Класифікація інтелекту в багатоосьовій класифікації

(за [16, с. 147])

· Низький інтелект, субдебільність (IQ 70–84): цих дітей відрізняють обмежені інтелектуальні можливості, але вони достатньо самостійні в повсякденному житті і часто мають початкову і середню освіту.

· Легка інтелектуальна недостатність (F70), дебільність (IQ 50–69): ці діти, як правило, відвідують допоміжну школу. Їх практичний інтелект частіше вищий, ніж теоретичний. Їм доступні конкретні розумові операції і засвоєння учбових навичок.

· Середній ступінь інтелектуального недорозвинення (F71), імбецильність (IQ 35–49): такі діти можуть, як правило, відвідувати спецшколу для дітей з вираженими формами розумової відсталості (практично научуваних). Тут стимулюють розвиток практичних на­вичок. На відміну від попередньої групи вони мають важче відставання в психічному розвитку. Їм недоступне засвоєння соціальних навичок.

· Важке інтелектуальне недорозвинення (F72), виражена імбецильність (IQ 20–34): ці діти частково можуть відвідувати спецшколу для навчання практичним навичкам. Але все-таки у деяких дітей це викликає великі труднощі, причиною яких часто є супутні дефекти, наприклад паралічі, потворність.

· Найбільш важкий ступінь недорозвинення інтелекту (F73), (IQ 20): у цих дітей, як правило, наголошується виключно низька научуваність.
У багатьох випадках вони не вміють ні ходити, ні самостійно їсти або говорити. Вони схильні до рухових стереотипій і примітивних реакцій. Вони можуть досягти рівня розвитку 18-місячної дитини. Їх інтелектуальне функціонування відбувається на сенсомоторному рівні. Їм недоступний економніший шлях навчання за допомогою мови [16, с. 145–146].

У мультиосьовій класифікації інтелектуальне недорозвинення розташоване на власній, третій осі, незалежно від психічних захворювань або специфічних порушень розвитку. І в DSM-IV вони також мають власну вісь. Там розумова відсталість розташована на другій осі.

Класифікації, що орієнтуються на коефіцієнт інтелекту, мають ряд недоліків. По-перше, неможливо точно виміряти рівень розвитку інтелекту при вираженій інтелектуальній недостатності. По-друге, наведені в класифікаціях межі IQ є лише грубим орієнтиром, оскільки при різних методах тестування коефіцієнт інтелекту може виходити різним у одного і того ж індивіда. Крім того, не один лише інтелектуальний рівень впливає на адаптацію розумово відсталої дитини в навколишньому середовищі. Тому необхідно оцінювати й інші форми адаптивної поведінки або особистісні якості, які супроводжують даний розлад. У багатоосьовій класифікації це можливо завдяки наявності різних осей.