спрямована на встановлення і підтримання паритетного курсу національної валюти щодо іноземних валют,

Ø зовнішньоекономічна політика, спрямована на регулювання державою відносин суб'єктів господарювання з іноземними суб'єктами господарювання та захист національного ринку і вітчизняного товаровиробника.

Ø екологічна політика - використання та повноцінне відтворення природних ресурсів, створення безпечних умов життєдіяльності населення.

Ø соціальна політика захисту прав споживачів, політику заробітної плати і доходів населення, політику зайнятості, політику соціального захисту та соціального забезпечення.

Здійснення державою економічної стратегії і тактики у сфері господарювання спрямовується на створення економічних, організаційних та правових умов, за яких суб'єкти господарювання враховують у своїй діяльності показники прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку.

Законом визначаються принципи державного прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України, система прогнозних і програмних документів, вимоги до їх змісту, а також загальний порядок розроблення, затвердження та виконання прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку, повноваження та відповідальність органів державної влади і органів місцевого самоврядування у цих питаннях.

Основними формами державного планування господарської діяльності є Державна програма економічного та соціального розвитку України, Державний бюджет України, а також інші державні програми з питань економічного і соціального розвитку, порядок розробки, завдання та реалізації яких визначаються законом про державні програми.