Особливості довгострокового кредитування

Довгострокове кредитування передбачає надання банком по­зичок на термін понад 3—5 років. Метою довгострокового кре­дитування є фінансування основного капіталу. Здійснюється за рахунок таких джерел:

· акціонерний капітал (статутний капітал, фонди банку) і не­розподілений прибуток;

· довгострокові позики (кредити банків та емісія облігацій).

Головною особливістю довгострокового кредитування є кредитування інвестиційного проекту. Надання кредиту в цьо­му випадку пов’язане не стільки з поточним фінансовим станом позичальника, скільки з характером і якістю фінансованого прое­кту. Інвестиційний проект — це комплексна програма вкладен­ня коштів у виробничий об’єкт з метою одержання доходів у майбутньому. Підставою для рішення про надання довгостроко­вого кредиту є інвестиційний (проектний) аналіз.

Метою проектного аналізу є визначення його соціально-економіч­ної ефективності, «цінності». У міжнародній практиці спеціалізо­вані банки при здійсненні проектного аналізу проводять:

· технічний аналіз — передбачає технічне (інженерне) оці­нювання проекту, складання кошторису витрат і графіка робіт;

· маркетинговий аналіз — передбачає оцінювання поточ­ного і перспективного ринкового попиту на продукцію проекту;

· фінансовий аналіз визначає рентабельність проекту з ура­хуванням фактора часу. Принципове значення для кредитора має максимально точне встановлення періоду окупності витрат та оцінка чистих дисконтованих грошових потоків, що імовірно приноситиме проект;

· екологічний аналіз — установлює вплив проектованого об’єкта на навколишнє середовище;

· інституціональний аналіз — виявляє здатність позичаль­ника реалізувати проект;

· соціальний аналіз виявляє прийнятність проекту для сус­пільства в цілому;

· економічний аналіз — це узагальнена оцінка проекту за принципом «витрати/вигоди» і винесення остаточного рішення.

Умови прийняття позитивного рішення по кредитуванню проекту:

♦ інвестиції порівняно швидко окупляться і принесуть прибуток;

♦ ризик прийнятний, страхування надійне;

♦ кредитні вкладення добре забезпечені;

♦ інвестиційний дохід у проект перевершує альтернативні.

Практика проектного кредитування у вітчизняних банках до­сить незначна — довгострокове кредитування через несприятли­ву макроекономічну ситуацію і високі ризики здійснює невелике число найбільших банків.

Міжнародний досвід і вітчизняна практика довгострокового кредитування свідчать про доцільність створення спеціалізо­ваних банків.

За кордоном функціонують інвестиційні банки двох типів. Банки I типу займаються торгівлею і розміщенням цінних папе­рів, в основному — корпоративних. Банки II типу займаються довгостроковим кредитуванням різних галузей господарства, а також окремих інноваційних проектів.

Діяльність банків, що здійснюють інвестиційне кредитування, повинна відповідати певним вимогам:

· мати інвестиційну стратегію;

· визначити обсяг необхідних довгострокових ресурсів, забез­печити їхню мобілізацію;

· створити в банку спеціалізований інвестиційний підрозділ, що здійснює аналіз інвестиційних проектів, їхній добір і реалі­зацію;

· використовувати сучасні інформаційні технології під час оцінювання інвестиційних проектів.

Банки України працюють як з корпоративними цінними папе­рами (портфельні інвестиції), так і здійснюють довгострокові кредитування реального сектора економіки. Найактивнішу кре­дитну політику в цій сфері проводять Промінвестбанк, Ексім- банк, Укрпромбанк, Кредитпромбанк.

Інвестиційне кредитування передбачає наявність штату висо­кокваліфікованих фахівців у галузі інвестування і тому передба­чає високі витрати — вищі, ніж у середньому по всіх інших бан­ківських операціях.