Колективне опрацювання опорного конспекту. Опорний конспект до теми «Непряма мова

Опорний конспект до теми «Непряма мова. Заміна прямої мови непрямою»

Зміст	Приклади
Семантика Непряма мова – чужа мова, відтворена не дослівно, але із збереженням змісту.	Промовець на зборах сказав, що патріотизм починається зі ставлення до своєї рідної мови.
Структурно-граматичні ознаки Речення з непрямою мовою – це склад-нопідрядне речення, в якому головне містить слова автора, а підрядне – непряму мову. Непряма мова поєднується із словами автора у складнопідрядне речення за до-помогою сполучників що, щоб, наче, та ін.., а у реченнях з прямою мовою – лише інтонацією. Для вираження змісту розповідних речень чужої мови вживаються сполучники що, ніби; спонукальних – щоб; питальних - займен-ники та прислівники що, хто, який; як, де, коли, чому та ін., або частка чи. Питання, передане непрямою мовою, називається непрямим.	Учні попросили, щоб їм надали можливість заробити і пе-рерахувати гроші в дитячий будинок. Бюро погоди повідомило, що найближчим часом піде дощ. Директор школи поцікавився, де живуть першокласники.
Інтонація і пунктуація Інтонація і пунктуація – як і в складно-підрядному реченні. Слова автора стоять перед непрямою мовою і відділяються комою. Знак питання в кінці речень з непрямим питанням не ставиться.	Хтось запитав, коли розпоч-нуться спортивні змагання.
Заміна прямої мови непрямою При заміні прямої мови непрямою зай-менники та дієслівні форми 1-ї і 2-ї особи прямої мови замінюються займенниками і дієслівними формами 3-ї особи. Дієслово наказового способу може бути замінене інфінітивним або підрядним реченням.	Мати просила: «Сину мій, не барися». Мати просила, щоб її син не барився. Учитель запитав: «Діти, які книги ви прочитали влітку?» Учитель запитав у дітей, які книги вони прочитали влітку.
Стилістичні особливості У непрямій мові вставні слова, звертання, вигуки випускаються, а тому вона більш нейтральна, ніж пряма мова, і має книжний характер. Вживається здебільшого в публіцистичному і науковому стилях.

2. Робота з текстом з метою зіставлення нових знань із базовими на основі актуалізації мотиваційних резервів. Прочитати. Визначити, які типи мовлення поєднано в тек­сті. Які художні засоби використав письменник для змалювання краси місцевості Псла? Зробити словотвірний розбір виділених слів.

Псло! Якою таїною віє від назви твоєї. Ти весь сповнений загадковості і чар. Хто тільки не милувався твоєю красою, хто не віддавав тобі свого серця! Великий композитор Петро Чайковський на твоїх берегах заслуховувався на­родними українськими піснями, вбирав їх у розтривожену душу. Тут, у ма­льовничому запсільському селі Низи, він творив свою чарівну оперу «Чере­вички» за мотивами повісті Миколи Гоголя. У хвилини творчого злету чародій музики зворушено говорив: «Я дуже люблю це місце! Це долина чудової річки Псьол...». Мальовничою розлогістю берегів Псла захоплювався Антон Чехов, мандруючи від Лебедина до Гадяча і далі на Сорочинці. І меркла в його очах розкішна краса Криму, відступала перед незрівнянною, незайманою красою Псла... «Що за місця? Я просто зачарований!» - захоплено говорив великий майстер. І мріяв купити собі хату в запсільському селі, щоб там жити і тво­рити. Прославлений Ілля Рєпін захоплювався тими неповторними краєвидами і пейзажами. Він зустрічав тут звабну красу в звичаях і обрядах, дивувався з народного одягу, вбирав у свої очі людські обличчя, щоб потім перенести їх на полотно, створити самобутні типи й характери (І. Цюпа).

Колективне опрацювання опорної таблиці.

Способи заміни прямої мови непрямою

1. Якщо пряма мова є розповідним ре-ченням, то вона передається підрядною частиною складнопідрядного речення і приєднується сполучниками що, щоб ніби.   2. Якщо пряма мова є спонукальним ре-ченням, то вона передається підрядною частиною і приєднується сполучником щоб або передається простим реченням.   3. Якщо пряма мова є питальним рече-нням, то вона передається підрядною частиною і приєднується сполучниками чи сполучними словами хто, що, який, котрий, чий, де, коли, як та ін.

1. Пряма мова. «Земля найкраще пах-не восени», - говорив сам до себе Ти-мофій (М.Стельмах). Непряма мова.Сам до себе говорив Тимофій, що земля найкраще пахне восени (М.Стельмах). 2. Пряма мова. «Пора нам, Дмитре Тимофійовичу, в дорогу!» - сказав Ма-рков, оточений людьми (М.Стельмах). Непряма мова. Марков, оточений лю-дьми, сказав Дмитру Тимофійовичу, щоб збирався в дорогу.   3. Пряма мова. «Мотре, хто це тобі купив таке гарне намисто» - спитав Карпо (І.Нечуй-Левицький). Непряма мова. Карпо спитав, хто ку-пив Мотрі таке гарне намисто.

3. Граматична трансформація. Замініть пряму мову непрямою.

1. «Вам не здається, - обізвалася сусідка, - що тепер море, як синій птах?..» (М. Коцюбинський). 2. «Які книжки ви вже прочитали?» - запитали мене в бібліотеці (В. Ващенко). 3. І я зважився: «Дідусю, а ви мене візьмете з собою в море?» (Ю. Збанацький). 4. «Хіба ж я просила мені писати?» - вигукнула Тоня ображено (О. Гончар). 5. Пантелеймон Гаврилович запитав: «Як здоров’я у Шевчука?» (М. Руденко). 6. Ганна запитала вже серйозно: «А, мабуть, мене сердитою й недомовитою вважають?» (М. Ру­денко). 7. «Лізьте на машину», - наказав він усім (М. Руденко). 8. «А з лісом як?» - запитав Павло Остапович (М. Руденко).

4. Трансформація-пояснення. Замініть непряму мову прямою. Поясніть. 1. Замфір запитує, чи рубати їм виноградники (М. Коцюбинський). 2. Павло пояснив, що цеглу вони беруть вільно. 3. Денис розповідав, що він вчора бачив лося на власні очі. 4. Марічка пояснила, що незабаром вона стане лікарем.

5. Творче конструювання. Складіть речення. Зробіть з аміну прямої мови непрямою.

1. «………?» - запитав брат. 2. «………, - підтвердила я. - ………».

3. «……, - писав Володимир. - ….». 4. Сестра сказала: «………».

5. «……..!» - відповіла мати. 6. Брат подумав і додав: «……..».

 

6. Дослідження-трансформація. Перебудуйте речення так, щоб замість них були речення з прямою мовою і словами автора.

1. Андрій запитав у брата, коли вони підуть у зоопарк. 2. Мати звеліла Оксані купити цукерок. 3. Вчителька оголосила дітям, що завтра будуть писати контрольний диктант. 4. Я запитав у товариша, чим йому зможу допомогти.

7. Колективна робота. Перебудуйте речення з прямою мовою у складні.

1. «Ніщо так не красить людину, як натхнення», - подумала Ярославна (О.Гончар). 2. Казав пан: «Кожух дам», та слово його тепле (Народна творчість). 3. «Життя в неволі нічого не варте», - відказав Максим (І.Франко). 4. Що ж не дає мені промовить просто: «Так, доле, ти міцніша, я корюся» (Леся Українка).

8. Колективне опрацювання опорних таблиці та схеми.

Непряма мова
виражає	є	з’єднується	передає
чуже мовлення, відтворене не дослівно, але із збереженням змісту.	складнопідрядне ре-чення, в якому голо-вне містить слова ав-тора, а підрядне – непряму мову.	з головною части-ною складного ре-чення сполучника-ми щоб, що, чи, а також займенника-ми або прислівни-ками	питання, яке на-зивається непря-мим питанням

____

Інтонація Пунктуація

така ж, як у складнопідрядному реченні Слова автора стоять перед непрямою

мовою і відділяються комою. Знак

питання в кінці речень з непрямим

питанням не ставиться.

Речення з непрямою мовою вживаються здебільшого в публіцистичному і науковому стилях______________________________________________________

9. Робота з таблицею. Розглянути таблицю. Розказати про особливості заміни різних за метою висловлювання речень прямої мови непрямою.

 

 

Речення прямої мови	Засоби зв’язку	Приклади
пряма мова	непряма мова
Розповідне	сполучники: що, ніби. щоб	Передихнула, про­мовила вголос: «Я вільна» (Р. Іваничук).	Передихнула, про­мовила вголос, що вільна.
Питальне	сполучники чи спо­лучні слова: хто, що, який, чий, котрий, де, коли, як тощо	«А куди ви їдете, люди добрі?» - осмі­лився спитати Пав-лусь(А. Чайковський).	Павлусь осмілився спитати, куди вони їдуть.
Речення прямої мови	Засоби зв'язку	Приклади
пряма мова	непряма мова
Спонукальне	сполучник щоб	«Тосю, ану йди сюди!» - закричав Юрко (Є. Гуцало).	Юрко закричав, щоб Тося підійшла.

10. Дослідження-трансформація. Прочитати речення. Проаналізувати їх, визначивши слова автора та пря.му мову. Пояснити розділові знаки. Перебудувати подані речення у складні. Записати їх. Що змінилося? Зробити синтаксичний розбір трьох складних речень (на вибір).

1. «Що ж ти, Петре, стоїш, заступаючи півнебокраю?» (О. Забужко). 2. «У справжньому художньому творі не можна вийняти один вірш, одну строфу, одну фігуру, один такт із свого місця і поставити в інше», - зазна­чав Лев Толстой. 3. Кажу дітям: «Подивімося в небо...» (В. Сухомлинський). 4. В одній зі своїх статей письменник Сергій Носань гнівно запитує: «Чому ж ми самі часто нехтуємо мовою материнською, цим скарбом, з якого виростаємо?» 5. «Любіть Україну, всім серцем любіть!» — закликав Володимир Сосюра.

11. Лінгвістичне дослідження з творчим завданням. Прочитати текст. Визначити тип і стиль мовлення. Поділити текст на аб­заци.

Був у Романовім садку куток, повитий особливою таємничістю, доступний, мабуть, лише бджолам та сонцю. Там, поблизу ставочка, що його дядько Ро­ман викопав власними руками, росло кілька дерев, чимось йому найдорож­чих, і з-поміж них одна яблунька, видно, і зовсім рідкісна, про яку він сам говорив з помітним хвилюванням, що вона повинна вродити... Тож і ми що­разу поглядали від колодязя в той бік і все ждали, доки вона вродить, і аж якимось внутрішнім трепетом були ми пройняті, коли одного літа помітили, як звідти, з-поміж яблуневого листя, починає проглядати щось наче живе, сміється червоною щічкою, ні на які інші плоди не схоже, справді ніби росою та зорею вмите! А що воно там уродило, то таємниця з таємниць!.. І ось на­став наш час! І від Романових яблук на стовпцях польова доріжка змінюється на наших очах: сіра, буденна, у пилюці, вона стає зовсім інакшою – лежить між стернями вже весела, святкова, до самої Тернівщини вся просто засвіти­лася від тих яблук! Увесь степ сьогодні наче повен радості, повен серпневого світла й простору (О. Гончар).

12. Дослідження-відновлення Відновити речення: переставити їхні частини так, щоб вийшли речення з непрямою мовою. Вставити необхідні сполучники і сполучні слова. Ар­гументувати свій вибір.

1. Молодий Горпищенко, як їхній степ., приїжджаючи до 6атька у відпустку, ніщо йому так не пахне, льотчик реактивної авіації, говорив (За О. Гон­чаром). 2. Де поділо жита поле, ходить вітер і пита з болем (За В. Сосюрою). 3. Весна...ще одна весна, Світлана Кузьмівна, трохи сумно, сказала замрі­яно й (За В. Стусом). 4. Сповнені безутішного смутку й щемливої ніжності рядки, у грізний час війни, матері забуть не може, Павло Тичина написав (За А. Шевченком). 5. Сказав щиглику спати, подумав хлопчик, так не буде холодно (За О. Донченком). 6. Люди - це завжди діти своїх матерів, Максим Горький якось сказав (За А. Шевченком).

Цитата

Пояснювальний диктант.

1. Борис Буряк пише, що «в художній структурі сценаріїв і фільмів Олександра Довженка за­вжди присутній сам автор». 2. Шевченкове «...треба миром, громадою обух сталить...» завжди звучить як гасло.

3. Борітеся - поборете,

Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас сила

І воля святая! –

цими словами Т.Г. Шевченко став на захист усіх поневолених народів.

 

2. Навчальне редагування «Ти – редактор!». Виправте помилки.

1. «З журбою радість обнялась...

В сльозах, як в жемчугах, мій сміх,

І з дивним ранком ніч злилась,

І як мені розняти їх.» (О. Олесь).

2. Олесь Гончар пише, що Леся Українка: «Поряд із Шевченком, Франком, Панасом Мирним, Коцюбинським... наполегливо розвивала й зміцнювала нашу сучасну літературну мову...» 3. Рядки з поезії Івана Франка: «Лиш боротись - значить жить», «Книги - морська глибина», «Якби ти знав, як много важить слово», давно вже стали афоризмами. Г. Козачук. 4. Борис Олійник пише: Олесь Гончар як письменник виріс на рахманному чорноземі доброї української реалістичної школи.

3. Спостереження над мовним матеріалом на основі тексту. Прочитати. Що нового ви дізналися про річ, якою користуєтеся щодня? Висловити свою думку цитатами з тексту. Виписати цитати. З’ясувати роль їх у тексті. Звернути увагу на пунктуа­ційне оформлення цитат.

Історія олівця починається з тростинової палички, якою писали старо­давні єгипетські жерці», - свідчать сучасні історики. Потім тривалий час панувало гусяче крило. У ХУст. у Європі з’являються свинцеві й срібні шрифти, що залишали на папері темні сліди. З XVI ст. в Італії та Англії по­чали застосовувати графітові стрижні, від яких веде своє походження сучас­ний олівець у дерев’яній оболонці.

У Танзанії на гірському плато відкрили наскельні малюнки, вік котрих більш ніж 7 тисяч років. На малюнках зображено сцени полювання, тварини. Автори зображень - люди кам’яного віку. Автор відкриття - доктор мис­тецтвознавства, антрополог англійка Мері Лікі - назвала їх «Винахідники перших олівців». Вона знайшла 186 «доісторичних недогризків».

Давні танзанійці любили робити і кольорові олівці. Основою їх були стрижні із сала диких тварин. До сала підмішували сажу, виходив чорний олівець, а якщо пташиний послід - білий. Окисли заліза давали червоний та жовтогарячий тони, а сполуки марганцю, вилучені із скельних порід, - коричневі (З енциклопедії).

4. Колективне опрацювання опорного конспекту до теми «Цитата»

Зміст	Приклади
Семантика Цитата –дослівний (точний) уривок з якогось тексту, що його вживає інша особа для підтвердження або заперечення своєї думки	Тарас Григорович Шевченко говорив: «Книги для мене не-обхідні, як хліб насущний».
Структурно-граматичні ознаки Цитата -це різновид прямої мови. Вона може становити собою окреме речення, кілька речень, частину речення (скорочені цитати)	Чехов ніби перегукувався з словами забороненого тоді в Росії Герцена: «Свобода особи - найбільша справа: на ній і тільки на ній може вирости дійсна воля народу» (П.Загребельний).
Інтонація Інтонація залежить від мети висловлю-вання – розповідна, питальна, спонукальна, а також оклична.	Ми звикли сьогодні повторю-вати слова Чехова: «В людині все повинно бути прекрасне: і лице, і одяг, і слова, і думки». (П.Загребельний).
Пунктуація Цитати оформляються так, як і пряма мова, якщо стоять при словах автора. Вони становлять одне речення або кілька. Цитати, що вводяться в речення як частина його, беруться в лапки і починаються з малої букви. Якщо цитата, що наводиться як ціле ре-чення, дається не повністю, то на місці пропущених слів ставиться три крапки. Посилання на автора або джерело цитати береться в лапки.	К. Д. Ушинський писав: «Якщо ви вдало виберете труд і вкладете в нього всю свою душу, то щастя само відшукає вас».
Стилістичні особливості Цитати поширені здебільшого у науковому і публіцистичному стилях для сти-слої, точної передачі висловлення. Цитати необхідні тоді, коли висловлене авто-ром положення потребує обґрунтування посиланням на авторитет.

5. Дослідження з елементами аналізу. Перепишіть речення, оформіть прави-льно цитати (цитати виділено)

1. Спали мені на думку відомі рядки, в яких Павло Тичина закликав природу хлюпни нам, море, свіжі лави! О земле, велетнів роди! (О.Гончар). 2. Гончар мав усі підстави сказати без перебільшень, що Шевченко і Франко – це справді ті два могутніх крила, які винесли українське слово, українську культуру на простори святові (Д.Павличко). 3. … Нам потрібно любити її і гордитися своєю найпрекраснішою матір’ю, - писав Тарас Шевченко про Україну. 4. Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складав і своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почування, - писав Панас Мирний.

6. Творча робота. Наведіть 2-3 приклади цитат.

7. Колективне опрацювання опорної таблиці.

Способи введення цитат у текст
Способи введення	Розділові знаки	Приклади
Як пряма мова за допомогою слів автора	Оформлюється як пряма мова – береться в лапки	«Виховує все, - писав А.Макаренко, - і люди, і речі, і явища, але насамперед і найбільше - люди».
Як частина речення	Пишеться з малої букви і береться в лапки	М.Т.Рильський говорив, що «слово вчитель з давніх-давен користується великою шаною у народі»
Наводиться неповністю	На місці пропущених слів ставиться три крапки	Платон зазначав: «…Ця посада (вчи-тель) набагато ваговитіша за найвищі посади в державі».
Як епіграф	Пишеться без лапок, вказівка на автора дається без дужок і розмі-щується нижче епіграфа праворуч	У всякого своя доля… Т.Шевченко

8. Творче моделювання. Введіть в речення цитати за допомогою слів автора, поставте розділові знаки.

1. Правду говорить не язик, а душа (Народна творчість). 2. І на оновленій землі Врага не буде супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люди на землі (Т.Шевченко). 3. Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова (В.Сухомлинський). 4. Українські простори – столиця ліричної поезії (А.Міцкевич).

9. Лінгвістичне дослідження. Дослідити речення: назвати цитати. Записати, розставляючи розділові знаки. Висловити розуміння слів В. Сухомлинського.

1. Відомий український педагог Василь Сухомлинський сказав Щоб лю­бити - треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжно величну й ба­гатогранну річ, як мова, треба її любити. 2. Народна мудрість стверджує, що насильно милим не станеш. 3. В. Сосюра говорив про рідний край Як не лю­бить той край, що дав тобі і силу, і гострий зір очей, і розум молодий, і далі, що тобі красу свою одкрили, і моря голубий, розгаданий прибій. 4. Людину прикрашають чарівність і розум, а душевний спокій і внутрішня гармонія ося­ває її риси стверджувала Ольга Корніяка. 5. О. Гончар говорив, що мова - це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. 6. Нещасна, неправдива людина, що добровільно й легко зрікається рідної мови; щаслива, праведна людина, що в радості й горі будує слово своєї землі писав Борис Харчук.

10. Робота з таблицею. Розглянути таблицю. Розказати і оформлення їх на письмі. про способи введення цитат у текст. Дібрати приклади на кожний спосіб уведення цитат у текст, використо­вуючи науково-популярні джерела. Коментар учителя. Цитата — це точно переданий уривок якогось твору.

Спосіб уведення цитати	Оформлення на письмі	Приклад
1. Як пряма мова за допомогою слів автора	Береться в лапки, як пряма мова	У народі кажуть: «Правду говорить не язик, а душа».
2. Як частина ре­чення	Пишеться з малої літери в лапках, оформлюється в се­редині речення	В. Сухомлинський говорив, що «любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова».
3. Наводиться непо­вністю	Як пряма мова, а на місці пропущених слів ставляться крайки	«...Нам потрібно любити Ті і гордитися своєю найпрекраснішою матір'ю», - писав Т. Шевченко про Україну.
4. У формі епіграфа	Пишеться без лапок, вказівка на автора дається нижче епі­графа праворуч	Як важко перші кроки йти. (А. Малишко)
5. Віршовані рядки або строфа	Пишеться без лапок з великої літери	Чудовий настрій передає М. Луків поетичними ряд­ками: «На душі ані хмарини. Гарно в рідній стороні. Кущ осінньої калини Паленіє у вікні.

Діалог

Пояснювальний диктант.

1. Дощик каже:

- А я бризну!

Каже льон:

- А я росту (II. Тичина).

2. - Добривечір, - оглянувся й побачив перед собою біляве дівча років десяти з вузликом у руках.

- Пробачте, це ви Василь Романович? - спитала.

- Я! - радісно відповів Василь (І. Цюпа).

3. «Хіба ж я просила мені писати?» - вигукнула Тоня ображено. - «Такі листи та ще и зашифровані - це теж наука, - заступився за сестру брат. - Кортить прочитати?» - «Ой кор­тить!» - спалахнула Тоня. - «Давай сюди, спробуємо розгадати твою шифровку...» (О. Гончар).

2. Комунікативне завдання. Прочитайте виразно діалог. Перекажіть його, викладаючи основну тему розмови.

- … А ти нам розкажи-но, пане скарбознавче, що ти знаєш про запорозькі криївки в нашому городі?

- Сливе нічого не знаю, пане Козаче, - хутенько відповів шукач скарбів. – Нічого!

- Так-таки нічого?

- Трішки.

- Яке ж воно теє трішки:

- А таке: скарбів покійного гетьмана в Калиновій Долині шукати не слід.

- Чому ж то?

- Золота й срібла тут нема. Це найпевніша річ! А коли нема ні срібла, ні золота, то заради чого ж…

- Є скарби дорожчі, - труснув сережкою Мамай.

- Дорожчі за щире золото?! –здивувався Оврам Розбудько.

- А навіщо зараз тобі срібло та злото?..

- За дукачі, за перли й діаманти можна купити все на світі, - сказав Оврам.

- Усе, крім чистої совісті!..

- В запорозьких скарбах,крім золота,ми зможемо либонь знайти зброю та порох…

- Оце – скарб найдорожчий!..(О.Ільченко).

3. Дослідження-характеристика. Скільки осіб бере участь в діалозі? Розіграйте діалог в особах. Поясніть розділові знаки в діалозі.

- Королівно, ясна панно, - Королівно, ясна панно,

ви себе навік згубили! чує серце, що загине, -

Що з’єднало вас зо мною, хто ж вас буде боронити

вбогим лицарем без спадку? від неслави, поговору?

- Мій лицарю, любий пане, - Мій лицарю, любий пане,

се мені гірка образа, - не боюсь я поговору,-

я ж не звикла продавати все чиню по власній волі,

свого серця за червінці! бо на те я королівна.

- Королівно, ясна панно, - Королівно, ясна панно,

стану вашому належить тяжко буде вам дивитись,

багряниця і корона, як мене ховати будуть

а не ся буденна одіж. простим звичаєм, непишно.

- Мій лицарю, любий пане, - Ой лицарю, любий пане!

та невже я вам миліша Не вражайте мого серця!

в багряниці та короні, Що мені по всіх пишнотах

ніж у простих, темних шатах? Якби мала вас ховати?

- Королівно, ясна панно, - Королівно, ясна панно,

я зовсім безславний лицар, заклинаю вас коханням,

бо від зрадницької зброї майте гідність і в жалобі,

умираю вдома, в ліжку. Як належить королівні.

- Мій лицарю, любий пане, - Мій лицарю, любий пане,

хай впаде на зраду ганьба, нащо сі страшні закляття?

слави ж маєте доволі: Се ж найгірше в світі лихо –

ви обранець королівни. непрозора, горда туга…(Леся Українка).

 

4. Комунікативне завдання. Складіть і запишіть діалог на побутову тему. Прочитайте його вголос з належною інтонацією.

5. Комунікативне завдання. Складіть і запишіть діалог «Несподівана зустріч знайомих людей». Розіграйте його в особах.

6. Пунктуаційний практикум. Поставте розділові знаки та знаки нового рядка.

1. І вони не витримали, похвалилися Парники будуватимемо. Що, що? спитали дівчата Не купляти ж весною розсаду. А знаєш, скільки квітів треба? гордо сказав Сашко А в парниках висіємо зарані додав Андрій Всю школу озеленимо і собі не втримався Петро Ой! Ви самі зробите? здивувалися дівчата Дрібниця впевнено ствердили хлопці Ой хлопчики! Які ж ви хороші! Які розумники (Ю. Збанацький). 2. Ну, чого тобі, Михайлику тихо, ласкаво питається мати й гладить рукою мою голову Нічого, мамо, журно затремтів і в мене голос От аби тато скоріше приїхав Скучив за ним Скучив. Мамо, а може таке бути, що тато й чоботи привезе мені Навряд, Михайлику, ой, навряд, хоча б душу привіз, і то добре зажурено поглянула у вікно (М. Стельмах).