Мета: сформувати навички діагностики рівня розвитку загальних здібностей (інтелекту та креативності) особистості за допомогою тесту дивергентного (творчого) мислення Вільямса (Додаток А) та скороченого варіанту методики “Стандартні прогресивні матриці Равена” (Додаток Б).
Психодіагностика характеру та темпераменту
Мета: сформувати навички роботи з типологічним особистісними опитувальниками (на прикладі “Опитувальника структури темпераменту”) (Додаток В).
Психодіагностика емоційної сфери особистості
Мета: сформувати навички роботи з особистісними опитувальниками емоційних станів (Особистісна шкала прояву тривоги Дж. Тейлор в адаптації В.Г. Норакідзе) (Додаток Г)
Психодіагностика міжособістісних відносин особистості
Мета: сформувати навички роботи з особистісними опитувальниками, спрямованими на діагностику міжособистісних відносин (модифікованим варіантом “Опитувальника міжособистісних відносин” В. Шутца) (Додаток Д).
Комплексна психодіагностика особистості
Мета: сформувати навички роботи з особистісними опитувальниками рис та типологічними особистісними опитувальниками (Багатофакторним особистісним опитувальником FPI (Додаток Е), Індивідуально-типологічним опитувальником (Додаток Є)).
Схема психологічної характеристики особистості досліджуваного
Зміст психологічної характеристики особистості досліджуваного узагальнює на типологічному рівні результати психологічної діагностики та містить такі змістовні компоненти:
1. Загальні відомості – інформація соціально-демографічного характеру (вік, місце проживання, освіта, стан здоров’я, склад сім’ї та її культурно-побутові умови, соціально-психологічна характеристика стосунків у сім’ї тощо).
2. Індивідуально-типологічні особливості особистості досліджуваного. Темпераментні властивості особистості розкриваються за показниками предметної ергічності, пластичності, темпу моторно-рухових актів під час виконання предметної діяльності, пластичності, емоційності. Аналізується рівень розвитку загальних (інтелектуальних та творчих) здібностей досліджуваного.
3. Особливості емоційно сфери особистості досліджуваного розкриваються через аналіз найбільш виражених емоційних проявів та станів (рівень тривожності, депресивності, дратівливості, агресивності, емоційної лабільності тощо).
4. Характеристика спілкування і міжособистісної взаємодії досліджуваного передбачає аналіз особливостей його домінуючих орієнтацій (конфліктність, конформність, компромісність тощо) та тенденцій (знаходитись серед інших людей, контролювати відносини з іншими, підкорятись іншим тощо) у спілкуванні, специфіки психодинамічних аспектів комунікативного процесу (соціальна ергічність пластичність темп емоційність).
Висновки передбачають узагальнення змісту характеристики з виокремленням сильних і слабких сторін розвитку особистості досліджуваного, формулюванням прогнозу та означенням магістральних напрямків психокорекційної роботи.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Айзенк Г.Ю. Интеллект: новый взгляд // Вопросы психологии. – 1995. – №1. – С. 111-131.
2. Ананьев Б.Г. Комплексное изучение человека и психологическая диагностика // Вопросы психологии. – 1968. – №6. – С. 21-33.
3. Андреева Г.М. Социальная психология. – М.: Изд-во МГУ, 1988. – 432 с.
4. Блейхер В.М., Бурлачук Л.Ф. Психологическая диагностика интеллекта и личности. – К.: Вища школа, 1978. – 142 с.
5. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика личности. – К.: Здоров’я, 1989. – 168 с.
6. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика: Ученик для вузов. – СПб.: Питер, 2005. – 351 с.
7. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. – СПб.: Питер; М.: Смысл, 2003. – 860 с.
8. Бурлачук Л.Ф., Савченко Е.П. Психодиагностика (психодиагностический инструментарий и его применение в условиях социальных служб). – К.: А.Л.Д., 1995. – 100 с.
9. Вопросы практической психодиагностики и психологического консультирования в вузе / Под ред. Н.Н. Обозова. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1984. – 152 с.
10. Гильбух Ю.З. Актуальные проблемы профессиональной психодиагностики. – К.: Знание, 1977. – 21 с.
11. Гильбух Ю.З. Психодиагностика в школе. – М.: Знание, 1989. – 80 с.
12. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. – СПб.: Питер, 2002. – 386 с.
13. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология. – СПб.: Питер, 2001. – 464 с.
14. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. – СПб.: Питер, 2003. – 512 с.
15. Ильин Е.П. Психофизиология состояний человека. – СПб.: Питер, 2005. – 412 с.
16. Ильин Е.П. Эмоции и чувства. – СПб.: Питер, 2007. – 783 с.
17. Кон И.С. Открытие «Я». – М.: Политиздат, 1978. – 367 с.
18. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія: Підручник. – К., 1995. – 304 с.
19. Корольчук М.С., Осьодло В.І. Психодіагностика: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За заг. ред. М.С. Корольчук. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2007. – 400 с.
20. Кулагин Б.В. Основы профессиональной психодиагностики. – Л.: Медицина, 1984. – 216 с.
21. Личко А.Е. Психопатии и акцентуации у подростков. – Л.: Медицина, 1983. – 256 с.
22. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. – М.: Наука, 1984. – 444с.
23. М’ясоїд П.А. Загальна психологія: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 2001. – 487 с.
24. Мадди С.Р. Теории личности: Сравнительный анализ. – СПб.: Речь, 2003. – 539 с.
25. Майерс Д. Социальная психология. – СПб.: Питер, 2003. – 752 с.
26. Максименко С.Д. Основи генетичної психології. – К.: НПЦ Перспектива, 1998. – 220 с.
27. Мельников В.М., Ямпольский Л.Т. Введение в экспериментальную психологию личности. – М.: Просвещение, 1985. – 319 с.
28. Моргун В.Ф. Концепция многомерного развития личности и ее приложения // Философская и социологическая мысль. – 1992. – №2. – С.27-40.
29. Общая психодиагностика / Под ред. А.А. Бодалева, В.В. Столина. – СПб.: Речь, 2002. – 440 с.
30. Орлов А.Б. Возникновение новой психодиагностики: некоторые симптомы и тенденции // Вопросы психологии. – 1991. – №5. – С. 129-130.
31. Панок В.Г. та ін. Основи практичної психології. – К.: Либідь, 1999. – С. 496-509.
32. Психодиагностика: теория и практика / Под ред. Н.Ф. Талызиной. – М.: Прогресс, 1986. – 206 с.
33. Психологическая служба школы: Учеб. пособ. для студ. / Под ред. И.В. Дубровиной. – М.: МПА, 1995. – 220 с.
34. Психология. Словарь / Под ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – М.: Просвещение, 1990. – 536 с.
35. Романова Е.С. Психодиагностика: Учебное пособие. – СПб.: Питер, 2006. – 400 с.
36. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. – СПб.: Питер, 2001. – 720с.
37. Семиченко В.А. Проблемы мотивации поведения и деятельности человека. Модульный курс психологии. Модуль «Направленность». (Лекции, практические занятия, задания для самостоятельной работы). – К.: Миллениум, 2004. – 521 с.
38. Скребец В.А. Психологическая диагностика: Учеб. пособие. – К.: МАУП, 1999. – 120с.
39. Смульсон М.Л. Психологія інтелекту. Монографія. – К.: Нора-Друк, 2003. – 298 с.
40. Собчик Л.Н. Психология индивидуальности. Теория и практика психодиагностики. – СПб.: Речь, 2003. – 624 с.
41. Соколова Е.Т. Проективные методы исследования личности. – М.: Изд-во МГУ, 1980. – 176 с.
42. Столин В.В. Самосознание личности. – М.: Изд-во МГУ, 1983. – 284 с.
43. Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность. – СПб.: Питер, 2001. – 528 с.
44. Холодная М.А. Психология интеллекта: парадоксы исследования. – Томск: ТГУ–Москва: “Барс”, 1997. – 392 с.
45. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности (Основные положения, исследования и применение). – СПб.: Питер-Пресс, 1997. – 608 с.
46. Шмелев А.Г. Психодиагностика личностных черт. – СПб.: Речь, 2002. – 480 с.
47. Шмелев А.Г. Традиционная психометрика и экспериментальная психосемантика // Вопросы психологии. – 1982. – №5. – С. 36-46.
ПСИХОКОРЕКЦІЯ
