ТЕМА 10. Операції банків з векселями
Вексель є одним з найдавніших розрахункових засобів, поява якого була зумовлена необхідністю переказу грошей в інші міста, країни та оформленням відстрочення платежу при здійсненні торговельних операцій.
Вексель – це складений за встановленою законодавством формою документ, що є цінним папером і розрахунковим засобом, який засвідчує безумовне зобов’язання однієї особи сплатити іншій певну суму грошей у визначеному місці після настання встановленого строку.
Вексельний обіг розвивався протягом багатьох століть і відрізнявся великими розбіжностями, часом навіть у країнах, пов’язаних між собою багатовіковими економічними та культурними традиціями. З метою уніфікації вексельного законодавства й усунення колізій вексельних законів було проведено декілька міжнародних конференцій, остання з яких відбулася в 1930 р. у Женеві.
Функціями векселя є:
• функція оформлення короткострокового кредиту. Ця функція
діє тоді, коли постачальник продукції зацікавлений у її реалізаціїпокупцю, який на час укладання угоди не має належної суми грошей. Тоді постачальник у рахунок майбутнього платежу за свою продукцію отримує від покупця вексель, тобто боргове зобов’язання, сума якого з урахуванням строку платежу та відсотків за кредит, як правило, перевищує величину суми товарної угоди;
• функція платежу. Вексель дає змогу отримати гроші, не чекаючи строку платежу. Його можна продати або ж залишити під заставу в банку;
• функція прискорення розрахунків і грошового обігу. Вексель на
основі кредитних операцій дає змогу спростити і прискорити укладення угод між суб’єктами ринку в разі відсутності у них грошових коштів.
Першою ознакою класифікації векселів є їхня економічна природа, тобто ким і з якою метою виписується вексель. За цією ознакою розрізняють такі види векселів.
Комерційні або торгові (товарні) векселі – це векселі, видані на підставі товарного боргу, наданих послуг, виконаних робіт та ін.
Фінансові векселі – це векселі, джерелом яких є фінансові операції та в основі видачі яких лежить одержання грошової позики проти видачі боргового зобов’язання.
Казначейські векселі випускаються державними органами управління для покриття дефіциту державного бюджету.
В основі видачі і комерційних, і фінансових векселів завжди є фактична угода про одержання товарного (комерційного) чи грошового (банківського) кредиту.
Серед фінансових векселів виділяються векселі, підставою для видачі яких є не будь-яка реальна кредитна угода, а лише мета одержання товарного або переважно грошового кредиту, який не вдалося б одержати іншим способом. До подібних векселів належать дружні та бронзові векселі.
Дружні векселі – це векселі, які не мають своєю підставою оформлення розрахунків з товарних та грошових угод і які видаються переважно з метою одержання грошей від обліку векселів у банку. До таких векселів зараховують видані родичами, близькими, членами і пайовиками одного товариства та інші безгрошові векселі.
До бронзових векселів належать безгрошові векселі, видані з метою поповнення коштів шляхом їхнього обліку в банках або штучного збільшення боргів шляхом видачі векселів на користь фальшивих кредиторів.
Фіктивні векселі характеризуються тим, що особи, причетні до їхнього виникнення, не беруть на себе відповідальність за векселем, оскільки вексель створюється лише з метою введення в оману кредиторів і отримання у них коштів шахрайським шляхом.
За кількістю учасників угоди векселі поділяються на прості та переказні.
Простий вексель — це борговий цінний папір, який містить просту, нічим не обумовлену обіцянку векселедавця сплатити векселедержателю певну суму грошей при настанні певного строку. Прості векселі бувають іменними та на пред’явника. У простому іменному векселі вказано, кому саме векселедавець зобов’язується виплатити гроші. У простому векселі на пред’явника ім’я векселедержателя не вказується.
Переказний вексель – це борговий цінний папір, який містить нічим не обумовлене письмове розпорядження кредитора, адресоване боржнику, про те, щоб останній виплатив за пред’явленням або в день, вказаний у векселі, певну суму грошей певній особі, або за наказом останнього, або пред’явнику векселя.
Обов’язкові реквізити векселя:
1. Вексельна мітка
2. Простий і нічим не зумовлений наказ сплатити певну суму
3. Найменування платника (тільки для переказного векселя). зазначаються реквізити юридичної особи або фізичної особи, і адреси.
4. Зазначення строку платежу.
5. Зазначення місця платежу.
6. Найменування того, кому або за наказом кого має бути здійсненийплатіж.
7. Дата і місце складання векселя.
8. Підпис того, хто видає документ. Підписом особа підтверджує,
що текст векселя відповідає її волі, тому без такого підпису вексельне має сили.
Особливості обігу векселів в Україні визначає Закон «Про обіг векселів в Україні». У ньому, зокрема, визначено:
1. Векселі складаються у документарній формі на спеціальних бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені).
2. Вексель, який видається на території України і місце платежу за яким також знаходиться на території України, складається державною мовою. Платіж за векселем на території України здійснюється тільки у безготівковій формі.
