Комунікативний компонент слідчої діяльності.

Важливим видом слідчої (судової) діяльності є комунікативна діяльність. Одержання інформації слідчим (судом) передбачає необхідність комунікації - соціальної взаємодії, спілкування. У психології спілкування визначається як здійснювана знаковими засобами взаємодія суб'єктів. У кримінально-процесуальній діяльності спілкування здійснюється в межах процедури, визначення процесуального положення учасників, предмета спілкування. У розслідуванні злочинів розрізняють тактику спілкування слідчого з учасниками окремих слідчих дій.
Одна зі сторін спілкування - комунікативна, що полягає в обміні інформацією між індивідами, які спілкуються. У слідчій діяльності функція комунікації виявляється в процесі спілкування між слідчим та іншими учасниками в межах процесуальних дій (допиту, очної ставки, пред'явлення для впізнання та ін.). На відміну від іншого соціального спілкування, предмет розмови в ході вербальних слідчих дій, методи, прийоми і засоби спілкування регламентовані кримінально-процесуальним законом і передбачені положеннями криміналістики.
Комунікативна функція охоплює такі напрями: 1) встановлення психологічного контакту; 2) керування спілкуванням з боку слідчого (судді); 3) здійснення психологічного впливу на підозрюваного, обвинуваченого, свідка чи іншу особу в процесі спілкування; 4) одержання слідчим (суддею) необхідної інформації в процесі спілкування.
Комунікативна діяльність слідчого (судді) відрізняється особливостями: багатосторонністю спілкування (комунікація здійснюється з різними людьми за професією, віком, рівнем інтелекту, процесуальним положенням та ін.); втіленням у процесуальну форму (у межах слідчих чи судових дій); визначеністю предмета спілкування (наприклад, предмет допиту свідка чи обвинуваченого); допустимістю і правомірністю засобів впливу в ході спілкування.
У ході комунікативної діяльності встановленню психологічного контакту можуть заважати так звані бар'єри спілкування (змістовні і психологічні). Інтерес і практичне значення має виділення видів бар'єрів спілкування (І. М. Юсупов): бар'єр темпераменту (непоінформованість про тип темпераменту може зруйнувати діалог, що почався); бар'єр характеру (з'являється між особами як наслідок акцентуації, з одного боку, і як наслідок низької емпатії тих, хто спілкується, - з іншого); бар'єр негативних емоцій (емоції можуть впливати на сприйняття партнера по спілкуванню).

Організаційний компонент слідчої діяльності.

Організаційна діяльність полягає в організації слідчим соціально-професійної взаємодії. Головне завдання організаційної діяльності – це забезпечення ефективної взаємодії між працівниками ОВС та різних служб і відомств для отримання доказової інформації та ефективного розслідування й розкриття злочину. Організаційний компонент слідчої діяльності забезпечується професійно важливими уміннями й якостями слідчого. Провідними з яких є: організаторські (здатність визначати головні та невідкладні завдання при організації слідчої діяльності, раціонально розподіляти функції та завдання під час здійснення певних заходів; планувати, організовувати діяльність слідчо-оперативної групи) та лідерські (здатність керувати людьми; повести за собою і дати їм розкритися; здійснювати психологічний вплив на об’єкти слідчої діяльності, регулювати взаємовідносини; притягувати до себе людей, самостійно приймати рішення; брати на себе відповідальність) уміння, а також лідерські (авторитетність, самостійність; адекватні – владність, амбіційність та честолюбність; концептуальність, харизматичність, діловитість, підпри- ємливість, ініціативність тощо) якості.